19 жовтня 2016 року м. Чернігів Справа № 825/1827/16
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Бородавкіна С.В. розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Сухопутних військ Збройних Сил України Міністерства оборони України Військової частини НОМЕР_1 , треті особи: Військова частина польова пошта НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач 17.10.2016 звернувся до суду з адміністративним позовом до Сухопутних військ Збройних Сил України Міністерства оборони України Військової частини НОМЕР_1 та просить :
- визнати протиправним та скасувати наказ командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 23.04.2016 № 76-РС про призначення його стрільцем 58 окремої мотопіхотної бригади оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ВОС - 100915А;
- зобов'язати командувача Сухопутних військ Збройних Сил України видати наказ про призначення його стрільцем 1 відділення охорони взводу 1 роти охорони 134 окремого батальйону охорони та обслуговування військової частини - польова пошта НОМЕР_2 м. Чернігів.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до частини другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно із частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Пунктом 15 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено поняття публічної служби - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Основними елементами публічної служби є проходження служби, соціальне забезпечення службовців, дисциплінарна відповідальність та вирішення спорів.
Згідно частини першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною третьою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Суд наголошує, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників процесу та своєчасного виконання ними передбачених процесуальним законом певних процесуальних дій. Інститут строків у судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом встановленого законодавством строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.
Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
При цьому, слід зазначити, що строк в один місяць визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначилася, чи буде вона звертатися до суду із позовом щодо оскарження рішення дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Разом з тим, для встановлення чи пропущено позивачем строк звернення до суду необхідно встановити дату з якої особа дізналась або могла дізнатись про порушення своїх прав.
Як вбачається із матеріалів позовної заяви, оскаржуваний наказ командувачем Сухопутних військ Збройних Сил України було прийнято 23.04.2016. Позивач знаючи про існування останнього та вважаючи його неправомірним звертався до Військової прокуратури та Генерального штабу Збройних Сил України, з метою встановлення законності.
Листом за № 116/9/4/10784 начальник управління персоналу штабу Командування Сухопутних військ Збройних Сил України повідомив ОСОБА_1 , що оскаржуваний наказ відповідає вимогам законодавства та позивачу роз'яснено, що у випадку незгоди з рішенням він може оскаржити його в судовому порядку. Вищевказаний лист датовано 30.08.2016.
Враховуючи вищенаведене та те, що ОСОБА_1 було відомо про зміст наказу, який на його думку порушує права та інтереси останнього, з квітня 2016 року, однак до суду він звернувся лише 17.10.2016 (згідно відмітки канцелярії суду), суд приходить до висновку, що позивачем пропущено строк на звернення до суду із зазначеним позовом.
В своєму адміністративному позові позивач стверджує, що отримав лист начальника управління персоналу штабу Командування Сухопутних військ Збройних Сил України 07.10.2016 і саме після цього звернувся до суду з відповідним позовом, однак на підтвердження вказаного факту ОСОБА_1 не долучено до матеріалів справи жодних доказів.
Суд не знаходить підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, оскільки зважаючи на обізнаність позивача про порушення своїх прав, останній не був позбавлений можливості подати обґрунтований позов до суду в межах строків, встановлених чинним законодавством України.
Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій та сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" зазначив, то заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Скорочення строків здійснення окремих процесуальних дій не звужує змісту та обсягу конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (абзац дев'ятий, десятий підпункту 6.1 пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року N 17-рп/2011).
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, в порушення якої позивачем не надано належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строків звернення до суду.
Частиною першою статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Згідно із частиною другою статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Суд звертає увагу, що особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674, сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, залишення заяви без розгляду.
На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 99, 100, 107, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Сухопутних військ Збройних Сил України Міністерства оборони України Військової частини НОМЕР_1 , треті особи: Війська частина польова пошта НОМЕР_2 , Новгород-Сіверський об'єднаний військовий комісаріат про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Повернути з Державного бюджету (р/р 31216206784002 в ГУДКС України у Чернігівській області, код 38054398, МФО 853592) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) судовий збір у сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп., згідно квитанції від 17.10.2016 № 0.0.634411328.1.
Роз'яснити позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду в загальному порядку після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду.
Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтею 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Бородавкіна