06.10.2016 Єдиний унікальний номер 205/5259/16-к
Провадження №1-кп205\422\16
Ед.унік.№205\5259\16-к
06 жовтня 2016 року Ленінський районний суд
м.Дніпропетровська
у складі: головуючого: судді ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
за участю прокурора: ОСОБА_3
адвоката: ОСОБА_4
розглянувши у підготовчому судовому засіданні, у залі суду, в м.Дніпропетровську, кримінальне провадження, яке зареєстроване в ЄРДР за №12016040690002080 від 11 травня 2016 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпропетровська, громадянина України, освіта неповна середня, не одруженого, раніше не судимого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.259 КК України,-
Обвинувачений ОСОБА_5 , 11 травня 2016 року, близько 16 години, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , маючи намір на завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та маючи намір на доведення даної інформації до органів влади, з мобільного телефону «Fly», з номерами « НОМЕР_1 » та « НОМЕР_2 », здійснив виклик на номер спеціальної лінії «102» та повідомив про те, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , замінований. Після цього, в той же день, тобто 11 травня 2016 року, слідчо-оперативною групою Ленінського ВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області, з метою фіксації відомостей про обставини кримінального правопорушення, було проведено огляд міста події, а саме двору буд. АДРЕСА_2 , в ході якого будь-яких відомостей про мінування вказаного будинку не виявлено, однак виявлено мобільний телефон «Fly», з номерами « НОМЕР_1 » та « НОМЕР_2 », з якого обвинувачений ОСОБА_5 здійснив виклик на номер спеціальної лінії «102» та завідомо неправдиво повідомив про підготовку вибуху.
Вказані дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.259 КК України, як завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху.
18 травня 2016 року, між прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 - ОСОБА_3 , якому на підставі ст.37 КПК України, надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12016040690002080 та ОСОБА_5 , в порядку, передбаченому ст.ст.468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з даною угодою прокурор та ОСОБА_5 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_5 ч.1 ст.259 КК України; ОСОБА_5 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_5 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме: за ч.1 ст.259 КК України - у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки; на підставі ст.75 КК України - з іспитовим строком на два роки, з покладенням на ОСОБА_5 обов'язків, передбачених п.п.2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України та отримана згода підозрюваного на його призначення.
Розглядаючи в порядку ст.314 ч.3 п.1 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.ст.468, 469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Прокурор в судовому засіданні вважає, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просить цю угоду затвердити і призначити ОСОБА_5 узгоджену в угоді міру покарання.
ОСОБА_5 та його захисник в судовому засіданні також просять вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому ОСОБА_5 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.259 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_5 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст.12 КК України, є тяжким злочином, від якого потерпілих немає.
Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з'ясовано, що ОСОБА_5 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені ст.474 ч.4 п.1 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ст.473 ч.2 КПК України та наслідки її не виконання, передбачені ст.476 КПК України.
Враховуючи викладене, а також те, що умови угоди про визнання винуватості між прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 - ОСОБА_3 та ОСОБА_5 відповідають вимогам КПК України та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даної угоди.
За таких обставин, суд вважає доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що ОСОБА_5 завідомо неправдиво повідомив про підготовку вибуху, а тому його дії кваліфікує за ч.1 ст.259 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_5 узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості, міру покарання.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 18 травня 2016 року між прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 - ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12016040690002080.
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.259 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 18 травня 2016 року покарання у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки.
На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину.
Відповідно до п.п.2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки: не виїзджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 - не обирати.
Речові докази: мобільний телефон «Fly» - знищити.
Вирок може бути оскаржений обвинуваченим та прокурором виключно з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги через Ленінський районний суд м.Дніпропетровська.
Головуючий: ОСОБА_1