Єдиний унікальний номер: 343/1836/16-к
Номер провадження: 1-кс/0343/177/16
19 жовтня 2016 року м.Долина
Слідчий суддя Долинського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора Долинського відділу Калуської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , розглянувши скаргу ОСОБА_4 , на постанову слідчого Долинського відділення поліції Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_5 від 18.08.2016 року про закриття кримінального провадження,-
ОСОБА_4 звернулась до суду зі скаргою, в якій просить скасувати постанову слідчого Долинського відділення поліції Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_5 від 18.08.2016 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 12013090160000543 від 08.04.2013 року, оскільки вважає її передчасною та такою, що підлягає скасуванню.
Обгрунтовуючи вимоги, покликається на те, що 08.04.2013 року нею подано заяву, яку зареєстровано за № 1086 та внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12013090160000453 та розпочато досудове розслідування. Попередня кваліфікація кримінального правопорушення: ч. 1 ст. 364 КК України. З моменту відкриття кримінального правадження слідчі неодноразово своїми постановами закривали дане кримінальне провадження, які рішенням Долинського районного суду та прокурорами були скасовані. В постанові про закриття кримінального провадження від 18.08.2016 року слідчий посилається на неприязні стосунки між нею, ОСОБА_6 та іншими мешканцями села, однак жодного факту цьому не навів. В згаданій постанові вказує на законність дій сільського голови при проведенні службового розслідування та звільненні її з посади секретаря сільської ради, однак рішеннями суддів доведено протилежне.
Згідно постанови Долинського районного суду від 15.03.2016 року для всебічного та повного дослідження обставин кримінального провадження суд зобов"язав виконати ряд слідчих дій, зокрема таких як: провести перевірку на предмет попереднього зговору з приводу усунення її від виконанння обов"язків секретаря Княжолуцької сільської ради між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , а також вчинити інші слідчі дії, в яких виникне необхідність в ході досудового розслідування.
Однак, всупереч наведеному, слідчим не вчинено жодної слідчої дії, яка була б спрямована на всебічне, повне і неупереджене дослідження обставин кримінального провадження.
ОСОБА_4 в судовому засіданні скаргу підтримала, посилаючись на викладені в скарзі обставини. Додатково пояснила, що слідчим не було проведено перевірку на предмет попереднього зговору з приводу усунення її від виконанння обов"язків секретаря Княжолуцької сільської ради між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , зверталась з заявами про перекваліфікацію дій посадових осіб на ст.365 КК України, однак рішення не приймалось.
Прокурор в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні скарги, постанову слідчого про закриття кримінального провадження від 18.08.2016 року залишити без змін, як законну та обгрунтовану, оскільки вона закрита за відсутнісю події кримінального правопорушення.
Заслухавши пояснення скаржника, прокурора та дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Згідно з ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Саме в запроваджені механізму реального захисту громадянами своїх прав у суді полягає здійснення функцій правової держави та її утвердження як такої.
У відповідності до п.3 ч.1 ст.303 КПК України рішення слідчого про закриття кримінального провадження на досудовому розслідуванні може бути оскаржене, зокрема, заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Як встановлено в судовому засіданні та підтвердила ОСОБА_4 , вона 08.04.2013 року звернулась в Долинський РВ УМВС Івано-Франківської області із заявою про кримінальне правопорушення, на підставі якої було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013090160000453 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
Судом також встановлено, що Долинським відділенням поліції Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області проводилось досудове розслідування кримінального провадження № 12013090160000453 від 08.04.2013 року за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.364 КК України.
З постанови Долинського районного суду Івано-Франківської області від 15.03.2016 року, якою задоволено скаргу ОСОБА_4 щодо скасування постанови слідчого від 16.02.2016 року про закриття вказаного вище кримінального провадження, вбачається про те, що з метою всебічного та повного дослідження обставин кримінального провадження на досудовому розслідуванні слід: встановити та допитати працівників Долинського РВ УМВС, які залучались для підтримки громадського порядку під час вказаних подій, осіб, підписи яких наявні на актах, якими ОСОБА_4 фіксувала недопущення її до робочого місця, а саме: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ; з"ясувати хто саме не допускав ОСОБА_4 до свого службового кабінету та які дії вчинялись такими особами відносно потерпілої; витребувати інформацію з Княжолуцької сільської ради про проведення у 2008 -2009 роках інвентаризації матеріальних цінностей та дані за 2008-2015 роки з реєстраційної служби Долинського РУЮ для отримання інформації про власників магазинів у с. Княжолука по вулицях Шевченка та Сагайдачного; провести перевірку на предмет попереднього зговору з приводу усунення ОСОБА_4 від виконанння обов"язків секретаря Княжолуцької сільської ради між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 ; з"ясувати коло осіб, причетних до вчинення протиправних дій; надати оцінку іншим доводам скаржниці щодо зловживання владою або службовим становищем ОСОБА_6 , а також вчинити інші слідчі дії, в яких виникне необхідність в ході досудового розслідування.
Для виконання викладених в постанові вимог, прокурором Долинського відділу Калуської місцевої прокуратури ОСОБА_3 24.03.2016 року начальнику СВ Долинського ВП були надані вказівки. 13.07.2016 року старшим слідчим СВ Долинського ВП ОСОБА_15 в якості свідків були допитані ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . 13.07.2016 року Княжолуцькою сільською радою старшому слідчому СВ Долинського ВП ОСОБА_15 скеровані матеріали проведення інвентаризації матеріальних цінностей у 2008-2009 роках. 15.07.2016 року т.в.о начальника СВ Долинського ВП ОСОБА_18 звернулась в реєстраційну службу Долинського РУЮ з проханням надати інформацію щодо власників магазинів у АДРЕСА_1 .
18.08.2016 року слідчим Долинського відділення поліції Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_5 винесено постанову про закриття згаданого вище кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю події кримінального правопорушення.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що під час досудового розслідування не здобуто фактів, які б вказували, що ОСОБА_6 перешкоджав ОСОБА_4 виконувати покладені на неї службові обов"язки секретаря Княжолуцької сільської ради. Допитані в якості свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а також інші жителі с. Княжолуки вказали, що ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді секретаря Княжолуцької сільської ради, створювала неприязні взаємовідносини між жителями та працівниками сільської ради. ОСОБА_6 , даючи розпорядження про проведення службового розслідування та відсторонення від посади секретаря сільської ради ОСОБА_4 , діяв в межах своїх повноважень голови сільської ради та здійснив вимогу територіальної громади. Корисливого мотиву в діях голови Княжолуцької сільської ради, що становить суб"єктивну сторону складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України, немає. Порушивши процедуру звільнення ОСОБА_4 з займаної посади, голова сільської ради діяв всупереч нормам КЗпП України, а не КК України. З приводу перевищення посадових обов"язків ОСОБА_6 при звільненні ОСОБА_4 та прийняття на вказану посаду "підприємця ОСОБА_7 "- такі дії містять корупційну складову і можуть містити ознаки адміністративного правопорушення, однак не мають жодного відношення до кримінального провадження.
Проте, суд не погоджується з такими висновками слідчого при прийнятті оскаржуваної постанови, виходячи з наступних міркувань.
Закриття кримінального провадження є одним із способів її остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
У відповідності до вимог ст.110 КПК України постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи (установи), яка звернулася з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Виходячи з викладеного, на слідчого суддю, відповідно до норм КПК України, покладено обов'язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, який зобов'язаний перевіряти законність прийнятої слідчим постанови. А тому прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливо лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
Відповідно до положень п.1 ч.1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, якщо встановлена відсутність події кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Однак, вказані вимоги закону слідчим належним чином не виконані.
Відповідно до вимог ч. 1, 3 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Згідно положень п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.
У відповідності до ч. 2 ст. 91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Положеннями ст. 92 КПК України передбачено, що обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Однак, не зважаючи на вказані вимоги закону, ні слідчим в постанові, ні прокурором у судовому засіданні доказів, які б спростовували в повній мірі доводи скарги та підтверджували обставини, які стали підставою для закриття кримінального провадження, не надали.
Проаналізувавши постанову про закриття кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що вона була прийнята передчасно, оскільки не були належним чином перевірені всі доводи, викладені в скарзі ОСОБА_4 та не надана їм правова оцінка. У постанові слідчого жодним чином не досліджувались та не перевірялись показання, допитаних 13.07.2016 року, свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які вказали про те, що будучи депутатами Княжолуцької сільської ради, у 2008 році під час однієї з сесій сільської ради ОСОБА_6 , ОСОБА_19 та ще кілька осіб, обманливим шляхом вивели всіх депутатів на двір, закрили приміщення сільради на навісний замок та три дні нікого в приміщення не впускали, в тому числі і секретаря сільської ради ОСОБА_4 - більше місяця до робочого місця.
Основною засадою судочинства - обов"язковість судових рішень, яка передбачає необхідність його виконання всіма суб"єктами правовідносин. Проте, всупереч цьому, слідчий, приймаючи оскаржувану постанову, не з"ясував хто саме не допускав ОСОБА_4 до свого службового кабінету та які дії вчинялись такими особами відносно потерпілої; не проведена перевірка на предмет попереднього зговору з приводу усунення ОСОБА_4 від виконанння обов"язків секретаря Княжолуцької сільської ради між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 ; не з"ясовано коло осіб, причетних до вчинення протиправних дій та не надано оцінку іншим доводам скаржниці щодо зловживання владою або службовим становищем ОСОБА_6 , про що вказувалось в мотивувальній частині постанови від 15.03.2016 року. Натомість, зазначаючи про те, що між ОСОБА_4 , жителями с. Княжолука та працівниками сільської ради склались неприязні відносини, жодного доказу цьому не навів, відсутні будь-які дані, які б свідчили про те, що ОСОБА_6 , як керівник органу місцевого самоврядування, відсторонивши скаржницю від займаної посади, здійснив вимогу територіальної громади.
Суд погоджується з висновком слідчого про те, що корисливий мотив, інші особисті інтереси та інтереси третіх осіб є обов'язковими ознаками зловживання владою або службовим становищем і підкреслюють той факт, що цей злочин може бути вчинено під впливом саме таких мотивів. Слідчим, приймаючи окаржувану постанову, встановлено про відсутність в діях ОСОБА_6 корисливого мотиву, однак залишив поза увагою дослідження інших особистих інтересів та інтересів третіх осіб, які також становлять склад цього злочину.
Відповідно до ч.1 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
В силу ст.93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження у порядку, передбаченому цим кодексом.
Відповідно до ст.94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозвязку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Слідчим та прокурором не надано суду доказів, які б свідчили про повноту ведення досудового розслідування, натомість встановлено, що не досліджені та не перевірені всі доводи потерпілої, показання свідків, не виконанні всі вказівки, передбачені постановою Долинського районного суду від 15.03.2016 року, а оскаржувана постанова від 28.08.2016 року не містить обгрунтовного аналізу всіх даних, отриманих в ході проведення слідчих дій.
З огляду на викладене, суд приходить до переконання, що постанова про закриття кримінального провадження від 18.08.2016 року винесена передчасно, без достатніх для цього підстав, без проведення усіх необхідні слідчих дій, спрямованих на отримання доказів або перевірку вже отриманих доказів у кримінальному провадженні та підлягає скасуванню.
Виходячи з наведеного та керуючись ст. ст.2, 22, 84, 91, 93, 94, 220, 224, 283, 284, 303, 304 КПК України, суддя,-
Скаргу ОСОБА_4 на постанову про закриття кримінального провадження задовольнити.
Скасувати постанову слідчого Долинського відділення поліції Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_5 від 18.08.2016 року про закриття кримінального провадженняза №12013090160000453 від 08.04.2013 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
Скерувати кримінальне провадження №12013090160000453 керівнику Калуської місцевої прокуратури раднику юстиції ОСОБА_20 для відновлення досудового розслідування.
При проведенні досудового розслідування виконати зазначені в мотивувальній частині ухвали слідчі дії.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1