10 жовтня 2016 р. Справа № 643/5230/16-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Макаренко Я.М.
Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.
за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова на постанову Московського районного суду м. Харкова від 06.06.2016р. по справі № 643/5230/16-а
за позовом ОСОБА_1
до управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова
про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (далі - відповідач), в якому просила суд:
- визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова щодо невиплати їй пенсії з 1 червня 2015 року;
- зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова відновити з 1 червня 2015 року виплату позивачу раніше призначеної пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» з 1 червня 2015р.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2016р. зазначений позов в частині позовних вимог ОСОБА_1 за період з 01.06.2016р. по 29.10.2015р. залишено без розгляду.
Постановою Московського районного суду м. Харкова від 06.06.2016р.адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова щодо невиплати пенсії ОСОБА_1.
Зобов'язаноуправління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова відновити ОСОБА_1 виплату раніше призначеної пенсії за вислугою років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» з 29 жовтня 2015 року.
Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: п.5 розділу «Прикінцеві положення»Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, просить оскаржувану постанову змінити, зобов'язавши відповідача відновити виплату раніше призначеної пенсії з 01 червня 2015 року.
Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Московського районного суду м. Харкова від 06.06.2016р. скасувати та прийняти нову, якою в задоволені позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції вимог ч. 15 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши докази, вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова як одержувач пенсії за вислугою років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» з 28.09.2012р.
З 01 квітня 2015 року відповідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» відповідач припинив виплату пенсії позивачу.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що виплата пенсії, призначеної позивачу підлягає відновленню у зв'язку з відсутністю підстав для її невиплати.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, однак не погоджується з мотивами та підставами, за яких суд першої інстанції дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог.
Так, суд першої інстанції при вирішенні даної справи виходив з того, що відповідно до п.5 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення»у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно Закону України «Про прокуратуру», а тому положення ст.47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення»), щодо невиплати пенсії до позивача не застосовуються.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивачу припинено виплату пенсії з посиланням на приписи Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015р., якими частину п'ятнадцяту статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991р. замінено чотирма частинами такого змісту: «тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року особам, на яких поширюється дія цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії / щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про судоустрій і статус суддів", пенсія, призначена відповідно до цієї статті, не виплачується». Враховуючи, що позивач працювала на посаді заступника прокурора Червонозаводського району м. Харкова, відповідачем було припинено виплату їй пенсії.
Між тим, 15.07.2016р. набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" № 1697-VІІ від 14.10.2014р., яким визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про прокуратуру" від 05.11.1991р.
У відповідності до ч. 15 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ від 14.10.2014р. (в редакції станом на 2015 рік), тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року особам, на яких поширюється дія цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про судоустрій і статус суддів", пенсія, призначена відповідно до цієї статті, не виплачується.
Тобто, зі змісту вказаних положень закону випливає, що за певних умов не виплачуються пенсії, призначені у відповідності до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ від 14.10.2014р., що набрав чинності 15.07.2015р.
Між тим, пенсію позивачу було призначено до набрання чинності Законом України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ, а тому до позивача не застосовуються положення ч. 15 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру».
Таким чином, підстави для невиплати позивачу пенсії за вислугу років відсутні, а тому відповідач зобов'язаний відновити позивачу виплату пенсії.
Щодо вимог апеляційної скарги позивача про необхідність задоволення позовних вимог щодо відновлення виплати пенсії з 1 червня 2015 року, а не з 29 жовтня 2015 року, колегія суддів зазначає, що ухвалою Московського районного суду м. Харкова, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2016р. позов ОСОБА_1 в частині позовних вимог за період з 01.06.2016р. по 29.10.2015р. залишено без розгляду, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції під час розгляду апеляційної скарги на постанову Московського районного суду м. Харкова не вирішує питання щодо обґрунтованості зазначеної частини позовних вимог.
Враховуючи викладене, переглянувши рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова у зв'язку з правильним по суті вирішенням справи, але із помилковим застосуванням норм матеріального права, підлягає зміні в частині мотивів та підстав задоволення позову.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.08.2016 року ОСОБА_1 було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду до моменту прийняття судового рішення.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.08.2016 року управлінню Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду до моменту прийняття судового рішення.
За приписами ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду складає 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору складає 0,4 розміру мінімальної заробітної плати. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду. На 1 січня 2016 року розмір мінімальної заробітної плати складав 1378 грн. Отже, розмір судового збору за подання апеляційної скарги по даній справі становить 606, 32 грн.
Таким чином, враховуючи приписи ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, з позивача та відповідача підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційних скарг, який було відстрочено до моменту прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ст. 198, ст. 201, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційні скарги ОСОБА_1, Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова залишити без задоволення.
Постанову Московського районного суду м. Харкова від 06.06.2016р. по справі № 643/5230/16-а змінити в частині мотивів та підстав задоволення позову.
В іншій частині постанову Московського районного суду м. Харкова від 06.06.2016 р. по справі № 643/5230/16-а залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 (61001, АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 606,32 грн. (шістсот шість гривень 32 копійки) до спеціального фонду Державного бюджету України - утримувач УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок 31210206781011, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова (61170, м. Харків, вул. Валентинівська, 22Б, код ЄДРПОУ 22682655) судовий збір у розмірі 606,32 грн. (шістсот шість гривень 32 копійки) до спеціального фонду Державного бюджету України - утримувач УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок 31210206781011, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Макаренко Я.М.
Судді Шевцова Н.В. Мінаєва О.М.
Повний текст постанови виготовлений 17.10.2016 р.