08 лютого 2011 р. Справа № 2-а-5302/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд
Під головуванням судді: Дончика В.В.,
при секретарі судового засідання: Колодійчука О.В.,
за участю: представника позивача -ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області (далі-Іллінецька МДПІ) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі-ФОП ОСОБА_2С.) про стягнення активів платника податків в рахунок погашення податкового боргу
У грудні 2009 року Іллінецька МДПІ звернулась в суд з позовом до СПД -ОСОБА_2 про стягнення активів платника податків в рахунок погашення податкового боргу.
Позов мотивовано тим, що відповідачем порушено вимоги Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", на підставі чого позивачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 8250,00 грн. У встановлений законом термін дане рішення підприємцем не виконане, що і зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.
В судовому засіданні представник позивача обставини викладені в позовній заяві підтримав та просив задовольнити позов.
Відповідач повторно не з'явилась у судове засідання, причини неявки суду не відомі. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлена завчасно і належним чином, відповідно до адреси зазначеної у Свідоцтві про державну реєстрацію фізичних осіб-підприємців (а.с.4), та підтверджується реєстром рекомендованих листів за 20.01.2011 року та 28.01.2011 року (а.с. 33, 40).
Відповідно до статті 122 КАС України адміністративна, справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Враховуючи вищевикладене, суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. Отже, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача відповідно до положень ст. 128 КАС України.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
ФОП ОСОБА_2 згідно свідоцтва про державну реєстрацію серії В00 №698894, 28.03.2005 року зареєстрована Липовецькою районною державною адміністрацією, як суб'єкт підприємницької діяльності, місце знаходження: вул. Леніна, 41, с. Зозів, Липовецький район, Вінницька область, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (а.с.4), 15.04.2005 року взята на облік в Липовецькій МДПІ, як платник податків і зборів та інших платежів до бюджету, що стверджується довідкою № 438 від 26.04.2005 року (а.с.9).
Судом також встановлено, що 02.10.2009 року працівниками Липовецької міжрайонної державної податкової інспекції у Вінницькій області проведена перевірка фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.
За результатами перевірки складено акт №11/17-026/НОМЕР_1 від 02.10.2009 року, яким встановлено порушення ФОП ОСОБА_2 пунктів 1, 3 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”(а.с. 6-7).
08.10.2009 року на підставі зазначеного акту Липовецькою МДПІ Вінницької області прийнято рішення форми“С”№00011211701/0 про застосування до ФОП ОСОБА_2 штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 8250,00 грн., відповідно до ст.ст. 17, 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( а.с.8).
З корінця даного рішення судом встановлено, що воно вручено відповідачу 08.10.2009 року.
За вимогами ст. 25 вказаного вище Закону, сума фінансової санкції, підлягає перерахуванню суб'єктом підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування такої санкції.
Непогоджуючись із застосованою штрафною (фінансовою) санкцією відповідач оскаржила рішення №0001121701/0 від 08.10.2009 року до суду.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 18.01.2010 року, по справі № 2-а-5443/09/0270 ФОП ОСОБА_2 задоволено позов щодо визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001121701/0 від 08.10.2009 року, проте постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2010 року скасовано постанову від 18.01.2010 року та прийнято нову постанову суду, якою відмовлено ФОП ОСОБА_2С в задоволенні позовних вимог повністю.
Доказів погашення заборгованості зі сплати штрафних санкцій на день розгляду справи у суді відповідачем не надано.
Проаналізувавши наявні докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову виходячи з наступного.
Як вбачається з рішення від 08 жовтня 2009 року, фінансові санкції в розмірі 8250,00 грн. застосовано до відповідачки за порушення вимог пунктів 1,3 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" що виявилося у проведенні розрахунку за готівку за надані послуги (надання оренди) з СПД ОСОБА_3 на суму 1650,00 грн., яка включена до декларацій про доходи від підприємницької діяльності та до декларацій по ПДВ за відповідні періоди, без використання РРО.
Спеціальним законом, який визначає порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій, в даному випадку в сфері торгівлі, є Закон України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
З положень пунктів 1, 3 ст. 3 даного Закону вбачається, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (надані послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуг) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
- застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.
Статтею 17 цього Закону передбачена відповідальність за порушення його норм, зокрема, на підставі пункту 1 даної статті за не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій через РРО, за рішенням відповідних органів державної податкової служби України, застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів на які виявлено невідповідність.
Стаття 22 вказаного Закону передбачає, що до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи, той факт, що відповідачкою не проведено розрахунок за готівку за надання послуг (надання оренди) без використання РРО на загальну суму 1650,00 грн. доведено в судовому засіданні, суд вважає, що рішення про застосування до відповідача штрафу в межах санкцій статей 17, 20 Закону винесено правомірно.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, до функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій належить виконання таких функцій, як, зокрема, забезпечення застосування та своєчасного стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами.
Пункт 11 цієї статті передбачає, що органи державної податкової служби подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними та такими угодами, а в інших випадках -коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд враховує також те, що у відповідності з вимогами частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовими рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Як свідчать матеріали справи, правомірність рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001121701/0 від 08.10.2009 року встановлена судовим рішенням у адміністративній справі, яке набрало законної сили.
Також, примусове стягнення податкової заборгованості -передбачена законодавством України процедура погашення податкової заборгованості платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.
Згідно статті 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено, що активи платників податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.
Як зазначено у пункті 1.7 статті 1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.
Позивачем була надана інформація, щодо наявності активів у відповідача. Так, згідно довідки з Липовецької ВРЕР ДАІ від 24.12.2009 року на ім'я ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований транспортний засіб - модель: УАЗ 3163, тип ТЗ: легковий, тип кузова: легковий Універсал-В, свідоцтво: ДАО876676, державний номерний знак: АВ3007АІ (а.с. 17).
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити.
У відповідності до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (вул. Леніна, 41, с.Зозів, Липовецький район, Вінницька область, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету заборгованість зі сплати штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 8250 (вісім тисяч двісті п'ятдесят) гривень, за рахунок активів платника.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Дончик Віталій Володимирович