43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54 а
"08" травня 2007 р.
Справа № 2/49-64А.
за позовом Ковельського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Ковелі, м. Ковель
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант» ЛТД, м. Ковель
про стягнення 2477,07 грн.
Суддя Л. О. Черняк
При секретарі Андрусенко О. О.
від позивача: Дуда П. І. - заступник начальника (довіреність у справі), Захарчук С. В. - завідувач сектором (довіреність у справі), Рижко В. П - начальник
від відповідача: Голошва В. Л. - адвокат (довіреність у справі)
в засіданні суду взяв участь прокурор відділу представництва облпрокуратури Сидорчук І. М.
Представникам сторін у судовому засіданні роз'яснені права та обов'язки, передбачені ст. ст. 49, 51 КАС України.
Відповідно до ст.160 КАС України в засіданні суду 08.05.2007 р. було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Суть спору : прокурором пред'явлено позов в інтересах держави в особі дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м.Ковелі (надалі Відділення) про стягнення з ТзОВ "Гарант" 2477,07грн. на користь держави 2389,02грн. недоїмки по сплаті страхових внесків та 88,05грн. пені.
Позовні вимоги Відділення в позовній заяві та в поясненні від 04.05.2007 року, поданого в процесі розгляду даної справи, обгрунтовує таким.
Відповідно до ст.47 Закону «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року N 1105-XIV розрахунок розміру страхового внеску для кожного підприємства провадиться Фондом відповідно до Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ, організацій на загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженого Постановою КМУ №1423 від 13.09.2000 року. Розміри страхових внесків страхувальників обчислюються для роботодавців у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників.
З 01 травня 2003 року згідно Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" №660-IV від 3 квітня 2003 року, ТзОВ "Гарант" ЛТД віднесено до 23 класу ризику, КВЕД 51.51.0 "Оптова торгівля паливом" (як основного виду економічної діяльності), страховий тариф становить 1,36%.
Згідно додатку 2.1 до річного звіту за 2006 рік ТзОВ "Гарант" ЛТД найбільшу питому вагу по обсягах реалізованої продукції здійснює по сушінню деревини, що згідно Державного класифікатора видів економічної діяльності ДК-009-96, відноситься до лісопильного та стругального виробництва - КВЕД 20.10.0, , клас професійного ризику 66, страховий тариф - 6,6%.
В зв'язку з цим, Фондом проведена перевірка правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати відповідачем страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за період з 01.04.2006 року по 31.12.2006 року. Разом з тим, з метою встановлення відповідності страхового тарифу перевірено правильність даних щодо визначення основного виду діяльності товариства.
Згідно до розділу 2 п.2.5.1 Порядку здійснення контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати страхувальниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, інших платежів до Фонду та цільовим використанням коштів, затвердженого Постановою правління Фонду від 12.06.2005 року №25, у разі, якщо під час перевірки з'ясувалося що страхувальником сплачувались внески не за основним видом діяльності йому доводиться правильний страховий тариф і проводиться відповідне нарахування (зі знаком "+", "-") страхових внесків за новим встановленим тарифом. У разі виявлення вини страхувальника за встановлення невірного страхового тарифу, до посадових осіб застосовується адміністративне стягнення.
Не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються в порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені. Пеня нараховуються з суми недоїмки за кожен прострочений день і обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої суми на повну суму недоїмки (без врахування штрафів) за весь строк і по день сплати платежу (п.п.5.1, 5.2 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 20.04.2001 року N 12).
Оскільки в ході перевірки встановлено нарахування відповідачем внесків не за основним видом діяльності (акт №42 від 22.02.2007року), ТзОВ "Гарант" ЛТД донараховано страхових внесків в розмірі 2389,02грн., та нараховано пеню в сумі 88,05грн.
Відповідач у добровільному порядку відмовляється сплатити до Фонду донараховані за результатом перевірки кошти в сумі 2477,07грн.
Ненадходження коштів до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань перешкоджає своєчасному фінансуванню витрат по відшкодуванню матеріальної та моральної шкоди потерпілим, а також реалізації державної політики у сфері страхування від нещасних випадків на виробництві, чим прямо порушуються інтереси держави. Вказані порушення не дозволяють державі в особі відділення Фонду у повному обсязі забезпечити соціальний захист, охорону життя та здоров'я громадян в процесі їх трудової діяльності, тобто перешкоджають у реалізації гарантованого державою права, передбаченого у ст.46 Конституції України. Зазначене, відповідно до ст.121 Конституції України, ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру" є підставою представництва прокуратурою інтересів держави в суді.
3 квітня 2006 року ТзОВ "Гарант" ЛТД, фактично займаючись видом діяльності 20.10.0 "Лісопильне та стругальне виробництво" як основним видом, повідомив про це Фонд тільки 23.01.2007р. надавши "Відомість розподілу чисельності працівників і річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг, видами економічної діяльності" за 2006 рік.
Відповідач - Товариство "Гарант" проти позову заперечив, обгрунтовуючи наступним.
31 березня 1994 року зареєстровано статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант" ЛТД (надалі Товариство) і проведена реєстрація у Волинському обласному управлінні статистики. При реєстрації вищевказаних документів основні види діяльності за КВЕД :
51.51.0 - оптова торгівля паливом ;
51.32.0 - оптова торгівля м'ясом та м'ясопродуктами ;
50.50.0 - роздрібна торгівля пальним ;
45.21.0 - загальне будівництво будівель ;
63.21.2 - функціонування автомобільного транспорту ;
29 травня 2006 року внесено зміни до основних видів діяльності ТзОВ "Гарант" ЛТД за КВЕД:
51.53.1 - оптова торгівля деревиною ;
51.53.2 - оптова торгівля будматеріалами ;
51.54.0 - оптова торгівля залізними виробами, водопровідним та опалювальним устаткуванням ;
45.21.1 - будівництво будівель ;
70.20.0 - здавання в оренду власного нерухомого майна ;
71.34.0 - оренда машин та устаткувань.
Законодавством передбачена реєстрація підприємства у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (надалі Фонду). Цю вимогу підприємство виконало. Виконуючи рішення Фонду Товариство проводило платежі у визначених розмірах, претензій від Фонду не надходило.
Діючим законодавством внесено зміни до звітності, яка надається до Фонду. За підсумками діяльності в 2005 році передбачено надання Фонду - відомості розподілу. На підставі відомості здійснюється розподіл чисельності працівників і річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності. Дана відомість подається до Фонду один раз на рік. Відомість розподілу подається разом з розрахунковою відомістю про нарахування і перерахування страхових внесків за 2005 рік. Підприємство виконало вимоги законодавства і надало Фонду необхідну звітність.
В 2006 році підприємство отримало повідомлення, що буде проводитись планова перевірка щодо правильності нарахування, своєчасності і повноти сплати страхових платежів та інших платежів до Фонду соціального страхування від нещасних випадків за період з 01.07.2002 року по 31.03.2006 року.
Результат перевірки відображено в акті №78 від 16 травня 2006 року, де працівниками Фонду вказано, що основний вид діяльності на момент перевірки код КВЕД - 51.53.1, клас ризику 23, страховий тариф - 1,16%. В акті зазначено, що ТзОВ "Гарант" ЛТД у відомості розподілу за видами економічної діяльності за 2005 року прозвітувало про наступне :
обсяг реалізованої продукції, робіт, послуг по КВЕД 20.10.0 (лісопильне та стругальне виробництво, просочування деревини) складає - 3622,7 тис.грн. При середньообліковій кількості штатних працівників 29 чол., складає 100% в загальному обсязі реалізованої продукції (робіт, послуг). При перевірці 15.05.2006 року спеціалістами відділення виявлено, що 100% в загальному обсязі реалізованої продукції (робіт, послуг) ТзОВ "Гарант" ЛТД за 2005 рік має КВЕД 51.53.1 (Оптова торгівля лісоматеріалами).
Крім того, в додатку №1 до акту перевірки №78 від 16.05.2006 року Фондом визначено основний вид діяльності страхувальника на 2006 рік - код КВЕД 51.53.1 страховий тариф 1,16%.
13.02.2007 року товариством "Гарант" ЛТД внесено зміни до основних видів діяльності за КВЕД, його доповнено кодом 20.10.0 - лісопильне та стругальне виробництво. Просочування деревини. Про це свідчить довідка №358.
Повідомлення №0307000163 від 02.01.2007 року Фонд встановив ТзОВ"Гарант" ЛТД страховий тариф 6,62, про що підприємство було повідомлено 27.02.2007 року.
Незважаючи, що Фондом визначено тариф на 2006 рік - 1,16%, 22.02.2007 року Фонд складає акт №42, в якому вказується, що підприємство ТзОВ "Гарант" ЛТД зареєстроване у Фонду по КВЕДУ 51.53.1 - оптова торгівля лісоматеріалами з страховим тарифом 1,16%. Згідно відомості розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції за видами економічної діяльності за 2006 рік підприємство ТзОВ "Гарант" ЛТД відзвітувалось по КВЕД - 20.10.0 - лісопильне та стругальне виробництво (сушка деревини тариф - 6,6%), що складає в загальному об'ємі - 42,95. Ці дані підтвердились при перевірці. Тому в акті перевірки донараховано страхових внесків в сумі 2389,02грн. і пені - 88,05грн. Висновки вказані в акті №42 від 22.02.2007 року не відповідають діючому законодавству.
Товариство проводило сплату страхових платежів у відповідності до вищевказаних повідомлень Фонду, про що свідчить і сам акт перевірки. В ньому не вказано жодного нормативного акту порушеного Товариством, а тому донарахування страхових платежів і пені є безпідставним.
Крім того, необхідно врахувати, що у відповідності ст.15 Закону України Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.
Відповідно до ч.1 ст.2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. В позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави і обгрунтовує необхідність їх захисту.
Вважає, що прокурор не має права представляти інтереси відділення виконавчої дирекції в судовому порядку.
У поясненнях від 03.05.2007 р. Ковельський міжрайонний прокурор посилається на наступне.
Згідно зі ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор або заступник у межах його компетенції мають право звертатися до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, підприємств та інших юридичних осіб. Також, статтею 36-1 вказаного Закону визначено підстави представництва прокурором інтересів держави, а саме наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій ( бездіяльності ) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Однією з форм представництва є внесення апеляційного подання на захист прав юридичних осіб.
Відповідно до ст. 2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Зазначена правова позиція відображена і в рішенні Конституційного суду України у справі № З-рп/99 за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного кодексу України. Зокрема, пунктом 5 мотивувальної частини рішення визначено поняття "органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", що міститься в ст. 2 ГПК України, та вказано, що це є орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.
При цьому, інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки і їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариства.
У своїй позовній заяві прокурор чітко визначив підстави представництва інтересів держави в суді в особі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Ковелі Волинської області.
Відповідно до ст. 4 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист. Це право гарантується загальнообов"язковим державним соціальним страхуванням. Як передбачено ст. З Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності", держава гарантує усім застрахованим громадянам забезпечення прав у страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
Статтею 5 вказаного Закону передбачені основні принципи страхування від нещасного випадку, а саме:
паритетність держави, представників застрахованих осіб та роботодавців в управлінні страхуванням від нещасного випадку;
своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком;
обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють , на умовах
трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством
про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують
себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності;
надання державних гарантій реалізації застрахованими громадянами своїх прав;
обов'язковість сплати страхувальником страхових внесків;
формування та витрачання страхових коштів на солідарній основі.
Відповідно до п. 2, 3 Положення про відділення виконавчої виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Ковелі Волинської області, затвердженого наказом начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Волинській області від 7.11.2000 року, відділення здійснює на території м.Ковеля та Ковельського району державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві. Основними завданнями відділення є реалізація державної політики у сфері страхування від нещасного випадку, збирання страхових внесків, капіталізованих платежів, коштів з інших джерел, передбачених Законом.
Таким чином, відносини щодо соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань є сферою державного регулювання, а згідно вищевказаного положення реалізація державної політики у сфері соціального страхуання даного виду покладено на позивача.
Крім цього, як передбачено ст. 14 Основ законодавства України про загальнообов"язкове державне соціальне страхування, а також визначено у п. 4 інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-8/301 від 07.02.06. "Про деякі питання, пов"язані із розмежуванням компетенції господарських та адміністративних судів", страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов"язкового державного соціального страхування, провадять збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, та здійснюють інші функції згідно із положеннями. Отже, у відповідних відносинах виконавчі дирекції Фондів соціального страхування , їх робочі органи виступають як суб"єкти владних повноважень у системі загальнообов"язкового державного соціального страхування.
Таким чином, як зазначено в позовній заяві, ненадходження коштів до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань перешкоджає своєчасному фінансуванню витрат по відшкодуванню матеріальної та моральної шкоди потерпілим, а також реалізації державної політики у сфері страхування від нещасних випадків на виробництві, чим прямо порушуються інтереси держави. Вказані порушення не дозволяють державі в особі відділення Фонду у повному обсязі забезпечити соціальний захист, охорону життя та здоров'я громадян в процесі їх трудової діяльності, тобто перешкоджають у реалізації гарантованого державою права, передбаченого у ст.46 Конституції України. Зазначене, відповідно до ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" є підставою представництва прокуратурою інтересів держави в суді.
Із досліджених матеріалів справи, пояснень представників сторін суд
встановив:
Згідно акту перевірки правильності нарахування, повноти та своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів сплати відповідачем страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 22.02.2007 р. № 42 ТзОВ «Гарант» ЛТД за період з 01.04.2006 р. по 31.12.2006 р., встановлено, що основний вид діяльності на момент перевірки (за результатами роботи підприємства за минулий календарний рік): код КВЕД 20.10.0 - лісопильне та стругальне виробництво, просочування деревини. За висновками перевірки товариство «Гарант» зареєстроване у Фонді по КВЕД 51.53.1 - оптова торгівля лісоматеріалом з страховим тарифом 1,16 5. Згідно відомості розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції за видами економічної діяльності за 2006 рік підприємство відзвітувалося по КВЕД 20.10.0 - лісопильне та стругальне виробництво (сушка деревини, тариф - 6,62 %), що складає в загальному об'ємі 42,9 %. Ці дані підтвердилися при перевірці. Тому в акті перевірки донараховано страхових внесків в сумі 2389,02 грн. та 88,05 грн. пені.
Відповідно до п. 2.5.1 Порядку здійснення контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати страхувальниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, інших платежів до Фонду та цільовим використанням коштів, затв. постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 17.10.2003 р. № 68, розробленого у відповідності до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року N 1105-ХІУ, Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 22 лютого 2001 року N 2272-ПІ, постанови Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2000 року N 1423 "Про затвердження Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання", Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 20.04.2001 року N 12, та призначено для використання в службовому порядку працівниками робочих органів виконавчої дирекції Фонду при здійсненні контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати страхувальниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності та цільовим використанням коштів, якщо під час перевірки з'ясувалося, що страхувальником сплачувались внески не за основним видом діяльності, то йому доводиться правильний страховий тариф і проводиться відповідне нарахування ( зі знаком «+", «-") страхових внесків за новим встановленим тарифом.
Акт від 22.02.2007 р. свідчить, що за наслідками перевірки було донараховано страховий збір в сумі 2389,02 грн., виходячи із тарифу - 6,62 %, а також нараховано 88,05 грн. пені, що підтверджується розрахунком за період з 01.04.2006 р. по 31.12.2006 р. За наслідками перевірки Відділенням було спрямовано повідомлення № 0307000163, де від КВЕД 20.10.0 розмір страхового тарифу з 01.01.2007 р. становить 6,62 % (згідно ст. 100 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 р. 3 3235-ІV). На копії повідомлення головний бухгалтер зробила запис про отримання його 26.02.2007 р. Щодо дати 02.01.2007 р. на повідомленні позивач пояснює, що це механічна помилка.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року N 1105-XIV роботодавець як страхувальник зобов'язаний:
- подавати робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків відомості про чисельність працівників, суму заробітної плати, річний фактичний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), кількість нещасних випадків і професійних захворювань на підприємстві за минулий календарний рік;
- п. 3 - інформувати робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків про зміну технології робіт або виду діяльності підприємства для переведення його до відповідного класу професійного ризику.
В засіданні суду було встановлено, що товариство подало в травні 2006 р. довідку про включення до ЄДРПОУ із змінами, де був відсутній вид діяльності 20.10.0 «Лісопильне та стругальне виробництво».
З квітня 2006 р. товариство, фактично займаючись видом діяльності 20.10.0, як основним видом, повідомило про це Фонд тільки 23.01.2007 р., надавши «Відомість розподілу чисельності працівників і річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності» за 2006 рік.
Таким чином, виходячи з наведених обставин справи, доказів по справі, суд приходить до висновку про правомірність донарахування суми недоїмки 2389,02 грн. та пені в сумі 88,05 грн. за період з квітня 2006 р. по грудень 2006 року.
Пунктом 2 ст.121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Відповідно до ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави у позовній заяві самостійно визначає у чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати необхідні функції у спірних відносинах( ч.2 ст.2 Господарського процесуального кодексу України).
Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 року визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган. Уповноважений державою здійснювати в відповідні функції у спірних відносинах.
У зазначеному рішенні Конституційного Суду визначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю або частково з інтересами державних органів , державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств і з часткою державної власності у статутному фонді. Держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств.
Статтею 36-1 Закону України “Про прокуратуру» передбачено, що прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форми його здійснення і може здійснювати представництво у будь-якій стадії судочинства у порядку, передбаченому процесуальним кодексом.
Ненадходження коштів до Фонду перешкоджає своєчасному фінансуванню витрат по відшкодуванню шкоди потерпілим, а також реалізації державної політики у сфері страхування від нещасного випадку на виробництві, чим прямо порушуються інтереси держави.
Отже, наведене свідчить про правомірність здійснення прокурором представницької функції у формі пред'явлення позову на захист інтересів держави в особі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», суд
постановив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант» ЛТД (м. Ковель, вул. Грушевського, 1) на користь держави в особі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Ковелі (м. Ковель, вул. Незалежності, 101) 2389,02 грн. недоїмки по страхових внесках та 88,05 грн. пені.
Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Л. О. Черняк
Дата виготовлення повного тексту постанови 11.05.2007 р.
Суддя