11 лютого 2011 р. Справа № 2а/0270/245/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді: Дончика В.В.,
при секретарі судового засідання: Щербацькій О.С.,
за участю: представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача -ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпекс Авто» до Державної податкової адміністрації у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення № 2 від 27.10.2009 року
У січні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпекс Авто» звернулось в суд з позовом до Державної податкової адміністрації у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення голови ДПА у Вінницькій області ОСОБА_3 за № 2 від 27.10.2009 року.
Позов мотивовано тим, що, на думку позивача, рішення голови ДПА у Вінницькій області ОСОБА_3 за № 2 від 27.10.2009 року про застосування «звичайних цін»при визначенні податкових зобов'язань ТОВ «Імпекс Авто» є неправомірним і підлягає скасуванню, оскільки в даному рішенні відсутні будь-які посилання на дані Державного комітету статистики, що обов'язково повинні були бути взяті до уваги при прийняті рішення про застосування «звичайних цін». Отже, відповідачем не надано доказів виконання вимог п.п.1.20.8 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподатковування прибутку підприємств», згідно якого обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню «звичайної ціни» покладається на податковий орган. З огляду на викладене, позивач просив задовольнити заявлені позовні вимоги.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Зазначив, що рішення голови ДПА у Вінницькій області ОСОБА_3 за № 2 від 27.10.2009 року не порушує права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Дане рішення визначає лише доцільність застосування «звичайних цін» під час проведення перевірки платника податків відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість» та не має обов'язкового характеру. Рішення ДПІ у м. Вінниці про нарахування податкових зобов'язань № 23913/10/23 від 16.11.2009 року ТОВ «Імпекс Авто» прийняте на підставі акту від 02.11.2009 року № 233/23/33912035, складеного за результатами планової виїзної перевірки, а не на підставі оскаржуваного позивачем рішення. А тому даний спір не носить ознак публічно-правового та не може вирішуватись у порядку адміністративного судочинства, а тому просив закрити провадження у справі.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що відповідно до акту перевірки № 233/23/33912035 від 02.11.2009 року ДПА у Вінницькій області проведена планова виїзна перевірка ТО «Імпекс Авто» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року, по податку на додану вартість за період з 01.01.2009 року по 30.06.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року. Перевірка проводилась з 0.09.2009 року по 27.10.2009 року. Перевіркою встановлено порушення підприємством п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 198/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 562777 грн.
Згідно рішення № 2 від 27.10.2009 року про застосування «звичайних цін» при визначенні податкових зобов'язань ТОВ «Імпекс Авто», голова ДПА у Вінницькій області ОСОБА_3 вказав, що з метою визначення бази оподаткування податком на додану вартість операцій з товарами, що були імпортовані на митну територію України і в подальшому реалізовані, вважає за доцільне застосувати звичайну ціну, яка відповідає митній вартості, зазначеній у вантажних митних деклараціях з урахуванням сплачених митних платежів.
На підставі вказаного акту перевірки № 233/23/33912035 від 02.11.2009 року, ДПІ у м. Вінниці прийнято рішення № 23913/10/23 від 16.11.2009 року про нарахування податкових зобов'язань ТОВ «Імпекс Авто» за період з 01.01.2009 року по 30.06.2009 року із застосуванням звичайних цін у відповідності до п.1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№335/94-ВР від 28.12.1994 року (із змінами та доповненнями) та п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.2000 року (із змінами та доповненнями). Даним рішенням позивачу нараховано податкові зобов'язання в загальній сумі 844166 грн., в тому числі 562777 грн. з податку на додану вартість, 281389 грн. штрафні (фінансові) санкції.
Так, позивачем оскаржується рішення голови ДПА у Вінницькій області № 2 від 27.10.2009 року про застосування «звичайних цін» при визначенні податкових зобов'язань ТОВ «Імпекс Авто».
Відповідно до абзацу першого підпункту 1.20.10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(із змінами та доповненнями) та підпункту 4.3.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за наступною процедурою: керівник (його заступник) приймає рішення про застосування звичайних цін при визначенні податкових зобов'язань, а рішення про сплату податкових зобов'язань приймається у судовому порядку за поданням керівника (його заступника) відповідного податкового органу.
З метою забезпечення дотримання вказаної процедури керівник (заступник керівника) податкового органу, керуючись зазначеними нормами, під час перевірки приймає рішення про застосування звичайних цін при визначенні податкових зобов'язань, що складається за довільною формою, із зазначенням: дати його прийняття, номера, назви та коду ЄДРПОУ платника податків, що перевіряється, підстав для застосування «звичайної ціни», передбачених законом з питань оподаткування, тощо.
Розрахована в акті перевірки внаслідок визначення звичайних цін сума податкових зобов'язань (у т. ч. штрафних санкцій) відображається в рішенні про нарахування податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін (складається за довільною формою із зазначенням: дати його прийняття (складання), номеру, назви та коду ЄДРПОУ платника податків, який перевірявся, тощо) та підписується керівником (заступником керівника) податкового органу як основа подання позовної заяви до суду.
Оскаржуваним позивачем рішенням керівника ДПА у Вінницькій області визначено лише доцільність застосування звичайних цін під час проведення перевірки платника, а тому суд приходить до висновку, що дане рішення не породжує певні правові наслідки та не має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Оскаржуване рішення не є рішенням в розумінні ст.17 КАС України, згідно якої рішення -це офіційний письмовий документ державного чи іншого органу, виданий в межах його компетенції, визначеної законом, який має точно визначені зовнішні реквізити та породжує певні правові наслідки, створює юридичний стан, спрямований на регулювання суспільних відносин, має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин поширює свою чинність на певний час, територію, коло суб'єктів, оскільки, відповідно до вищевказаних норм Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначення та узгодження сум податкового зобов'язання відбувається в судовому порядку під час звернення податкового органу про сплату податкового зобов'язання.
Таким чином, позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення Голови ДПА у Вінницькій області № 2 від 27.10.2009 року про застосування «звичайних цін»при визначенні податкових зобов'язань ТОВ «Імпекс Авто»за період з 01.01.2009 року по 30.06.2009 року задоволенню не підлягають.
Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а суд згідно ст. 86 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог судові витрати, пов'язані з оплатою судового збору, поверненню з Державного бюджету України не підлягають.
Керуючись статтями 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволені позову відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Дончик Віталій Володимирович