ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
про залишення позовної заяви без розгляду
19 жовтня 2016 року № 813/3557/16
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Гулкевич Ірена Зіновіївна перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Медично-соціальної експертної комісії Залізничного району м. Львова , Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова, Залізничного відділу соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -
18 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Медично-соціальної експертної комісії Залізничного району м. Львова , Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова, Залізничного відділу соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, в якому просить : визнати незаконним висновок медично-соціальної експертної комісії Залізничного району м. Львова від 1992 року зодо зняття з ОСОБА_1 3 групи інвалідності з приводу захворювання, отриманого в період проходження військової служби; зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова провести відповідне донарахування пенсії з урахуванням індексу інфляції, трьох процентів річних та виплатити суму заборгованості невиплачену за період 1992-2001 роки; визнати неправомірною бездіяльність Залізничного відділу соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради щодо ненадання роз'яснень ОСОБА_1 про законодавство соціального та пенсійного забезпечення; стягнути з Медико-соціальної експертної комісії Залізничного району м. Львова, управління Пенсійного фонду України Залізничного району м. Львова, Залізничного відділу соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради компенсацію за моральну шкоду в розмірі 100 000 тис гривень . Одночасно просить визнати причини пропуску строку позовної давності для звернення до суду за захистом прав та законних інтересів поважними та поновити строк.
Відповідно до вимог частин 1 та 2 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Право на звернення до адміністративного суду з позовом є складовою права на судовий захист, яке передбачене статтею 55 Конституції України, відповідно до якої, права і свободи людини і громадянина захищаються судом і кожному гарантується право на оскарження в суді рішень дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до частини 2 статті 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Адміністративний позов, відповідно до частини 1 статті 99 КАС України, може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною 2 статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Процесуальні строки встановлені законом з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення відносини стають стабільними. Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим.
Статтею 100 КАС України передбачено можливість визнання судом причин пропуску строку звернення до суду поважними.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Як вбачається з позовної заяви позивача, про порушене право про зняття 3 групи інвалідності він дізнався 1992 року, про що сам стверджує в позовній заяві, а до суду звернувся в жовтні 2016 року.
Суд зауважує, що позивач з 1992 року не вчиняв жодних дій на судовий захист прав, які вважає порушеними.
Водночас, позивач не навів жодних обставин, які б перешкоджали йому звернутися до суду протягом цього часу, і могли б бути поважними причинами для поновлення строку. Вказані у позовній заяві причини не можуть бути визнані судом поважними, оскільки не перешкоджали зверненню позивача до суду.
Перевіряючи доводи позивача щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд встановив, що ОСОБА_1 пропустив строк звернення до суду з причин, які виникли з його волі, та не є поважними. Тому суд приходить до переконання про те, що позивач мав можливість у встановлені законом строки звернутися з позовом до суду.
Згідно з імперативною нормою частини 1 статті 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Позовна заява відповідно до частини 2 статті 100 КАС України може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
З урахуванням наведених вище обставин, та того, що відсутні будь-які докази поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
Залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє позивача права повторно звернутись до суду.
Керуючись ст. ст. 99, 100, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Медично-соціальної експертної комісії Залізничного району м. Львова , Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова, Залізничного відділу соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії- залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Гулкевич І.З.