14 лютого 2011 р. Справа № 2-а-3992/10/0270
м. Вінниця
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Загороднюка Андрія Григоровича,
при секретарі судового засідання: Оніщенко Петрі Анатолійовичу,
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1,
відповідача: ОСОБА_2,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1
до: управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Староміський районний відділу управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області
про: визнання протиправними та скасування рішень суб'єкта владних повноважень, -
до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Староміський районний відділу управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень суб'єкта владних повноважень.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 20.08.2010 року в.о. прокурора Староміського району м. Вінниці порушено кримінальну справу відносно старшого слідчого СВ Староміського РВ ВМУ ГУМВС України у Вінницькій області ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 364, ч. 1 ст. 366 та ч. 3 ст. 364 КК України. Наказом начальника ГУМВС України у Вінницькій області №163 о/с від 10.09.2010 року позивача звільнено з органів МВС з посади старшого слідчого СВ Староміського РВ ВМУ ГУМВС України у Вінницькій області. Підставою для прийняття рішення про звільнення ОСОБА_1 став наказ начальника ГУМВС України у Вінницькій області №435 від 03.09.2010 року, відповідно до якого до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ. ОСОБА_1 вважає, що рішення про застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ є безпідставним та таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Оскільки, наказ начальника ГУМВС України у Вінницькій області №435 від 03.09.2010 року не містить посилання на норми законодавчих актів, відповідно до яких його прийнято, та за змістом відповідає описовій частині постанови в.о. прокурора Староміського району м. Вінниці від 20.08.2010 року. На думку позивача, накази начальника ГУМВС України у Вінницькій області №435 від 03.09.2010 року та №163 о/с від 10.09.2010 року прийнято з порушенням п. 19 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 06.12.1991 року №552, оскільки його вина у вчиненні інкримінованих йому злочинів на дату їх винесення не доведена. Крім того, на момент винесення наказу про звільнення, діючих дисциплінарних стягнень позивач не мав, а тому ОСОБА_1 невідомо, чому відповідачем застосовано до нього крайній захід дисциплінарного впливу - дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ.
Позивач, не погоджуючись з наказами начальника ГУМВС України у Вінницькій області №435 від 03.09.2010 року та №163 о/с від 10.09.2010 року, звернувся до суду з проханням визнати їх протиправними та скасувати, в частині звільнення з органів внутрішніх справ капітана міліції ОСОБА_1 з посади старшого слідчого СВ Староміського РВ ВМУ ГУМВС у Вінницькій області. Поряд з тим, позивач просив суд поновити його на роботі на посаді старшого слідчого СВ Староміського РВ ВМУ ГУМВС у Вінницькій області та зобов'язати ГУМВС України у Вінницькій області нарахувати і виплатити йому заробітну плату за час вимушеного прогулу, починаючи з 10.09.2010 року до моменту поновлення на посаді.
У судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив суд позов задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві. Також, ОСОБА_1 у судовому засіданні вказав на те, що постановою Замостянського районного суду м. Вінниці від 11.10.2010 року скасовано постанову в.о. прокурора Староміського району м. Вінниці від 20.08.2010 року про порушення кримінальної справи відносно старшого слідчого СВ Староміського РВ ВМУ ГУМВС України у Вінницькій області ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 364, ч. 1 ст. 366 та ч. 3 ст. 364 КК України. А тому, підстави для прийняття наказів щодо його звільнення з органів внутрішніх справ відсутні.
Відповідач позовні вимоги не визнав, надавши суду письмові заперечення, в яких вказав, що вони не підлягають задоволенню, оскільки, оскаржувані накази прийняті на підставі матеріалів службового розслідування та згідно ст. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ - за дискредитацію звання рядового і начальницького складу, а не по причині порушення кримінальної справи в.о. прокурора Староміського району м. Вінниці відносно старшого слідчого СВ Староміського РВ ВМУ ГУМВС України у Вінницькій області ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 364, ч. 1 ст. 366 та ч. 3 ст. 364 КК України.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та просив суд відмовити в його задоволенні. Крім того, представник відповідача просив суд повернути позивачу позовну заяву, оскільки, ним пропущено строк звернення до адміністративного суду, передбаченого ч. 3 ст. 99 КАС України.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Староміського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області проти позову заперечив та просив суд відмовити в його задоволенні.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні адміністративного позову з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що позивач ознайомився з наказом від 03.09.2010 року №435 та отримав його копію 06.09.2010 року (а.с. 37).
Частиною 3 ст. 99 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Адміністративний позов, який датований 07.10.2010 року надійшов на адресу суду 08.10.2010 року, тобто з порушенням процесуального строку звернення до адміністративного суду, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду №21529 (а.с. 2).
Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Позивачем не доведено та не обґрунтовано суду поважність обставин пропущення строку звернення до суду з позовом щодо визнання протиправним та скасування наказу ГУМВС України у Вінницькій області №435 від 03.09.2010 року. Крім того, суд не знайшов підстав для поновлення строку на звернення з вказаними позовними вимогами, а тому ухвалою від 14.02.2011 року суд залишив без розгляду позовну заяву ОСОБА_1, в частині визнання протиправним та скасування наказу ГУМВС України у Вінницькій області №435 від 03.09.2010 року. Ухвала оголошена учасникам у судовому засіданні 14.02.2011 року.
Що стосується вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування наказу ГУМВС України у Вінницькій області №163 о/с від 10.09.2010 року, то суд виходить з наступного.
Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначає Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України від 22.02.2006 року №3460-IV (далі - Статут).
Поняття службової дисципліни закріплено ст. 1 Статуту, де зазначено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Згідно ст. 2 Статуту, дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни. Відповідальність осіб рядового і начальницького складу встановлена ст. 5 Статуту, де зазначено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно із Статутом.
Статтею 12 Статуту визначено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень:
1) усне зауваження;
2) зауваження;
3) догана;
4) сувора догана;
5) попередження про неповну посадову відповідність;
6) звільнення з посади;
7) пониження в спеціальному званні на один ступінь;
8) звільнення з органів внутрішніх справ.
Порядок накладання дисциплінарних стягнень визначено ст. 14 Статуту. Так, відповідно до абз. 1 ст. 14 Статуту, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
У судовому засіданні встановлено, що 20.08.2010 року в.о. прокурора Староміського району м. Вінниці порушено кримінальну справу №10295055 відносно старшого слідчого СВ Староміського РВ ВМУ ГУМВС України у Вінницькій області ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 364, ч. 1 ст. 366 та ч. 3 ст. 364 КК України (а.с. 20-21).
Враховуючи вищевикладене, інспектором ІОС УКЗ ГУМВС України у Вінницькій області проведено службове розслідування по відношенню до старшого слідчого СВ Староміського РВ ВМУ ГУМВС України у Вінницькій області капітана міліції ОСОБА_1, про що складено висновок від 03.09.2010 року (а.с. 24-25).
Згідно висновку вказаного службового розслідування, старший слідчий Староміського РВ ВМУ ГУМВС України у Вінницькій області капітан міліції ОСОБА_1, зловживаючи службовим становищем та діючи в інтересах третіх осіб, всупереч інтересам служби, при проведенні досудового слідства по кримінальних справах від 26.03.2010 року №10290179 та по кримінальній справі від 30.10.2009 року №09290450 умисно укрив факти вчинення злочинів, передбачених ст. 307 КК України та ст. 121 КК України, відповідно, чим заподіяв істотної шкоди правам, свободам та інтересам окремим громадянам, державним та громадським інтересам у вигляді порушення охоронюваних Конституцією України і законами України прав людини, а також підриву авторитету та престижу державної установи (а.с. 24).
За результатами службового розслідування старшого слідчого Староміського РВ ВМУ ГУМВС України у Вінницькій області капітана міліції ОСОБА_1 запропоновано звільнити з органів внутрішніх справ за дискредитацію звання працівника міліції.
Відповідно до ст. 14 Статуту про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.
Так, наказом ГУМВС України у Вінницькій області від 03.09.2010 року №435 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Староміського РВ ВМУ ГУМВС", за дискредитацію звання працівника міліції, що виразилась в умисному укритті факту вчинення злочину, передбаченого ст. 307 КК України - збут наркотичних засобів громадянином ОСОБА_4 та умисному укриті факту вчинення злочину громадянкою ОСОБА_5, до старшого слідчого Староміського РВ ВМУ ГУМВС України у Вінницькій області капітана міліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення, а саме: звільнення з органів внутрішніх справ (а.с. 36-37).
Відповідно до протоколу №24 засідання атестаційної комісії Староміського РВ ВМУ ГУМВС України у Вінницькій області від 08.09.2010 року, особовому складу Староміського РВ ВМУ ГУМВС України у Вінницькій області доведено зміст наказу від 03.09.2010 року №435 та ухвалено, що старший слідчий Староміського РВ ВМУ ГУМВС України у Вінницькій області капітана міліції ОСОБА_1 не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню з органів внутрішніх справ по ст. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 року №114 (далі - Положення №114), - за дискредитацію звання рядового і начальницького складу (а.с. 31-32).
Наказом ГУМВС України у Вінницькій області від 10.09.2010 року №163 о/с капітана міліції ОСОБА_1 на підстав наказу від 03.09.2010 року №435 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Староміського РВ ВМУ ГУМВС" звільнено з органів МВС по ст. 66 Положення №114 (за дискредитацію звання рядового і начальницького складу).
Суд не погоджується з позицією позивача, що, приймаючи наказ №163 о/с від 10.09.2010 року, ГУМВС у Вінницькій області порушило п. 19 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 06.12.1991 року №552, оскільки його вина у вчиненні інкримінованих йому злочинів на дату їх винесення не доведена, з наступних підстав.
Так, звільнення працівника міліції зі служби у зв'язку з обвинуваченням у вчиненні злочину допускається тільки після набуття звинувачувальним вироком законної сили (ч. 6 ст. 21 Закону України "Про міліцію").
Поряд з тим, згідно пп. й) п. 63 Положення №114, особи рядового і молодшого начальницького складу звільняються зі служби у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину у сфері службової діяльності або адміністративної відповідальності за корупційне адміністративне правопорушення.
Проте, як встановлено у судовому засіданні та підтверджено сторонами, оскаржуваний наказ ГУМВС України у Вінницькій області №163 о/с від 10.09.2010 року прийнятий згідно п. 66 Положення №114 (за дискредитацію звання рядового і начальницького складу) та на підставі наказу ГУМВС України у Вінницькій області №435 від 03.09.2010 року, а не у зв'язку з порушенням проти старшого слідчого СВ Староміського РВ ВМУ ГУМВС України у Вінницькій області ОСОБА_1 кримінальної справи.
Крім того, суд не бере до уваги постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 11.10.2010 року, якою скасовано постанову в.о. прокурора Староміського району м. Вінниці від 20.08.2010 року про порушення кримінальної справи відносно старшого слідчого СВ Староміського РВ ВМУ ГУМВС України у Вінницькій області ОСОБА_1
Суд вважає, що відсутність в діях старшого слідчого СВ Староміського РВ ВМУ ГУМВС України у Вінницькій області ОСОБА_1 складу злочину, тобто відсутність підстав для притягнення до кримінальної відповідальності, ніяким чином не може ототожнюватися з відсутністю фактів порушення дисципліни, тобто дисциплінарною відповідальністю, до якої і притягнено ОСОБА_1 наказами ГУМВС України у Вінницькій області №435 від 03.09.2010 року та №163 о/с від 10.09.2010 року.
Враховуючи, що факт порушення дисципліни капітаном міліції ОСОБА_1 встановлено за матеріалами службового розслідування від 03.09.2010 року та відсутності доказів про оскарження його висновків, суд приходить до висновку відмовити у задоволені даного адміністративного позову.
У силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ст. 11, ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У судовому засіданні представником відповідача, суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність своїх дій щодо прийняття оскаржуваного рішення (наказу ГУМВС у Вінницькій області №163 о/с від 10.09.2010 року).
За таких обставин, суд відмовляє у задоволені позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування наказу ГУМВС у Вінницькій області №163 о/с від 10.09.2010 року, в частині звільнення з органів внутрішніх справ капітана міліції ОСОБА_1 з посади старшого слідчого СВ Староміського РВ ВМУ ГУМВС у Вінницькій області; поновлення позивача на роботі на посаді старшого слідчого СВ Староміського РВ ВМУ ГУМВС у Вінницькій області та зобов'язання ГУМВС України у Вінницькій області нарахувати і виплатити позивачу заробітну плату за час вимушеного прогулу, починаючи з 10.09.2010 року до моменту поновлення на посаді.
Що стосується розподілу судових витрат, то згідно з ч. 2 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Проте, відповідачем не надано до суду підтвердження понесених ним будь-яких судових витрат.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
у задоволені адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Загороднюк Андрій Григорович