279/10161/15-ц
2/125/764/2016
12.09.2016 м. Бар Вінницької області
Барський районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Питель О.В.,
за участі секретаря Дудник Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики. Позивач мотивувала свої вимоги тим, що 13.08.2014 вона надала у безпроцентну позику відповідачу грошові кошти у сумі 6000,00 доларів США, а ОСОБА_2 зобов'язалася у строк до 13.09.2014 повернути їй усю суму разом. Підтвердженням договору є письмова розписка про позику грошей, яка була складена та підписана у м. Коростень Житомирської області. Відповідачем було порушено умови та строки виконання договору. Станом на день звернення до суду 04.08.2015 відповідач не повернула 6000 доларів США. Позивач неодноразово зверталася до відповідача з проханням повернути грошові кошти, однак відповідач відмовлялась повернути борг. 31.07.2015 позивачем було направлено рекомендованим листом вимогу до відповідача про повернення боргу. Станом на день звернення до суду з позовом, відповідач заборгованість не погасила. Вказану заборгованість за договором позики у гривневому еквіваленті та судові витрати позивач просила стягнути з відповідача.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, направила у судове засідання представника ОСОБА_3
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3, який діє на підставі договору про надання правової допомоги від 10.06.2016, позовні вимоги підтримав з підстав, що викладені у позовній заяві. Надав суду для огляду оригінал розписки, копія якої долучена до матеріалів справи. Крім того, представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, просив приєднати до матеріалів справи. У заяві представник позивача вказав, що засобом погашення грошового зобов'язання і його виконання є національна валюта України - гривня. Станом на день подачі уточнення, курс долара США у НБУ становить 25,26 грн за 1 долар США. Сума боргу відповідно до розписки становить 6000 доларів США, таким чином, борг у національній валюті України становить 151560 грн. Тому просив стягнути з відповідача на користь позивача 151560 грн та судові витрати у справі.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася повторно, про час, дату та місце розгляду справи, з урахуванням положень ч. 5 ст. 74 ЦПК України, була належним чином повідомлена (а.с. 48-49, 53-54, 61-62, 77-80), про причини неявки суд не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності до суду не надходило.
12.09.2016 судом винесено ухвалу про заочний розгляд справи.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, ураховуючи заяву позивача, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
13.08.2014 ОСОБА_2 відповідно до договору позики отримала від ОСОБА_1 у борг 6000 доларів США та зобов'язалася повернути вказану суму до 13.09.2014, що підтверджується даними копії письмової розписки від 13.08.2014 (а.с. 7), оригінал розписки було оглянуто у судовому засіданні.
Таким чином, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору позики і видачею розписки підтвердили укладення договору. Факт укладення договору позики доведений.
31.07.2015 листом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення позивач надіслала відповідачу вимогу про повернення боргу (а.с. 8, 9).
Правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані наступними правовими нормами.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 1047 ЦК України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.ст. 599, 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Ураховуючи те, що позивачем у судовому засіданні було доведено факт укладення договору позики з ОСОБА_2, яка у порушення вимог договору позики та норм ЦК України не виконала взятого на себе зобов'язання, суд дійшов висновку, що сума заборгованості за кредитом у розмірі 6000,00 доларів США у гривневому еквіваленті 151560 грн (6000,00 x 25,26=151560,00) підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, у якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за звернення фізичною особою до суду з позовною заявою майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати. Позивач звернулася до суду з позовом про стягнення 6000 доларів США, що на день звернення її до суду становило 126756,00 грн, відтак, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1267,56 грн судового збору за звернення до суду з позовною заявою (а.с. 1), та 121,80 грн за подання заяви про забезпечення позову (а.с. 2).
У ході судового розгляду позивач збільшила позовні вимоги у зв'язку з тим, що змінився
курс долара відносно гривні, та просила стягнути з відповідача на її користь 151560,00 грн, відтак, судовий збір повинен був становити 1515,60 грн. Таким чином, оскільки позивачем було сплачено судовий збір за звернення до суду з позовною заявою майнового характеру у розмірі 1267,56 грн, дані витрати є документально підтвердженими (а.с. 1), то вказана сума підлягає відшкодуванню з відповідача на користь позивача, а 248,04 грн (1515,60 грн - 1267,56 грн) слід стягнути з відповідача на користь держави. Крім того, у повному обсязі підлягають відшкодуванню витрати позивача на сплату судового збору у розмірі 121,80 грн за подання заяви про забезпечення позову, які також документально підтверджені (а.с. 2).
На підставі викладеного та ст. 61 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 526, 527, 530, 525, 526, 625, 1046, 1047, 1049 ЦК України ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг у сумі 151560 грн (сто п'ятдесят одна тисяча п'ятсот шістдесят гривень), що еквівалентно 6000 доларів США.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1389,36 грн (одна тисяча триста вісімдесят дев'ять гривень тридцять шість копійок) судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 248,04 грн (двісті сорок вісім гривень чотири копійки).
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Вінницької області через Барський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення може бути переглянуто за письмовою заявою відповідача, яку вона може подати протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене у загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя: