Справа № 405/5798/16-ц
Провадження №2/405/1071/16
07 жовтня 2016 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючого судді - Іванової Л.А.
при секретарі - Береді Я.І.
за участю позивача ОСОБА_1
та відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим будинком, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням, зазначивши в обґрунтування позовних вимог, що їй на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 18.12.1968 року належить житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями за №20 по вул. Новозаводській у м.Кіровограді. За цією ж адресою зареєстрована, але не проживає відповідач ОСОБА_2, яка є колишньою дружиною її (позивача) онука ОСОБА_3 позивач також зазначила, що відповідач не бажає в добровільному порядку зніматися з реєстрації за вказаною вище адресою. Також зазначила, що реєстрація відповідача за вказаною адресою порушує її права, як власника житлового будинку, так як вона вимушена нести витрати по оплаті комунальних послуг, вт.ч., і за відповідача, крім того, не має змоги оформити субсидію, в той час, як відповідач, будучи зареєстрованою за вказаною адресою, не приймає участі в оплаті комунальних послуг, не несе витрат по утриманню будинку.
З огляду на зазначене та з посиланням на ст.391, ч.2 ст.405 ЦК України, позивач просить визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою м.Кіровоград, вул.Новозаводська, 20 у м.Кіровограді.
Позивач під час судового розгляду справи позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, зазначені в позові, просила позов задовольнити.
Відповідач під час судового розгляду справи позов не визнала, просила відмовити позивачу в його задоволенні. На обгрунтування заперечень зазначила, що з 05.08.2009 року вона зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, її фактичне місцепроживання за адресою м.Кіровоград, пров.Мотокросний, 62, де вона фактично проживає з 28.05.1992 року, в будинку №20 по вул.Новозаводській у м.Кіровограді вона дійсно ніколи не проживала, так як будинок не мав відповідних зручностей та не був належним чином облаштованим. Зазначила, що наміру проживати в ІНФОРМАЦІЯ_2 вона не має, позивач, в свою чергу, не чинила їй перешкод у проживанні в будинку, однак зніматися з реєстрації за зазначеною адресою вона на даний час не бажає, до вирішення в судовому порядку спору по будинку №62 по пров.Мотокросному в м.Кіровограді, при цьому, зазначила, що вона не є стороною в зазначеному спорі.
Заслухавши пояснення позивача, заперечення проти позову відповідача, дослідивши докази по справі в їх сукупності, з'ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернулася позивач, виходячи з положень ст.10 та ст.11 ЦПК України, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані, ґрунтуються на вимогах закону, у зв'язку з чим підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачу ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 18.12.1968 року, посвідченого старшим нотаріусом першої Кіровоградської державної нотаріальної контори ОСОБА_4, зареєстровано в реєстрі за № 2-7553, належить на праві приватної власності будинок з надвірними будівлями, загальною жилою площею 42,5 кв.м., який розташований в м.Кіровограді по вул.Новозаводській, під номером №20. Сторонами за зазначеним договором купівлі-продажу в договорі зазначені продавець ОСОБА_5 та покупець ОСОБА_6
Право власності на будинок №20 по вул. Новозаводській у м.Кіровограді зареєстровано в ОКП «Кіровоградське ООБТІ» за позивачем ОСОБА_1, реєстраційний номер 15/20/78.
Крім того, встановлено, що позивач ОСОБА_1 09.08.1973 року уклала шлюб з ОСОБА_7, актовий запис в Книзі реєстрації актів про укладення шлюбу за №1381, змінивши прізвище після укладення шлюбу з «Плоха» на «Алексеєнко».
В подальшому, позивач ОСОБА_1 04.02.2000 року уклала шлюб з ОСОБА_8, актовий запис в Книзі реєстрації актів про укладення шлюбу за №42, змінивши прізвище після укладення шлюбу з «Алексеєнко» на «Широкова».
Відповідно до довідки, виданої квартальним комітетом № 1 Ленінського району м. Кіровограда від 02.08.2016 року № 489 склад сім'ї ОСОБА_1Й, за адресою: м. Кіровоград, вул. Новозаводська, буд. 20, складають: ОСОБА_9 - донька, ОСОБА_10 - онука, ОСОБА_11 - правнук, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 - невістка, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, - онук, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_3, ОСОБА_2 зареєстровані, але не проживають за вказаною адресою.
Факт не проживання відповідача ОСОБА_2 в будинку №20 по вул.Новозаводській у м.Кіровограді з моменту реєстрації за вказаною адресою з 05.08.2009 року встановлений мешканцями будинків №№24, 25 по вул.Новозаводській у м.КіровоградіТастіновою Г.В., ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_5, в Акті про відсутність (не проживання) особи за місцем реєстрації від 22 липня 2016 року, підписи яких (мешканців будинків) засвідчено головою квартального комітету №1 ОСОБА_13.
Крім того, факт не проживання в ІНФОРМАЦІЯ_2 з моменту реєстрації за вказаною адресою не заперечувався під час судового розгляду справи і відповідачем ОСОБА_2, окрім того, в будинку відсутні її особисті речі.
Згідно з відомостями адресно-довідкового підрозділу, УДМС України в Кіровоградській області від 11.08.2016 року місце проживання ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_6, з 05.08.2009 року зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7.
Викладені обставини підтверджені в судовому засіданні поясненнями позивача, відповідача та матеріалами справи, зокрема, договором купівлі-продажу житлового будинку від 18.12.1968 року, яким підтверджено право власності ОСОБА_1 на будинок №20 по вул.Новозаводській у м. Кіровограді, відомостями адресно-довідкового підрозділу ГУ ДМС, УДМС України в Кіровоградській області від 10.08.2016 року, згідно з якими ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстрована за вказаною вище адресою з 05.08.2009 року, довідкою, виданою квартальним комітетом №1 Ленінського району м. Кіровограда 02 серпня 2016 року №489 про склад сім'ї ОСОБА_1, якою підтверджено, що ОСОБА_2 зареєстрована, однак не проживає за вказаною адресою, актом про відсутність (не проживання) особи за місцем реєстрації від 2.07.2016 року, а тому вважаються судом встановленими.
Відповідно до ст.150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Члени сім'ї власника житла набувають речових прав, а саме сервітутних (особистий сервітут) на право користування житлом, належним власнику, сутність яких полягає в тому, що суб'єкт даного права має змогу користуватися чужою річчю.
Відповідно до ст.395 ЦК України, речовими правами на чуже майно, серед іншого, визнається право користування (сервітут).
Крім того, ч. 1 ст. 405 ЦК України встановлено, що члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.
До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в ч. 2 ст. 64 ЖК України. Відповідно до ч. 4 ст. 156 ЖК України припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням, за умови збереження права власності на будинок цього ж власника, тобто при незмінності власника майна.
Більш того, у разі втрати особою статусу члена сім'ї, сервітут не припиняється, однак за відсутності згоди про безоплатне користування житлом колишній член сім'ї повинен вносити плату за користування житлом і за комунальні послуги, що відповідає положенням ч. 4 ст. 156 та ст. 162 ЖК України.
При цьому, суд також відзначає, що наявність у члена сім'ї власника житла іншої можливості задоволення своїх потреб у житлі не може бути підставою для припинення права члена сім'ї на користування цим житлом, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 405 ЦК України.
Аналізуючи встановлені в судовому засіданні обставини суд відзначає, що правовідносини між сторонами мають бути врегульовані відповідно до положень ч.2 ст. 405 ЖК України, згідно з якою член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю сторін між ним і власником житла або законом.
Оскільки під час судового розгляду встановлено, що відповідач ОСОБА_2, яка набула права користування житловим приміщенням- будинком №20 по вул.Новозаводській у м.Кіровограді, без поважних на те причин та за відсутності перешкоджання проживання за вказаною адресою безпосередньо зі сторонни власника будинку позивача ОСОБА_1, не проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, з моменту реєстрації, тобто з 05.08.2009 року, тобто понад один рік, та не використовує житло за цільовим призначенням для проживання, і даний факт не спростовано відповідачем в порядку ст.ст.10, 60 ЦПК України, а так само не встановлено, що відповідач претендувала на користування зазначеним будинком, або ж намагалася вселитися в будинок, більш того, наміру повертатися проживати до вказаного будинку відповідач не має, про що остання зазначала під час судового розгляду справи, приймаючи також до уваги, що відповідач не вносила плату за користування житлом і за комунальні послуги, між сторонами не було встановлено іншого порядку втрати права на користування житлом, ніж той, який встановлений Законом, суд приходить до висновку про те, що існують передбачені законом підстави для задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_1 К.Й. про визнання відповідача ОСОБА_2 такою, що втратила право користування відповідним житловим приміщенням, а саме: житловим будинком №20 по вул.Новозаводській у м.Кіровограді (нинішня назва міста - м.Кропивницький), при цьому судом при вирішенні справи враховується також правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 16.01.2012 р. у справі №6-57цс11, відповідно до якого у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.
З урахуванням викладеного вище, необхідним є визнання відповідача такою, що втратила право на користування житловим приміщенням.
Крім того, згідно з ч.1 ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть, тобто, виходячи зі змісту зазначених норм закону, прийняте рішення суду про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням відповідно є підставою дня зняття цієї особи з реєстрації.
Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача понесені судові витрати по справі, які складаються з судового збору в розмірі 551 грн. 20 коп.
Відповідно до ст.ст.15, 16, 316, 317, 319 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.3, 4, 10, 11, 57-59, 60, 212, 213, 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим будинком, - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, такою, що втратила право користування житловим будинком №20 по вул.Новозаводській у м.Кропивницькому (м.Кіровограді).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 551 грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через Ленінський районний суд м. Кіровограда шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Ленінського районного суду
м. Кіровограда Л.А. Іванова