16 лютого 2011 р. Справа № 2а/0270/124/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Воробйової І.А.,
при секретарі судового засідання: Чорному В.В.
за участю представника:
позивача : ОСОБА_1
у відсутність відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Гайсинського районного центру зайнятості-робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов"язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття
до: ОСОБА_2
про: стягнення допомоги по безробіттю
Гайсинський районний центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення з ОСОБА_2 незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 2159 грн. 66 коп.
Позов мотивований, зокрема, тим, що відповідач, перебуваючи на обліку в районному центрі зайнятості та отримуючи допомогу по безробіттю, з 11.10.2006 року зареєстрований як фізична особа-підприємець, однак дану інформацію приховав. Відповідачу було запропоновано повернути отримані кошти допомоги по безробіттю, однак, кошти в сумі 2159 грн. 66 коп. залишились неповернутими, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити з підстав наведених в позовній заяві.
Відповідач в судові засідання не з'являвся хоча про час та місце судового засідання повідомлявся завчасно та належним чином, про що свідчать поштові повідомлення.
Згідно з частиною 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб"єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ціж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких умов відповідача, який не є суб"єктом владних повноважень.
Відповідно до вимог статті 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
За таких обставин, враховуючи, що відповідач двічі не прибув в судове засідання, не повідомив про причини неявки суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача відповідно до положень статті 128 КАС України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та розглянувши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Страхування громадян на випадок безробіття є окремим видом загальнообов'язкового державного соціального страхування і здійснюється на підставі Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України в особі виконавчих дирекцій Фонду, функції яких згідно статті 12 Закону України виконують органи державної служби зайнятості.
У відповідності до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” об'єктом страхування на випадок безробіття є страховий випадок, із настанням якого у застрахованої особи виникає право на отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, передбачених статтею 7 цього Закону.
Згідно статті 2 Закону України “Про зайнятість населення” безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
Як вбачається з матеріалів справи, 13 січня 2010 року ОСОБА_2 зареєстрований в Гайсинському районному центрі зайнятості, як такий що шукає роботу.
20 січня 2010 року відповідачем подано заяву про призначення допомоги по безробіттю та надання статусу безробітного.
Відповідно до статей 22, 23 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” відповідачу виплачувалась допомога по безробіттю з 20.01.2010 року по 14.01.2011 року.
На виконання пункту 4 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 13.02.2009 року № 60/62, зареєстрованого в Міністерстві праці та соціальної політики України 12.03.2009 року № 232/16248 в результаті звірки з даними Державного реєстратора з"ясовано, що громадянин ОСОБА_2 з 11.10.2006 року зареєстрований як фізична особа-підприємець.
20.08.2010 року директором Гайсинського районного центру зайнятості відповідно до пункту 5 частини 2 статті 12 та пунктів 2,3 статті 36 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, пункту 7 Порядку розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним та на підставі акту розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення № 124 від 20.08.2010 року було видано наказ №НТ100820 "Про повернення коштів, виплачених на підставі документів, що містять неправдиві відомості".
Повідомлення про виданий наказ та необхідність повернути кошти в сумі 2159,66 грн. направлено відповідачу рекомендованим листом. Однак, станом на день звернення до суду та розгляду даної справи кошти не сплачено.
У відповідності до пункту 2 статті 36 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” застраховані особи, зареєстровані як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. А пунктом 3 статті 36 цього Закону передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку, про обгрунтованість позовних вимог.
Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що відповідач станом на день розгляду спору добровільно заявлену суму отриманої допомоги по безробіттю не сплатив, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звільнені від їх сплати у встановленому порядку, а стаття 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даному випадку.
Керуючись ст.ст.35, 70, 71, 79, 86, 94, 122, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 (вул. Набережна, 39, м. Гайсин, Вінницька обл., 23700) на користь Гайсинського районного центру зайнятості -робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (2-й пров. Кропоткіна,2, м. Гайсин, Вінницька обл. р/р 37176304900104, код платежу 50040400-інші надходження. Отримувач Держбюджет Гайсинського району, код отримувача 34701235, банк одержувача ГУДК у Вінницькій області, МФО 802015) 2159 (дві тисячі сто п"ятдесят дев"ять) грн. 66 коп. допомоги по безробіттю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна