Справа № 344/2266/16-а
Провадження № 2-а/344/157/16
29 вересня 2016 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді Бородовського С.О.,
секретаря Прокопів С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора ПП роти №1 батальйону УПП у м. Івано-Франківську рядової поліції ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом до відповідача про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ПС3 №054743 від 15.02.2016 року. В позові вказано, що 15.02.2016 року відповідачем була винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення за зупинку у невстановленому місці та накладено адміністративне стягнення на позивача у виді штрафу в сумі 255 грн. Вважає, що постанова підлягає скасуванню, оскільки при її винесенні інспектором не було дотримано процесуального порядку притягнення до адміністративної відповідальності, не роз'яснено права та обов'язки відповідно до ст. ст. 268, 307, 308 КУпАП. Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності без достатніх на це правових підстав, так як зупинка автомобіля була здійснена на протилежній стороні вулиці від місцезнаходження дорожнього знаку «Зупинка заборонена».
Позивач подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про день, час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином. Суду надіслала письмові заперечення на позов.
Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин розгляд справи може не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Судом встановлено наступні обставини.
Згідно оскаржуваної постанови серії ПС3 №054743 в справі про адміністративне правопорушення від 15.02.2016 року інспектором патрульної поліції ОСОБА_2 встановлено, що ОСОБА_1 15.02.2016 року о 11:20 год. в м. Івано-Франківську на вул. Міцкевича, 4 здійснив зупинку в зоні дії знаку «Зупинка заборонена» - п. 3.34 Правил дорожнього руху. У зв'язку із чим його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 225 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У ст. 252 КУпАП зазначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Згідно вимог ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Таким чином на інспектора не було покладено обов'язок складання протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки розгляд справи здійснювався поліцейським Національної поліції з приводу правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Твердження позивача що йому не були роз'яснені ст. ст. 268, 307, 308 КУпАП у ході розгляду справи про адміністративне правопорушення спростовуються змістом оскаржуваної постанови, в якій він розписався про роз'яснення йому положень даних статей КУпАП.
Нормою ст. 33 КУпАП чітко вказано, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступень його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Позивач здійснив зупинку в зоні дії знаку «Зупинка заборонена» - п. 3.34 Правил дорожнього руху, посилання на відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення через знаходження знаку на протилежній стороні вулиці не підтверджені жодними доказами, а тому являються припущеннями, які не можуть бути покладені в основу судового рішення.
Інспектор патрульної поліції при розгляді справи про адміністративне правопорушення та складанні оскаржуваної постанови діяв відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, згідно якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, окрім цього, згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а також ч. 4 ст. 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Усі інші пояснення сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надало можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.
На підставі викладеного, суд -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Інспектора ПП роти №1 батальйону УПП у м. Івано-Франківську рядової поліції ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відмовити.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Бородовський С.О.