10 жовтня 2016 року м. Чернігів Справа № 825/1674/16
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,
за участі секретаря - Гайдука С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, Атестаційної комісії № 10 Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення,
27.09.2016 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1С.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного Управління Національної поліції в Чернігівській області (далі - ГУНП в Чернігівській області), Атестаційної комісії № 10 Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (далі - Атестаційна комісія) та просить суд визнати протиправним та скасувати рішення (висновок) Атестаційної комісії, оформлене протоколом ОП № 15.00021289.0054010 від 10.08.2016 та зазначене в розділі IV «Результати атестування (висновок атестаційної комісії)» атестаційного листа, а саме: «4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність», прийняте відносно нього.
Свої вимоги мотивує тим, що його прийнято на роботу в поліцію як особу, яка виявила бажання проходити службу в поліції шляхом видання відповідного наказу (а не шляхом проходження конкурсу на посади), як визначено у п. 9 розділу ХІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про Національну поліцію». Вказаний пункт Закону не передбачає процедури переатестування колишніх працівників міліції на предмет відповідності посаді, як під час прийняття, так і під час подальшого проходження служби в поліції. Підстав для проведення загальної (масової) атестації поліцейських цей Закон теж не містить. Усі передбачені ним підстави для проведення атестації поліцейського є суто індивідуальними.
Зазначив, що питання про призначення його на вищу посаду чи переміщення на нижчу не вирішувалось, а питання щодо звільнення зі служби з поліції не ініціювалось. Тобто, прийняття рішення про проведення його атестування, включення до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, проведення атестації, прийняття за результатом її проведення рішення (висновку) Атестаційної комісії відбулись за відсутності підстав, передбачених ч. 2 ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію», а відтак з порушенням вказаної норми чинного законодавства України.
Так, ні матеріали особової справи, ні матеріали Атестаційних комісій не містять доказів наявності підстав, передбачених ст. 61 Закону України «Про Національну поліцію», які б перешкоджали йому проходити службу в поліції. Навпаки, відповідно до атестаційного листа керівництва ГУНП в Чернігівській області, за час служби в поліції на займаній посаді він проявив себе старанним працівником. Атестаційною комісією не були враховані показники його службової діяльності, рівень професійних якостей, професійна та фізична підготовка, відсутність діючих дисциплінарних стягнень, наявність заохочення, висновки прямого керівництва. Висновок, що він не орієнтується в законодавстві та нормативно-правових актах, спростовується тим, що мінімальний бал, встановлений атестаційною комісією як за тестом на знання законодавчої бази, так і за тестом на загальні здібності та навички, позивач набрав. Прийняття рішення про його службову невідповідність відбувалось без повного, всебічного розгляду та дослідження всіх матеріалів, що були надані. Крім того, Атестаційною комісією не були встановлені обставини, що свідчать про його невідповідність критеріям, визначеним п. 16 розділу IV Інструкції № 1465.
Враховуючи наведене вважає рішення Атестаційної комісії незаконним, безпідставним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України.
Позивач в судове засідання не прибув, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник ГУНП в Чернігівській області в судове засідання не прибув, надав письмові пояснення по справі, в яких зазначив, що управлінням, шляхом видання відповідних наказів, здійснено атестування поліцейських (в тому числі і позивача) та створено з цією метою Атестаційні комісії.
Норми ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію» та Інструкції про проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС України від 17.11.2015 № 1465, надають атестаційній комісії дискреційні повноваження, тобто вона має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.
Позивач за результатами тестування отримав результат, що ненабагато перевищує мінімальні показники, на які вказують положення п. 10 розділу IV Інструкції. Вказані результати мали бути враховані в обов'язковому порядку атестаційною комісією при прийнятті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу. Крім того, зазначив, що у керівника ГУНП в Чернігівській області відсутнє право щодо розгляду питання про можливість використання позивача на інших посадах, в тому числі і з меншим обсягом повноважень, за наявності рішення атестаційної комісії з висновками, визначеними підпунктом 3 або 4 пункту 15 вищевказаного розділу.
Розгляд справи просить здійснювати без його участі.
Представник Атестаційної комісії в судове засідання не прибув, конверт повернувся з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Оскільки повістка направлена відповідачу рекомендованим листом за адресою, вказаною в протоколі засідання комісії ОП № 15.00021289.0054010 від 10.08.2016, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без його участі.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов має бути задоволений, з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з березня 2013 року по листопад 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ МВС України та займав посаду дільничного інспектора міліції, що підтверджується довідкою УКЗ ГУНП в Чернігівській області від 25.04.2016 та копією трудової книжки позивача серії АЕ № 329685 (а.с. 52, 59-60).
Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії рапорту позивача, з 06.11.2015 його було звільнено зі служби в органах внутрішніх справ України у зв'язку із переходом у встановленому порядку на службу до Національної поліції України (а.с. 42).
На підставі заяви ОСОБА_1 від 07.11.2015, відповідно до пунктів 9 та 12 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» наказом т.в.о. начальника ГУНП в Чернігівській області від 07.11.2015 № 3 о/с позивач був прийнятий на службу до Національної поліції України в порядку переатестування та призначений на посаду інспектора Чернігівського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області з присвоєнням спеціального звання - старший лейтенант поліції (а.с. 24, 43).
12.02.2016 т.в.о. начальника ГУНП в Чернігівській області було видано наказ № 170 «Про організацію проведення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Чернігівській області» яким, з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, керуючись ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію» та вимогами Інструкції про проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС від 17.11.2015 № 1465, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18.11.2015 за № 1445/27890, зобов'язано провести атестування поліцейських ГУНП в Чернігівській області та підпорядкованих підрозділів атестаційними комісіями ГУНП, починаючи з 15.02.2016. Також, пп. 6.1 вказаного наказу було зобов'язано скласти список поліцейських області, які підлягають атестуванню (а.с. 26).
Наказом т.в.о. начальника ГУНП в Чернігівській області від 14.07.2016 № 823, з метою оцінки успішності виконання поліцейськими службових обов'язків, визначення їхньої відповідності займаним посадам, оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, кваліфікаційного рівня та фізичної підготовки, а також перспектив їхньої службової кар'єри, керуючись статтями 57 та 58 Закону України «Про Національну поліцію», затверджено персональний склад атестаційної комісії № 10 ГУНП в Чернігівській області (а.с. 25).
Як вбачається із довідки Управління кадрового забезпечення ГУНП в Чернігівській області від 07.10.2016 № 2250/124/23/01/2016 ОСОБА_1 до списку поліцейських, які підлягали атестуванню, внесений за порядковим номером 1204 (а.с. 27).
10.08.2016 рішенням Атестаційної комісії № 10, оформлене протоколом № 15.00021289.0054010, за результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення, атестаційною комісією прийнято рішення, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність (а.с. 31-32). З вказаним рішенням позивача було ознайомлено 11.08.2016, що підтверджено відповідним рапортом (а.с. 37).
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, ОСОБА_1 подано скаргу до Апеляційної атестаційної комісії Північного регіону № 3, за результатами розгляду якої, вищевказаною комісією, прийнято рішення від 05.09.2016, оформленим протоколом № 15.00034085.0054010, відповідно до якого скарга позивача розгляду не підлягає, оскільки скаржником не набрано 60 і більше балів за професійний тест та тест на загальні здібності та навички (а.с. 53, 54).
Вважаючи рішення Атестаційної комісії № 10, оформлене протоколом від 10.08.2016 № 15.00021289.0054010, протиправним, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.
Так, 02.07.2015 Верховною Радою України прийнято Закон України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII), який набрав чинності з 07.11.2015.
У відповідності до частини 1 статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Згідно із частиною 1 статті 48 Закону № 580-VIII призначення та звільнення з посад поліцейських здійснюється наказами посадових осіб, зазначених у статті 47 цього Закону.
Статтею 47 Закону № 580-VIII встановлено, що призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції відповідно до номенклатури посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України. У разі проведення конкурсу для визначення кандидата для призначення на відповідну посаду призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції згідно з номенклатурою посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України, та відповідно до результатів конкурсу.
У свою чергу, пунктом 9 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580-VIII передбачено, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.
Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.
Згідно із пунктом 10 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580-VIII працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.
Таким чином, працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою або шляхом проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.
У свою чергу, судом встановлено, що на підставі особистої заяви ОСОБА_1 від 07.11.2015, наказом ГУНП в Чернігівській області від 07.11.2015 № 3 о/с позивачу, без проведення конкурсу, присвоєно спеціальне звання старший лейтенант поліції та призначено на посаду інспектора Чернігівського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області з присвоєнням спеціального звання - старший лейтенант поліції (а.с. 24).
Отже, позивач прийнятий на службу до поліції на умовах, визначених пунктом 9 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580-VIII, шляхом видання наказу про призначення за його згодою.
При цьому, статтею 58 Закону № 580-VIII передбачено, що призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.
Строкове призначення здійснюється в разі заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, та посад, призначенню на які передує укладення контракту.
У свою чергу, відомостей щодо застереження про тимчасовість призначення ОСОБА_1 на посаду ГУНП в Чернігівській області суду не надано.
За таких обстави, суд дійшов висновку, що, у відповідності до пункту 9 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580-VIII, видання наказу про призначення є самостійною і достатньою підставою для призначення колишніх працівників міліції на посади, створені в структурі Національної поліції України.
При цьому, вказаний пункт Закону № 580-VIII не передбачає процедури переатестування колишніх працівників міліції на предмет відповідності посаді, як під час прийняття, так і після такого прийняття під час подальшого проходження служби в поліції.
Натомість мету та підстави атестування поліцейських визначено у статті 57 Закону № 580-VIII.
Так, відповідно до частини 1 статті 57 Закону № 580-VIII атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.
Частиною 2 статті 57 Закону № 580-VIII встановлено, що атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
Наведені у частині 2 статті 57 Закону № 580-VIII підстави для проведення атестування є вичерпними. Метою проведення атестування із будь-яких зазначених вище підстав є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишення особи на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю, виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.
Кожна з зазначених трьох підстав для проведення атестування повинна бути пов'язана з певними передумовами, зокрема, атестування яке призначається для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність повинне бути зумовлене існуванням реальних підстав до звільнення, як то неналежне виконання службових обов'язків, порушення установленого чинним законодавством порядку і правил несення служби тощо.
Положення частини 2 статті 57 Закону необхідно розуміти таким чином, що закріплений у ньому перелік підстав атестування поліцейських є вичерпним. Положення частини четвертої статті 57 Закону про те, що рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами, у взаємозв'язку із положенням частини другої статті 57 Закону необхідно розуміти таким чином, що у відповідному наказі керівника органу поліції щодо заходів із підготовки та проведення атестування має бути зазначено: ім'я поліцейського (перелік імен поліцейських), які підлягають атестуванню; необхідність та підстава атестування щодо кожного поліцейського, який включений до списку поліцейських, які підлягають атестуванню.
У свою чергу, зі змісту наказу т.в.о. начальника ГУНП в Чернігівській області від 12.02.2016 № 170 «Про організацію проведення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Чернігівській області» вбачається, що цей наказ не містить посилань на підстави для атестування поліцейських, передбачені частиною 2 статті 57 Закону № 580-VIII.
Також судом встановлено, що підставами проведення атестування ОСОБА_1 не було призначення його на вищу посаду чи переміщення на нижчу, або ж обставини, які б свідчили про невідповідність позивача займаній посаді, зокрема, в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби, тощо.
Суд звертає увагу, що іншого наказу ГУНП в Чернігівській області, який би передбачав, що позивач підлягає атестуванню із зазначенням підстав, передбачених частиною 2 статті 57 Закону № 580-VIII, для проведення атестування щодо позивача відповідачами не надано.
Як вбачається з письмових пояснень представника ГУНП в Чернігівській області, атестування ОСОБА_1 проведено у порядку атестації усіх поліцейських ГУНП в Чернігівській області з метою оцінки їх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам відповідно до частини 1 статті 57 Закону № 580-VIII.
Однак, Закон № 580-VIII не передбачає проведення атестування без настання обставин, визначених частиною 2 статті 57 Закону № 580-VIII.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що атестацію позивача проведено безпідставно та протиправно.
У свою чергу, надаючи правову оцінку рішенню Атестаційної комісії № 10, оформленому протоколом від 10.08.2016 № 15.00021289.0054010, про невідповідність позивача займаній посаді, суд зазначає таке.
Порядок атестування поліцейських, яке проводиться в апараті Національної поліції України, територіальних (міжрегіональних) органах (закладах, установах) Національної поліції України, територіальних (міжрегіональних) органах (закладах, установах) Національної поліції України (далі органи поліції) з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри, визначений Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ від 17.11.2015 № 1465 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 18.11.2015 за № 1445/27890 (далі - Інструкція № 1465).
Так, пунктом 2 розділу І Інструкції № 1465 встановлено, що керівники всіх рівнів зобов'язані забезпечити атестування на високому організаційному та правовому рівні з додержанням принципу відкритості (крім випадків, установлених законом) та об'єктивності в оцінці службової діяльності поліцейських, які атестуються.
У свою чергу, розділом ІV Інструкції № 1465 визначений порядок організації, підготовки, проведення атестування.
Згідно із пунктом 11 розділу IV Інструкції № 1465 атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.
Відповідно до пункту 3 розділу IV Інструкції № 1465 атестаційні листи на поліцейських складають безпосередні керівники.
За змістом пунктів 7-9 розділу ІV Інструкції № 1465 керівники, які складають атестаційний лист, зобов'язані: 1) ознайомитися з вимогами цієї Інструкції; 2) проаналізувати проходження служби, професійну та спеціальну підготовку, а також конкретні показники служби поліцейського; 3) вивчити матеріали (характеристики) на осіб, які відряджені до державних (міждержавних) органів, установ та організацій із залишенням на службі в поліції; 4) на підставі всебічного вивчення особистих, професійних та ділових якостей поліцейського, який атестується, заповнити атестаційний лист за формою, визначеною в додатку 1 до цієї Інструкції.
В атестаційному листі зазначаються такі відомості про поліцейського, який атестується: 1) результати службової діяльності згідно з функціональними обов'язками; 2) дисциплінованість, принциповість у вирішенні службових питань, уміння будувати свої стосунки з громадянами та колегами по службі, здатність працювати над усуненням особистих недоліків, авторитет у колективі та серед населення; 3) прагнення до вдосконалення службової діяльності, почуття особистої відповідальності, стійкість моральних принципів, сміливість, рішучість, організованість, здатність контролювати власні емоції, поведінка поза службою; 4) володіння іноземними мовами; 5) культура в службі та ставлення до підвищення свого освітнього та культурного рівнів; 6) стан здоров'я та фізична підготовленість, уміння володіти табельною вогнепальною зброєю, прийомами рукопашного бою, спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони, здатність переносити психофізичні навантаження та труднощі служби; 7) основні найбільш характерні та істотні недоліки в службовій діяльності та особистій поведінці; 8) інші дані, які, на думку керівника, заслуговують на увагу для більш повної характеристики підлеглого; 9) результати проходження підвищення кваліфікації.
Прямі керівники зобов'язані всебічно розглянути зміст атестаційного листа, з'ясувати відповідність викладених у ньому даних дійсному стану справ у службовій діяльності поліцейського, який атестується, та внести до відповідного розділу атестаційного листа один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
Атестаційний лист після розгляду прямими керівниками передається на розгляд до атестаційної комісії.
Відповідно до пункту 10 розділу ІV Інструкції № 1465 з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.
За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест) та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийнятті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.
Згідно з пунктом 11 розділу ІV Інструкції № 1465 атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.
Пунктом 12 Розділу ІV Інструкції № 1465 встановлено, що за рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією.
Атестаційна комісія за підписом голови має право робити відповідно до законодавства запити про надання необхідних матеріалів і документів, що стосуються службової діяльності поліцейського, який атестується.
Атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність (пункт 15 розділу ІV Інструкції № 1465).
При цьому, відповідно до пункту 16 Розділу ІV Інструкції № 1465 атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).
З аналізу вищевикладеного вбачається, що, виходячи зі змісту та мети атестування, Атестаційна комісія під час співбесіди повинна розглянути атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського; оцінити ділові, професійні, особисті якості поліцейського відповідно до обов'язків, що на нього покладені (покладаються), його освітній та кваліфікаційний рівень, а також з'ясувати відповідність особи поліцейського критеріям, визначеним пунктом 16 Розділу ІV Інструкції № 1465.
Так, розглянувши вищевказані матеріали, Атестаційна комісія № 10 прийняла рішення, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
Натомість з атестаційного листа та інших матеріалів, які були предметом дослідження атестаційної комісії, вбачається, що позивач характеризується позитивно, безпосередній начальник позивача вважає його таким, що відповідає займаній посаді.
Як вбачається з атестаційного листа, складеного начальником Чернігівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області ОСОБА_2, за час служби на займаній посаді ОСОБА_1 зарекомендував себе старанним працівником. Володіє гарними організаторськими здібностями. Не зупиняється перед труднощами, наполегливо й енергійно йде до наміченої мети. Має міцні знання керівних документів і правильно їх застосовує в повсякденній роботі. Постійно вивчає питання теорії і практики професійної справи. Успішно організовує та забезпечує ведення результативної роботи. Відповідно до висновку прямого керівника: «займаній посаді відповідає» (а.с. 28-29).
Суд звертає увагу, що атестаційний лист не містить негативної інформації стосовно позивача, оскільки безпосередній керівник позивача характеризує його виключно позитивно.
Згідно із службовою характеристикою ОСОБА_1 є професійно грамотним, здібним співробітником. Має достатню теоретичну підготовку та досвід практичної роботи, в повній мірі володіє наказами, інструкціями та іншими нормативно-правовими актами, що регламентують діяльність ОВС України (а.с. 34). Позивач в період з 07.11.2015 по 01.09.2016 особисто виявив та розкрив 1 кримінальне правопорушення, склав 21 адміністративний протокол та приймав участь в охороні громадського порядку під час проведення масових заходів на території м. Чернігова, що підтверджується довідкою про показники службової діяльності по основним напрямкам роботи дільничних інспекторів ЧВП ГУНП в Чернігівській області (а.с. 36).
Також, за результатами перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», не виявлено інформації щодо здійснення ОСОБА_1 заходів, передбачених пунктами 9, 10, 11 частини другої та частиною третьою ст. 3 вищевказаного закону. Інформації щодо застосування до позивача заборон, передбачених частиною третьою ст. 1 Закону України «Про очищення влади» , на основі критеріїв, визначених пунктами 1-8 частини другої, пунктами 1 і 2 частини четвертої статті 3 Закону України «Про очищення влади», не виявлено (а.с. 45).
У свою чергу, як зазначалося вище, висновок атестаційної комісії про відповідність чи не відповідність поліцейського займаній посаді приймається за результатами розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, у тому числі: результати тестування за професійним тестом та тестом на загальні здібності та навички; атестаційний лист; матеріали співбесіди; документи, що надійшли на запити атестаційної комісії, результати тестування на поліграфі та матеріали особової справи поліцейського, з яких можна встановити повноту виконання функціональних обов'язків, показники службової діяльності, наявність заохочень та дисциплінарних стягнень.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що зміст протоколу від 10.08.2016 № 15.00021289.0054010 не доводить, що атестаційною комісією рішення про службову невідповідність ОСОБА_1 приймалось на підставі повного та всебічного розгляду та дослідження всіх матеріалів, що були надані, і що за результатами розгляду цих матеріалів були встановлені обставини, що свідчать про невідповідність особи позивача критеріям, визначеним пунктом 16 Розділу ІV Інструкції № 1465.
Так, зокрема, в матеріалах справи відсутні докази, які б спростували наведені у атестаційному листі факти про його достатню кваліфікацію і професійні навики.
При цьому, суд вважає необґрунтованими посилання Атестаційної комісії № 10 у протоколі від 10.08.2016 № 15.00021289.0054010 на незадовільні результати тестування позивача, як на обставину, що свідчить про службову невідповідність ОСОБА_1, з огляду на таке.
Так, як вбачається із розділу ІІІ атестаційного листа позивача «Результати тестування», за тестування загальних навичок останній набрав 27 балів із 60; тестування професійних навичок - 26 балів із 60 (а.с. 29).
Однак, суд звертає увагу на те, що згідно положень Інструкції № 1465 результати тестування обов'язково враховуються Атестаційною комісією, однак вони не мають вирішального значення та мають оцінюватись разом з іншими матеріалами, що були подані до атестування.
Під час розгляду справи відповідачем не було надано належних та допустимих доказів, які підтверджують те, що вказана кількість балів свідчить про професійну невідповідність позивача та наявність недоліків в його роботі.
У свою чергу, оскільки негативне рішення Атестаційної комісії № 10 тягне за собою правові наслідки у вигляді звільнення особи зі служби через службову невідповідність, таке рішення, незалежно від форми його оформлення (протокол, окремий акт), повинно бути мотивованим, детальним і повним, відображати усі суттєві обставини, що мали вплив на його прийняття.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
В Рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
У Рішенні від 27.09.2010 по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Проте, з матеріалів справи, всебічно та повно досліджених судом, неможливо встановити, яким саме критеріям не відповідав позивач, що в сукупності призвело до прийняття рішення про службову невідповідність та, як наслідок, звільнення позивача з публічної служби.
За таких обставин та з урахуванням того, що рішення Атестаційної комісії № 10 Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, оформлене протоколом від 10.08.2016 № 15.00021289.0054010, щодо невідповідності позивача займаній посаді та звільнення його зі служби в поліції через службову невідповідність, не ґрунтується на вимогах Закону № 580-VIII та Інструкції № 1465, прийняте Атестаційною комісією № 10 без урахування усіх обставин, що мали значення для його прийняття, суд дійшов висновку, про наявність підстав для визнання його протиправним та таким, що має бути скасованим.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що Атестаційна комісія № 10 необґрунтовано та з неповним з'ясуванням всіх обставин винесла рішення, оформлене протоколом від 10.08.2016 ОП № 15.00021289.0054010 , а тому позовні вимоги ОСОБА_1 мають бути задоволені.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення (висновок) Атестаційної комісії № 10 Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, оформлене протоколом ОП № 15.00021289.0054010 від 10.08.2016 та зазначене в розділі IV ''Результати атестування (висновок атестаційної комісії)'' атестаційного листа, а саме: ''4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність'', прийняте відносно інспектора Чернігівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (код ЄДРПОУ 40108651) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати в сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп.
Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя С.В. Бородавкіна