про залишення позовної заяви без руху
17 жовтня 2016 року справа № 823/1494/16
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Каліновська А.В., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали Уманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області до комунального підприємства «Маньківське поліграфічне підприємство» Черкаської обласної ради про стягнення боргу на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, -
Позивач звернувся в Черкаський окружний адміністративний суд з вищезазначеним адміністративним позовом, в якому просить стягнути з комунального підприємства «Маньківське поліграфічне підприємство» Черкаської обласної ради на користь Уманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області борг на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за липень-вересень 2016 року на загальну суму 33943 грн. 55 коп.
Вимоги до позовної заяви встановлені ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Дана позовна заява подана з порушенням вищезазначеної статті.
Відповідно до ч. 3 ст. 106 КАС України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Частиною 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб'єктом владних повноважень встановлюється ставка судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.
Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» № 928-VIII від 25 грудня 2015 року установлено розмір мінімальної заробітної плати на 2016 рік, а саме, у місячному розмірі: з 1 січня - 1378 гривень.
Отже, за подання вказаного адміністративного позову майнового характеру позивачу необхідно сплатити 1378 грн. (33943 грн. 55 коп. (ціна позову) х 1,5 % (ставка судового збору) = 1378 грн.).
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI передбачено коло осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, однак, Пенсійний фонд України та його територіальні органи в даному переліку відсутні.
У прохальній частині адміністративного позову позивач просить відстрочити йому сплату судового збору за подання вказаного позову майнового характеру до ухвалення судового рішення у справі, у зв'язку із обмеженим фінансуванням (відсутність коштів для сплати судового збору).
Згідно статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, також суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Відповідно до статті 88 КАС України, суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 №484-VIII, на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Відповідно до положень ст. 132 Конституції України, Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Із системного аналізу наведених положень випливає, відсутність фінансування саме по собі не створює виняткових обставин для звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
Згідно положено ст. 129 Конституції України, судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Як однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Аналогічна норма міститься й у статті 10 КАС України.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 05.02.2016 №2, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати. Таку ж позицію підтримав Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 25 вересня 2015 року по справі 2а-10730/10/1570.
Зазначена правова позиція також збігається із висновками Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18 жовтня 2005 року (заява № 70297/01).
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України. Крім того, згідно ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Відповідно до ст. 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Заявлене позивачем клопотання про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню, оскільки обмежене фінансування державної установи не може бути підставою для його відстрочення, оскільки обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду, без надання переваги суб'єкту владних повноважень.
Крім того, до матеріалів адміністративного позову позивачем не надано доказів щодо вчинення ним будь-яких дій, з метою забезпечення відповідного фінансування для сплати судового збору.
На підставі вищезазначеного, подана позовна заява підлягає залишенню без руху в силу ч. 1 ст. 108 КАС України.
Враховуючи встановлене, керуючись ст. 108 КАС України, суддя, -
1. В задоволенні клопотання Уманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
2. Позовну заяву Уманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області до комунального підприємства «Маньківське поліграфічне підприємство» Черкаської обласної ради про стягнення боргу на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій - залишити без руху і надати строк для усунення вказаних недоліків в термін до 02.11.2016. В строк, наданий судом, позивачу необхідно усунути зазначені вище недоліки.
3. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.
4. Роз'яснити позивачу, що у разі, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, позовна заява повертається позивачеві. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
5. Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд за правилами, встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
6. Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Суддя А.В. Каліновська