про повернення позовної заяви
21 березня 2011 р. Справа № 2а/0270/745/11
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Дмитришена Руслана Миколаївна, розглянувши матеріали позовної заяви:
за позовом: ОСОБА_1
до: Городищенської виправної колонії №96 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Рівненській області
про: визнання протиправними дій, відшкодування моральної шкоди
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Городищенської виправної колонії №96 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Рівненській області про визнання протиправними дій, відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою суду від 21.02.11 р. дану позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви до 21.03.11 р.
Позивачем на усуненя недоліків, зазначених в ухвалі суду від 21.02.11 р., направлено лист за вх. №6722 від 14.03.11р.
Ознайомившись з вказаними поясненнями та клопотаннями, суд приходить до висновку, що позивачем в повній мірі вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 21.02.11 р., яка набрала законної сили, виконано не було.
Усуваючи недоліки, позивач не взяв до уваги вимоги вказаного вище рішення від 21.02.11 р., зокрема, щодо вимоги про стягнення 100 000 грн. моральної шкоди.
Як вбачається з заяви позивача, яка надійшла на адресу суду 14.03.11р., останній визначаючись щодо розміру моральної шкоди виходив із практики Європейського Суду з прав людини.
Однак, в судовому рішенні від 21.02.11 р., суд звертав увагу, що позивачем не обґрунтовано розмір моральної шкоди, оскільки наявність такої шкоди повинна підтверджуватись фактами щодо моральних чи фізичних страждань, із конкретними доказами, які використовуються судом в конкретній справі.
Крім того, суд звертав увагу позивача, що позовні вимоги викладено неясно та незрозуміло. Відтак, позбавляють суд можливості визначити фактичну волю особи, яка звернулась до суду з позовом.
Щодо неконкретизованого викладу позовних вимог, позивач зазначає, що йому необхідна безкоштовна правова допомога та просить суд задовольнити клопотання про надання допомоги службовцем апарату адміністративного суду в оформлені позовної заяви.
За частиною третьою статті 105 КАС України, на прохання позивача службовцем апарату адміністративного суду може бути надана допомога в оформленні позовної заяви.
З даного приводу суд зауважує наступне.
Службовець апарату адміністративного суду, який веде приймання документів у громадян, на прохання позивача, може надати позивачеві допомогу лише технічного характеру. Така допомога може полягати у:
- наданні зразка чи бланка позовної заяви;
- ознайомленні позивача з правилами підсудності і вимогами КАСУ до позовної заяви та її оформлення;
- наданні реквізитів для сплати судового збору, консультуванні щодо розміру і порядку оплати судових витрат тощо;
- попередній перевірці правильності оформлення позовної заяви.
Однак, він не має права консультувати позивача щодо суті спору та можливого рішення суду, не може сам складати позовну заяву.
Аналогічна позиція викладена і Вищим адміністративним судом України у Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 6 березня 2008 р. №2), допомога службовця апарату місцевого адміністративного суду може бути надана лише в частині роз'яснення вимог щодо відповідності позовної заяви положенням статей 105, 106 цього Кодексу, а не стосовно її змісту, обґрунтування чи виготовлення (друкування).
Що стосується забезпачення позивача правовою допомогою, то слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Конституції України кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно.
Частиною 3 ст. 16 КАС України визначено, що суд повністю або частково звільняє особу від оплати правової допомоги і забезпечує надання правової допомоги у випадках та порядку, встановлених законом, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги.
Конституція України частиною 2 ст. 59 закріпила, що для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.
Однак, це не може тлумачитись, як право вибирати захисником лише адвоката.
Стаття 121 Конституції України покладає обов'язок на органи прокуратури безкоштовного здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. При цьому, ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження.
Стаття 55 Конституції України надає кожному право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Можливість отримання безкоштовної правової допомоги також врегульована ст. 60 КАС України.
Тобто, правова допомога може надаватись органами прокуратури, Уповноваженим Верховної Ради України тощо. Таке представництво здійснюється у тому випадку, коли особа(громадянин) не спроможна через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені права або реалізувати процесуальні повноваження.
З урахуванням наведених законодавчовизначених інститутів захисту прав громадянина, з наданих доводів позивача не вбачається, що позивачем дотримано порядок і умови одержання правової допомоги, відповідно до положень ст. 16 КАС України.
Таким чином, недоліки, що зазначені в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху позивачем в повному обсязі виправлено не було, судове рішення - в повній мірі не виконано.
Відповідно до п.1 ч.3 ст. 108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку встановленому законом.
Керуючись ст.ст. 18, п. 1 ч. 3 ст. 108, ст.ст. 165, 186, 254 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Городищенської виправної колонії №96 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Рівненській області про визнання протиправними дій, відшкодування моральної шкоди разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.
Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя./підпис/. ОСОБА_2
Копія вірна
суддя:
секретар: