16 лютого 2011 р. Справа № 2-а-367/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді Дончика В.В.,
при секретарі судового засідання: Колодійчуку О.В.,
за участю представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача -ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області до Комунального підприємства «Вінницяоблводоканал»(далі-КП «Вінницяоблводоканал») про примусове стягнення економічних санкцій згідно рішення № ІЦ-02-12/99 від 03.12.2009 року
В лютому 2010 року Державна інспекція з контролю за цінами у Вінницькій області звернулась в суд з позовом до КП «Вінницяоблводоканал» про примусове стягнення економічних санкцій згідно рішення № ІЦ-02-12/99 від 03.12.2009 року.
Вказували, що Держінспекцією з контролю за цінами у Вінницькій області було здійснено перевірку дотримання КП «Вінницяоблводоканал»чинного законодавства щодо дотримання державної дисципліни цін при формуванні та застосуванні тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, питань достовірності поданих розрахункових матеріалів для отримання висновків щодо їх економічного обгрунтування. За результатами даної перевірки було прийняте рішення № ІЦ-02-12/99 від 03.12.2009 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін на загальну суму 131538 грн.
Посилаючись на те, що КП «Вінницяоблводоканал» кошти в добровільному порядку не сплатив, Державна інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області звернулась до суду з вимогою про примусове стягнення економічних санкцій з відповідача згідно рішення № ІЦ-02-12/99 від 03.12.2009 року в сумі 131538 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала та просила в їх задоволенні відмовити.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що Держінспекцією з контролю за цінами у Вінницькій області з 16.11.2009 року по 20.11.2009 здійснено перевірку КП «Вінницяоблводоканал» щодо дотримання чинного законодавства та питання щодо видачі технічних умов для водопостачання та каналізації.
Перевіркою встановлено безпідставне стягнення КП “Вінницяводоканал” плати за видачу технічних умов на водопостачання та водовідведення за період з 01.06.2009 по 01.11.2009р., а також порушення відповідачем вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2009р. № 489 “"Про затвердження Порядку надання вихідних даних для проектування об'єктів містобудування", керуючись ст. 14 Закону України “Про ціни та ціноутворення”.
За результатами перевірки прийняте рішення № ІЦ-02-12/99 від 03.12.2009 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін та вирішено вилучити у КП “Вінницяводоканал” в дохід Державного бюджету України 131538 грн. Також, висунуто претензію № ІЦ-01-15-2/1647 від 03.12.2009 року з вимогою в десятиденний термін сплатити суму економічних санкцій.
Також встановлено, що КП “Вінницяводоканал”, вважаючи неправомірними результати вищевказаної перевірки, у лютому 2010 року звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення № ІЦ-02-12/99 від 03.12.2009 року про застосування економічних санкцій на загальну суму 131538 грн. за порушення державної дисципліни цін.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 12.03.2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2010 року, позов КП “Вінницяводоканал” задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано рішення Державної інспекції контролю за цінами у Вінницькій області від 03.12.2009 року № ІЦ-02-12/99.
Тобто, на час розгляду даної адміністративної справи, рішення про застосування економічних санкцій від 03.12.2009 року № ІЦ-02-12/99, на підставі якого відбувається стягнення - скасовано.
У силу частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до ч.1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Згідно частини 2 цієї норми, обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватись в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Таким чином, виходячи з вищезазначеного, судом встановлено, що рішення Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області від 03.12.2009 року № ІЦ-02-12/99, на підставі якого позивачем по справі заявлено вимогу про стягнення економічних санкцій, визнано протиправним та скасовано, а відтак і позовні вимоги Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області є необґрунтованими та такими, що не підпадають задоволенню.
Частиною 1 ст.1 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до п.1 ч.1 статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та Законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ст. ст. 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням встановлених обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України, підстав для стягнення з КП “Вінницяводоканал” економічних санкцій в розмірі 131538 грн., згідно рішення Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області від 03.12.2009 року № ІЦ-02-12/99 відсутні, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
В задоволені позову відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Дончик Віталій Володимирович