01 лютого 2011 р. Справа № 2-а-53/11/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Альчука Максима Петровича,
при секретарі судового засідання: Ткачук Вікторії Олексіївні
за участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_1 - представник за довіреністю
відповідача : ОСОБА_2 - представник за довіреністю
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: приватного підприємства "Гермес-Дон"
до: державної податкової інспекції у м. Вінниці
про: визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов приватного підприємства "Гермес-Дон" (далі - ПП "Гермес-Дон") до державної податкової інспекції у м. Вінниці (далі - ДПІ у м. Вінниці) про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Позовні вимоги мотивовано тим, оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0001672300/0 від 07.06.2010 року прийнято безпідставно, оскільки позивачем на законних підставах віднесено до складу валових витрат 134750 грн., сплачених за послуги по організації вантажно-розвантажувальних робіт згідно акту від 01.01.2009 року, а також нараховано амортизацію на суму 11859 грн. на основний засіб який використовується у господарській діяльності, вартістю 70000 грн. В зв'язку з чим позивач вважає, що відповідачем неправомірно донараховано 36651 грн. податку на прибуток підприємств та застосовано штраф у розмірі 17746 грн.
В судовому засідання представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити
Відповідач позовні вимоги не визнала, надавши суду письмові заперечення, в яких вказала, що вони не підлягають задоволенню, оскільки ПП "Гермес-Дон" порушено норми податкового законодавства при формуванні валових витрат підприємства та нарахування амортизації.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази на підтвердження та спростування позовних вимог в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ПП "Гермес-Дон" перереєстроване розпорядженням виконавчого комітету Вінницької міської ради м. Вінниці від 23.12.2008 року №11741070007004895, свідоцтво про державну реєстрацію від 23.12.2008 року. ПП "Гермес-Дон" взято на податковий облік у ДПІ у м. Вінниці 25.12.2006 року за № 2588, з 25.12.2006 року перебуває на обліку в ДПІ у м. Вінниці.
Державними податковими інспекторами ДПІ у м. Вінниці та ДПА у Вінницькій області з 22.04.2010 року по 17.05.2010 року та з 11.05.2010 року по 17.05.2010 року проведено планову виїзну документальну перевірку приватного підприємства "Гермес-Дон" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2009 року.
За наслідками перевірки складено акт від 25.05.2010 року № 193/2310/34788557 яким було встановлено, що валові витрати за перевіряємий період завищено на суму - 134746 грн. за І квартал в 2009 році. На порушення вимог пп. 5.3.9. п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94-ВР у редакції Закону від 22.05.2007 року № 283/97-ВР, із змінами та доповненнями, п. 2.4 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України за № 88 від 24.05.1995 року, підприємством було враховано до складу валових витрат в І кварталі 2009 року витрати в сумі 134746 грн., а саме: вантажно-розвантажувальні роботи, згідно договору за № 12/01-09 від 01.01.2009 року та акту виконаних робіт які виконані СПД ОСОБА_3 та не підтвердженні первинними документами. Перевіркою повноти визначення амортизаційних відрахувань за період 01.01.2007 року по 31.12.2009 року встановлено завищення на суму 11859, ІІ квартал 2009 року - 4200 грн., ІІІ квартал 2009 року - 3948 грн., ІV квартал - 928 грн. На порушення пп. 8.1.4. п.8.1, пп.8.2.1 п.8.2 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підприємством до складу амортизаційних відрахувань віднесено амортизацію по верстату по обробці металевих труб який не використовувався в господарській діяльності.
За результатами перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 07.06.2010 року № 0001672300/0, у зв'язку з чим позивачу донараховано податку на прибуток підприємств за основним платежем 36651 грн. та за штрафними санкціями 17746 грн. Всього 54397 грн.
Згідно із п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валовими витратами виробництва та обігу (далі валові витрати) є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
На порушення пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств” п. 2.4., п. 2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" підприємством було враховано до складу валових витрат в 1 кварталі 2009 року витрати в сумі 134 746 грн., а саме вантажно-розвантажувальні роботи згідно договору та акту виконаних робіт ФОП ОСОБА_3, яким була проведена така послуга. Згідно п. 2.4., п. 2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" до такої послуги крім акту виконаних робіт та договору між заказником та виконавцем має бути - кошторис вартості виконаних робіт та типова форма КБ-3 до акту виконаних робіт, яка складається з об'єму виконаних робіт, ціни вартості робіт, як здійснювались такі послуги.
Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
На думку відповідача, наданий ПП "Гермес-Дон" акт виконаних робіт не може вважатися первинним документом, який підтверджує факт виконання вантажно-розвантажувальних робіт та пов'язаність цих робіт із господарською діяльністю підприємства, оскільки він не містить ніякої конкретної інформації.
Порядком складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженим наказом ДПА України від 29.03.2003 року за № 143, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 року за № 271/7592, встановлено, що дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватися первинними документами обліку та відповідати податковому обліку.
Згідно з п.1. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-ХІV від 16.07.1999 року підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно п. 2.4. п. 2 Положення "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" затвердженого Міністерством фінансів України від 24.05.1995 року № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документу. Тому, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства. Понесені витрати на послуги повинні оформлятись відповідними документами, які б стверджували фактичне виконання тієї чи іншої послуги.
Відповідно до пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання господарської діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем отримано верстат для обробки труб від ФОП ОСОБА_4 на суму 70000 грн. Оплата за даний верстат не проводилась і станом на 31.12.2010 року рахується кредиторська заборгованість в сумі 70000 грн. ОСОБА_3 введення в експлуатацію основного засобу також не складався.
Відповідно до проведеної перевірки, верстат для обробки труб на складському приміщенні, яке орендує ПП "Гермес-Дон" у ВАТ "Барський машинобудівний завод", відсутній і не використовується в господарській діяльності. За даним фактом складений акт обстеження № 7982 від 13.05.2010 року, що знайшло своє відображення в акті перевірки (а.с. 13).
У п. 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Як зазначає позивач, верстат для обробки труб введено в експлуатацію 15.01.2009 року, що підтверджується актом приймання - передачі основних засобів і використовується в господарській діяльності з часу введення в експлуатацію, а факт наявності кредиторської заборгованості не є підставою для не нарахування кредиторської заборгованості.
Разом з тим, даний акт на момент проведення перевірки не був наданий працівникам податкового органу, а відтак посилання позивача на дану обставину не може братись судом до уваги. Крім того, факт наявності верстату у позивача в судовому засіданні не доведений, відомості відповідача про його відсутність позивачем не спростовані.
Відповідно до пп. 8.1.1 п. 8.1. ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань.
Відповідно до пп. 8.1.4, п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не підлягають амортизації витрати на придбання, ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих фондів. Під терміном "невиробничі фонди" слід розуміти капітальні активи які не використовуються у господарській діяльності.
Частина 2 ст. 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В судовому засіданні відповідачем надано достатніх аргументів та доводів, які свідчать що оскаржувані дії та рішення прийняті в межах повноважень податкового органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В той же час позивач не довів обставин в обґрунтування своїх вимог.
Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд-
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Альчук Максим Петрович