06 жовтня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
СтупакО.В., Леванчука А.О., Ситнік О.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, філії Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» у м. Запоріжжі про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Запорізької області від 23 вересня 2015 року,
В березні 2015 року ОСОБА_4 звернулась до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що 08 березня 2014 року сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобілів: Кіа Rio, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_6, Daewoo Matiz, державний номерний знак НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_7 та автомобіля ЗАЗ 110217, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5 Власником автомобіля Кіа Rio на підставі свідоцтва про реєстрацію серія НОМЕР_4 є позивач. Внаслідок ДТП автомобіль Кіа Rio отримав механічні пошкодження, а позивач тілесні ушкодження легкої тяжкості. Вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 11 грудня 2014 року винною у ДТП визнали ОСОБА_5
Оскільки між ОСОБА_4 та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Арсенал страхування» (далі - ПрАТ «СК «Арсенал страхування») був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № 1096/13-Т/ЗП18 (КАСКО), яким був застрахований автомобіль Кіа Rio, позивач звернулася до страхової компанії із заявою для отримання страхового відшкодування. 27 січня 2015 року філією ПрАТ «СК «Арсенал страхування» м. Запоріжжя позивачу була надана копія додатку до страхового акту, в якому визначена сума страхового відшкодування в розмірі 31 546 грн 85 коп. Згідно з роз'ясненнями керівника відділу врегулювання збитків страхової компанії та листом від 19 лютого 2015 року вих. № 190215-13572/к, автомобіль Кіа Rio вважався знищеним та таким, що не підлягає відновлювальному ремонту. 28 січня 2015 року ПрАТ «СК «Арсенал страхування» було перераховано на банківський рахунок позивача страхове відшкодування в розмірі 31 286 грн 85 коп. Листом від 19 лютого 2015 року вих. № 190215-13572/к ПрАТ «СК «Арсенал страхування» відмовилось від залишків транспортного засобу Кіа Rio.
Оскільки отриманого страхового відшкодування було недостатньо для ремонту автомобіля, 31 січня 2015 року позивач уклала з першою філією ПП «Корінтія» договір комісії з продажу транспортного засобу № 57/01, відповідно до п. 5.1. якого за послуги з реалізації транспортного засобу Кіа Rio вона сплатила 1 тис. грн. Згідно з довідкою-рахунком від 31 січня 2015 року серія ВІА № 899420 залишки автомобілю Кіа Rio були продані за 95 880 грн.
Таким чином, позивач отримала за знищений відповідачем автомобіль 127 166 грн 85 коп. Відповідно до довідки експертної установи актуальна вартість автомобілю Кіа Rio на момент подання позову складала 316 920 грн, що є еквівалентом 11 300,00 доларів США.
Крім того, за наслідками ДТП позивач отримала тілесні ушкодження, які потребували лікування. Згідно з довідкою КУ «МКБЕСМД м. Запоріжжя» від 08 березня 2014 року, їй встановлений діагноз: струс головного мозку та забої кінцівок. В неї виникла хиткість при ходьбі, боязнь світла, порушення пам'яті, вегетативна дисфункція та невротичні синдроми, їй були призначені ліки, які вона придбала на загальну суму в розмірі 454 грн 30 коп.
Також ОСОБА_4 вказувала, що цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована згідно з полісом страхування цивільно-правової відповідальності № АС/1406627, який виданий філією Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (далі - ПрАТ «СК «Провідна») в м. Запоріжжі. Вона своєчасно звернулась із заявою про отримання страхового відшкодування до страхової компанії та надала всі необхідні документи, але страхове відшкодування не отримала. У зв'язку з тим, що ПрАТ «СК «Провідна» вчасно не здійснила замовлення товарознавчої експертизи, позивач самостійно замовляла проведення експертизи пошкоджень автомобіля Кіа Rio. Крім того, нею направлялися телеграми на виклик відповідача та власника автомобіля, яким відповідач керувала, із повідомленням місця, дати та часу проведення огляду пошкоджень транспортного засобу, для подальшої експертизи вартості спричиненої шкоди. За направлення телеграм сплачено 129 грн 12 коп., за товарознавчу експертизу, яка складається з висновку № 163 та висновку № 163/1 нею сплачено 830 грн.
Враховуючи викладене, ОСОБА_4 просила стягнути з філії ПрAT «СК «Провідна» в м. Запоріжжі на свою користь: 49 500 грн - страхового відшкодування за шкоду заподіяну майну, 454 грн - витрат на лікування, 959 грн 12 коп. - витрат на експертизу; стягнути з ОСОБА_5 на свою користь: 1 тис. грн - додаткових збитків, за реалізацію залишків автомобіля Кіа Rio; 140 253 грн 15 коп. - збитків за пошкодження автомобіля Кіа Rio; 15 тис. грн - на відшкодування моральної шкоди.
Під час розгляду справи позивач зменшила позовні вимоги та зазначила, що після відкриття провадження у справі 13 березня 2015 року відповідач філія ПрAT «СК «Провідна» в м. Запоріжжі сплатила на її користь страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну, в розмірі 49 500 грн.
Остаточно ОСОБА_4 просила стягнути з філії ПрАТ «СК «Провідна» в м. Запоріжжі на свою користь: 454 грн 30 коп. - витрат на лікування; 959 грн 12 коп. - витрат на експертизу; стягнути з ОСОБА_5 на свою користь: 1 тис. грн - додаткових збитків за реалізацію залишків автомобілю Кіа Rio, 140 253 грн 15 коп. - збитків за пошкодження автомобілю Кіа Rio, 15 тис. грн - на відшкодування моральної шкоди. Судові витрати покласти на відповідачів.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 30 квітня 2015 року позов задоволено частково.
Стягнуто з філії ПрАТ «СК «Провідна» в м. Запоріжжі на користь ОСОБА_4 страхове відшкодування на лікування в сумі 454 грн 30 коп., витрати за направлення телеграм в сумі 129 грн 12 коп., витрати за проведення товарознавчого дослідження в сумі 530 грн 00 коп.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 140 253 грн 15 коп. в рахунок відшкодування майнової шкоди та 3 тис. грн на відшкодування моральної шкоди
В інший частині позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про судові витрати.
Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 23 вересня 2015 року рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 30 квітня 2015 року в частині стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 майнової шкоди скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Водночас рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 30 квітня 2015 року змінено в частині стягнення судового збору.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У березні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_4 подано касаційну скаргу на рішення апеляційного суду Запорізької області від 23 вересня 2015 року.
За результатами автоматичного розподілу справ між суддями Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 березня 2016 року вказану касаційну скаргу призначено судді-доповідачу Мартинюку В.І.
Розпорядженням керівника апарату Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 серпня 2016 року № 184/0/32-16 призначено повторний автоматичний розподіл справ у зв'язку з відставкою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ МартинюкаВ.І. у відповідності до Постанови Верховної Ради України № 1434-VIIIвід 05 липня 2016 року «Про звільнення суддів», у результаті чого 20 вересня 2016 року зазначену скаргу передано судді-доповідачу Ступак О.В.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням апеляційним судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальнику) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплат) у, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Відповідно до абз. 3 п. 3 ч.1 ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Згідно зі ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатньої страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди, зобов'язана сплатити різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Ухвалюючи рішення у справі суд першої інстанції, виходив з того, що позивачу повинні бути відшкодуванні збитки відповідно до реальної вартості втраченого автомобіля на момент розгляду справи, а також завдана їй моральна шкода.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що після отримання позивачем страхового відшкодування в сумі 31 286 грн 85 коп. від ПрАТ «СК» Арсенал страхування», страхового відшкодування в сумі 49 500 грн від ПрАТ «СК «Провідна», вартості реалізованого автомобіля в сумі 95 880 грн, залишок невідшкодованої шкоди в сумі 140 253 грн 15 коп. на підставі ст. 1194 ЦК України підлягає стягненню з винної у ДТП особи.
Розглядаючи справу, апеляційний суд правильно встановив, що 19 квітня 2013 року між ПрАТ «СК «Арсенал страхування» та ОСОБА_4 укладено договір добровільного страхування № 1096/13-Т/ЗП18 автомобіля Кіа Rio, державний номерний знак НОМЕР_1, зі страховою сумою 147 тис. грн на термін до 18 квітня 2014 року. 08 березня 2014 року сталась ДТП за участю застрахованого автомобіля. За висновком автотоварознавчого дослідження від 20 березня 2014 року № 33\3, розмір завданих збитків застрахованому майну становить 120 073 грн 86 коп. ПрАТ «СК «Арсенал страхування» виплатило ОСОБА_4 31 256 грн 85 коп. та повідомило про те, що воно відмовляється від залишків транспортного засобу Кіа Rio, вартість яких становить 96 140 грн. ОСОБА_4 погодилася з розрахунком страхової виплати та прийняла страхове відшкодування. Від реалізації залишків автомобіля вона отримала 95 880 грн.
Разом з тим, враховуючи що, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5 була застрахована в ПрАТ «СК «Провідна», ОСОБА_4 звернулася до даної страхової компанії з заявою про отримання страхового відшкодування, надавши інший висновок по визначенню матеріальної шкоди, а саме, висновок консультативно експертного бюро ВЕП «Стандарт-Сервіс» від 07 травня 2014 року, яким визначена вартість відновлювального ремонту автомобіля в сумі 113 222 грн 47 коп. ПрАТ «СК «Провідна» виплачено позивачу страхову виплату в сумі 49 500 грн в межах ліміту відповідальності.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 майнової шкоди у розмірі 140 253 грн 15 коп. та ухвалюючи в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд дослідивши докази у справі й надавши їм належну оцінку в силу вимог ст. ст. 212, 303, 304 ЦПК України, дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в цій частині, оскільки позивач, отримавши страхове відшкодування за договором добровільного страхування, погодилась з розміром збитків, визначених страховою компанією виходячи з ринкової вартості застрахованого автомобіля - 147 тис. грн. Вимоги позивача, про відшкодування їй збитків винуватцем ДТП, після отримання страхового відшкодування від ПрАТ «СК «Арсенал страхування» за договором добровільного страхування та від ПрАТ «СК «Провідна», виходячи із вартості пошкодженого автомобіля Кіа Rio в розмірі 316 920 грн, не ґрунтується на законі.
Ухвалюючи рішення у справі, апеляційний суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Наведені в касаційній скарзі доводи висновків апеляційного суду не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України на стадії перегляду справи в касаційному порядку не передбачено.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення апеляційного суду Запорізької області від 23 вересня 2015 рокузалишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О.В. Ступак
А.О. Леванчук
О.М. Ситнік