02 лютого 2011 р. м. Вінниця Справа № 2-а-3639/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича,
при секретарі судового засідання: Оніщенко Петрі Анатолійовичу
за участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_1, ОСОБА_2
відповідача : ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: ОСОБА_2
до: Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області
про: визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за вимушений прогул
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 (далі - позивач) з позовом до Головного управління внутрішніх справ України у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення в органах внутрішніх справ, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування заявленого позову позивач зазначив наступне.
12.08.2010 року посадовими особами відповідача на одному із сайтів в мережі “Інтернет” було виявлено відеоролик, датований 21.05.2010 року, з якого вбачається, що позивач, який на той момент проходив службу на посаді інспектора Немирівської роти дорожньо-патрульної служби УДАІ ГУМВС України у Вінницькій області, при спілкуванні з учасником дорожнього руху вів себе грубо і нетактовно та показав водієві принизливий жест, який ображає людську гідність.
Такі дії начальник ГУМВС України у Вінницькій області визнав грубим порушенням вимог наказу МВС України №111 від 27.03.2009 року, порушенням етичного кодексу працівника міліції. Як наслідок, позивач був притягнутий до дисциплінарної відповідальності наказом начальника ГУМВС України у Вінницькій області від 12.08.2010 року № 382, а наказом начальника ГУМВС України у Вінницькій області від 16.08.2010 року № 149 о/с - звільнений з органів внутрішніх справ відповідно до п. “е” ст. 63 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 114 від 29.07.1991 року, а саме “за порушення дисципліни”.
Позивач в позовній заяві зазначає про порушення відповідачем вимог ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України в частині не проведення службового розслідування по факту події, яка мала місце 21.05.2010 року, оскільки позивачу не було пред'явлено для ознайомлення наказ про його призначення.
Також позивач в обґрунтування позову посилається на порушення відповідачем вимог ст. 18 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України в частині свого звільнення з органів внутрішніх справ у період відсутності на службі, оскільки з 01.08.2010 року по 01.09.2010 року він перебував у черговій відпустці, а з 12.08.2010 року по 22.08.2010 року знаходився на стаціонарному лікуванні.
З урахуванням вищевикладеного, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУМВС України у Вінницькій області від 12.08.2010 року №382 в частині свого притягнення до дисциплінарної відповідальності, визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУМВС України у Вінницькій області від 16.08.2010 року №149 о/с щодо свого звільнення з органів внутрішніх справ, поновити себе на посаді інспектора дорожньо-патрульної служби (м. Немирів) (підпорядкованої УДАІ) ГУМВС України у Вінницькій області та стягнути на свою користь заробітну плату за час вимушеного прогулу з 16.08.2010 року по день прийняття судового рішення.
В ході судового розгляду ухвалою суду від 27 вересня 2010 року за клопотанням представника відповідача зупинено провадження у справі до закінчення процедури реорганізації та встановлення правонаступника, у зв'язку з тим, що наказом Міністра внутрішніх справ України № 371 від 05.08.2010 року прийнято рішення про реорганізацію ГУМВС України у Вінницькій області в УМВС України у Вінницькій області (а.с.20).
Ухвалою суду від 24 грудня 2010 року враховуючи той факт, що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців було внесено запис про юридичну особу - Управління Міністерства внутрішніх справ України (а.с.24) за клопотанням позивача було поновлено провадження у справі та призначено її до розгляду (а.с.25).
Крім того, суд в судовому засіданні 05 січня 2011 року протокольною ухвалою замінив неналежного відповідача - ГУМВС України у Вінницькій області на належного - УМВС України у Вінницькій області.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі, пославшись на обставини, викладені в позовній заяві, та на додані у справу докази, просили позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні, щодо позову заперечувала, зазначивши, що обов'язком особи рядового і начальницького складу є дотримання законодавства, виконання вимог присяги, статутів і наказів начальників. Обов'язком є захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх вчиняють. Підставою для застосування дисциплінарного стягнення було службове розслідування проведене ІОС УКЗ ГУМВС України у Вінницькій області. В результаті проведеного службового розслідування щодо неправомірних дій та грубого порушення дисципліни було зібрано достатньо доказів для підтвердження факту дисциплінарного проступку. Наслідком проведеного службового розслідування став відповідний наказ № 382 від 12.08.2010 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників міліції Немирівської роти дорожньо-патрульної служби УДАІ ГУМВС України у Вінницькій області, згідно з яким прийнято рішення про звільнення ОСОБА_2 з органів внутрішніх справ за порушення дисципліни.
В підтвердження власної правової позиції стосовно порушення позивачем вимог наказу МВС України №111 від 27.03.2009 року, порушення етичного кодексу працівника міліції, яке полягало в показі водієві непристойного жесту, та, як наслідок, порушення Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, а саме пункту “е” статті 63 цього Положення (за порушення дисципліни), представник відповідача надала суду матеріали перевірки по факту розповсюдження в мережі “Інтернет” відеоролика з записом про неправомірні дії працівників Немирівської роти ДПС УДАЇ ГУМВС (а.с.36-71).
Як свідок в судовому засіданні був допитаний ОСОБА_4, який є командиром взводу Немирівської роти дорожньо-патрульної служби УДАІ УМВС України у Вінницькій області.
Свідок повідомив суду, що 13 серпня 2010 року посадовою особою з інспекції особового складу управління кадрового забезпечення у Вінницькій області у нього були відібрані пояснення щодо інциденту, який мав місце 21 травня 2010 року між одним із водіїв та інспекторами Немирівської роти дорожньо-патрульної служби УДАІ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_2 та ОСОБА_5 По суті заданих питань свідок повідомив особам, які відбирали пояснення, про те, що йому невідомо про обставини, що мали місце 21 травня 2010 року.
Також ОСОБА_4 зазначив, що відповідним наказом УМВС України йому було оголошено догану в зв'язку з відсутністю з його боку належного контролю за діями своїх підлеглих, що призвели до негативного резонансу.
Заслухавши пояснення представників сторін, свідка, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані у справу докази, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 7 Закону України від 20.12.1990 року №565-XII “Про міліцію” (із змінами і доповненнями) (далі - Закон №565-XII), міліція є єдиною системою органів, яка входить до структури міністерства внутрішніх страв, виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції. Права і обов'язки, організація роботи та структура підрозділів визначаються положеннями, які затверджуються Міністром внутрішніх справ України відповідно до Закону.
У своїй діяльності міліція підпорядковується Міністерству внутрішніх справ України.
Частиною першою ст. 18 Закону №565-XII передбачено, що Порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
Підпунктом “є” пункту 63 розділу сьомого Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 року №114 (із змінами і доповненнями) (далі - Положення), зазначено, що особи рядового і молодшого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.
Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України від 22.02.2006 року №3460-IV (далі - Дисциплінарний статут), визначає сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.
Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Статтею 2 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Частиною першою статті 5 Дисциплінарного статуту визначено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Частиною першою ст. 7 Дисциплінарного статуту встановлено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету.
Відповідно до п. 6.25 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 27.03.2009 року № 111 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 червня 2009 року № 576/16592, працівник підрозділу ДПС під час несення служби зобов'язаний: бути культурним і ввічливим у спілкуванні з громадянами, неухильно дотримуватися законності та не допускати її порушень іншими працівниками.
Види дисциплінарних стягнень визначені в статті 12 Дисциплінарного статуту, пунктом восьмим якої зазначено звільнення з органів внутрішніх справ.
Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту щодо порядку накладення дисциплінарних стягнень передбачено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
Порядок проведення службового розслідування встановлюється Міністром внутрішніх справ України.
Як вбачається з матеріалів справи, службове розслідування по факту вчинення неправомірних дій працівниками Немирівської роти ДПС УДАІ ГУМВС проводилось інспектором ІОС УКЗ ГУМВС України у Вінницькій області майором міліції ОСОБА_6 Підставою для проведення службового розслідування став факт розповсюдження в мережі “Інтернет” відеоролика, який набув негативного резонансу в суспільстві та з якого вбачається, як два працівники ДПС УДАІ ГУМВС України у Вінницькій області при спілкуванні з учасником дорожнього руху, вели себе грубо та нетактовно, на вимогу водія транспортного засобу не пред'явили службових посвідчень працівників міліції, а натомість один із працівників міліції показав водієві непристойний жест.
Проведеним службовим розслідуванням встановлено наступне.
У відповідності до розпорядження ГУМВС №425 від 19.05.2010 року на відпрацювання Гайсинського району Вінницької області 21.05.2010 року з Немирівської роти ДПС був відряджений екіпаж працівників ДАІ у складі прапорщика міліції ОСОБА_2 та старшого сержанта міліції ОСОБА_5.
Переглядом відеоролику, розповсюдженого в мережі “Інтернет”, встановлено, що дійсно на ньому зафіксовані інспектори дорожньо-патрульної служби роти ДПС м. Немирів (підпорядкованої УДАІ) ГУМВС України у Вінницькій області прапорщик міліції ОСОБА_2 та старший сержант міліції ОСОБА_5 Останній при спілкуванні з водієм транспортного засобу тримав руки у кишенях форменого одягу, був без головного убору. На вимогу учасника дорожнього руху не пред'явили службових посвідчень працівників міліції, а натомість ОСОБА_2 пригрозив побиттям мобільного телефону (на який проводився запис), показав водієві непристойний жест у вигляді дулі, після чого обидва працівники пішли до свого службового автомобіля.
Опитаний під час службового розслідування прапорщик міліції ОСОБА_2 пояснив, що 21.05.2010 року показав непристойний жест водієві транспортного засобу по причині, що останній висловлювався до нього брутальними словами, а про те, що камера була увімкнена на запис він не знав.
За результатами проведеного службового розслідування складено висновок від 12.08.2010 року (а.с.51,52), який, на думку суду, відповідає вимогам Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої Наказом МВС України від 06.12.1991 року №552 (далі - Інструкція).
Так, даний висновок містить наслідки встановленого порушення, обставини, якими підтверджується вина позивача, причини та умови, що сприяли порушенню, прийняті заходи по їх усуненню.
Наведене вище свідчить про дотримання у даному випадку порядку проведення службового розслідування в органах внутрішніх справ України, встановленого Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України та Інструкцією, затвердженою наказом МВС України №552 від 06.12.1991 року, а відповідність висновків за результатами проведення даного розслідування вищенаведеним нормативним актам може свідчити про об'єктивне та повне дослідження обставин вчиненого позивачем порушення.
Відповідно до частини 6 статті 14 Дисциплінарного статуту про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особи рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.
Судом встановлено, що наказом начальника УДАІ ГУМВС у Вінницькій області № 14 від 16.08.2010 р. позивача було відкликано з чергової відпустки на підставі службової необхідності. При цьому суд критично оцінює доводи позивача щодо порушення відповідачем вимог Дисциплінарного статуту в частині звільнення його в період відсутності на службі з огляду на знаходження позивача з 12.08.2010 року по 22.08.2010 року на стаціонарному лікуванні, адже останній з'явився 16.08.2010 року в управління. Цього ж дня відносно ОСОБА_2 була проведена атестація з висновком невідповідності займаній посаді та з подальшим звільненням з органів внутрішніх справ за порушення дисципліни, з якою останній ознайомився та погодився (а.с.81). Крім цього, судом встановлено, що позивач також ознайомився з наказом про своє звільнення та отримав всі документи, видача яких передбачена при звільненні особи з органів внутрішніх справ (а.с.82).
Судом також встановлено, що позивачем не дотримано вимог п. 1.6.2 наказу начальника ГУМВС України у Вінницькій області № 193 від 16.04.2007 р., яким передбачено, що про необхідність лікування у закладах охорони здоров'я інших відомств (крім випадків, коли необхідна екстрена госпіталізація) співробітник повідомляє безпосередньо начальника (командира) рапортом, який візується дільничним терапевтом амбулаторно-поліклінічного закладу ОВС при наявності його в даному населеному пункті.
Враховуючи вищевикладене, та встановивши дійсні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування наказів про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та його звільнення зі служби є необґрунтованими та не відповідають дійсним обставинам справи.
Таким чином в задоволенні позовних вимог, в тому числі щодо поновлення позивача на посаді, яку він займав перед звільненням, та стягнення на його користь заробітної плати за час вимушеного прогулу, слід відмовити повністю.
Відповідно до ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В той же час згідно з ч. 2 ст. 71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Правомірність винесення оскаржуваних наказів доведена відповідачем наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Однак, оскільки в матеріалах справи відсутні докази понесених відповідачем витрат, суд дійшов висновку про відсутність підстав для такої компенсації.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_2 до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за вимушений прогул відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в порядку та в строки визначені ст. 186 КАС України. Набрання судовим рішенням законної сили визначено ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови оформлено 08 лютого 2011 року.
Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович