17.04.07р.
Справа № А37/368-06
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбаскондитер", м.Кривий Ріг
до Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі.
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 30.06.2006 р. № 0000162303/0 та від 03.08.2006 р. № 0000521741/1
Суддя Кеся Н.Б.
Представники:
Від позивача: Григоренко Н.Ж. дов № 4 від 29.01.2007 року
Від відповідача: Бублик А.С. дов № 218/Б/100 від 10.01.2007 року
Від відповідача: Буслова Н.М. дов № 219/Б/100 від 10.01.07 р
Від відповідача: Міщенко В.В. дов № 5815/ю/100 від 15.03.2007 року
На підставі ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина постанови.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кривбаскондитер" (далі -позивач) звернулося з позовом до Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі (далі -відповідач) і просить суд визнати недійсним податкове повідомлення -рішення «Р» Центральної міжрайонної державної податкової інспекції від 30.06.2006 року за № 0000162303/0 про визначення ТОВ «Кривбаскондитер» суми податкового зобов'язання з податку на прибуток з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 105530,00 грн., у тому числі основного платежу 79200,00 грн. і штрафних санкцій у сумі 26330,00, визнати недійсним податкові повідомлення - рішення Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі від 30.06.2006 року за № 0000521741/0 та від 03.08.2006 року за № 0000521741/1 про визначення ТОВ «Кривбаскондитер» суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 746,52 грн., у тому числі основного платежу 248,84 грн. штрафних санкцій у сумі 497,68 грн. В судовому засіданні 17.04.2007року позивачем подано заяву, якою він зменшив позовні вимоги і просить визнати недійсним лише податкове повідомлення -рішення від 30.06.2006 року за № 0000162303/0.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує на те, що:
- відповідач неправомірно визнав оренду транспортного засобу у директора підприємства Мурашко О.М. як безоплатно отриманий дохід, в той час як договір оренди є платним;
- відповідач безпідставно виключив з валових витрат підприємства витрати щодо отримання вантажно -розвантажувальних робіт, в той час як останні підтверджуються первинними бухгалтерськими документами;
- відповідач необґрунтовано зменшив валові витрати підприємства щодо отримання послуг з технічного обслуговування комп'ютерної техніки позивача, наявність якої підтверджено в ході перевірки.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що сума орендної плати позивача не відповідає амортизаційним відрахуванням, тому фактично позивач безоплатно отримав в оренду транспортний засіб та не включив до складу скоригованого валового доходу безоплатно отриманої вказаної послуги.
Крім того, позивач занизив податок на прибуток за рахунок включення до складу валових витрат підприємства вартість вантажно - розвантажувальних робіт та по обслуговуванню комп'ютерної техніки згідно з актами, які оформлені з порушенням вимог діючого законодавства.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд -
На підставі акту від 22.06.2006 року за № 459/230/32974462 «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Кривбаскондитер» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 03.06.2004 року по 31.03.2006 року», відповідачем видано податкове повідомлення -рішення від 30.06.2006 року за № 0000162303/0 про донарахування податку на прибуток на суму основного платежу 79200,00грн. та штрафних санкцій у сумі 26330,00грн.
Підставою для нарахування вказаних платежів слугували наступні обставини.
Перевіркою встановлено, що в порушення п/п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ТОВ «Кривбаскондитер» протягом перевіряємого періоду не включено до складу валового доходу вартість безоплатно отриманої послуги по оренді автомобіля у директора підприємства. Так, між ТОВ «Кривбаскондитер» та його директором Мурашко О.М. 01.03.2005 року укладено договір № 1/03 оренди автомобільного засобу (ВАЗ 21093 держ.№730-12АВ), розмір орендної плати -10 грн. за місяць. Термін оренди з 01.03.2005 року по 31.12.2006 року. В бухгалтерському обліку підприємства орендна плата за використання автомобіля директора підприємства не нараховувалася. Середня ціна за зазначену послугу за місяць становить 530 грн. ((15900 грн. * 10%):3міс), де:
- 15900 грн. - оціночна вартість автомобіля, визначена відповідно до вимог законодавства згідно з сертифікатом № 1 до договору страхування заставлених засобів наземного транспорту № В120-060/04/ст від 02.07.2004 року ВАТ «Страхова компанія «Укрсоцстрах»;
- 10%-квартальна норма амортизаційних відрахувань для другої групи основних фондів( так як автомобіль відноситься до другої групи основних фондів).
Виходячи з вищевикладеного, зазначене порушення призвело до заниження валового доходу за перевірений період на 6,9 тис. грн., в тому числі:
-І квартал 2005 року -0,5 тис. грн.
-ІІ квартал 2005 року -1,6 тис. грн.
-ІІІ квартал 2005 року -1,6 тис. грн.
-10-11й місяці 2005 року -1,1 тис. грн.
- ІV квартал 2005 року - 0,5 тис. грн.
- І кварталі 2006 року -1,6 тис. грн.
За даними обставинами відповідачем донараховано податок на прибуток в сумі 1750,0 грн., з якими пов'язується сума штрафних санкцій в розмірі 582,0 грн.
Вказані суми суд вважає нарахованими безпідставно з огляду на наступне.
Відповідно до п. 1.23 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» безоплатно наданою послугою є роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості.
Як свідчить договір оренди, укладений позивачем з директором підприємства Мурашко О.М. 01.03.2005 року № 1/03, послуги оренди носять платний характер, а саме п. 2.1 договору передбачено сплату орендної плати у розмірі 10 грн в місяць (стор. 15 том ІІ).
Таким чином, твердження відповідача про отримання безоплатно отриманої послуги не підтверджується матеріалами справи.
Посилання відповідача на середню ціну з орендної плати, яка розрахована на підставі амортизаційних відрахувань, суд вважає неправомірним оскільки:
- застосування середньої ціни вартості послуг не передбачено податковим законодавством;
- операції платника податків з пов'язаною особою, якою є директор підприємства Мурашко О.М. підлягають оподаткуванню відповідно до п/п. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким визначено, що витрати, понесені платником податку у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у пов'язаної особи визначаються виходячи із договірних цін, але не більших за звичайні ціни, що діяли на дату такого придбання. Отже, за спірними операціями з оренди відповідач міг зменшити витрати з орендної плати, а ні збільшити валовий дохід.
Таким чином, відповідач неправомірно визнав безоплатно надану послугу позивачу за договором оренди, а також не врахував правила оподаткування операцій з пов'язаними особами.
Також актом перевірки зазначається, що ТОВ «Кривбаскондитер» до складу валових витрат протягом перевіреного періоду віднесено вартість вантажно - розвантажувальних робіт, які були надані підприємству СПД Мурашко О.М. та СПД Дремлюх К.В. у розмірі 304199,50 грн, у тому числі по періодах:
-ІV квартал 2004 року - 32010 грн.
-І квартал 2005 року -39800 грн.
-ІІ квартал 2005 року -53208 грн.
-ІІІ квартал 2005 року -41492,50. грн.
-10-11й місяці 2005 року -10500. грн.
- ІV квартал 2005 року - 58000 грн.
- І кварталі 2006 року -69189 грн. ( 27250 грн. -до проведено акти 2005 року, 41939 грн. -частково проведено акти за І квартал 2006 року.)
Для перевірки ТОВ «Кривбаскондитер» були надані договори, акти прийому - передачі виконаних робіт.
При вивченні відповідачем наданих для перевірки актів виконаних вантажно -розвантажувальних робіт встановлено, що вони оформлені з порушенням вимог, а саме:
- не містять інформації щодо асортименту розвантаженого товару;
- конкретних дат виконання зазначених робіт (більшість актів складено за кварта)
- не складалися під час здійснення господарської операції
у зв'язку з чим не надається можливим простежити, який саме товар розвантажувався і чи був він у наявності у ТОВ «Кривбаскондитер» у відповідних періодах.
Оскільки акти виконаних робіт) не містять обов'язкові реквізити, передбачені п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», вони не можуть бути доказом надання вантажно -розвантажувальних робіт, а також їх зв'язку з господарською діяльністю підприємства. Також актом перевірки зазначається, що при вивченні штатного розкладу та розрахункових відомостей встановлено, що на підприємстві працюють вантажники, прямим обов'язком яких є виконання вантажно -розвантажувальних робіт. При чому собівартість розвантаження одної тони товару силами вантажників для підприємства коштує значно дешевше, ніж залучення до виконання вказаних робіт СПД Мурашко О.М. та СПД Дремлюх К.В. Як видно з розрахунку собівартості розвантажуванні однієї тони товару на ТОВ «Кривбаскондитер» собівартість розвантаження однієї тони продукції силами вантажників коливається в межах від 4,58 грн до 29,83 грн, тоді як собівартість розвантаження однієї тони продукції силами СПД Мурашко О.М. та СПД Дремлюх К.В складає 300 грн. Таким чином, виходячи з вищевикладеного, за висновком відповідача, залучення вказаних суб'єктів підприємницької діяльності до виконання вантажно -розвантажувальних робіт зменшує економічну вигоду підприємства. Крім того, СПД Дремлюх К.В. є засновником ТОВ «Кривбаскондитер» та з березня 2005 року -фінансовим директором підприємства ; а СПД Мурашко О.М. являється директором підприємства.
Зазначені порушення, на думку відповідача, призвели до завищення валових витрат ТОВ «Кривбаскондитер» протягом перевіряємого періоду на суму 304199,50 грн.
За даними обставинами відповідач донарахував податок на прибуток в сумі 76050,0 грн., з якими сума штрафних санкцій складає 25193,50 грн.
Суд вважає вказане донарахування необґрунтованим з таких підстав
Отримання позивачем вантажно -розвантажувальних робіт підтверджується актами прийому -передачі виконаних робіт, в яких зазначається про зміст і обсяги виконаної роботи та її вартість, а також період, за який виконана робота.
Частиною 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначені вимоги до первинних та зведених облікових документів, однак дотримання правил бухгалтерського обліку не є предметом спору в податкових правовідносинах, а зазначеним Законом не передбачено, що порушення його вимог тягне неприйняття первинних документів до уваги.
При цьому, суд вважає, що зміст актів прийому -передачі виконаних робіт дозволяє зробити висновок про здійснення господарських операцій щодо вантажно-розвантажувальних робіт.
Посилання відповідача на те, що у позивача не було необхідності замовляти ці роботи у підприємця, оскільки на підприємстві працюють вантажники, суд вважає неправомірним, так як платник податків вправі самостійно обирати спосіб здійснення господарських операцій.
Посилання відповідача на те, що вартість вантажно -розвантажувальних робіт значно вище собівартості розвантаження однієї тони продукції силами вантажників підприємства, суд вважає також неправомірним у зв'язку з наступним.
Оподаткування господарських операцій позивача з пов'язаними особами, якими є директор Мурашко О.М. та засновник Дремлюх К.В., що згідно з договорами та актами здійснювали розвантажувальні роботи, регулюється п. 1.20 ст. 1, п/п. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а також п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами», якими визначено поняття звичайної ціни та порядок її застосування.
За обставинами справи відповідач не застосував звичайну ціну і тому не довів завищення валових витрат підприємства щодо спірних вантажно -розвантажувальних робіт. Таким чином, донарахування податку на прибуток за цими операціями слід визнати необґрунтованим .
Посилання відповідача на відсутність зв'язку спірних робіт з господарською діяльністю підприємства суд вважає також недоведеним, оскільки є припущенням з боку відповідача, що не може бути підставою для донарахування податку. При цьому суд приймає до уваги додані з боку позивача копії видаткових накладних, з яких вбачається отримання позивачем в спірний період значної кількості товару, який вимагав розвантаження.
Крім того, донарахування податку на прибуток за спірними податковими повідомленнями рішеннями пов'язується з наступними обставинами.
ТОВ «Кривбаскондитер» протягом перевіреного періоду віднесено до складу валових витрат вартість послуг по обслуговуванню комп'ютерної техніки, що надається підприємству суб'єктом підприємницької діяльності Самаріною Н.Д. у розмірі 5500 грн. На виконані роботи по обслуговуванню комп'ютерної техніки ТОВ «Кривбаскондитер» надано для перевірки акти здачі -прийняття робіт. Оскільки в порушення п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в зазначених актах відсутній конкретний зміст виконаних робіт, обсяг виконаних робіт, а також не зазначено який конкретний комп'ютер піддавався обслуговуванню, то, на думку відповідача, немає можливості пов'язати понесені витрати з господарською діяльністю підприємства. Вказане порушення призвело до завищення валових витрат на суму 5500 грн..
У зв'язку з вищевикладеними обставинами відповідач донарахував податок на прибуток в сумі 1400,00 грн, з якими пов'язується сума штрафних санкцій в розмірі 554,50 грн.
В цій частині спірне повідомлення -рішення суд також вважає необґрунтованим з огляду на наступне.
Матеріали справи, а саме договір на виконання робіт по обслуговуванню комп'ютерної техніки № 4 від 01.06.2004 року, додаткова угода до нього від 04.06.2004 року та акти здачі -прийняття робіт дозволяють підтвердити факти отримання вказаних послуг, необхідність яких витікає з факту наявності на підприємстві комп'ютерної техніки, що підтверджується даними акту перевірки (стор. 17 том І). Частиною 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначені вимоги до первинних та зведених облікових документів, однак дотримання правил бухгалтерського обліку не є предметом спору в податкових правовідносинах, а зазначеним Законом не передбачено, що порушення його вимог тягне неприйняття первинних документів до уваги.
Враховуючи викладене у сукупності, суд дійшов висновку, що спірне повідомлення - рішення з податку на прибуток прийнято необґрунтовано, що є підставою для задоволення позову у повному обсязі.
Керуючись ст. 94, 160-163, п.6 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу Адміністративного судочинства України, суд-
Позов задовольнити повністю.
Визнати недійсним податкове повідомлення - рішення «Р» Центральної міжрайонної державної податкової інспекції від 30.06.2006 року за № 0000162303/0 про визнання ТОВ «Кривбаскондитер» суми податкового зобов'язання з урахуванням штрафних ( фінансових) санкцій на загальну суму 105530,00 грн., у тому числі основного платежу 79200,00 грн. і штрафних санкцій у сумі 26330,00грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена у строки та порядку, передбачені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Б.Кеся
Постанову підписано у повному обсязі 07.05.2007року