22.03.07р.
Справа № А36/191-07
За позовом Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Жовті Води Дніпропетровської області
до Жовтоводської об"єднаної державної податкової інспекції, м.Жовті Води Дніпропетровської області
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 18.12.2006р. №0007452301/0.
Суддя Кожан М.П.
Секретар судового засідання Гриценко О.І.
Представники:
Від позивача: Дзюба М.О., довіреність № 18/2563 від 16.05.2006р.
Від відповідача: Московчук І.М., довіреність № 2390-10/10 від 20.03.2007р.
Самарський В.А., довіреність № 6470/10/10-029 від 15.03.2007р.
Справа розглядається на підставі ч.6 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 18.12.2006р. №0007452301/0 Жовтоводської об"єднаної державної податкової інспекції.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач виконав усі вимоги Закону щодо визначення ним суми податкового кредиту у декларації за вересень 2006р. і визначення відповідачем у спірному податковому повідомленні-рішенні завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ є таким, що не ґрунтується на положеннях діючого законодавства.
Відповідач у запереченнях на позов пояснив, що позов не визнає та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Згідно ст.160 Кодексу адміністративного судачинства України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників процесу, суд, -
Відповідачем проведено позапланову перевірку Позивача з питань достовірності сум ПДВ, заявлених до відшкодування за вересень 2006 року.
За результатами перевірки було складено акт позапланової виїзної перевірки від 13.12.2006 року за № 207 23-14309787 та рішення - повідомлення за № 0007452301/0 від 18.12.2006 року яким було зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2006р. у розмірі 343131,00грн. .
В ході перевірки перевіряючими було встановлено, що в порушення вимог п.п.7.4.5 п.7.4, ст.7, п.10.3. ст.10 Закону України "Про податок на додану вартість" підприємством в серпні 2006року до складу податкового кредиту включено ПДВ на суму 343130,77грн. не підтверджені податковими накладними в результаті чого завищено суму ПДВ, заявлену підприємством до відшкодування з бюджету за вересень 2006р. на 343131,00 грн.
Суд не погоджується із вказаними висновками відповідача та вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до абзацу 2 п.п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).
Вимоги зазначеної норми Закону підприємством виконані у повному обсязі.
Так, одночасно з поданням податкової декларації за вересень 2006р. ДП «СхідГЗК" надало до Жовтоводської ОДПІ заяву-скаргу №12-19/4923 від 20.09.2006р. з копіями розрахункових документів, а саме: копії платіжних доручень зі сплати постачальникам за товари (послуги), рахунки-фактури та інші розрахункові документи у зв'язку з ненаданням постачальником податкових накладних за звітний податковий період за договорами, укладеними ДП «СхідГЗК": з ТОВ «Торгово-фінансовий Альянс" від 21.07.2006р. №939/13 (у тому числі, суми ПДВ 337166,67грн.); з ДП «Криворізький ЕТЦ від 05.06.2006р. № 1429-06Д (у тому, числі суми ПДВ 120,90грн.); з АТ «Аверс" від 22.08.206р. № 341 (у тому числі, суми ПДВ 4662,60грн.); з ВАТ «Завод Мотор" від 01.02.2006р. №142/13 (у тому числі, суми ПДВ 1180,60грн.).
Відповідач не заперечує проти отримання вказаної заяви-скарги, але зазначає, що копії вказаних розрахункових документів не були належним чином засвідчені.
Проте, в акті виїзної перевірки, на підставі якого прийняте оскаржуване рішення, не вказано, що позивачем не було надано вказаних у заяві-скарзі платіжних документів, що підтверджують сплату ПДВ продавцям у складі вартості товарів (робіт, послуг).
Крім того, в Акті перевірки не заперечується з боку Жовтоводської ОДПІ факт здійснення попередньої оплати постачальникам за товари (послуги) (факт перерахування коштів).
Крім того, в акті перевірки безпідставно вказано на порушення з боку Позивача п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»
Згідно з вимогами п.7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 і статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів ( у тому числі, при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі, інших необоротних матеріальних активів і незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі, при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій в межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковані операції протягом такого звітного податкового періоду...".
Таким чином, п.п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначає суми ПДВ для віднесення до податкового кредиту, а не дату, на яку платник податку має право збільшити податковий кредит. У Законі України «Про податок на додану вартість» для визначення дати виникнення права на податковий кредит є спеціальна норма - п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7, тобто податковий кредит виникає на дату першої з подій - або перерахування передоплати або отримання податкової накладної від продавця товарів (послуг).
Таким чином, спірне податкове повідомлення-рішення не відповідає вимогам діючого законодавства, що є підставою для його визнання недійсним.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, п.6 Розділу УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Жовтоводської об"єднаної державної податкової інспекції від 18.12.2006р. №0007452301/0.
Присудити судові витрати у сумі 3грн. 40коп. з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат",
Відповідно до ч. 3 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя М.П.Кожан
Дата складення постанови у повному обсязі- 07.05.2007р.