26.03.07р.
Справа № А23/68
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехбізнес", м. Павлоград, Дніпропетровської області
до Західно - Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Павлоград, Дніпропетровської області
про визнання недійсними податкових повідомлень- рішень № 0000332341/0 від 23.05.06, № 0000332341/1 від 01.08.06, № 00000332341/2 від 20.10.06
Суддя Добродняк І.Ю.
Представники сторін:
Від позивача: Микицюра Н.М., дов. від 01.02.07, №31, представник
Від позивача: Подзолкова В.В., дов. від 01.02.07, №22, представник
Від відповідача: Тітов Є.Г., дов. від 15.01.07, 567/10, держподатінспектор
Від відповідача: Носач В.І., дов. від 15.03.07, №564/10, держподатінспектор
Позивач звернувся з позовом з урахуванням заяви про доповнення позовних вимог про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень №00000332341/0 від 23.05.06, №0000332341/1 від 01.08.06, 00000332341/2 від 20.10.06, 0000332341/3 від 20.01.07.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем необґрунтовано виключено із складу валових витрат суми витрат на посередницькі послуги, надані ПП Авдєєвим С.О. та ПП Майбородою В.М., з посиланням на те, що ці витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами. Наявні у позивача акти містять всі обов'язкові реквізити, передбачені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що фактичне виконання договорів по наданню посередницьких послуг не підтверджено належним чином первинними документами. В актах виконаних робіт не розкрито зміст господарської операції, не міститься інформації про потенційних покупців, а також відсутня інформація про детальний асортимент продукції замовника (позивача).
Між позивачем та покупцями укладались договори купівлі-продажу, участь посередника при цьому та його фактична послуга не просліджується.
15.03.07 позивачем подані документи, які підтверджують правонаступництво позивача, відповідно до яких вбачається, що позивач є правонаступником товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "Павлоградхіммаш" (т.1 а.с.33-51).
26.06.07 відповідачем в судовому засідання поданий додаток до акту перевірки -відомості щодо придбання та продажу товарів згідно посередницьких договорів за період з 01.10.04 по 31.12.05.
Представником позивача надано усне пояснення стосовно зазначеного додатку до акту перевірки, що цей додаток позивачу не надавався, інформація, яка в ньому міститься, не підтверджена.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -
Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією, м. Павлоград, Дніпропетровської області, (відповідачем) проведена комплексна планова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства позивачем за період з 01.10.04 по 31.12.05, за результатами якої складений акт № 162-23/1-30815754 від 06.05.06, в якому, зокрема, зазначено, що в порушення п.5.1 ст.5, п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивачем занижений податок на прибуток на загальну суму 70350,00 грн., в тому числі IV квартал 2004 року - на суму 26350,00 грн., І квартал 2005 року -на суму 44000,00 грн.
До такого висновку відповідач дійшов, виходячи з того, що позивачем до складу валових витрат зазначених періодах віднесені витрати, які не підтверджені належним чином оформленими первинними документами і які не пов'язані із господарською діяльністю підприємства, - вартість посередницьких послуг згідно договорів № 80-03/2002 від 20.06.02 з ПП Авдєєвим С.О., № 85-03/200 від 02.10.02 з ПП Майбородою В.М.
Документальне підтвердження того, що посередниками були виконані обумовлені договорами зобов'язання, відсутні.
В актах виконаних робіт не розкрито зміст господарської операції, не міститься інформації про потенціальних покупців, а також відсутня інформація про детальний ассортимент продукції "замовника", тобто не розкрито суті господарської операції.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 23.05.06 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000332341/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 105525,00 грн. (з них основний платіж -70350,00 грн., штрафні санкції -35175,00 грн.).
Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржено позивачем в порядку ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
За результатами розгляду скарг позивача податкове повідомлення-рішення відповідача залишено без змін, скарги без задоволення.
01.08.06 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000332341/1 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 105525,00 грн., із якої основний платіж -70350,00 грн., штрафні санкції -35175,00 грн.;
20.10.06 - податкове повідомлення-рішення № 00000332341/2 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 105525,00 грн., із якої основний платіж -70350,00 грн., штрафні санкції -35175,00 грн.;
20.01.07 - податкове повідомлення-рішення № 00000332341/3 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 105525,00 грн., із якої основний платіж -70350,00 грн., штрафні санкції -35175,00 грн.
Суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
До складу валових витрат включаються, зокрема, згідно пп. 5.2.1 п.5.2 ст.5 цього Закону суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг) (пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").
Як зазначено в пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 зазначеного Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.06.02 позивачем укладений договір про надання посередницьких послуг № 80-03/2002 з приватним підприємцем Авдеевим Сергієм Олександровичем (посередник);
02.10.02 - договір про надання посередницьких послуг № 83-03 2002 з приватним підприємцем Майбородою Вадимом Михайловичем (посередник).
Відповідно до умов зазначених договорів позивач (замовник) - надає право здійснювати, а посередник приймає на себе зобов'язання надавати посередницькі послуги по реалізації продукції, яку випускає позивач, на умовах передбачених договором.
В обов'язки позивача входить, в тому числі, надання посереднику інформації та пред'явлення своїх інтересів, необхідних для найбільш повного та якісного виконання послуг по даному договору.
Згідно зазначених договорів посередник зобов'язувався:
- представляти інтереси позивача по реалізації його товарів та послуг у взаємовідносинах з підприємствами, організаціями та на різних виставках, презентаціях;
- всіляко рекламувати продукцію та послуги позивача по мірі і по згоді з виробником (в даному випадку позивач) використовувати його торгову атрибутику;
- самостійно знаходити покупців продукції та послуг позивача та надавати останньому інформацію, необхідну для укладення договорів на поставку продукції та надання послуг;
- приймати всі необхідні заходи для повного виконання сторонами зобов'язань по договорам, укладеним між позивачем та покупцем, інформація щодо яких була надана посередником.
Пунктом 4.2 договорів передбачено, що для проведення розрахунків посередник та позивач складають та підписують акт виконаних робіт із зазначенням найменування, кількості і вартості продукції позивача, реалізованої в межах кожного договору, укладеного між позивачем та споживачем (покупцем) при участі посередника.
Додатковими угодами до цих договорів сторонами за договорами визначена вартість винагороди послуг посередника по укладенню і виконанню договорів між позивачем та контрагентом, щодо якого надійшла інформація від посередника про зацікавленість відповідного покупця в придбанні продукції позивача.
Конкретні доручення, перелік, кількість та вартість продукції позивача, що призначена для реалізації, вимоги замовника (позивача) щодо виконання посередником обов'язків в договорі не визначені, документи, які б свідчили про визначення обсягу посередницьких послуг під час дії договору відсутні, внаслідок чого суд вважає, що предмет посередницького договору залишився не визначеним.
В якості доказів виконання зазначених договорів позивачем подані акти виконаних робіт, в яких засвідчений факт надання посередником послуг згідно відповідного договору про надання посередницьких послуг та додаткової угоди по укладенню та виконанню умов договору між позивачем та покупцем продукції, і визначена вартість послуги посередника розмірі від 5 до 10 відсотків від вартості поставки.
На протязі ІV кварталу 2004 року та 2005 року позивачем віднесено до складу валових витрат винагороду за посередницькі послуги в сумі 281,4 тис.грн.
Як вбачаться із змісту актів, конкретне зазначення суті, обсягу послуг в актах відсутнє, не розкрито зміст господарської операції, не міститься інформації про потенціальних покупців, а також відсутня інформація про детальний ассортимент продукції позивача, тобто не розкрито суті господарської операції. Документи, які б підтверджували фактичне надання послуг, зокрема, було знайдено декілька підприємств, які зацікавлені в придбанні продукції позивача, та вибрано найбільш вигідний покупець, який і запропонований позивачеві, відсутні, позивачем, в тому числі на вимогу суду, не подані.
Крім того, як встановлено відповідачем, не спростовано матеріалами справи, фактично позивач з покупцями, зазначеними в актах виконаних робіт за посередницькими договорами, вже мав відповідні договірні взаємовідносини до укладення посередницьких договорів.
Таким чином, в результаті дослідження поданих позивачем доказів в їх сукупності суд вважає, що наявні в матеріалах справи акти виконаних робіт, враховуючи невизначеність предмету договорів № 80-03/2002 від 20.06.02 з ПП Авдєєвим С.О., № 85-03/200 від 02.10.02 з ПП Майбородою В.М., не є первинними документами, що підтверджують факт здійснення певної господарської операції за цим договором.
Згідно з Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно зі ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Зазначеним Законом встановлено, що фінансова, податкова та інші види звітності ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Оскільки інформація щодо конкретного обсягу наданих позивачеві послуг, а також визначення, в чому саме полягає надання зазначених в актах послуг з посиланням на відповідні належні докази та наявність цих доказів на момент відображення спірної операції в бухгалтерському та податковому обліках були відсутні, суд вважає, що актів виконаних робіт не достатньо для підтвердження факту здійснення позивачем відповідної господарської операції, і як слідство, для внесення сум витрат до складу валових витрат.
Ні під час перевірки, яка здійснювалась відповідачем, ні під час вирішення даного спору позивачем документи, які б свідчили про фактичне надання позивачеві зазначеного комплексу послуг, і були підставою для підписання актів здачі-приймання послуг, не подані.
Приймаючи до уваги викладене, суд вважає дії відповідача щодо виключення суми винагороди за посередницькі послуги зі складу валових витрат правомірними.
Керуючись ст.94, ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
В позові відмовити.
Дана постанова набирає законної сили відповідно до порядку, встановленому статтею 254 КАС України з урахуванням порядку і строків апеляційного оскарження, визначених статтею 186 КАС України.
Суддя
І.Ю. Добродняк
07.05.07
Згiдно з оригіналом
Помічник судді
Н.Ф. Голов'яшкіна