11 березня 2011 р. Справа № 2а/0270/398/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Альчука Максима Петровича,
при секретарі судового засідання: Щербацькій Ользі Сергіївні
за участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_1 - представник за довіреністю
відповідача : ОСОБА_2 - представник за довіреністю
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: фізичної особи - підприємця ОСОБА_3
до: територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області
про: визнання протиправною та скасування постанови
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_3 з адміністративним позовом до територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області (далі - ТУ ГДІ на автомобільному транспорті) про визнання протиправним та скасування постанови.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач вважає постанову про застосування до нього фінансових санкцій № 101863 від 06.09.2010 року у сумі 1700 грн. протиправною, такою, що прийнята з порушенням вимог оформлення результатів перевірки та застосування фінансових санкцій.
Позивач вважає, що прийняттю постанови про застосування фінансової санкції у даному випадку передує припис про усунення порушень законодавства про автомобільний транспорт, а відтак вважає, що відповідач без попереднього винесення припису протиправно прийняв оскаржувану постанову.
Крім того, позивач посилається на те, що в нього наявні всі необхідні документи для здійснення перевезень пасажирів, що не враховано відповідачем, а також посилається на безпідставне притягнення його до відповідальності за іншою нормою закону ніж та, порушення якої виявлено під час перевірки.
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги повністю підтримав та просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача позов не визнала, посилаючись на те, що постанова про застосування до позивача штрафних санкцій винесена відповідно до вимог чинного законодавства, а відтак підстави для задоволення позову відсутні.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення адміністративного позову, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що відповідно до завдання на перевірку № 062879 від 02.08.2010 року державними інспекторами територіального управління Головавтотрансінспекції у Вінницькій області 02.08.2010 року проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом транспортного засобу - автомобіля "FORD SCORPIO", д. н. 11827 ВТ, під керуванням водія - ОСОБА_3, обладнаного як таксі, що належить останньому.
Під час перевірки інспекторами виявлено порушення ОСОБА_3 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" щодо надання послуг з перевезень пасажирів на таксі без документів, перелік яких визначених ст. 39 цього ж Закону, а саме без ліцензійної картки. Дане порушення зафіксовано в акті перевірки від 02.08.2010 року (а.с. 8).
Постановою начальника ТУ ГДІ на автомобільному транспорті № 101863 від 06.09.2010 року до позивача застосовано фінансові санкції в сумі 1700 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена ч. 1 абз. 4 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Відповідно до ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Документами для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі є: для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України; для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.
В судовому засіданні встановлено, що водієм та одночасно власником перевіреного автомобіля - ОСОБА_3 інспекторам надано ліценцію на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів серії АВ № 413722 від 03.06.2008 року із строком дії з 04.06.2008 року по 03.06.2013 року (а.с. 9) та ліцензійну картку до неї серії АА № 318605, дійсної до 31.10.2008 року (а.с. 10).
Згідно п. п. 2.1., 2.2. Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України "Про автомобільний транспорт", затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 427 від 02.07.2010 року, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 27.07.2010 року (далі - Ліцензійних умов), під час виконання робіт з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України "Про автомобільний транспорт" (далі - надання послуг з перевезення), ліцензіат повинен дотримуватися вимог законодавства України про автомобільний транспорт.
Виконання робіт з надання послуг з перевезення здійснюється ліцензіатами на підставі ліцензії, виданої Головавтотрансінспекцією, за умови виконання організаційних, технічних та кваліфікаційних вимог, установлених цими Ліцензійними умовами.
Пункт 1.8. Ліцензійних умов передбачає, що ліцензіат провадить свою діяльність з використанням автомобільного транспортного засобу (далі - автотранспортний засіб), тип якого відповідає виду здійснюваних робіт.
Згідно із п. 1.9. Ліцензійних умов, до ліцензії Головавтотрансінспекцією та територіальними управліннями видається ліцензійна картка на кожен автотранспортний засіб.
Ліцензійна картка є бланком суворої звітності, до якої заносяться реєстраційні дані ліцензії та автотранспортного засобу.
Відповідно п. 3.3. Положення про ліцензійну картку, що додається до ліцензії на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 514 від 22.07.2010 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.08.2010 року за № 681/17976, ліцензійні картки є недійсними, зокрема у разі закінчення терміну дії ліцензійної картки.
Таким чином, судом встановлено, що строк дії ліцензійної картки на автомобіль позивача, який був предметом перевірки інспекторами ТУ ГДІ на автомобільному транспорті закінчився 31.10.2008 року, а відтак посилання інспекторів в акті перевірки на порушення ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", надання послуг з перевезення пасажирів на таксі без ліцензійної картки, є правомірним.
Щодо позовної вимоги про обов'язок відповідача на попереднє внесення припису про усунення порушень законодавства про автомобільний транспорт, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. п. 25, 26 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 року (далі - Порядок), справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання.
Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.
З матеріалів справи вбачається, що повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 25.08.2010 року направлене ОСОБА_3 10.08.2010 року рекомендованим листом із повідомленням. Враховуючи, що повідомлення про вручення повернулось із відміткою поштової установи за відмовою адресата від отримання, розгляд справи про порушення проведене відповідачем без участі ОСОБА_3
Згідно п. 27 Порядку, за наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій, яка оформляється згідно з додатком.
Пункт 31 Порядку передбачає, що за результатами розгляду справи про порушення керівник органу державного контролю або його заступник за наявності підстав виносить припис щодо усунення порушень законодавства про автомобільний транспорт.
Таким чином, враховуючи виявлені в ході перевірки порушення законодавства про автомобільний транспорт допущених ОСОБА_3, відповідачем правомірно винесено постанову про застосування фінансових санкцій під час розгляду справи про правопорушення, а винесення припису є правом, а не обов'язком керівника ТУ ГДІ на автомобільному транспорті, за результатами розгляду такої справи при наявності відповідних підстав.
Разом з тим, як вбачається з акту перевірки від 02.08.2010 року та встановлено в судовому засіданні, інкриміноване ОСОБА_3 порушення полягає у недотриманні вимог абзацу 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", яка передбачає застосування санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, у вигляді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, до ОСОБА_3 застосовано фінансову санкцію в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за порушення вимог абзацу 4 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", яка передбачає застосування санкції за стоянку легкового автомобіля, який не облаштований як таксі і не має ліцензійної картки, та посадку пасажирів на стоянці таксі, у вигляді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, судом беззаперечно встановлено, що відповідачем безпідставно застосовано фінансову санкцію за іншою нормою закону ніж та, порушення якої виявлено під час перевірки.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не доведено правомірність прийнятої ним спірної постанови про застосування фінансових санкцій № 101863 від 06.09.2010 року, а відтак остання підлягає визнанню протиправною та скасуванню.
Згідно із ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд-
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову начальника територіального управління Головавтотрансінспекції у Вінницькій області № 101863 від 06.09.2010 року про застосування фінансової санкції до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 3 грн. 40 коп. судових витрат.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Альчук Максим Петрович