Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
04 жовтня 2016 р. № 820/3786/16
Харківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Тітова О.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Костіної А.В.,
представників сторін:
позивача - ОСОБА_1,
відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "АЗЧ Постач" до Чернігівської митниці ДФС про скасування рішень та карток відмови, -
Позивач, Приватне підприємство "АЗЧ Постач", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив суд:
- Скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №102000010/2016/000125/2 від 25 травня 2016 року Чернігівської митниці ДФС;
- Скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів 102000010/2016/000126/2 від 26 травня 2016 року Чернігівської митниці ДФС;
- Скасувати Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110001/2016/00118 Чернігівської митниці ДФС;
- Скасувати Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110001/2016/00120 Чернігівської митниці ДФС.
В обгрунтування своїх вимог, позивач зазначив наступне. Приватне підприємство «Національні традиції», яке відповідно до умов Договору №20/10-14/03 від 20 жовтня 2014 року про надання послуг по декларуванню товарів, взяло на себе зобов'язання надати Приватному підприємству «АЗЧ Постач» послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів, звернулося до Чернігівської митниці ДФС митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено згідно Контракту №АZ/ВТ12-15 від 02 грудня 2015 року, укладеного між Приватним підприємством «АЗЧ Постач» та СНАNGХNG ВАІТЕ ІМРОRТ ЕХРОRТ СО., LTD відповідно до умов якого СНАNGХNG ВАІТЕ ІМРОRТ ЕХРОRТ СО., LTD взяло на себе зобов'язання поставити Приватному підприємству «АЗЧ Постач» товари в асортименті, а Приватне підприємство «АЗЧ Постач» зобов'язалося оплатити товар згідно з умовами даного Контракту. Після розгляду документів, поданих для митного оформлення товарів, поставлених на виконання умов Контракту №АZ/ВТ12-15 від 02 грудня 2015 року, Чернігівською митницею ДФС були прийняті рішення про коригування митної вартості товарів №102000010/2016/000125/2 від 25 травня 2016 року та 102000010/2016/000126/2 від 26 травня 2016 року, збільшивши суму митних платежів, які підлягають сплаті при митному оформленні товарів загалом на 124 585,80 грн. За результатами розгляду митної декларації, поданої Приватним підприємством (Національні традиції» 22 березня 2016 року та документів, які підтверджують митну вартість товару, поставленого за умовами Контракту №АZ/ВТ12-15 від 02 грудня 2015 року, Чернігівською митницею ДФС було прийнято рішення про відмову у митному оформленні (випуску) товарів (Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110001/2016/00118 та №102110001/2016/00120). Позивач вважає вказані рішення та картки відмови безпідставними, необґрунтованими та такими, що суперечать чинному законодавству України, у зв'язку з чим просить суд їх скасувати.
Представник позивача в судовому засіданні просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, зазначив, що оскаржувані Рішення про коригування митної вартості товарів №102000010/2016/000125/2 від 25 травня 2016 року та 102000010/2016/000126/2 від 26 травня 2016 року Чернігівської митниці ДФС та Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110001/2016/00118 та №102110001/2016/00120 Чернігівської митниці ДФС прийняті на цілком законних підставах та відповідають чинному законодавству, у зв'язку із чим просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить висновку про задоволення позову, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що Приватне підприємство “Національні традиції”, яке відповідно до умов Договору №20/10-14/03 від 20 жовтня 2014 року про надання послуг по декларуванню товарів, взяло на себе зобов'язання надати Приватному підприємству “АЗЧ Постач” послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів, звернулося до Чернігівської митниці ДФС для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено згідно Контракту №АZ/ВТ12-15 від 02 грудня 2015 року, укладеного між Приватним підприємством “АЗЧ Постач” та CHANGXING BAITE IMPORT EXPORT СО., LTD відповідно до умов якого CHANGXING BAITE IMPORT EXPORT СО., LTD взяло на себе зобов'язання поставити Приватному підприємству “АЗЧ Постач” товари в асортименті, а Приватне підприємство “АЗЧ Постач” зобов'язалося оплатити товар згідно з умовами даного Контракту.
Як встановлює стаття 3 Контракту №АZ/ВТ12-15 від 02 грудня 2015 року поставка товару за даним контрактом здійснюється у повній відповідності з "ІНКОТЕРМС-2010”, а умови поставки для кожної партії товару визначаються і узгоджуються Сторонами в рахунку-фактурі.
Партія товару, яку було поставлено на виконання умов Контракту №АZ/ВТ12-15 від 02 грудня 2015 року та за митним оформленням (випуском) якої Приватне підприємство «Національні традиції» звернулася до Чернігівської митниці ДФС, поставлялася на умовах, визначених інвойсами №ВТСN2016159 від 14 квітня 2016 року та №ВТСN2016179 від 16 квітня 2016 року, відповідно до якого товар поставляється за базисом поставки СРК Одеса (вартість і фрахт) «Інкотермс 2010».
Тобто CHANGXING BAITE IMPORT EXPORT СО., LTD взяло на себе зобов'язання сплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення.
Як вказує стаття 2 Контракту № АZ/ВТ12-15 від 02 грудня 2015 року загальна кількість і асортимент товару, що підлягає поставці складається з товарних партій, кількість яких визначається у рахунку-фактурі на кожну партію товару.
Виходячи з інформації, зазначеної в інвойсах №ВТСN2016159 від 14 квітня 2016 року та №ВТСN2016179 від 16 квітня 2016 року та пакувальному листі до нього, партія товару, яка підлягає поставці складається з товару в асортименті, загальною вартістю 8337,36 Доларів США та 14366,30 доларів США.
Товар, визначений інвойсах №ВТСN2016159 від 14 квітня 2016 року та №ВТСN2016179 від 16 квітня 2016 року, було передано перевізнику, що підтверджується коносаментами WWS16031349 від 06 квітня 2016 року та ZIMUNGD9026559 зі змісту якого вбачається, що товар, який поставляється на виконання умов Контракту № АZ/ВТ12-15 від 02 грудня 2015 року прибуде у місце призначення контейнером як і вказано в інвойсах №ВТСN2016159 від 14 квітня 2016 року та №ВТСN2016179 від 16 квітня 2016 року та пакувальних листах №BTCN2016159 від 04 квітня 2016 року та №BTCN2016179 від 16 квітня 2016 року до них.
Кількість та вартість товару, що поставляється, підтверджується також видатковими накладними №0000002016159 від 04 квітня 2016 року та №0000002016179 від 20 травня 2016 року, які визначають, що на виконання Контракту № АZ/ВТ12-15 від 02 грудня 2015 року буде здійснено поставку товару у асортименті, загальною вартістю 8337,36 Доларів США та 14366,30 доларів США.
До порту призначення товар, якій поставлено за Контрактом № АZ/ВТ12-15 від 02 грудня 2015 року, прибув у травні 2016 року.
Вказаний товар у порту призначення (м. Одеса) було отримано перевізником для доправлення його до Чернігівської митниці ДФС для митного оформлення (випуску) товарів, адже, враховуючи положення ч. 1 ст. 263 Митного кодексу України митна декларація подається органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, протягом 10 робочих днів з дати доставлення цих товарів, транспортних засобів до зазначеного органу.
Суд вказує, що згідно з ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Як вказує п. 23 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України митним оформленням є виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Митні формальності, відповідно до п. 29 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України, становлять сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.
Виходячи з п. 2 Положення про митні декларації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року №450, товари декларуються шляхом подання митному органу, зокрема, митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа.
При заповненні митної декларації у формі єдиного адміністративного документа, згідно з Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №651, декларантом вказується, зокрема, фактурна вартість товару у валюті, в якій складені рахунки або інші документи, які визначають вартість товару.
Фактурною вартістю, відповідно до ч. 18 п. 2 Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №651, є ціна товарів, які переміщуються через митний кордон України, зазначена в рахунку (рахунку-фактурі, рахунку-проформі тощо) або іншому документі, що визначає вартість товару.
Вартість товарів, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та використовується для митних цілей, виходячи з положень ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України, є митною вартістю товарів, що переміщуються через митний кордон України.
Суд зазначає, що оскільки умови поставки за базисом СFR (вартість і фрахт) “Інкотермс 2010” не передбачають обов'язку страхування товару, CHANGXING BAITE IMPORT EXPORT СО., LTD як постачальником не здійснювалося морське страхування товару від ризику загибелі або пошкодження під час перевезення, що підтверджується повідомленням CHANGXING BAITE IMPORT EXPORT СО., LTD, яким Приватне підприємство “АЗЧ Постач” було повідомлено, що у відношенні до товарів, відвантажених за інвойсом, відповідно до якого відбувалася поставка товару, страхування вантажу не здійснювалося.
Приватним підприємством “АЗЧ Постач” митну вартість товару було визначено за основним методом, тобто за ціною контракту.
На підтвердження заявленої митної вартості товарів, що поставлялися відповідно до умов Контракту від 02 грудня 2015 року декларантом було подано копії наступних документів: Контракт № АZ/ВТ12-15 від 02 грудня 2015 року; Інвойси №ВТСN2016159 від 14 квітня 2016 року та №ВТСN2016179 від 16 квітня 2016 року; Пакувальні листи до інвойсу №BTCN2016159 від 04 квітня 2016 року та №BTCN2016179 від 16 квітня 2016 року; Видаткова накладна №0000002016159 від 04 квітня 2016 року та №0000002016179 від 15 квітня 2016 року; Відвантажувальна специфікація №ВТСN2016159/459-1 від 04 квітня 2016 року та №ВТСN2016179/479-1 від 17 квітня 2016 року.
Крім того, керуючись положеннями ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України, яка вказує, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару, Приватним підприємством “АЗЧ Постач” до Чернігівської митниці ДФС для митного оформлення було подано копії додаткових документів, на підтвердження заявленої митної вартості товарів, зокрема: Міжнародними товарно-транспортними накладними №2199 від 17 травня 2016 року та №2367 від 20 травня 2016 року; Коносаментами WWS16031349 від 06 квітня 2016 року та ZIMUNGD9026559; Калькуляціями №ВТСN2016159/01 від 18 квітня 2016 року та №ВТСN2016179/01 від 29 квітня 2016 року; Звітами про оцінку майна №05-04/05/87 від 23 травня 2016 року та №05-04/05/90 від 24 травня 2016 року;
Лист №297/19.04 від 19 квітня 2016 року; Лист №298/19.04 від 19 квітня 2016 року; Лист №299/19.04 від 19 квітня 2016 року; Лист №479/23.05 від 23 травня 2016 року; довідка №145 від 24 травня 2016 року; Лист №ВТСN2016159/18 від 18 квітня 2016 року; Лист №ВТСN2016159/19 від 19 квітня 2016 року; Лист №ВТСN2016159/20 від 20 квітня 2016 року; Лист №ВТАZ2016/27 від 20 квітня 2016 року; Лист №2/ВТСN2016159 від 25 травня 2016 року; Прайс-лист; Лист №360/05.05 від 05 травня 2016 року; Лист №361/05.05 від 05 травня 2016 року; Лист №362/05.05 від 05 травня 2016 року; Довідка №139 від 24 травня 2016 року; Лист №ВТСN2016179/4 від 04 травня 2016 року; Лист №ВТСN2016179/5 від 05 травня 2016 року; Лист №ВТСN2016179/6 від 06 травня 2016 року; Лист №ВТАZ2016/29 від 04 травня 2016 року; Прайс-лист.
Враховуючи вимоги Митного кодексу України, який встановлює вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження митної вартості товару, Приватним підприємством “АЗЧ Постач” було в повному обсязі виконано вимоги ч. З ст. 53 Митного кодексу України.
Керуючись ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Після розгляду документів, поданих для митного оформлення товарів, поставлених на виконання умов Контракту №АZ/ВТ12-15 від 02 грудня 2015 року, Чернігівською митницею ДФС були прийняті рішення про коригування митної вартості товарів №102000010/2016/000125/2 від 25 травня 2016 року та 102000010/2016/000126/2 від 26 травня 2016 року, збільшивши суму митних платежів, які підлягають сплаті при митному оформленні товарів загалом на 124 585,80 грн.
Приймаючи Рішення про коригування митної вартості товарів №102000010/2016/000125/2 від 25 травня 2016 року та 102000010/2016/000126/2 від 26 травня 2016 року, Чернігівська митниця ДФС зазначила недоліки, які перешкоджають визначенню митної вартості товарів, поставлених приватному підприємству “АЗЧ Постач” за умовами Контракту № АZ/ВТ12-15 від 02 грудня 2015 року, до яких віднесла наступні обставини: звіти про оцінку майна №05-04/05/87 від 23 червня 2016 року та №05-04/05/90 від 24 травня 2016 року поданий не в повному обсязі та немає можливості перевірити ціноутворення; прайс-лист не містить інформації щодо періоду дії цін та країн на які поширюється дана цінова пропозиція; Калькуляція на товар надана не виробником товару, а постачальником та вбачається невідповідність періоду виробництва товару та його поставки; не надано документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
За результатами розгляду митної декларації, поданої Приватним підприємством (Національні традиції» 22 березня 2016 року та документів, які підтверджують митну вартість товару, поставленого за умовами Контракту № АZ/ВТ12-15 від 02 грудня 2015 року, Чернігівською митницею ДФС було прийнято рішення про відмову у митному оформленні (випуску) товарів (Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110001/2016/00118 та №102110001/2016/00120).
Суд зазначає, що ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України встановлює правило за яким орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.
На підставі аналізу наведених вище норм можна дійти висновку, що законом чітко встановлено умови, за наявності яких у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребовування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.
Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.
На думку законодавця, сумніви є обґрунтованими, якщо документи містять розбіжності; наявні ознаки підробки; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, приписи вказаних статей зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, контролюючий орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Проте, Чернігівською Митницею ДФС не було вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що заявлено неповні чи/або недостовірні відомості щодо митної вартості товару, зокрема не вказано які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, а також не зазначено чому саме з документів, які було подано декларантом неможливим є встановлення даних складових.
Згідно з ч. 3 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право, зокрема, на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
При цьому, керуючись ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний випускати у вільний обіг товари, що декларуються.
Як вказує ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Приватне підприємство «АЗЧ Постач» скористалося правом, наданим йому чинним законодавством України та відповідно до митних декларацій №102110001/2016/200964 від 26 травня 2016 року та №102110001/2016/200968 від 26 травня 2016 року в яких вказано, що Приватне підприємство «АЗЧ Постач» забезпечує сплату різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, вивільнило товар, поставлений за умовами Контракту № АZ/ВТ12-15 від 02 грудня 2015 року, у вільний обіг.
Суд вказує, що згідно з ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Як вказує п. 23 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України митним оформленням є виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Митні формальності, відповідно до п. 29 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України, становлять сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.
Виходячи з п. 2 Положення про митні декларації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року №450, товари декларуються шляхом подання митному органу, зокрема, митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа.
При заповненні митної декларації у формі єдиного адміністративного документа, згідно з Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №651, декларантом вказується, зокрема, фактурна вартість товару у валюті, в якій складені рахунки або інші документи, які визначають вартість товару.
Суд вказує, що фактурною вартістю, відповідно до ч. 18 п. 2 Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №651, є ціна товарів, які переміщуються через митний кордон України, зазначена в рахунку (рахунку-фактурі, рахунку-проформі тощо) або іншому документі, що визначає вартість товару.
Вартість товарів, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та використовується для митних цілей, виходячи з положень ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України, є митною вартістю товарів, що переміщуються через митний кордон України.
Як вказує ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Одночасно з митною декларацією у випадках, передбачених митним кодексом України, виходячи з ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Як вказує ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Отже, виходячи з положень п. 1 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів є визначення митної вартості товарів за ціною договору.
Суд вказує, що якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до ч. 2 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму Імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Суд вважає за необхідним зазначити, що якщо органом доходів і зборів виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, керуючись ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України, органом доходів і зборів приймається рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, відповідно до ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня.
Суд відмічає, що керуючись ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів, та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.
Судом встановлено, що відповідно до інвойсу, згідно з яким відбулася поставка товару, товар поставлявся за базисом поставки СFR Одеса (вартість і фрахт) “Інкотермс 2010”.
Поставка товару на умовах СFR Одеса (вартість і фрахт) “Інкотермс 2010” передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару, а саме перевезення товару до порту призначення (фрахт). Вказана обставина підтверджується листом CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO.,LTD, в якому чітко визначається, що вартість морського перевезення включена до ціни товару, вказаної у інвойсі. Крім того, про включення до ціни товару вартості фрахту свідчить і калькуляція, надана CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO.,LTD.
Суд відмічає, що оскільки умови поставки за базисом СFR (вартість і фрахт) “Інкотермс 2010” не передбачають обов'язку страхування товару, постачальником не здійснювалося морське страхування товару від ризику загибелі або пошкодження під час перевезення, що підтверджується повідомленням, яким Приватне підприємство "АЗЧ Постач" було повідомлено, що у відношенні до товарів, відвантажених за інвойсом, страхування вантажу не здійснювалося.
Враховуючи вказані обставини для цілей визначення митної вартості товару, поставленого відповідно до умов Контракту такі складові митної вартості товару, який було поставлено, як витрати на транспортування, навантаження/вивантаження та страхування, на думку суду, не потребують додаткового підтвердження та коригування.
Судом встановлено, що Чернігівська митниця ДФС не врахувала вказані вище норми законодавства та винесла вищевказані рішення про коригування митної вартості.
Суд вказує, що згідно з п. 4.4. Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 631, митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: митна декларація не містить усіх відомостей або подана без рахунка або іншого документа, який визначає вартість товару та у випадках, встановлених Кодексом, декларацією митної вартості; електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів; митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених Кодексом.
Однак, суд звертає увагу, що ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України встановлює правило за яким орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, подані для підтвердження митної вартості товару, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: для підтвердження митної вартості товару.
На підставі аналізу наведених вище норм суд дійшов висновку, що законом чітко встановлено умови, за наявності яких у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребовування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.
Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.
На думку законодавця, сумніви є обґрунтованими, якщо документи: містять розбіжності; наявні ознаки підробки; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Проте, Чернігівською Митницею ДФС не було вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що заявлено неповні чи/або недостовірні відомості щодо митної вартості товару, зокрема не вказано які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, а також не зазначено чому саме з документів, які було подано декларантом неможливим є встановлення даних складових.
Таким чином, суд приходить до висновку про неправомірність винесення рішень Чернігівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Згідно із ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
За наведених обставин та правових норм, суд вважає дії Чернігівської Митниці ДФС не правомірними та такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства, не вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Таким чином вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 160 - 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Приватного підприємства "АЗЧ Постач" до Чернігівської митниці ДФС про скасування рішень та карток відмови - задовольнити.
Скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №102000010/2016/000125/2 від 25 травня 2016 року Чернігівської митниці ДФС.
Скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №102000010/2016/000126/2 від 26 травня 2016 року Чернігівської митниці ДФС.
Скасувати Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110001/2016/00118 Чернігівської митниці ДФС.
Скасувати Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110001/2016/00120 Чернігівської митниці ДФС.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської митниці ДФС (юридична адреса: просп. Перемоги, буд. 6, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ 39482156) на користь Приватного підприємства "АЗЧ Постач" (юридична адреса: вул. Рози Люксембург, буд. 16а, м.Чугуїв, Харківська область, 63503, код ЄДРПОУ 36817584) витрати зі сплати судового збору у розмірі 4624,79 грн. (чотири тисячі шістсот двадцять чотири грн. 79 коп.).
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 10 жовтня 2016 року.
Суддя Тітов О.М.