Справа № 404/5943/16-а
Номер провадження 2-а/404/1214/16
06 жовтня 2016 року Суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда
ОСОБА_1, розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Кіровоградського об»єднаного управління пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання рішення, розпорядження протиправними та їх скасування, зобов»язання вчинення певних дій, -
Позивач ОСОБА_2 19.09.2016 р. звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить визнати рішення Кіровоградського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області від 19.08.2016 р. № 135299 про відмову у здійсненні перерахунку пенсії та розпорядження Кіровоградського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області від 23.08.2016р. № 135299 в частині обмеження під час при переведення пенсії по втраті годувальника на пенсію за вислугу років протиправними та скасувати. Зобов'язати Кіровоградське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області провести із 01 вересня 2016 р. перерахунок пенсії за вислугу років на підставі документів пенсійної справи та додатково поданої довідки Прокуратури Кіровоградської області від 10.08.2016 р. №18-316 вих.-16 в розмірі 90% від суми заробітної плати за відповідною посадою без обмеження максимального розміру та провести виплати з урахуванням отриманих сум. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що з 11.08.1995 р. вона перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Кіровограді та отримувала пенсію за вислугу років, що була призначена їй відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р. №1789-ХІІ згідно поданої заяви з урахуванням довідки Прокуратури Кіровоградської області від 08.08.1995 р. №6-603 та із застосуванням загального проценту для розрахунку пенсії від заробітної плати за посадою старшого прокурора відділу прокуратури Кіровоградської області, з якої їй призначено пенсію, в розмірі 70%. Її загальний страховий стаж становить 50 років 19 днів, з них 25 років 19 днів - на посаді прокурора. Починаючи з 1995 р. УПФ м. Кіровограда неодноразово перераховував їй пенсію за вислугу років, зокрема 15.11.2004 р., відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991р. №1789-ХІІ в редакції Закону України № 2663-Ш від 12.07.2001р. "Про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру", в наслідок чого був збільшений загальний процент для розрахунку пенсії від заробітної плати відповідної категорії працівників органів прокуратури із 80% на 90%. Із 18.09.2014 р. за її заявою вона переведена УПФ м. Кіровограда із пенсії за вислугу років на пенсію по втраті годувальника з урахуванням довідки Прокуратури Кіровоградської області за №18-53 та із застосуванням загального проценту для розрахунку пенсії від заробітку - 60%, та яку отримувала щомісячно в розмірі 8315,77 грн. по 17.08.2016 р. Згідно довідки Прокуратури Кіровоградської області від 10.08.2016р. №18-316 вих.-16 розмір заробітної плати за посадою старшого прокурора відділу прокуратури Кіровоградської області із 01.12.2015р. становить 13096,17 грн., відповідно після перерахунку розмір її пенсії за вислугу років збільшиться та буде становити щомісячно - 11786,55грн. 18.08.2016р. вона звернулась до Кіровоградського об'єднаного Управління Пенсійного Фонду України Кіровоградської області із заявою про проведення перерахунку пенсії з одного виду на інший, в наслідок чого вона переведена із пенсії по втраті годувальника на пенсію за вислугу років, при цьому просила здійснити перерахунок з урахуванням довідки Прокуратури Кіровоградської області від 10.08.2016р. №18-316 вих. -15 та наявності у неї права на застосування для розрахунку пенсії загального проценту для розрахунку від заробітку відповідної категорій прокурорських працівників - 90%. Проте відповідач відмовив їй у здійсненні перерахунку на підставі рішення про відмову у перерахунку пенсії №135299 від 19.08.2016р.
Відповідач в письмових запереченнях просить суд в задоволенні позову відмовити, оскільки Управління ПФУ в м. Кіровограді, як територіальне управління не має жодного відношення до коштів державного бюджету. Також, управління не має законних підстав для проведення перерахунку пенсії з 23.08.2016 року.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Суд вважає, що відповідач діяв протиправно, оскільки рішення №135299 від 19.08.2016 року безпідставно обмежує право позивача на перерахунок раніше призначеної пенсії, тобто відповідач діяв не на підставі, а поза межами повноважень та у спосіб, що суперечить Конституції та законам України.
Так, у відповідності до Закону України «Про Прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-XII ОСОБА_2 набула право на призначення пенсії за вислугою років, яка була призначена згідно із частиною 1 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" в редакції Закону України № 2663-ІІІ від 12.07.2001 року "Про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру", чинній на час призначення пенсії (надалі в редакції на час призначення пенсії) згідно якої передбачено, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку було встановлено.
Частиною 12 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції на час призначення пенсії) встановлено, що обчислення (перерахунок) пенсій проводиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Згідно з частиною 17 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції на час призначення пенсії) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більше як за 12 місяців. Перерахунок пенсії провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
На підставі частини 18 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції на час призначення пенсії) положення цієї статті поширюються також на пенсіонерів з числа працівників прокуратури, яким до набрання чинності цим Законом призначена пенсія за віком, за вислугою років або за інвалідністю безпосередньо з прокурорсько-слідчих посад і посад у науково-навчальних закладах, незалежно від часу виходу на пенсію, за умови наявності у них стажу роботи, передбаченого цією статтею.
01 жовтня 2011 року частину 1 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» було замінено двома частинами відповідно до п.п. 4 п. 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08.07.2011 року, № 3668-VI (3668-17) «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», в зв'язку із чим також і змінилася нумерація частин цієї статті.
Відповідно до частини 2 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», в редакції чинній з 01 жовтня 2011 року та на час звернення із заявою про перерахунок пенсії, пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії та вводиться обмеження максимального розміру пенсії 10 прожитковими мінімумами, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Цією ж статтею передбачено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Очевидним є, що змінами у статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру", які були внесені Законом України від 08.07.2011 року № 3668-VI встановлено новий порядок призначення та визначення розміру пенсії за вислугу років прокурорам та слідчим, яка призначається після 08 липня 2011 року.
Відповідно до п. 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08.07.2011 року № 3668-VI (3668-17) порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким призначена пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) та які влаштувалися на роботу до набрання чинності цим Законом. Якщо внаслідок прийняття цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Розмір раніше призначеної пенсії прокурорам, підстави, умови та порядок її перерахунку регулюють частини 12, 17, 18 ст.50-1 «Про Прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-ХІІ, в редакції Закону України № 2663-ІІІ від 12.07.2001 року (чинні на час призначення пенсії) у зв'язку з прийняттям Закону №3668-УІ (3668-17) змін не зазнали, проте змінилася лише нумерація частин цієї статті і є вирішальними у застосуванні до даних правовідносин щодо наявності у позивача правових підстав для перерахунку раніше призначеної пенсії у зв'язку із підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.
Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ втратив чинність з 15.07.2015 року, у зв'язку з набранням чинності нового Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII, із змінами внесеними Законом України № 76-ІІІ «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів» від 28.12.2014 року № 76-ІІІ, яким на сьогоднішній день регулюються питання пенсійного забезпечення працівників прокуратури України, які набули право на пенсію незалежно від віку за наявності на день звернення певної вислуги років з набранням чинності даного Закону від 14.10.2014 року № 1697-VII та положеннями якого, зокрема яким визначено, що прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення певної вислуги років, пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами на умовах та порядку визначених Кабінетом Міністрів України (стаття 86).
Будь-які зміни до статті 86 вказаного Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII щодо відсутності (скасування) права працівників прокуратури України на звернення до державних органів Пенсійного фонду України на призначення, перерахування та виплату пенсії за вислугу років законодавцем, Верховною Радою України, на сьогоднішній день не внесені.
Отже, приписи Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим, у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії, а відтак не врегульовують дані правовідносини щодо наявного у позивача права на перерахунок раніше призначеної пенсії, у зв'язку із підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.
02.03.2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VIII, що набрав чинності із 01.04.2015 року, згідно із пунктом 5 розділу III прикінцевих та перехідних положень визначено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року взагалі скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.
Наведена норма свідчить про те, що з 01.06.2015 року не здійснюється призначення пенсій відповідно до спеціального законодавства, зокрема закону України «Про прокуратуру», оскільки норми, які регулюють питання пенсійного забезпечення тієї категорії осіб, на яких поширюється дія цих законів скасовані.
Посилання відповідача на п. 5 Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015 року № 213-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», як на підставу відмови у перерахунку пенсії є неприйнятним, оскільки відповідач застосував нові положення Закону до правовідносин, які виникли до набрання ними чинності, зміни внесені до вказаної стосуються саме призначення пенсії, а не її перерахунку.
Відмова відповідача у перерахунку раніше призначеної пенсії саме за вище вказаних підстав є недопустимим враховуючи і вимоги частини 1 статті 58 Конституції України, згідно якої передбачено, що закони та нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність та є ознакою того, що у такий спосіб відповідач, як суб'єкт владних повноважень діяв протиправно, в супереч вимог частини 2 статті 19 Конституції України, згідно якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Окрім того, статтею 22 Конституцій України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, статтею 64 Конституцій України також передбачено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Отже, статтями 22 та 64 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, гарантують право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України, в тому числі Законом України «Про прокуратуру», які є такими, що не підлягають звуженню та обмеженню.
У розумінні статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основні обов'язки громадянина. Згідно принципу верховенства права, який визнається і діє в Україні, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України (стаття 1, частина друга статті 3, частина друга статті 6, частина перша статті 8 Конституції України).
У відповідності до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблеми, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист та неприпустимість обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень і сформулював правову позицію, згідно якої Конституція України та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави в тому числі і призначення пенсії за спеціальними законами. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
Крім того, у Рішенні Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року №8-рп/99 зазначено, що зупинення пільг, компенсацій і гарантій для військовослужбовців та працівників правоохоронних органів без відповідної матеріальної компенсації є порушенням гарантованого державою права на їх соціальний захист та членів їхніх сімей. У рішенні Конституційного Суду України від 03 червня 2013р., ухваленого у справі №1-2/2013 року зокрема також вказано, що Україна є правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, закони приймаються на її основі і повинні відповідати їй. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 6, частина друга статті 19 Основного Закону України).
Юридична колізія є розбіжність або суперечність між нормативно-правовими актами, що регулюють одні і ті ж або суміжні правовідносини, а також між компетенцією органів влади. У разі існування неузгодженості між актами, виданим одним і тим же органом, але які мають різну юридичну силу, застосовується акт вищої юридичної сили. У випадку суперечності норм закону та Конституції України, які прийняті Верховною Радою України - колізія вирішується на користь Конституції України, яка має вищу юридичну силу.
Такого висновку дійшов Конституційний Суд України у своєму рішенні у справі №1-9/2015 від 13 травня 2015 року (пункти 2.1 та п.2.2 мотивувальної частини рішення).
З огляду на вказане, положення Закону України від 02.03.2015 року № 213-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», в частині визнання правових актів такими, що втратили чинність, зупинення їх дії, внесення до них змін і доповнень щодо закріплених Конституцією України прав і свобод людини і громадянина вважається не що інше, як скасування або обмеження цих прав і свобод (рішення Конституційного суду України справа 1-28/2008 року).
Як на одну із відсутності підстав для перерахунку раніше призначеної пенсії, відповідач посилається на положення частини 2 статті 86 Закону України «Про прокуратуру від 14.10.2014 року №1697-VI (1697-18), згідно якої передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених працівникам прокуратури пенсій, визначається Кабінетом Міністрів України. Відповідач зазначає, що на сьогодні в Україні така постанова відсутня, в зв'язку із чим законодавчі підстави для проведення перерахунку відсутні.
Проте, такі доводи відповідача є неприйнятними з огляду на те, що він застосував нові положення Закону до правовідносин, які виникли до набрання ними чинності, що є і прямими порушеннями приписів та суперечать вимогам ч.1 ст. 58 Конституції України, якою передбачено, що закони та нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність.
Окрім того, відсутності нормативного документу, який регулює умови та порядок перерахунку призначених працівникам прокуратури, оскільки встановлене та наявне право на перерахунок призначених працівникам прокуратури пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, не може бути знівельоване в зв'язку із тим, що органи влади України не встановили порядку, за яким зазначена гарантія повинна бути дотримана та реалізована.
Підвищення заробітної працівників прокуратури відбулося згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №505 від 31.05.2012 року «Про впорядкування структури та умов праці працівників органів прокуратури», своє право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.
Підставою чергового перерахунку, раніше призначеної, позивачу пенсії є Постанова Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», згідно із якою затверджено нові схеми посадових окладів працівників органів прокуратури, відповідно до яких відбулося підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, яка набрала чинності із 01 грудня 2015 року та дає позивачу право на перерахунок пенсії із 01 серпня 2016 року.
Таким чином, з прийняттям постанови КМ України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» від 09 грудня 2015 року №1013 виникли підстави для перерахунку пенсії.
Отже, відповідач повинен провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 на підставі заяви від 18.08.2016 року, документів пенсійної справи, довідки Прокуратури Кіровоградської області від 23.07.2016р. №18-186 вих.-12 про заробітну плату та частин 13, 18 ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» (у редакції Закону України від 12.07.2001 №2663-111) з розрахунку 90% від суми заробітку за відповідною посадою без обмеження граничного розміру та провести виплати з урахуванням отриманих раніше сум.
З огляду на викладене, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши наявні докази, надавши їм належну оцінку приходжу до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2,6, 7, 8, 9, 10-11, 70-72,160-163,254 КАС України, -
Позов ОСОБА_2 до Кіровоградського об»єднаного управління пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання рішення, розпорядження протиправними та їх скасування, зобов»язання вчинення певних дій - задовольнити.
Визнати рішення Кіровоградського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області від 19.08.2016 р. № 135299 про відмову у здійсненні перерахунку пенсії та розпорядження Кіровоградського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області від 23.08.2016 р. № 135299 в частині обмеження під час при переведення пенсії по втраті годувальника на пенсію за вислугу років протиправними та скасувати.
Зобов'язати Кіровоградське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області провести із 01 вересня 2016р. перерахунок пенсії за вислугу років на підставі документів пенсійної справи та додатково поданої довідки Прокуратури Кіровоградської області від 10.08.2016р. №18-316 вих.-16 в розмірі 90% від суми заробітної плати за відповідною посадою без обмеження максимального розміру та провести виплати з урахуванням отриманих сум
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кіровоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області (що знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. Соборна 4) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір в сумі 1102,40 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Кіровограда шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі прийняття постанови в порядку скороченого провадження апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда ОСОБА_1