17 лютого 2011 р. Справа № 2а/0270/174/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Воробйової І.А.,
при секретарі судового засідання: Чорному В.В.
за участю :
прокурора: Самборської Я.А.
представника позивача: ОСОБА_1
у відсутність відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Жмеринського транспортного прокурора в інтересах держави - Міністерства транспорту і зв"язку України-Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області
до: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про: стягнення штрафних санкцій
Жмеринський транспортний прокурор в інтересах держави - Міністерства транспорту та зв'язку України - Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області звернувся з позовом про стягнення з фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 фінансових санкцій у розмірі 1700 грн.
Позов мотивовано, тим, що до відповідача постановою від 26.07.2010 р. 3 088959 застосовано фінансові санкції у розмірі 1700 грн. за виявлене під час проведення перевірки порушення Закону України “Про автомобільний транспорт”, а саме відсутність ліцензійної картки, договору з замовником перевезень, квитанції про сплату послуги під час експлуатації мікроавтобуса облаштованого як маршрутне таксі. Вказаний штраф відповідачем не сплачено у добровільному порядку, що стало підставою для звернення до суду.
Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити, мотивуючи викладеними в позові обставинами.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце судового засідання повідомлявся завчасно та належним чином, шляхом направлення поштової кореспонденції на адресу за якою зареєстрований (2-й пров.Бестужева,31, м.Вінниця). Крім того, відповідача про час та місце розгляду справи повідомлено телефонограмою особисто.
Відповідно до положень частини 11 статті 35 КАС України, у разі не вручення повістки адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Згідно з частиною 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб"єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ціж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких умов відповідача, який не є суб"єктом владних повноважень.
Відповідно до вимог статті 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
За таких обставин, враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, двічі не прибув в судове засідання, не повідомив про причини неявки, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача відповідно до положень статті 128 КАС України.
Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Згідно завдання на перевірку №062797 від 21.06.2010 року, 25.05.2010 року державними інспекторами територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області здійснено перевірку транспортного засобу марки: MERCEDES - BENZ, державний номер НОМЕР_1, шо належить відповідачу, щодо додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. За результатами вказаної перевірки складено акт № 171697 від 25.06.2010 року, в якому зафіксоване виявлене порушення вимог статті 39 Закону України “Про автомобільний транспорт”, а саме: надання послуг з перевезень пасажирів за маршрутом "Вінниця-Київ" за відсутності ліцензійної картки, договору з замовником перевезень, квитанції про сплату послуг під час експлуатації мікроавтобуса як маршрутного таксі.
З даним актом ОСОБА_2 ознайомився, про що розписався.
На підставі акта перевірки, постановою начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області №088959 від 26.07.2010 року до суб"єкта господарювання ОСОБА_2, з посиланням на абзац 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" застосовано фінансові санкції в сумі 1700 грн.
Дана постанова направлена відповідачу супровідним листом № 02-3/3665 від 28.07.2010 року. Станом на день розгляду даної справи доказів щодо оскарження постанови та її виконання в добровільному порядку - суду не надано.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України “Про автомобільний транспорт”(далі -Закон).
Частинами 1, 3 статті 5 Закону, визначено, що основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Державне регулювання та контроль у сфері автомобільного транспорту реалізується шляхом проведення центральними та місцевими органами виконавчої влади, державними органами управління автомобільним транспортом, органами місцевого самоврядування економічної, тарифної, науково-технічної та соціальної політики, ліцензування, стандартизації та сертифікації на автомобільному транспорті, задоволення потреб автомобільного транспорту в паливно-енергетичних і матеріально-технічних ресурсах і транспортних засобах.
Статтею 39 Закону, зокрема, встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пажирські перевезення.
Згідно абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовуються фінансові санкції - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 28 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 р. №1567 передбачено, що фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.
У встановлені законодавцем строки відповідачем штраф не сплачено.
Несплата фінансових санкцій в добровільному порядку тягне за собою ненадходження коштів до державного бюджету, що суттєво порушує інтереси держави.
Згідно статті 36-1 Закону України “Про прокуратуру”, підставою представництва у суді інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Згідно положень частини 2 статті 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
З приписів статей 71, 86 КАС України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням викладеного, оцінивши надані докази, а також беручи до уваги відсутність заперечень відповідача щодо предмету спору, які б спростосували позовні вимоги, суд приходить до висновку що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в межах заявлених вимог в сумі 1700 грн.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (2-й провул. Бестужева,31, м. Вінниця, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області в дохід Державного бюджету України (р/р №31111106700002, код ЄДРПОУ 34701167, Державний бюджет м. Вінниці, 21081100, ГУДКУ у Вінницькій області м. Вінниця, МФО 802015) 1700 грн. (одна тисяча сімсот грн.) штрафу.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна