Справа № 182/2183/16-к
Провадження № 1-кп/0182/361/2016
19.10.2016 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
у складі: головуючого-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нікополі кримінальне провадження №12016040340001314 стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нікополь, Дніпропетровської області, українця, гр. України, з середньою освітою, не одруженого, не працює, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
27.1 1.2001 року Нікопольським міськрайонним судом за ст. 186 ч. 1 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки, відповідно до ст.75 КК України з випробувальним терміном 2 роки;
06.05.2004року Нікопольським міськрайонним судом за ст. ст. 185 ч.З, 1285 ч.2, 289 ч.2, 186 ч.2,71 КК України до позбавлені волі на строк 5 років 2 місяців позбавлення волі;
04.07.2008 року Нікопольським міськрайонним судом за ст. ст. 186 ч.2, 263 ч.1, 309 ч.1 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців, відповідно до ст. 71 КК України до відбуття 4 роки 9 місяців позбавлення волі;
15.09.2015 року Нікопольським міськрайонним судом за ст. 15 ч. 2, ст. 185 ч. 2 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, відповідно до ст. 75,76 КК України від відбуття покарання звільнений з випробовувальним терміном 2 роки, вирок виконується самостійно;
18.02.2016 року вироком Апеляційного суду Дніпропетровської області за ст. 185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі.
за правовою кваліфікацією ст.186 ч.2 КК України,
з участю сторін кримінального провадження
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 , суд -
07 квітня 2016 року, приблизно о 19 годині, ОСОБА_3 , знаходячись на території багатоповерхового будинку АДРЕСА_2 , розпивав спиртні напої спільно з потерпілим ОСОБА_5 та своїм братом ОСОБА_6 . Під час вживання спиртних напоїв ОСОБА_3 побачив мобільний телефон у потерпілого та в нього виник умисел на відкрите викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , підійшов до потерпілого ОСОБА_5 та наніс йому один удар рукою в область грудної клітини, поваливши на землю, та наніс ще один удар рукою в голову, завдавши потерпілому фізичного болю, тобто застосував насилля, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого. Після чого, присів поряд з потерпілим та утримуючи потерпілого, з внутрішньої кишені куртки потерпілого відкрито, умисно, повторно, викрав мобільний телефон «ALCATEL» моделі ОТ-S107, чорного кольору, 1МЕ1: НОМЕР_1 , вартістю 200грн., з сім карткою оператора мобільного зв'язку «МТС», яка матеріальної цінності для потерпілого не представляє, та грошові кошти у розмірі 1тис гривень. З місця вчинення злочину зник. Своїми умисними діями ОСОБА_3 заподіяв потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 1200 гривень.
В судовому засіданні ОСОБА_3 визнав свою провину і пояснив, що він зі своїм старшим братом і сусідом ОСОБА_5 у дворі свого будинку вживали спиртні напої. Між ними та сусідом виникло непорозуміння, бо ОСОБА_7 почав говорити, що вони з братом залишають відчиненими двері у під'їзд будинку і туди заходять люди, що справляють нужду. Він особисто, перебуваючи у стані сп'яніння вдарив ОСОБА_8 і той присів. Тоді він вирішив його покарати і викрасти телефон. Заліз рукою у кишеню куртки, звідки достав телефон і гроші. Був сам в стані сп'яніння, тому не пам'ятає чи бив він потерпілого рукою в голову, чи ні. З телефоном і грошима пішов з місця, де розпивали алкоголь, і в той же день його затримали. Телефон в нього вилучили, а гроші він витратив на власні потреби. В скоєному щиро кається, просив призначити мінімальне покарання.
Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився. Надав суду заяву про розгляд провадження у його відсутність. Цивільний позов потерпілим не заявлений. Відповідно до наданої заяви докази зібрані під час досудового розслідування він не оскаржує і нових суду не надав.
За згодою сторін кримінального провадження, відповідно до п. 3 ст. 349 КПК України суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, не оспорюють допустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, і у суду немає сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого.
Суд вважає, що дії ОСОБА_3 мають правильну правову кваліфікацією за ч.2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно і поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого.
Призначаючи покарання, суд приймає до уваги ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, враховує пом'якшуючі обставини, до яких відносить щиросердне каяття обвинувачуваного, про що свідчить те, що під час досудового слідства та в суді ОСОБА_3 давав правдиві покази, не намагався, уникнути відповідальності за вчинене. Суд також враховує репутацію обвинуваченого, який вчинив повторно корисний злочин, перебуваючи у стані сп'яніння, оскільки спільно з потерпілим вживав спиртні напої, правопорушення вчинене ним під час невідбутого покарання, тому, з урахуванням викладеного, суд вважає, що достатнім для його виправлення та перевиховання, а також відповідним до вчиненого та його наслідків буде покарання у вигляді мінімальної міри покарання у виді позбавлення волі, з застосуванням ст. 71 КК України. Обставиною, що обтяжує вину обвинувачуваного є вчинення правопорушення у стані алкогольного сп'яніння. Цивільний позов у провадженні не заявлений.
Керуючись ст.ст. 349, 370-376 КПК України , суд,-
ОСОБА_3 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки.
Відповідно до вимог ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання призначене за вироком Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 лютого 2016 року та остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки один місяць.
Строк покарання рахувати з 08 квітня 2016 року згідно протоколу затримання.
Відповідно до п.г) ч.5 ст.72 КК України зарахувати в строк відбуття покарання засудженого ОСОБА_3 , який відбуває покарання за вироком Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 лютого 2016 року, строк перебування засудженого в установах попереднього ув'язнення під час судового розгляду зазначеного кримінального провадження до набрання цим вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Запобіжний захід стосовно засудженого ОСОБА_3 у вказаному провадженні не обирався. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Речові докази: мобільний телефон «ALCATEL» моделі ОТ-S107, чорного кольору залишити в користуванні потерпілого ОСОБА_5 .
Вирок може бути оскаржений протягом 30 днів, з моменту його проголошення шляхом подачі апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.
Суддя :