13 жовтня 2016 р.Р і в н е 817/1105/16
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Департаменту соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації
про поновлення строку для сплати розрахункової суми для викупу автомобіля, -
ОСОБА_1 звернулась до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації про поновлення строку для сплати розрахункової суми для викупу автомобіля "GEELE" (CK-2) MR 7151A, 2012 року № кузова L6T7524S0CN035699).
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 19.12.2012 року її батько ОСОБА_2 через органи соціального захисту населення Рівненської ОДА отримав автомобіль "GEELE" (CK-2) MR 7151A, 2012 року випуску за 30% його вартості. Згідно довідки № 01-18-06/477 від 09 квітня 2013 року виданою Департаментом соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації, ОСОБА_1, отримала право на керування автомобілем "GEELE" (CK-2) MR 7151A, 2012 року випуску у зв'язку з погіршенням стану здоров'я батька.
17 жовтня 2013 року її батько ОСОБА_2 помер про що Квасилівською селищною радою Рівненського району Рівненської області видано Свідоцтво про смерть серії І-ГЮ № 146151. Після смерті батька автомобіль залишився користуванні родини. Неодноразово зверталася в усній формі до працівників управління соціального захисту населення Рівненської ОДА із питанням викупу автомобіля, на що отримувала відповідь - що її про все повідомлять у письмовій формі. Більше двох років після смерті батька вона користувалась вищевказаним автомобілем.
28 жовтня 2015 року отримала лист № 2405/01-21/15 від 26 жовтня 2015 року від управління соціального захисту населення Рівненської РДА із вимогою про повернення вказаного автомобіля або сплати залишкової вартості за автомобіль.
03 листопада 2015 року звернулася до Управління соціального захисту населення Рівненської РДА із заявою (поясненнями), що сплатить залишкову вартість у сумі 39 978, 40 за автомобіль. Листом № 01-18-06/75 від 19 січня 2016 року Департаментом соціального захисту зселення Рівненської ОДА їй відмовлено у праві викупу автомобіля, оскільки вона пропустила шестимісячний строк для сплати викупної суми за автомобіль. Та вимагають повернути вищевказаний автомобіль Департаменту соціального захисту населення.
Вважає, що дані вимоги Департаменту соціального захисту населення є - неправомірними. Оскільки шестимісячний строк пропустила через халатне ставлення працівників соціального захисту населення Рівненської ОДА до своїх службових обов'язків.
До початку судового розгляду позивач подала через відділ документального забезпечення Рівненського окружного адміністративного суду (канцелярію) заяву, у якій просила розглянути справу без її участі, зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі (вх.№13807/16 від 13.10.2016).
Відповідач щодо позову власної позиції не висловив, однак до початку судового розгляду представник відповідача подав через відділ документального забезпечення Рівненського окружного адміністративного суду (канцелярію) клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача (вх.№13809/16 від 13.10.2016).
Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо всі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
За таких обставин суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 19.12.2012 року батьку позивача ОСОБА_2 через органи соціального захисту населення Рівненської ОДА отримано автомобіль "GEELE" (CK-2) MR 7151A, 2012 року випуску за 30% його вартості.
У відповідності до даних ВРЕР ДАІ Рівненського РВ УМВС України в Рівненській області вказаний вище автомобіль був зареєстрований за ОСОБА_2 з особливою відміткою "без права продажу, дарування, передачі керування, відчуження без дозволу відділу соціального захисту населення заборонено" (а.с8).
Однак 17 жовтня 2013 року ОСОБА_2 помер.
28 жовтня 215 року отримано позивачем лист № 2405/01-21/15 від 26 жовтня 2015 року управління соціального захисту населення Рівненської РДА із вимогою про повернення вказаного автомобіля або сплати залишкової вартості за автомобіль ( а.с.9).
Крім того, судом встановлено, що 03 листопада 2015 року ОСОБА_1 звернулась із заявою про зобов'язання сплати залишкової вартості за автомобіль (а.с10).
Однак 19 січня 2016 року листом № 01-18-06/75 Департаментом соціального захисту населення Рівненської ОДА ОСОБА_1 відмовлено у праві викупу автомобіля, оскільки пропущений шестимісячний строк для сплати викупної суми за автомобіль та вимагають повернути вищевказаний автомобіль Департаменту соціального захисту населення (а.с.12).
На думку суду такі дії та рішення відповідача порушують законні права та інтереси позивача.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд вважає за необхідне врахувати наступні вимоги чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства.
Пунктом 16 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №999 від 19.07.2006 року, в редакції чинній на час смерті ОСОБА_2 встановлено, що іншому члену сім'ї померлого інваліда, який зареєстрований за місцем реєстрації інваліда, автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, залишається у разі сплати ним протягом шести місяців з дня смерті інваліда до державного бюджету на рахунки, відкриті в органах Казначейства, а членом сім'ї померлого інваліда внаслідок трудового каліцтва - на рахунки відповідних управлінь виконавчої дирекції вартості автомобіля з урахуванням розрахункової суми для викупу автомобіля та суми, сплаченої за нього інвалідом. Розрахункова сума для викупу автомобіля визначається головним управлінням соціального захисту або управлінням виконавчої дирекції з урахуванням зносу автомобіля 0,84 відсотка за кожний повний місяць або 10 відсотків за кожний повний рік. Під час розрахунку неповний місяць користування автомобілем (незалежно від кількості днів) зараховується як повний місяць. За результатами розрахунку складається довідка-рахунок за формою, що затверджується Мінсоцполітики.
Розрахункова сума, яка відповідно до згаданого вище Порядку повинна була бути визначена органами соціального захисту, з урахуванням зносу автомобіля для його можливого викупу членами сім'ї померлого інваліда органом соціального захисту визначено не було, ця сума не була доведена до відома зацікавлених осіб (членів сім'ї померлого інваліда).
Відтак суд погоджується з доводами позивача, що відведений йому час для вирішення питання про переоформлення автомобіля та збір необхідних коштів був недостатнім, оскільки закінчився до завершення необхідного для цієї мети шестимісячного строку, що визначений Порядком.
Виходячи з системного аналізу Порядку пункту 16 забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №999 від 19.07.2006 року, позивач був позбавлений права сплатити у визначений строк залишкову вартість автомобіля, оскільки відповідачем в силу приписів визначеного Порядку не було визначено розрахункову вартість такого автомобіля.
Тим самим, у ході розгляду справи встановлено, що позивачем шестимісячний строк для сплати до державного бюджету розрахункової суми для викупу автомобіля пропущений з поважних причин.
З метою відновлення порушеного права позивача, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову повністю в редакції заявленій позивачем.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскільки позивачем повністю доведені обставини, на яких ґрунтуються її позовні вимоги, а відповідач по суті проти позову не заперечив, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
За наведених підстав на користь позивача підлягають присудженню понесені нею судові витрати на сплату судового збору у розмірі 551,21 грн.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Поновити ОСОБА_1 шестимісячний строк для сплати викупної вартості за автомобіль "GEELE" (CK-2) MR 7151A, 2012 року № кузова L6T7524S0CN035699).
Присудити на користь позивача ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Департаменту соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації судовий збір у розмірі 551,21 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Жуковська Л.А.