Справа № 2-54/11 р.
Провадження № 2/1819/14/12
24.05.2012 р. Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого - судді Литовки М. І.
при секретарі - Ніколаєнко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Шостки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, виконавчого комітету Шосткинської міської ради, Смської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи управління Держкомзему в м. Шостка та приватний нотаріус Шосткинського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання частки померлого, визнання недійсними договорів кпівлі-продажу житлового бдинку та земельних ділянок, визнання права власності на Ѕ частку будинку і зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа сектор громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб Шосткинського МВ УМВС України в Сумській області про визнання особи такою, що втратили право користування житлом,-
Позиваач за першим позовом ОСОБА_1 звернувся до суду і свої вимоги мотивував тим, що з 06 червня 2009 року помер його дід, ОСОБА_6.
За своє життя ОСОБА_6 мав на праві спільної сумісної власності подржжя з відповідачкою ОСОБА_2 частину домоволодіння за № 8/1 по вул. Молодіжній в м. Шостка, Сумської області.
Дане спірне домоволодіння бло придбане у власність за спільні кошти подржжя на підставі договору купівлі-продажу від 04 вересня 1986 року.
На момент купівлі домоволодіння ОСОБА_6 перебував у шлюбі з відповідачкою ОСОБА_2, який вони зареєстрвали 16 вересня 1983 року.
11 січня 1988 року, шлюб між його дідом ОСОБА_6 та ОСОБА_2 було розірвано.
За своє життя, 24 вересня 2003 року, ОСОБА_6 склав нотаріально посвідчений заповіт яким заповідав йому усе належне йому на день смерті майно, тобто належну йому частину домоволодіння та земельної ділянки на якій воно розташоване.
Після смерті спадкодавця, він в шестимісячний термін звернвся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак оформити належни чином документи про право на спадщину за заповітом виявилось не можливим у зв,язку з тим, що не визнаена частка у майні померлого спадкодавця.
У зв,язку з зазначеним, позивач звернувся до сду з позовом про визначення частки померлого та визнання за ним права власності на частину спірного домоволодіння в порядку спадкування за заповітом ( а.с. 3, 43-44).
Під час розгляду справи позивачу стало відомо, що його бабуся, відповідака ОСОБА_2 не зважаючи на те, що відносно домоволодіння існує судовий спір продала спірний будинок та земельні ділянки на яких він розташований громадянці ОСОБА_3 уклавши з нею нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу від 02 березня 2011 року та зареєстровані в реєстрі за № 326, № 328.
Вважає, що зазнчаеним договором відповідачка ОСОБА_2 свідомо порушила його право власності на Ѕ частку спірного домоволодіння, тому доповнивши свій позов просив постановити рішення суду яким визначити Ѕ частку померлого 06.06.2009 року спадкодавця ОСОБА_6 у праві спільної сумісної власності у домоволодінні № 8/1 по вул. Молодіжній в м. Шостка, Сумської області.
Визнати за ним право власності на Ѕ частку житлового будинку «А-1» разом з господарськими спорудами - кладової «Б», сараїв «В», «Г», гаражу «З», уборної «У», замощення «П» та огорожі «№» у домоволодінні № 8/1 по вул. Молодіжній в м. Шостка, Сумської області.
Визнати недійсними Договір купівлі-продажу житлового будинку № 8/1 по вул. Молодіжній в м. Шостка, Сумської області укладений 02.03.2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, нотаріально посвідчений та зареєстрований під № 326, а також Договір купівлі-продажу земельних ділянок по вул. Молодіжній, 8/1 в м. Шостка, Сумської області, що був укладений 02.03.2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та нотаріально посвідчений і зареєстрований ід № 328.
Зобов,язати ОСОБА_2 повернути ОСОБА_3 отримані за Договорами купівлі-продажу будинку та земельних ділянок кошти в загальній сумі 137052, 89 грн., а у випадку неповернення в добровольному порядку, стягнути суму коштів в примусовому порядку та стягнути з відповідачки на його користь судові витрати ( а. с. 116 - 117).
В судовому засіданні не визнаючи зустрічні позовні вимоги, позивач ОСОБА_1 та його представник свої позовні вимоги підтримали повністю, мотивуючи тими ж обставинами.
Відповідачка ОСОБА_2, її представник та представник відповідачки ОСОБА_3, ОСОБА_7 позов не визнали мотивуючи тим, що позивач ОСОБА_1 крім заповіту не надав інших документів в підтвердження факту прийняття ним спадщини за заповітом у встановлений законом строк, тобто даний факт залишився недоведеним з боку позивача.
ОСОБА_2 зазначила, що вони дійсно в період з 1983 року по 1988 рік перебувла у шлюбі з ОСОБА_6, та в цей час вони як подружжя отримали однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 в . Шостка.
Однак з-за зловживання ОСОБА_6 спиртним та частих сварок сімейне життя у них не склалось, тому у 1986 році, вона придбала спірний будинок по вул. Молодіжній, 8/1 в м. Шостка, куди і перейшла проживати.
Фактично на момент розлучення у 1988 році вони з ОСОБА_6 мали у спільній сумісній власності зазначену однокімнатну квартиру та спірне домоволодіння по вул. Молодіжній, 8/1 в м. Шостка, тому за спільною домовленістю, добровільно в устній формі вони домовились залишити ОСОБА_6 квартиру, а вона залишилася проживати в будинку по вул. Молодіжній , 8/1.
З моменту розлучення у 1988 році і до смерті ОСОБА_6 не звертався з позовом про виділення його частки у спільній сумісній власності, хоча мав таку можливість, та у 2003 році складаючи заповіт також мав таку можливість, однак нею не скористався.
Вважають, що позивач не надав суду жодних допустимих доказів того, що ОСОБА_6 на момент складання заповіту мав законні підстави заповідати частину спірного будинку.
У своєму зустрічному позові просили визнати ОСОБА_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням у спірному будинку та зняти його з реєстрації на підставах ст. 405 ЦК України, поскільки ОСОБА_1 хоча і зареєстрований в зазначеному будику з 2007 року, однак з часу реєстрації в будинку не проживає і не проявляє до будинку ніякого інтересу, тому користуючись своїм правом власника будинка, просила задовольнити її зістрічні позовні вимоги ( а. с. 20).
Відповідачка ОСОБА_4 не заперечувала проти позовних вимог ОСОБА_1 та пояснила, що дійсно її батько ОСОБА_8 склав на ОСОБА_1 заповіт, тому просила позовні вимоги останнього задовольнити в повному обсязі і справу розглядати у її відсутність.
Відповідач - виконавчий комітет Шосткинської міської ради, Смської області просив справу розглядати у відсутність їх представника і в прийнятті рішення по справі покладався на розсуд суду (а. с. 115, 180).
Треті особи, управління Держкомзему в м. Шостка просили справу розглядати у відсутність їх представника.
В своїх письмових поясненнях заперечували в задоволенні позовних вимог щодо встановлення розміру часток ОСОБА_6 та ОСОБА_2 у спільній частковій власності на земельну ділянку по вул.. Молодіжна, 8/1 в м. Шостка та встановлення факту належності на праві власності ОСОБА_6 Ѕ частки земельної ділянки і визнання права власності на Ѕ вище зазначеної земельної ділянки за ОСОБА_1, поскільки право власності на земельні ділянки ОСОБА_2 отримала після розірвання шлюбу з ОСОБА_6 В іншій частині позовних вимог покладались на розсуд суду ( а. с. 148).
Приватний нотаріус ОСОБА_9 також просила справу розглянути в її відсутність надавши суду свої письмові пояснення в яких зазначила, що при посвідченні спірних договорів купівлі-продажу нерухомості нею були виконані всі вимоги, передбачені чинним законодавством України для такого роду правочинів.
При прийнятті судом рішення у справі також покладалась на розсуд суду ( а.с. 140). Сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Шосткинського МВ УМВС України в Сумській області про розгляд справи був повідомлений належним чином, однак в судове засідання не з,явився, про причини своєї неявки не повідомив.
Вислухавши сторони, дослідивши докази та матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню і не підлягають задоволенню зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2, виходячи з наступного.
Судом встановлено і ніким не заперечувалось, що 16.09.1983 року між відповідачкою ОСОБА_2 та ОСОБА_10 було улкадено шлюб, який в послідуючому було розірвано 11.01.1988 року ( а. с. 4-5).
За час шлюбного життя, 04.09.1986 року, відповідно договору купівлі-продажу відповідачка ОСОБА_2 придбала на своє ім,я 9/25 частини спірного будинку з відповідними надвірними забудовами за адресою - м. Шостка, вул. Молодіжна, 8/1 на земельній ділянці площею 2274 кв. м. та зареєструвала на себе право власності на будинок ( а. с. 109, 110, 45).
Після розірвання шлюбу та смерті ОСОБА_6 06 червня 2009 року ( а. с. 6), у вересні 2010 року, відповідачка ОСОБА_2 отримала Державні акти на право власності на земельні ділянки 0,1000 Га. та 0,0158 Га. для обслуговування будинку, прибудинкової території та ведення особистого селянського господарства ( а. с. 50, 51).
За час свого життя, 24.09.2003 року, ОСОБА_6 як мешканець спірного будинку зробив заповіт, яким на випадок своєї смерті заповідав позивачу ОСОБА_1 належну йому на праві приватної власності частку житлового будиyку № 8, кв. № 1 по вул.. Молодіжній в м. Шостка та земельну ділянку під часткою житлового будинку ( а. с. 7).
Оглядом спадкової справи № 13 до майна померлого ОСОБА_6 ( а. с. 124-136) судом також встановлено, що після смерті спадкодавця ОСОБА_6, у грудні 2009 року, позивач ОСОБА_1 будучи зареєстрованим у спірному будинку ( а. с. 22 ) звернувся до нотаріальної контори з відповідною заявою про прийняття спадщини, однак не зміг отримати свідоцтва на спадкове майно, поскільки не була визначена частка померлого ОСОБА_6 у спірному будинку, що і вимусило його звернутися до суду з позовом.
На час розгляду даної справи в суді за позовом ОСОБА_1 стосовно зазначеного спірного будинку, відповідачка ОСОБА_2 будучи обізнаною про даний спір як відповідачка у справі, відповідно договорів купівлі-продажу ( а. с. 105, 106 ) свідомо продала спірний будинок та земельні ділянки для його обслуговування та ведення особистого селянського господарства ОСОБА_3
Сторони погоджуються і не заперечують того, що спірний будлинок був придбаний за час шлюбного життя відповідачки ОСОБА_2 з спадкодавцем ОСОБА_6, де в даний час зареєстрований позивач ОСОБА_1 ( а. с. 22).
Відлповідно до вимог ст.. 23 КпШС України (1963 року) при укладенні угод одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя.
Для укладення угод по відчудженню спільного майна подружжя, що потрубують обов,язкового нотаріального засвідчення, згода другого з подружжя повинна бути висловлена в письмовій формі.
Тобто відповідно до вказаної норми, на час придбання спірного будинку, ОСОБА_6 не повинен був підтверджувати своє погодження в письмовій формі, а ОСОБА_2 діяла за його згодою.
Згідно з ст.. 22 КпШС України (1963 року), майно нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Те ж саме зазначено і у статті 60 СК України, а також у в частині 3 статті 368 ЦК України.
Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.
Статтею 29 КпШС Украни (1963 року) передбачено, що якщо між подружжям не досягнуто згоди про спосіб поділу спільного майна, то за позовом подружжя або одного з них суд може постановити рішення про поділ майна в натурі.
Поділ спільного майна подружжя може бути проведений як під час перебування у шлюбі, так і після розірвання шлюбу.
Положенням ст.. 25 ЦК України передбачено, що цивільна правоздатність особи припиняється у зв,язку з її смертю, тобто померла особа не може мати майна на праві власності, а може бути тільки встановлений факт наявності цього майна у неї на праві власності за життя та визнати право власності на майно за спадкоємцями в порядку його спадкування.
Відповідно ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Таким чином, за померлим ОСОБА_6 може бути визначено за життя частку у праві спільної сумісної власності на майно у вигляді домоволодіння № 8/1 по вул.. Молодіжній в м. Шостка Сумської області, в розмірі Ѕ частки даного домоволодіння та може бути визнано право власності на них за позивачем ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом, за виключенням гаражу, дозвіл на побудову якого відповідачка отримала, а потім власноручно побудувала у квітні 2009 року, тобто після розірвання шлюбу з ОСОБА_6
Виходячи з наведеного, не виходячи за межі позовних вимог, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 про визначення належності ОСОБА_6 Ѕ частки в домоволодінні по вул.. Молодіжній,8/1 в м. Шостка та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом за ОСОБА_1 Ѕ частки в спірному домоволодінні за виключенням зазначеного гаражу позначеного на плані під літерою «З».
Та на підставі зазначеного, відмовити в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 про визнання ОСОБА_1 втратившим право користування житловим приміщенням.
Крім того, суд на підставі ст.. 215, ст. 216, ст.. 203 ЦК України вбачає підстави для визнання недійсними договорів купівлі-продажу спірного будинку та земельних ділянок від 02.03.2010 року укладених між відповідачкою ОСОБА_2 та ОСОБА_3, поскільки на час їх укладення спір про право власності на домоволодіння не був вирішений в суді.
Незаконність цієї угоди полягає в тому, що маючи спірне домоволодіння, ОСОБА_2 не вправі була його відчуджувати до вирішення справи в суді.
Сторони за цією угодою повинні бути повернуті у попередній стан. ОСОБА_3 повернути домоволодіння ОСОБА_2, а продавець ОСОБА_2 повинна повернути покупцю ОСОБА_3 137052,89 грн. коштів, які вона отримала за продане домоволодіння і земельні ділянки.
Судові витрати вирішити в порядку передбаченому ст. 88 ЦПК України.
На підставі викладленого, керуючись ст. ст.22, 23, 29 КпШС України (1963 року), ст. ст. 203, 215, 216, 328 ЦК України, ст. ст. 3,10,60,88,212-215 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати частку ОСОБА_6, що помер 06 червня 2009 року у праві спрільної сумісної власності на майно у вигляді домоволодіння № 8/1 по вул.. Молодіжній в м. Шостка Сумської області в розмірі Ѕ частки даного домоволодіння.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частку житлового будинуку ( «А-1») разом з господарськими спорудами (кладова «Б», сараї «В», «Г», уборна «У», замощення «ІІ» та огорожа «N») по вул.. Молодіжна, № 8/1 в м. Шостка, Сумської області в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6, що помер 06 червня 2009 року.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку по вул. Молодіжна, № 8/1 в м. Шостка, Сумської області, укладений 02.03.2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 а також договір купівлі-продажу земельних ділянок по № 8/1 в м. Шостка, Сумської області, укладений 02.03.2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зареєстровані в реєстрі під № № 326 та 328 відповідно.
Зобов,язати ОСОБА_11 повернути ОСОБА_3 отримані за Договорами купівлі-продажу житлового будинку та земельних ділянок кошти на загальну суму 137052,89 гривень, а у випадку не повернення у добровільному порядку - стягнути цю суму коштів у примусовому порядку.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_2 про визнання ОСОБА_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням залишити без задоволення.
Стягнти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 59,5 грн. судового збору та 157 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Сумської області через Шосткинський міськрайонний суд протягом 10 днів з моменту його проголошення, а особами які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час його проголошення, протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішеня.
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області ОСОБА_12