Справа № 544/1070/16-ц
пров. № 2-о/544/98/2016
Іменем України
10 жовтня 2016 року м. Пирятин
Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого - судді Сайко О.О.,
за участі секретаря - Костенко Т.В.,
представника заявника -ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду на вул. Соборна, 41 цивільну справу за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення,
ОСОБА_2 у вересні 2016 року звернулася до суду із заявою, у якій просила встановити факт проживання однією сім'єю з ОСОБА_3, яка померла 16.03.2014, у період з лютого 2007 року по 16 березня 2014 року.
Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 з 2007 року до часу смерті ОСОБА_3 та її співмешканця ОСОБА_4 постійно проживала разом з ними в с. Березова Рудка Пирятинського району Полтавської області по вул. Луценка, 10, вели спільне господарство та були пов'язані спільним побутом, а після смерті ОСОБА_3 поховала її за власний кошт.
16 березня 2016 року ОСОБА_3 померла. Після її смерті залишилась спадщина, до складу якої входить земельна ділянка (пай) для ведення особистого селянського господарства, площею 1,5000 га та квартира АДРЕСА_1.
Спадкоємець першої черги за законом ОСОБА_5 - донька померлої приймати спадщину не бажає та не заперечує проти того, щоб ОСОБА_2 прийняла спадщину після ОСОБА_3
ОСОБА_2 не має змоги нотаріально оформити спадщину в частині спадкування права на земельну частку (пай) та квартиру на своє ім'я, оскільки ОСОБА_3 померла і встановити факт їхнього проживання однією сім'єю інакше, як у судовому порядку, не можливо.
У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 просив задовольнити заяву з викладених у ній підстав та встановити факт проживання ОСОБА_2 з однією сім'єю з ОСОБА_3, яка померла 16.03.2014, у період з лютого 2007 року до дня смерті останнього, що необхідно їй для отримання спадщини після смерті останньої.
Заінтересована особа ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилася, направила до суду листа, в якому просить слухати справу за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю у її відсутність, проти задоволення заяви не заперечує.
Судом установлено:
16 березня 2016 року померла ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про його смерть серії І-КЕ № 262295, виданого 18.03.2014 Березоворудською сільською радою Пирятинського району Полтавської області (а.с.9).
Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається із земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 1,5000 га та квартира АДРЕСА_2. ( а.с.7-8, 12-13).
ОСОБА_3 була співмешканкою ОСОБА_4, який був батьком чоловіка заявника ОСОБА_2 та помер раніше ОСОБА_3
ОСОБА_2 разом із чоловіком постійно проживали з 2007 року разом із ОСОБА_3 народження 10.12.1944, до дня її смерті 16.03.2014 у с. Березова Рудка Пирятинського району Полтавської області по вул. Луценка, 10, доглядала, вела спільне господарство з нею, а після її смерті поховала за власний кошт( а.с.10,11,16)
Спадкоємець першої черги за законом ОСОБА_5 - донька померлої, приймати спадщину після смерті матері не бажає та не заперечує проти того, щоб ОСОБА_2 успадкувала її майно.
На даний час ОСОБА_2 має намір оформити право на спадщину після смерті ОСОБА_3, проте підтвердити факт її спільного проживання з нею однією сім'єю, інакше як у судовому засіданні, неможливо.
Обставини спільного проживання заявниці однією сім'єю з померлою ОСОБА_3, які були пов'язані спільним побутом, також підтверджуються:
- показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які кожен окремо підтвердили, той факт, що з лютого 2007 року по 16 березня 2014 рокуОСОБА_2 разом з чоловіком ОСОБА_6 проживали із співмешканкою його батька - ОСОБА_3 однією сім'єю, вели спільне господарство;
- довідками Березоворудської сільської ради Пирятинського району №1474 від 26.08.2016, № 1262 від 26.07.2016, № 1610 від 15.09.2016, де зазначено, що ОСОБА_2 постійно проживала разом з ОСОБА_3, народження 10.12.1944, до дня її смерті 16.03.2014, у с. Березова Рудка, вул. Луценка, 10, Пирятинського району Полтавської області,однією сім'єю, доглядала її, вела спільне господарство, а після її смерті поховала за власний кошт ( а.с.10,11,16)
- іншими матеріалами справи.
Доказів, що свідчили би про протилежне у суду немає.
Факт, про встановлення якого просить заявник, має для неї юридичне значення, так як встановлення цього факту необхідне їй для прийняття спадщини.
Як передбачено ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які прожили зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
За змістом ч.2 ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. При цьому ст.2 СК містить відкритий перелік осіб, які належать до членів сім'ї.
Поняття "проживання однією сім'єю" та "член сім'ї" не є тотожними. Особа може бути близьким родичем спадкодавця, тобто відноситися до членів сім'ї, проте не проживати з ним однією сім'єю. Ознакою проживання спадкоємця однією сім'єю зі спадкодавцем є систематичне ведення з ним спільного господарства, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності сім'ї. При цьому важливою, проте не основною ознакою, є проживання в одному приміщенні зі спадкодавцем.
Відповідно до пункту 21 постанови пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7 при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.
До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.
Згідно ч.2 ст. 256 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Заслухавши пояснення представника заявника, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що у судовому засідання було доведено факт спільного проживання ОСОБА_2 з померлою ОСОБА_3 однією сім'єю, що не суперечить вимогам ст. 256 ЦПК України.
За таких підстав заява підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 212-215, ст. 256, 259 ЦПК України, ст. 1264 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 р. „Про судову практику у справах про спадкування» , суд
ОСОБА_9 Віталіївни - задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_2, народження 16.08.1976, проживала однією сім'єю з ОСОБА_3, яка померла 16.03.2014, у період з лютого 2007 року по 16 березня 2014 року.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Пирятинський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набуває законної сили після розгляду справи.
Головуючий - О.О.Сайко