Справа № 819/1006/16
17 жовтня 2016 р.м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючої судді Дерех Н.В. розглянувши у порядку письмового провадження в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Бучацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Бучацька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Тернопільській області (надалі позивач, Бучацька ОДПІ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (надалі відповідач, ОСОБА_1І.), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 податковий борг в розмірі 5608 грн. 36 коп.
Позовна заява обґрунтована тим, що станом на 18.08.2016 року за відповідачем рахується податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 5232 грн. 70 коп., який виник у зв'язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання, нарахованого згідно поданої заяви платника про спрощену систему оподаткування.
Представник позивача в судове засідання не прибув, подав заяву, в якій просить проводити розгляд справи без участі уповноваженого представника. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання повторно не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неприбуття суду не повідомив.
Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
За таких обставин, суд вирішив проводити розгляд справи у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрований органами державної реєстрації як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа та знаходиться на обліку в Бучацькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області як платник податків і відповідно до ст.67 Конституції України та ст. 36 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) на нього покладений обов'язок сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Пунктом 6.1 статті 6 Податкового кодексу України визначено, що податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Виконанням податкового обов'язку згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Пунктами 41.1., 41.2. ст. 41 ПК України встановлено, що контролюючими органами є органи доходів і зборів , які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень.
Податкове зобов'язання, відповідно до п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України - це податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до пунктів 291.3, 291.4 глави 1 розділу XIV ПК України юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою. Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку, зокрема, до другої групи належать фізичні особи-підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.
Згідно з пунктами 293.1, 293.3 ПК України ставки єдиного податку встановлюється у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, та у відсотках до доходу (відсоткові ставки). Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць-для другої групи платників єдиного податку-у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
У відповідності до ст. 294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку другої групи є календарний рік.
Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця (п. 295.1. ст. 295 ПК України)
Не сплачена платником податків узгоджена сума грошового зобов'язання у вказаний строк, визнається сумою податкового боргу.
Згідно п.п.14.1.175. п.14.1. ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Судом встановлено, що відповідач обрав спрощену систему оподаткування, звернувшись із відповідною заявою про застосування спрощеної системи оподаткування від 23.05.2013 року та податковою інспекцією видано свідоцтво про сплату єдиного податку.
За 2013 рік ставка єдиного податку на обраний підприємцем вид діяльності становила 229 грн. 40 коп. за місяць, а у 2014 році 243 грн. 60 коп. за місяць
Згідно довідки Бучацької ОДПІ про наявність податкового боргу станом на 18.08.2016 року за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі 5608 грн. 36 коп. зі сплати єдиного податку з фізичних осіб (основний платіж - 5232 грн. 70 коп. та пеня - 375 грн. 66 коп.).
Заборгованість виникла у зв'язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання нарахованого згідно поданої заяви платника про спрощену систему оподаткування 23.05.2013 року, податкових повідомлень - рішень винесених на підставі акта перевірки №228/1700/НОМЕР_1 та нарахованої пені згідно п.п.129.1 ст.129 ПК України.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 ПК України).
В зв'язку із несплатою відповідачем узгодженої суми грошового зобов'язання у встановлені строки, податковим органом направлено платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення податкову вимогу №186-25 від 15.07.2014 року.
Пунктом 87.1 статті 87 ПК України передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти.
Згідно пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
З урахуванням викладеного норми статей 95 - 99 Податкового кодексу України можуть застосовуватися до процедури стягнення податкового боргу з фізичних осіб лише в тій частині, що не суперечить вимогам пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України.
Таким чином, оскільки відповідач не спростував доводи адміністративного позову, не надав доказів про добровільну сплату податкового боргу, вжиті податковим органом заходи не призвели до його погашення, а також враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а відтак суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (с. Підгайчики, Теребовлянський р-н., Тернопільська обл., РНОКПП НОМЕР_1) на користь Бучацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області (вул. Галицька, 11, м. Бучач, Тернопільська обл. код ЄДРПОУ 39515542) податковий борг у розмірі 5608 (п'ять тисяч шістсот вісім) грн. 36 коп., шляхом перерахування на р/р31417699700685, код одержувача 37625079, МФО838012, код бюджетної класифікації 18050400, банк одержувача - УК у Теребовлянському районі Тернопільської області.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію постанови надіслати сторонам у справі.
Головуючий суддя Дерех Н.В.
копія вірна
Суддя Дерех Н.В.