Ухвала
іменем україни
21 вересня 2016 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
КоротунаВ.М., ЗавгородньоїІ.М., Писаної Т.О.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_5, про передачу предмета іпотеки в управління іпотекодержателя, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення апеляційного суду Чернівецької області від 09 березня 2016 року,
Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_5, про передачу предмета іпотеки в управління іпотекодержателя.
На обґрунтування позовних вимог посилалось на те, що 20 грудня 2006 року між банком та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір № Е/V 063020, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 75 000 дол. США терміном використання до 19 грудня 2013 року. На забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором 20 грудня 2006 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки № 7813, відповідно до якого предметом іпотеки є земельна ділянка, загальною площею 0,1003 га, нежитлова будівля-кафе, загальною площею 125,30 кв. м, які розташовані по АДРЕСА_1 та нежитлова будівля-перукарня загальною площею 70,70 кв. м, розташована по АДРЕСА_2.
Заочним рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області від 22 червня 2009 року було звернуто стягнення на предмет іпотеки.
Враховуючи викладене, ПАТ КБ «ПриватБанк» просило суд передати в управління банку земельну ділянку, загальною площею 0,1003 га, нежитлову будівлю-кафе, загальною площею 125, 30 кв. м, розташованих по АДРЕСА_1 та нежитлову будівлю перукарню, загальною площею 70,70 кв. м, розташовану по АДРЕСА_2 на період до його реалізації або повного виконання умов кредитного договору від 20 грудня 2006 року № Е/V 063020.
Рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області від 27 листопада 2015 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено.
Передано в управління ПАТ КБ «ПриватБанк» нерухомість, щодо якої 22 червня 2009 року в справі № 2-402/2009 ухвалено рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: земельну ділянку, загальною площею 0,1003 га, нежитлову будівлю-кафе, загальною площею 125,30 кв. м, розташованої по АДРЕСА_1 та нежитлову будівлю-перукарню, загальною площею 70,70 кв. м, розташованої по АДРЕСА_2, на період реалізації або повного виконання умов кредитного договору № Е/V 063020.
Зобов'язано ОСОБА_4 на період до реалізації предмета іпотеки або повного виконання умов кредитного договору від 20 грудня 2006 року № Е/V 063020, повністю вивільнити від будь-якого майна предмет іпотеки, а саме: нежитлову будівлю-кафе, загальною площею 125,30 кв. м, розташованої по АДРЕСА_1 та нежитлову будівлю-перукарню, загальною площею 70,70 кв. м, розташованої по АДРЕСА_1.
Рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 09 березня 2016 року рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 27 листопада 2015 року скасовано й ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк».
У касаційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої доводи порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Статтею 337 ЦПК України установлено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, з урахуванням встановлених фактичних обставин справи і вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для передачі предмета іпотеки в управління банку, оскільки застосування положень ст. 34 Закону України «Про іпотеку» можливе лише після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Крім того, заочним рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області від 22 червня 2009 року стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 481 741 грн 80 коп. та надано банку право реалізувати предмет іпотеки із застосуванням процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України «Про іпотеку», однак чи реалізував це право банк, доказів суду не надано.
Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують, зводяться до переоцінки доказів, що в силу вимог чинного ЦПК України на стадії касаційного розгляду справи неприпустимо.
Отже, рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим, ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, підстави для його скасування відсутні, тому в силу вимог ч. 3 ст. 332 ЦПК України це рішення підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга - відхиленню.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» відхилити.
Рішення апеляційного суду Чернівецької області від 09 березня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В.М. Коротун
І.М.Завгородня
Т.О.Писана