16 лютого 2011 р. Справа № 2-а-907/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Мультян Марини Бондівни,
при секретарі судового засідання: Колодійчук Олександр Вікторович
за участю представників сторін:
позивача : не з'явився, подавши клопотання про розгляд справи без його участі
відповідача : ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Державної податкової інспекції у м. Вінниці
до: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про: стягнення 17410,90 грн. штрафних санкцій
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Державної податкової інспекції у м. Вінниці до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 17410,90 грн. штрафних санкцій.
Ухвалою суду від 05.03.2010 року за вказаним позовом відкрито провадження у справі.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ДПІ у м. Вінниці проведено ряд перевірок за результатами яких встановлено факти порушення ФОП ОСОБА_1 п.п. 11, 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", про що складено відповідний акт, на підставі якого ДПІ у м. Вінниці прийнято рішення №0008002340 від 08.07.2009 року про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 17410,9 грн.
Позивач в судове засідання не з'явився, подавши клопотання про розгляд справи без участі свого представника.
Відповідач позовні вимоги не визнав зазначивши, що рішення №0008002340 від 08.07.2009 року про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 17410,9 грн., на підставі якого заявлено до стягнення суму заборгованості за даним позовом, скасовано постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 26.05.2010 року, залишеною без змін ухвалою київського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2010 року.
Заслухавши представника відповідача, дослідивши надані докази та матеріали справи, в судовому засіданні встановлено наступне.
Згідно свідоцтва про державну реєстрацію серії В03 № 389876 від 26.07.2004р. ОСОБА_1 зареєстрований фізичною особою -підприємцем.
12.06.2009 року головними державними податковими ревізорами-інспекторами Державної податкової адміністрації у Вінницькій області ОСОБА_2 та ОСОБА_3, згідно направлень №902274, №902277 від 08.10.2007 року, здійснено перевірку дотримання фізичною особою ОСОБА_1 порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. Перевірка проводилась у відділі магазину - павільйону, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Немирівське шосе, 62А, де здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1
За результатами проведеної перевірки було складено акт №666/02/28/23/НОМЕР_1 від 12.06.2009 року, в якому міститься висновок про порушення позивачем вимог п. 11, 12, 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: не забезпечено проведення операцій через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування обліку кількості товарів; не забезпечено ведення у встановленому законодавством порядку обліку товарних запасів на складах за місцем їх реалізації, здійснення продажу товарів, які не відображені в такому обліку (а.с.5-6).
На підставі зазначеного акту перевірки позивачем прийнято рішення №0008002340 від 08.07.2009 року про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій в загальному розмірі 17410,90 грн., в тому числі 85 грн. за порушення ним вимог п. 11 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", 17325,90 за порушення вимог п. 12 ст. 3 вказаного Закону.
Зазначене рішення одержано відповідачем 08.07.2009 року, що підтверджується його підписом на корінці рішення, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.4).
Вважаючи вказане рішення протиправним, ФОП ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0008002340 від 08.07.2009 року, №0007972340 від 08.07.2009 року, №0007982340 від 08.07.2009 року, №0011872340 від 09.12.2009 року.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду у справі №2а-1003/10/0270 від 26.05.2010 року залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2010 року позов ФОП ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправними та скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0008002340 від 08.07.2009 року, №0007972340 від 08.07.2009 року, №0007982340 від 08.07.2009 року, №0011872340 від 09.12.2009 року.
Проаналізувавши наявні докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову виходячи з наступного.
Відповідно до положень Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), застосовуються фінансові санкції за рішенням відповідних органів державної податкової служби України.
Як зазначено вище, правову оцінку рішенню про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0008002340 від 08.07.2009 року, на підставі якого заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, надано Вінницьким окружним адміністративним судом у постанові від 26.05.2010 року, що набрала законної сили 07.12.2010 року.
Зокрема, постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 26.05.2010 року у справі №2а-1003/10/0270, що має преюдиціальне значення для вирішення даної адміністративної справи про стягнення штрафних (фінансових) санкцій, рішення податкового органу визнано протиправним.
Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. З огляду на те, що в процесі розгляду даної справи свідки не залучалися і не призначалася судова експертиза та, зважаючи на відсутність в матеріалах справи документів на підтвердження відповідних судових витрат, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Мультян Марина Бондівна