про залишення позовної заяви без руху
17 жовтня 2016 року
м. Полтава
Справа № 816/1807/16
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Удовіченко С.О., перевіривши матеріали адміністративного позову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг до Приватного акціонерна товариства "Страхова компанія "Орлі" про стягнення штрафу, -
12 жовтня 2016 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Орлі" про стягнення штрафу в розмірі 8500 грн.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
В силу приписів статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.
Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" установлено у 2016 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1378 гривень, з 1 травня - 1450 гривень, з 1 грудня - 1550 гривень.
Позивачем у позовній заяві заявлено позовну вимогу майнового характеру про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Орлі", безпосереднім наслідком якої є зміна складу майна позивача.
За таких обставин та, враховуючи розмір мінімальної заробітної плати на 01 січня 2016 року (1378,00 грн.), ставка судового збору за подання майнової вимоги складає 1 розмір мінімальної заробітної плати, а саме 1378 грн. (оскільки 8500 грн. х 1,5% менше 1 розміру мінімальної заробітної плати).
Таким чином, при зверненні до адміністративного суду з позовними вимогами майнового характеру позивач мав сплатити судовий збір у сумі 1378,00 грн.
До позовної заяви документ про сплату судового збору не додано.
Разом з тим, в прохальній частині позову Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг заявило клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання даного адміністративного позову, яке обґрунтоване відсутністю коштів на сплату судового збору.
Розглянувши зазначене клопотання, суд приходить до наступних висновків.
Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України "Про судовий збір".
Так, положеннями статті 8 зазначеного Закону передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судовому збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У відповідності до частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене у позовній заяві, яка подаються до суду, або окремим документом.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати.
Разом з тим, позивачем не надано до суду доказів на підтвердження обставин того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за поданий ним позов у встановлений законом порядку, а наведені ним обставини не є підставою для звільнення від сплати судового збору.
Згідно Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України "Про судовий збір" від 23 січня 2015 року №2 доведено до відома суддів результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України "Про судовий збір". У роз'ясненні зазначено, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Суд звертає увагу, що у Прикінцевих положеннях Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" №484-VIII від 22 травня 2015 року Кабінет Міністрів України зобов'язав забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
З урахуванням вищезазначеного, сплата судового збору є обов'язком позивача, а тому зловживання правом на звільнення, відстрочку чи розстрочку від його сплати є неприпустимим.
З огляду на викладене, клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору є необґрунтованим.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач за подання даної позовної заяви повинен сплатити судовий збір у розмірі 1378,00 грн, однак доказів сплати судового збору до суду не надав.
Крім того, відповідно до частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Вищий адміністративний суд України в інформаційному листі від 16 листопада 2011 року № 2091/11/13-11 звернув увагу судів на те, що абзацом двадцять сьомим пункту 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270, визначено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
З аналізу зазначеної норми вбачається, що розрахунковий документ, виданий поштовим відділенням, є доказом надання (оплати) послуг поштового зв'язку, проте він не дає можливості суду перевірити вміст поштового відправлення і не містить повної адреси одержувача.
Вміст поштового відправлення містить бланк опису вкладення, який згідно з пунктом 61 Правил надання послуг поштового зв'язку заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.
Проте, позивачем не додано належних доказів надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Таким чином, позовну заяву подано без додержання вимог статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України подання позовної заяви без додержання вимог статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 106, 108 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Орлі" про стягнення штрафу залишити без руху.
Позивачу у надати строк для усунення недоліків до 02 листопада 2016 року та роз'яснити, що в разі неусунення недоліків позовної заяви, вона буде повернута.
Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду документа про сплату судового збору або доказів на підтвердження підстави звільнення позивача від сплати судового збору; доказів надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів (фіскальний чек та опис вкладення рекомендованого відправлення з відміткою поштового відділення).
Копію ухвали направити особі, що звернулася з позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя С.О. Удовіченко