28 лютого 2011 р. Справа № 2а/0270/205/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Поліщук Ірини Миколаївни,
при секретарі судового засідання: Ткачук Вікторії Олексіївні
за участю
прокурора: не з'явився
представників сторін:
позивача : ОСОБА_1
відповідача : не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Вінницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ситковецьке"
про: стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені
19 січня 2011 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Вінницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ситковецьке” про стягнення адміністративно-господарських санкцій та нарахованої пені за невиконання нормативу по працевлаштуванню інвалідів у 2009 році в розмірі 30876 грн. 93 коп.
Позов мотивовано тим, що не виконуючи вимоги ст.ст. 18, 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, відповідач у поданому звіті про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2009 рік вказав середньооблікову кількість штатних працівників - 70 осіб, середньооблікову кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність зазначив - 3. Кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, яка самостійно розрахована відповідачем у звіті, становить 3 особи. Однак, відповідач не правильно розрахував кількість інвалідів, які працювали на підприємстві в 2009р. Фактично на підприємстві працювала 1 особа, якій встановлено інвалідність. Таким чином, відповідач не виконав нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 2 осіб, самостійно не нарахував в звіті суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. За таких обставин позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ТОВ „Ситковецьке” адміністративно-господарські санкції та пеню за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2009 році.
Представник позивача позовні вимоги підтримала повністю та, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, просила позов задовольнити повністю.
Представник відповідача у судовому засіданні 21.02.2011р. заперечував щодо задоволення позову, мотивуючи свою позицію тим, що підприємство є збитковим. У судове засідання 28.02.2011р. представник відповідача не з'явився, хоча про час, дату та місце його проведення був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка, яка міститься в матеріалах справи (а.с. 41). Відповідно до ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Частиною 1 статті 49 КАС України встановлено, що особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Відповідно до частини 2 зазначеної вище статті особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що справу можна розглянути за відсутності представника відповідача.
9 лютого 2011 року, на підставі ст. 60 КАС України, вступила у розгляд даної справи прокуратура Вінницької області (а.с. 21). 09.02.2011р. прокурор у судовому засіданні позовні вимоги позивача підтримав повністю та просив позов задовольнити. У судове засідання, призначене на 28.02.2011р., прокурор не з'явився.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою КМУ №70 від 31.01.2007р., відповідач подав до Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2009 рік за формою 10-ПІ, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №42 від 10.02.2007р. дані звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів ведуться на електронних носіях інформації. Програмним забезпеченням Єдиного інформаційного банку даних Фонду соціального захисту інвалідів у відповідності до „Інструкції щодо заповнення форми № 10-ПІ “Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів”, затвердженої наказом Мінпраці від 10.02.2007р. № 42, автоматично обчислюються такі показники:
- кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених у відповідності вимог ст. 19 (код рядка 03);
- середньорічна заробітна плата штатного працівника (код рядка 05);
- сума адміністративно-господарських санкцій, за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (код рядка 06).
Для їх обчислення достатньо щоб у звіті були розраховані підприємством:
- середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (код рядка 01),
- середньооблікова кількість штатних працівників-інвалідів (код рядка 02),
- фонд оплати праці штатних працівників (код рядка 04).
Таким чином, через інструмент контролю за заповненням форми звіту 10-ПІ, відділення Фонду здійснює свої контролюючі функції щодо додержання підприємствами нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплатою ними адміністративно-господарських санкцій.
В даному звіті відповідач чітко зазначив, що на його підприємстві в 2009 році середньооблікова кількість штатних працівників становила 70 осіб, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 3 особи, фонд оплати праці штатних працівників становив 997,8 тис. грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника становила 14254 грн.
Кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях відповідно до вимог ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, яка самостійно розрахована відповідачем в звіті, становить 3 особи.
Відповідно до пункту 3.2. Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005р. № 286, середньооблікова кількість штатних працівників розраховується на підставі щоденних даних про облікову кількість штатних працівників, які повинні уточнюватись відповідно до наказів про прийом, переведення працівника на іншу роботу та припинення трудового договору.
Згідно з пунктом 3.2.5 зазначеної Інструкції середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто на 12.
Тобто, фактична тривалість роботи інвалідів на підприємстві впливає на показник кількості працюючих інвалідів у звітному періоді, про що зроблено висновок Вищим адміністративним судом України в "Довідці про результати вивчення та узагальнення судової практики застосування статей 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 23.08.2007 р.
Так, начальником відділу забезпечення надходжень, організації роботи по соціальному захисту інвалідів та кадрового забезпечення Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ „Ситковецьке” щодо реєстрації у відділені Фонду, заповнення та подання звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2009 рік, виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2009 році та сплати адміністративного-господарських санкцій та пені у разі його невиконання.
Для даної перевірки використовувались такі документи:
- звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2009 рік (а.с. 5);
- список працюючих інвалідів за 2009 рік (а.с. 6).
За результатами перевірки складено Акт № 109 від 26.10.2010р. (а.с. 9-10), в якому відображенні порушення виявлені під час перевірки. Так, звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2009 рік заповнено ТОВ „Ситковецьке” з помилками та відхиленнями від вимог інструкції щодо заповнення форми № 10-ПІ “Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів”, а саме:
- у рядку 02 Звіту не вірно відображена середньооблікова кількість інвалідів - штатних працівників, які працювали на підприємстві у 2009 році. У штаті підприємства у 2009 році перебували працівники-інваліди:
ОСОБА_2, інвалід ІІІ групи, перебуває у штаті підприємства з 02.07.2007р. - включається у щомісячну середньооблікову кількість працівників-інвалідів з січня по грудень 2009р.;
ОСОБА_3, інвалід ІІ групи, перебуває у штаті підприємства з 02.11.2009р. - включається у щомісячну середньооблікову кількість працівників-інвалідів з листопада по грудень 2009р.;
ОСОБА_4, інвалід ІІ групи, перебуває у штаті підприємства з 02.11.2009р. - включається у щомісячну середньооблікову кількість працівників-інвалідів з січня по грудень 2009р.
Таким чином у 2009 році в штаті підприємства працювало троє інвалід лише на протязі останніх двох місяців. Тобто, з врахуванням порядку обчислення, передбаченого п. 3.2.5 Інструкції щодо заповнення форми № 10-ПІ “Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів”, середньооблікова кількість штатних працівників, яким встановлена інвалідність на ТОВ „Ситковецьке” становила 1 особу.
Крім того, всупереч вимогам ч. 4 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" та п. 3.7. Інструкції щодо заповнення форми № 10-ПІ "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України №42 від 10.02.2007р., відповідачем в поданому Звіті не розрахована та у рядку 06 не відображена сума коштів адміністративно-господарських санкцій, яку повинен розрахувати і сплатити роботодавець самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 Закону, так як із поданого звіту випливає, що відповідач не виконав норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2009 році у кількості 2 робочого місця.
Для роботодавців із середньообліковою чисельністю штатних працівників більше 15 осіб, сума коштів адміністративно-господарських санкцій визначається у розмірі середньорічної заробітної плати за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом: рядок 05 = рядок 04 х 1000 /рядок 01 = 997,8 х 1000/70 = 14254,29 грн. (зі збереженням двох знаків після коми); рядок 06=(рядок 03-рядок 02) х рядок 05 = (3-1 ) х 9522,73 = 28508, 58 грн.
Згідно з частинами 1, 2 статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в України”, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Частиною 5 статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в України” встановлено, що виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.
Відповідно до частини 8 статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в України”, відділення Фонду соціального захисту інвалідів з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, передбаченого частиною першою цієї статті, мають право в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, здійснювати перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подачі ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування, та сплати ними адміністративно-господарських санкцій.
Частиною 1 статті 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в України” встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Згідно з частинами 2, 3, 4 статті 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в України”, порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.
Листом від 01.12.2010 року № 05-19/2271 (а.с. 13) Немирівський районний центр зайнятості повідомив Вінницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів про те, що відповідач не надавав центру зайнятості інформацію про наявність вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів за формою № 3-ПН в 2009 році.
Таким чином, як слідує з матеріалів справи, ТОВ „Ситковецьке” не виконало норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 1 особи, самостійно не розрахувало та своєчасно не сплатило адміністративно-господарські санкції в розмірі 28508,58 грн., що зумовило нарахування пені у розмірі 2368,35 грн.
Що стосується тверджень представника відповідача щодо збитковості підприємства, варто зазначити наступне.
Пунктом 9 висновку Вищого адміністративного суду України в "Довідці про результати вивчення та узагальнення судової практики застосування статей 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" визначено, що при застосуванні частини третьої, п'ятої статті 20 Закону слід враховувати, що зазначені норми не ставлять в залежність сплату санкцій від наявності чи відсутності прибутку, а вказують лише на порядок їх сплати.
Статтею 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в України” передбачено, що спори, які виникають із правовідносин за статтями 19, 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи і підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ситковецьке" (вул. Мандролька, 19 смт. Ситківці, Немирівський район, Вінницька обл., 22865, код ЄДРПОУ 33845116, р/р 26005310306254 у ВАТ ВТБ Банк, МФО 302559) на користь Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (одержувач: Держбюджет Немирівського району, р/р 31215230700380, код 34701214, банк одержувача ГУДКУ у Вінницькій області, м. Вінниця, МФО 802015, призначення платежу: код ЄДРПОУ платника 50070000; 230 "Платежі до Фонду соціального захисту інвалідів за 2009 рік, у тому числі пеня") 28 508 грн. 58 коп. ( двадцять вісім тисяч п"ятьсот вісім гривень 58 коп.) адміністративно - господарських санкцій та 2 368 грн. 35 коп. пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2009 році.
Судові витрати віднести на рахунок Державного бюджету України.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя /підпис/ ОСОБА_5
З оригіналом згідно:
Суддя:
Секретар: