Справа№ 640/9105/16-ц
н/п 2/640/2290/16
"10" жовтня 2016 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого -судді - Сенаторова В . М .,
при секретарі - Явнюк К. Р .,
за участю представника ФЗДССУ - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові цивільну справу за позовом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення вартості матеріального забезпечення на випадок безробіття, -
06.06.2016 року Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача вартість матеріального забезпечення на випадок безробіття у розмірі 9217 грн. 78 коп., судові витрати в сумі 1378 грн.
В обґрунтування своїх вимог представник позивача зазначив, що 12.01.2015 року відповідач звернувся до Харківського міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, де вона була зареєстрована як така, що шукає роботу із відкриттям персональної картки №203915011200113. За особистою заявою відповідача від 12.01.2015 року ОСОБА_2 був наданий статус безробітної та призначена виплата допомоги по безробіттю у період з 19.01.2015 року по 13.01.2015 року. Шляхом обміну інформацією між Харківським міським центром зайнятості та ДФС України, була отримана інформація щодо отримання ОСОБА_2 доходу. На виконання п. 5 Порядку №60/62, був складений акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення. В ході проведення розслідування було встановлено, що в період перебування на обліку відповідач була прийнята до Донбаського Державного технічного університету з 07.05.2015 року по 25.06.2015 року на посаду голови ДЕК, на умовах годинної праці, у відповідності з чим отримувала дохід. Отже, відповідач в період перебування на обліку в центрі зайнятості та отримання допомоги по безробіттю відносилася до категорії зайнятого населення.
Представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 в судове засідання з'явилася, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач ОСОБА_2 не зявився, про час та місце судового розгляду повідомлялася своєчасно та належним чином, причини неявки не повідомила.
Суд розглядає справу у відсутність відповідача відповідно до ст.ст. 224, 225 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
12.01.2015 року ОСОБА_2 звернулася з заявою до Харківського міського центру зайнятості про надання статусу безробітної, у якій повідомила, що через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, та не є суб'єктом підприємницької діяльності. З правами та обов'язками зареєстрованого безробітного, що визначені Законами України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» ознайомлена. /а. с. 7/
Відповідно до наказу від 19.01.2015 року №НТ150119 Харківським міським центром зайнятості ОСОБА_2 було надано статус безробітної з 19.01.2015 року, з відкриттям персональної картки №203915011200113, призначено допомогу по безробіттю у розмірі встановленому законодавством з 19.01.2015 року по 13.01.2016 року. /а. с. 6/
Наказом центру зайнятості № НТ151015 від 15.10.2015 року було припинено реєстрацію та виплату допомоги по безробіттю, у зв'язку з поданням безробітною письмової заяви про відмову від послуг центру зайнятості. /а.с.6/
Відповідно до акту №44ДФС від 07.04.2016 року, документи, які надав Державний Технічний університет , підтверджують факт прийняття на умовах погодинної оплати праці ОСОБА_2 з 07.05.2015 року по 25.06.2015 року та отримання грошової винагороди згідно з тарифу 38,77 грн. за годину. /а.с. 10/
Згідно з довідками Харківського міського центру зайнятості, про нараховане та перераховане матеріальне забезпечення, яке підлягає поверненню, відповідач має заборгованість у розмірі 9217 грн. 78 коп. /а. с. 12/
Згідно з ч. 3 ст. 3 ЗУ «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 року, зайнятість населення забезпечується шляхом встановлення відносин, що регламентуються трудовими договорами (контрактами), провадження підприємницької та інших видів діяльності, не заборонених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про зайнятість населення», до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.
Таким чином, особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, в підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності, не можуть бути зареєстровані як безробітні, оскільки відносяться законодавством до категорії зайнятого населення.
Відповідач в період перебування на обліку в центрі зайнятості та отримання допомоги по безробіттю відносилася до категорії зайнятого населення.
Відповідно до ч. 3 ст. 44 ЗУ «Про зайнятість населення», відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.
Невиконання відповідачем обов'язку щодо повідомлення про своє працевлаштування призвело до безпідставної виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 36 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» 02.03.2000 року, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, від 13.02.2009 N 60/62, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України 13.02.2009 N60/62, Постановою правління Пенсійного фонду України 13.02.2009 N 7-1, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.
Згідно з п. 7 Порядку від 13.02.2009 N 60/62, протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.
Відповідно до листа-претензії від 11.04.2016 року, відповідача було повідомлено про заборгованість та добровільне повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю у сумі 9217 грн. 78 коп. /а. с. 13/
До теперішнього часу відповідачем незаконно отримана допомога не повернута.
На підставі викладеного, позовні вимоги про відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою вартості матеріального забезпечення на випадок безробіття підлягають задоволенню.
Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 1378 грн. 00 коп.
Суд постановляє рішення в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 215, 224, 226 ЦПК України, п.п. 6, 7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом від 13.02.2009 N60/62, ст. 36 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» 02.03.2000 року, ст.ст. 3, 4, 44 ЗУ «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 року, суд -
Позовні вимоги Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення стягнення вартості матеріального забезпечення на випадок безробіття - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІПН2969519780, на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості вартість матеріального забезпечення на випадок безробіття у розмірі 9217 / дев'ять тисяч двісті сімнадцять / гривень 78 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2, ІПН2969519780, на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень 00 коп.
Заочне рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через районний суд шляхом подачі позивачем апеляційної скарги на рішення суду протягом 10 днів з дня його отримання.
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя -