10 жовтня 2016 року справа № 823/1022/16
17 год. 45 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
секретар судового засідання - Трегулов Б.Л.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
встановив:
ОСОБА_1 подав позов, в якому, з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог, просить:
- визнати протиправними та скасувати накази т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції у Черкаській області від 12.05.2016 № 828 “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого слідчого Черкаського відділу поліції ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1А.” та від 10.06.2016 № 85 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції;
- скасувати наказ ГУНП в Черкаській області від 10.08.2016 № 128/о/с “Про внесення змін до наказу ГУНП від 10.06.2016 № 85 о/с в частині звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1А.”;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції у Черкаській області поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді старшого слідчого Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 11 червня 2016 року і до моменту фактичного поновлення на публічній службі;
- допустити до негайного виконання рішення в частині зобов'язання відповідача поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді старшого слідчого Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області та стягнення із суб'єкта владних повноважень на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах його місячного розміру.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що спірні накази є протиправними, мають бути скасовані, а позивач поновлений на посаді, оскільки останнім не було вчинено жодного порушення службової дисципліни чи адміністративного проступку, за яким можна було б призначити та проводити службове розслідування, відсутні будь-які письмові документи, які б стали підставою для призначення службового розслідування, зокрема, рапорти, доповідні чи службові записки співробітників центрального апарату Національної поліції України, в яких могли бути зафіксовані обставини перебування позивача у стані алкогольного сп'яніння. Лише на підставі вказаних службових документів могло бути призначено керівником ГУНП в Черкаській області проведення службового розслідування.
Окрім того, посилання відповідача в описовій частині висновку службового розслідування від 12.05.2016 на вимоги наказу МВСУ/МОЗ/МЮУ № 114/38/15-36-18 є безпідставними, оскільки спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров'я та Міністерства юстиції України від 21.04.2009 № 81/261/712/5 визнано таким, що втратив чинність вказаний вище нормативно-правовий акт, а отже, його застосування із вказаної дати до питань проведення огляду осіб на стан алкогольного сп'яніння є незаконним та таким, що суперечить діючому законодавству.
Крім того, відповідачем при проведенні службового розслідування, порушено ряд вимог нормативно-правових актів, зокрема Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103), Інструкції про порядок виявлення у водії транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, що знижують увагу та швидкість реакції (затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735), а також Тимчасової інструкції про порядок медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю і стану сп'яніння, затвердженої заступником міністра МОЗ СРСР від 01.09.1988 № 06-14/33-14, оскільки замість висновку про результати огляду особи на стан алкогольного сп'яніння за установленою формою медичним працівником КЗ “Черкаський обласний наркологічний диспансер” було оформлено виписку № 1140 від 05.05.2016 з амбулаторної картки позивача. Разом з тим, станом на дату оформлення даної виписки позивач не проходив жодного амбулаторного лікування в КЗ “Черкаський обласний наркологічний диспансер”.
Також, у матеріалах службового розслідування немає жодного направлення на проведення огляду позивача у наркологічному диспансері, з метою виявлення можливого стану алкогольного сп'яніння за формою, встановленою нормативно-правовими актами законодавства України.
Крім того, в порушення ч. 3 ст. 15 Дисциплінарного статуту накладення дисциплінарного стягнення відповідачем не було запропоновано позивачу надати письмові пояснення з приводу результатів службового розслідування та можливості застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення.
Позивач та його представник в судовому засіданні адміністративний позов підтримали в повному обсязі та просили його задовольнити.
В письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю, зазначивши при цьому, що наказом ГУНП в Черкаській області від 05.05.2016 № 791 призначено службове розслідування, підставою для проведення якого стало порушення позивачем службової дисципліни, а саме несення служби в стані алкогольного сп'яніння. За результатами вказаного розслідування наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 12.05.2016 № 828 на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
На виконання вищевказаного наказу відповідачем видано наказ від 10 червня 2016 року № 85 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції в запас Збройних Сил України за п. 6 ст. 77 ЗУ “Про Національну поліцію”. В подальшому наказом № 128 о/с внесено зміни у наказ від 10 червня 2016 року № 85 о/с в частині дати звільнення позивача.
Підстав для скасування цих наказів немає, так як скоєння підполковником поліції ОСОБА_1 дисциплінарного проступку стало можливим унаслідок його особистих негативних якостей, відвертого ігнорування та недотримання ним вимог Дисциплінарного статуту, присяги працівника поліції та безвідповідального відношення до виконання своїх службових обов'язків. Враховуючи те що, позивач мав дисциплінарні стягнення (догани) раніше і знову допустив порушення службової дисципліни, тому до позивача застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби.
Також відповідач зазначив, що факт несення позивачем служби в стані алкогольного сп'яніння підтверджений належним чином.
В судовому засіданні представник відповідачів проти позову заперечила з підстав, викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов та просила в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення позивача та представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.
Судом встановлено, що 07 листопада 2015 року наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області № 1 о/с відповідно до пунктів 9, 12 Закону України “Про Національну поліцію” ОСОБА_1 в порядку переатестування, який мав спеціальне звання підполковника міліції, призначено старшим слідчим Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, присвоївши йому спеціальне звання підполковник поліції.
05 травня 2016 року т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Черкаській області винесений наказ № 791 “Про призначення та проведення службового розслідування” за фактом перебування старшого слідчого Черкаського ВП ГУНП підполковником поліції ОСОБА_1 в нетверезому стані під час несення ним служби у добовому наряді в складі слідчо-оперативної групи. При цьому в наказі зазначено, що вказаний факт було виявлено мобільною групою центрального апарату Національної поліції України 05.05.2016, близько 10.00 год.
Того ж дня позивач надав пояснення, в яких зазначив, що у нього підвищився тиск і він змушений був прийняти декілька доз суміші ліків, а саме: настойку глоду, корвалолу, настойку пустинника. Після чого позивач відразу ж прибув на місце служби, де його затримали співробітники центрального апарату Національної поліції України за підозрою у вживанні спиртних напоїв.
12 травня 2016 року т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Черкаській області затверджений висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни старшим слідчим Черкаського відділу поліції ГУНП підполковником поліції ОСОБА_1, в якому встановлено, що відповідно до затвердженого графіку чергувань 05.05.2016 ОСОБА_1, який входив до складу слідчо-оперативної групи, отримав табельну вогнепальну зброю, боєприпаси і спеціальні засоби. В цей же день до Черкаського відділу поліції ГУНП прибула мобільна група центрального апарату Національної поліції України, співробітниками якої виявлено, що підполковник поліції ОСОБА_1 має ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя). Враховуючи зазначені обставини та у відповідності до вимог Інструкції про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів, затвердженої спільним наказом МВСУ/МОЗ/МЮУ від 24.02.1995 № 114/38/15-36-18, підполковника поліції ОСОБА_1 було доставлено до Черкаського обласного наркологічного диспансеру. 05.05.2016 о 10 год. 20 хв., перебуваючи у ЧОНД, ОСОБА_1 пройшов медичний огляд за допомогою спеціального технічного засобу, показник якого після проведення тесту показав 2,4 проміле алкоголю в крові. Згідно виписки з амбулаторної картки від 05.05.2016 № 1140, підполковник поліції ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння.
12 травня 2016 року відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Черкаській області № 828 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 179 КУпАП, а саме перебування на роботі в нетверезому стані та грубого порушення вимог Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, Присяги працівників поліції, що виразилось у не забезпеченні законності та статутного порядку, за вчинення проступку несумісного з подальшим проходженням служби в поліції старшого слідчого Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області підполковника поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.
10 червня 2016 року наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області № 85 о/с звільнено зі служби в поліції в запас Збройних Сил України за п. 6 ст. 77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту ОВС) ЗУ “Про Національну поліцію” підполковника поліції ОСОБА_4 (М-184123) - старшого слідчого Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, 10.06.2016, сплативши компенсацію за 18 діб невикористаної відпустки в 2016 році. Підставою для винесення вказаного наказу послугував наказ ГУНП від 12.05.2016 № 828 та подання Черкаського відділу поліції.
10 серпня 2016 року наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області № 128 о/с внесено зміни в наказ від 10.06.2016 № 85 о/с в частині звільнення зі служби з поліції за п. 6 ст. 77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту ОВС) ЗУ “Про Національну поліцію” підполковника поліції ОСОБА_4 (М-184123) - старшого слідчого Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області та вважати його звільненим 04.07.2016. Підставами для винесення вказаного наказу стали довідки про тимчасову непрацездатність та листки непрацездатності.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що спеціальним законом, який визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України є Закон України “Про Національну поліцію” від 2 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).
Згідно статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Оскільки на момент виникнення спірних правовідносин Дисциплінарний статут Національної поліції України не був затверджений, на поліцейських відповідно до пункту 9 прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України “Про Національну поліцію” від 23 грудня 2015 року № 901-VIII поширюється дія Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV (далі - Дисциплінарний статут).
Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Стаття 2 Дисциплінарного статуту передбачає, що дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни, а згідно частини 1 статті 5 вказаного Статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до статті 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.
Згідно статті 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такий вид дисциплінарних стягнень, зокрема, як звільнення з посади.
Статтею 14 Дисциплінарного статуту визначено, зокрема, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Стаття 15 Дисциплінарного статуту передбачає порядок накладання дисциплінарних стягнень в особливих випадках. Так, зокрема, накладення дисциплінарного стягнення на особу, яка перебуває в стані сп'яніння, а також одержання від неї пояснень мають бути відкладені до її протверезіння.
Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, з метою належної організації заходів, спрямованих на захист прав і свобод людини, зміцнення службової дисципліни в діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ, попередження надзвичайних подій за участю особового складу, упорядкування питань призначення, проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ, а також підвищення ефективності роботи підрозділів кадрового забезпечення наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 № 230, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2013 за № 541/23073, затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України (далі - Інструкція).
Відповідно до пункту 2.1 Інструкції підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.
Підпункт 2.2.5 пункту 2.2 Інструкції передбачає, що службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі скоєння особою РНС адміністративного правопорушення.
Згідно з пунктом 2.5 Інструкції підстави для призначення службового розслідування можуть міститися в службових документах осіб РНС, матеріалах перевірок, письмових зверненнях громадян України, осіб без громадянства та іноземців, депутатських запитах та зверненнях народних депутатів України, повідомленнях уповноважених органів досудового розслідування, заявах і повідомленнях інших правоохоронних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації або в інших документах, отриманих в установленому законодавством України порядку, а пункт 2.6 Інструкції передбачає, що підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника.
Пунктами 8.1, 8.2, 8.3 та 8.4 Інструкції визначено, що підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.
У вступній частині висновку службового розслідування викладаються: посада, звання, прізвище, ініціали службової особи (осіб), яка(і) проводила(и) службове розслідування; підстави для проведення службового розслідування.
В описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про: обставини, за яких особа (особи) РНС скоїла(и) дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посаду, звання, прізвище, ім'я та по батькові, персональні дані (дата та місце народження, освіта, період служби в органах внутрішніх справ і на займаній посаді - з дотриманням вимог Закону України “Про захист персональних даних”), характеристику особи (зокрема, про наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень), винної в учиненні дисциплінарного проступку, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам; наявність причинного зв'язку між неправомірними діяннями особи РНС та їх наслідками; умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього; вимоги законодавства або посадові обовязки, які було порушено; наявність вини особи (осіб) РНС, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.
Також в описовій частині зазначаються відомості про залучення фахівців та дані про них, висвітлюються подані ними результати.
У резолютивній частині висновку службового розслідування виконавцем (комісією) зазначаються: підтвердилися чи спростувалися відомості, які стали підставою для його призначення; пропозиції щодо закінчення службового розслідування, застосування до осіб РНС конкретних заохочень або дисциплінарних стягнень, кваліфікації отриманих тілесних ушкоджень, обставин загибелі (смерті) осіб РНС, списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про направлення матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.
Як свідчать матеріали справи, позивача звільнено зі служби в поліції в запас Збройних Сил України за п. 6 ст. 77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту ОВС) ЗУ “Про Національну поліцію”. Підставою для винесення вказаного наказу послугував наказ ГУНП від 12.05.2016 № 828 про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого слідчого Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області підполковника поліції ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 179 КУпАП, зокрема, перебування на роботі в нетверезому стані. Вказаний вид відповідальності вимагає проведення медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю і стану сп'яніння.
Згідно висновку службового розслідування, для встановлення факту перебування на службі в стані алкогольного сп'яніння позивача доставлено до Черкаського обласного наркологічного диспансеру відповідно до вимог Інструкції про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів, затвердженої спільним наказом МВСУ/МОЗ/МЮУ від 24.02.1995 № 114/38/15-36-18. Разом з тим, таке посилання суд вважає необґрунтованим, оскільки спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров'я та Міністерства юстиції України від 21.04.2009 № 81/261/712/5 визнано таким, що втратив чинність вказаний вище нормативно-правовий акт, а отже, його застосування із вказаної дати до питань проведення огляду осіб на стан алкогольного сп'яніння є незаконним.
Нормативним актом, що регулює питання проведення медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю і стану сп'яніння, який призначається у випадках, коли закон передбачає дисциплінарну адміністративну відповідальність за: споживання алкоголю, або перебування в стані сп'яніння; розпивання спиртних напоїв на роботі; керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння; при травмах, пов'язаних з сп'янінням; у випадках, коли стан сп'яніння може бути розцінено, як груба необережність потерпілого, що сприяла виникненню або збільшенню шкоди, і може спричинити повну матеріальну відповідальність за заподіяну шкоду в зв'язку з виконанням трудових обов'язків і т. п.), є Тимчасова інструкція про порядок медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю і стану сп'яніння, затверджена заступником Міністра охорони здоров'я СРСР 01 вересня 1988 № 06-14/33-14 (далі - Тимчасова інструкція), яка є доповненням до наказу Міністерства охорони здоров'я СРСР від 08 вересня 1988 року № 694 “Про заходи щодо подальшого вдосконалення медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю та стану сп'яніння”. Зазначений наказ включений до Переліку наказів МОЗ СРСР, які застосовуються в Україні, що додається до вказівки Міністерства охорони здоров'я України від 28 травня 1996 року № 165 (пункт 399).
Пунктом 2 Тимчасової інструкції передбачено, що медичний огляд для встановлення факту вживання алкоголю і стану сп'яніння здійснюється в спеціалізованих кабінетах наркологічних диспансерів (відділень) лікарями психіатрами-наркологами або лікувально-профілактичних закладах лікарями психіатрами-наркологами та лікарями інших спеціальностей, які пройшли відповідну підготовку.
Відповідно до пунктів 6-8 Тимчасової інструкції лікар (фельдшер), що проводить огляд, складає протокол медичного огляду за встановленою формою у двох примірниках. У протоколі докладно викладаються відомості про зовнішній вигляд оглянутого, його поведінці, емоційному тлі, мови, вегето-судинних реакціях, стану рухової сфери. При цьому слід зазначити скарги оглянутого, його суб'єктивну оцінку свого стану. Крім того, при оцінці стану необхідно відзначити наявність або відсутність запаху алкоголю і вказати результати лабораторних досліджень.
При лікарському огляді в п. 13 протоколу можуть бути внесені додаткові дані, які свідчать про факт вживання чи про наявність симптомів сп'яніння.
Якщо проведення огляду в повному обсязі не представляється можливим в силу обставин, що склалися (через тяжкості стану випробуваного, відмову від огляду і т. д.), в протоколі медичного огляду вказуються причини, чому не було виконано те чи інше дослідження.
За п. 15 протоколу доцільно запропонувати обстежуваному зробити докладний запис (в деяких випадках це може служити додатковим підтвердженням сп'яніння). При відмові випробуваного у виконанні зазначеного запису, лікарем (фельдшером) робиться відповідна позначка.
Основою медичного висновку з питання станів, пов'язаних зі споживанням алкоголю, повинні бути дані всебічного медичного огляду. Після його завершення проводиться відбір повітря, що видихається або біологічних рідин організму для дослідження їх на наявність алкоголю.
Лабораторні дослідження (повітря, що видихається, сечі, слини) при проведенні огляду є обов'язковими. Кров для аналізів на алкоголь слід брати у виняткових випадках лише за медичними показаннями (наприклад, важкі травми, отруєння і т. п.).
Характер і послідовність проведення біологічних проб визначається лікарем (фельдшером) у залежності від особливостей клінічного стану обстежуваного. У випадках сумнівної картини алкогольного сп'яніння необхідно застосовувати не менше двох біологічних реакцій на алкоголь (проба Рапопорта, Мохова-Шинкаренко, апарат ППС-1), аналізувати різні біологічні середовища; у випадках дослідження повітря, що видихається або слини здійснювати їх повторне проведення через 20 - 30 хвилин після першого.
Згідно з пунктами 10, 11 Тимчасової інструкції зразки біологічних середовищ, узятих у оглянутого для визначення алкоголю, бажано зберігати в закладі охорони здоров'я, де проводилося огляд, на протязі не менше 25 днів при дотриманні необхідних, що гарантують їх збереження умов, які відповідають вимогам методичних вказівок.
Результати медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю і стану сп'яніння можуть вважатися дійсними за умови, що вони були отримані в ході медичного обстеження, виконаного відповідно до цієї інструкції, і при проведенні лабораторних досліджень були використані тільки методики і пристрої, дозволених Міністерством охорони здоров'я України для застосування з метою огляду.
Керівник установи, в якому проводиться огляд, зобов'язаний забезпечити і контролювати суворе і точне дотримання методик і інструкцій з підготовки та використання приладів і хімічних реактивів, виконання правил відбору і методик проведення біологічних реакцій на алкоголь.
Пунктом 13 Тимчасової інструкції, передбачено, що на підставі медичного огляду формулюється висновок, в якому повинно бути чітко охарактеризовано стан оглянутого на момент обстеження.
Таким чином, лікар (фельдшер), що проводив огляд позивача мав би скласти протокол медичного огляду за встановленою формою у двох примірниках, у протоколі докладно викласти відомості стосовно стану позивача, які передбачені пунктами 6-8 Тимчасової інструкції, а також сформулювати висновок, в якому повинно було чітко охарактеризовано стан позивача на момент обстеження.
В матеріалах справи відсутній як протокол медичного огляду позивача так і висновок, в якому було б чітко охарактеризовано стан позивача на момент обстеження. При цьому суд не бере до уваги доводи відповідача щодо підтвердження перебування позивача у стані алкогольного сп'яніння випискою з амбулаторної картки № 1140 від 05.05.2016 комунального закладу “Черкаський обласний наркологічний диспансер” Черкаської обласної ради, оскільки дана виписка не передбачена Тимчасовою інструкцією, а отже і не може слугувати доказом відповідних обставин. Крім того, як пояснив в судовому засіданні позивач, він не перебував та не перебуває на амбулаторному лікуванні у даному комунальному закладі.
Крім того, суд звертає увагу, що в матеріалах справи містяться акти комунального закладу “Черкаський обласний наркологічний диспансер” Черкаської обласної ради № 502 та № 503 хіміко-токсикологічних досліджень крові та сечі позивача, проведених 06.05.2016 згідно направлення комунального закладу “Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради” від 05.05.2016, згідно яких ні в крові, ні в сечі позивача етилового спирту не виявлено. Також листом обласної лікарні від 30.09.2016 № 01-28/1651 підтверджується госпіталізація позивача в ургентному порядку до урологічного відділення лікарні 05.05.2016 о 14 год. 50 хв. З попереднім діагнозом “СКХ. Камінь лівого сечоводу. Ниркова колька зліва”.
Таким чином, в ході розгляду справи висновок службового розслідування від 12.05.2016 за фактом порушення службової дисципліни позивачем, на підставі якого прийнято наказ відповідача № 828 від 12.05.2016 про притягнення до дисциплінарної відповідальності, який у свою чергу послугував підставою для звільнення зі служби в поліції в запас Збройних Сил України за п. 6 ст. 77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту ОВС) ЗУ “Про Національну поліцію” підполковника поліції ОСОБА_1 (М-184123) - старшого слідчого Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, не підтвердився, є таким, що складений з порушенням норм законодавства, а отже оскаржувані накази відповідача є протиправними у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині належить задовольнити.
Вирішуючи позовну вимогу про зобов'язання Головного управління Національної поліції у Черкаській області поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді старшого слідчого Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, суд враховує положення частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 1 статті 235 Кодексу законів про працю України та зазначає, що питання поновлення на посаді вирішується саме судом без покладення відповідного обов'язку на відповідача, при цьому, враховуючи ті обставини, що позивача фактично звільнено з посади 04.07.2016, то відповідно ОСОБА_1 підлягає поновленню на службі в поліції на посаді старшого слідчого Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області з 05.07.2016.
Крім того, позивач просить стягнути з Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 11 червня 2016 року і до моменту фактичного поновлення на публічній службі. Однак, як встановлено судом, фактичне звільнення позивача відбулося 04.07.2016, при цьому позивач в судовому засіданні підтвердив факт отримання грошового забезпечення за період з 11.06.2016 по 04.07.2016, у зв'язку з чим середній заробіток за час вимушеного прогулу, який необхідно стягнути з Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь ОСОБА_1 становить 20386 грн 94 коп. за період з 05.07.2016 по 10.10.2016 (середньоденне грошове забезпечення 208 грн 03 коп*на 98 днів).
Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
постановив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати накази т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції у Черкаській області від 12.05.2016 № 828 “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого слідчого Черкаського відділу поліції ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1А.”, від 10.06.2016 № 85 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції та від 10.08.2016 № 128 о/с “Про внесення змін до наказу ГУНП від 10.06.2016 № 85 о/с в частині звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1А.”
Поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді старшого слідчого Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області з 05.07.2016.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Черкаській області (18036, м. Черкаси, вул. Смілянська, 57, ідентифікаційний код 40108667) на користь ОСОБА_1 (18000, АДРЕСА_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05 липня 2016 року по 10 жовтня 2016 року в розмірі 20386 (двадцять тисяч триста вісімдесят шість) грн 94 коп.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді старшого слідчого Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області з 05.07.2016, а також в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 6345 (шість тисяч триста сорок п'ять) грн допустити до негайного виконання.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя В.О. Гаврилюк
Постанова складена в повному обсязі 17.10.2016.