Справа № 752/10699/16-а
Провадження №: 2-а/752/275/16
16.08.2016 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Шевченко Т.М.
з участю секретаря Крекотень О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського взводу № 3 роти забезпечення безпеки дорожнього руху Головного управління Національної поліції в Київській області Цимбалюка Володимира Петровича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з зазначеним позовом до поліцейського взводу № 3 роти забезпечення безпеки дорожнього руху Головного управління Національної поліції в Київській області Цимбалюка В.П. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Свої вимоги мотивує тим, що 03 липня 2016 року відповідачем винесена постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень за ч. 3 ст. 121 КпАП України.
При прийнятті оскаржуваної постанови відповідач виходив з того, що 03 липня 2016 року ОСОБА_1 керував автомобілем НОМЕР_1, що не пройшов обов"язковий технічний контроль, чим позивач порушив п. 31.3 "б" Правил дорожнього руху.
Вважає притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КпАП України незаконним та необґрунтованим, оскільки транспортний засіб "Фольцваген LT 28" номерний знак НОМЕР_1, 1989 року випуску, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2, виданого Лохвицьким МРЕВ ДАІ ГУ УМВС України 14.01.2013 р., є малотонажним фургоном, який віднесено до категорії "В" та має повну масу 2 800 кг.
Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд скасувати постанову серії ПС2 № 915014 від 03 липня 2016 року.
Відповідач у судове засідання не з'явився, надіслав письмові заперчення, в яких просить відмовити в задоволенні адміністративного позову.
Вислухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
03 липня 2016 року щодо ОСОБА_1 винесена постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень за ч. 3 ст. 121 КпАП України - керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов"язковоу технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.
У п. 31.3 "Б" Правил дорожнього руху зазначено, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, зокрема якщо вони не пройшли обов"язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
Відповідальність за таке правопорушення передбачена ч. 3 ст. 121 КпАП України.
Разом з тим, позивач заперечує свою вину в порушенні правил дорожнього руху та оскаржив складену поліцейським постанову до суду в порядку адміністративного судочинства.
Зазначає, що транспортний засіб "Фольцваген LT 28" номерний знак НОМЕР_1, 1989 року випуску, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2, виданого Лохвицьким МРЕВ ДАІ ГУ УМВС України 14.01.2013 р., є малотонажним фургоном, який віднесено до категорії "В" та має повну масу 2 800 кг, а тому даний автомобіль є легковим, а тому не підлягає обов"язковому технічному контролю. За таких підстав, ОСОБА_1 не вчиняв правопорушення, передбаченого ч 3 ст. 121 КпАП України.
На підтвердження своїх вимог позивач надав суду копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2, виданого Лохвицьким МРЕВ ДАІ ГУ УМВС України 14.01.2013 р. (а.с. 6)
Згідно з ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Поліцейський взводу № 3 роти забезпечення безпеки дорожнього руху Головного управління Національної поліції в Київській області Цимбалюк В.П. у письмових поясненнях зазначає, що транспортний засіб "Фольцваген LT 28" номерний знак НОМЕР_1, 1989 року випуску, яким керував ОСОБА_1, згідно реєстраційної картки є вантажним, а термін його експлуатації складає більше 26 років. Відповідно до ч. 7 ст. 35 Закону України "Про дорожній рух" періодичність проходження обов"язкового технічного контролю такого автомобіля становить кожні два роки.
Проте, такі доводи не можуть бути прийняті судом до уваги з огляду на таке.
Відповідно до абз. 4 п. 3 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою КМ України від 08.05.1993 р. № 340, транспортні засоби категорії "В" - автомобілі, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3 500 кг (7 700 фунтів), а кількість сидячих місць, крім сидіння водія, - восьми.
Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобіль легковий - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння не більше ніж дев"ять з місцем водія включно.
Крім того, згідно п. 5 додатку 6 Конвенції ООН про дорожній рух категоріями транспортних засобів, на право керування якими може бути видано посвідчення, являється, зокрема "В" - автомобілі, за винятком, які відносяться до категорії "А", дозволена максимальна маса яких не перевищує 3 500 кг і число сидячих місць яких, крім сидіння водія, не перевищує восьми.
Частиною 2 ст. 35 Закону України "Про дорожній рух" визначено, що обов"язковому технічному контролю не підлягають, зокрема легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомоблів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації.
Відповідно до ПДР України легковий автомобіль - автомобіль з кількістю місць для сидіння не більше дев"яти, з місцем водія включно, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів та їхнього багажу із забезпеченням необхідного комфорту та безпеки.
Згідно положення ст. 15 Закону України "Про дорожній рух" право на керування транспортними засобами відповідної категорії може бути надано: автомобілями, колісними тракторами, самохідними машинами, сільськогосподарською технікою, іншими механізмами, які експлуатуються на вулично-дорожній мережі, всіх типів (категорії В1, В, С1, С, Т) за винятком автобусів, трамваїв і тролейбусів, - особам, які досягли 18-річного віку.
Відповідно до п. 3 Постанови КМ України від 08.03.1993 р. № 840 затверджено "Положення про видачу посвідчення водія і допуску громадян до керування транспортними засобами", транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їх питів і призначення поділяються на категорії: В - автомобілі, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3 500 кг ( 7 700 фунтів), а кількість сидячх місць, крім сидіння водія, - восьми.
З матеріалів справи вбачається, що малотонажний фургон "Фольцваген LT 28" номерний знак НОМЕР_1, 1989 року випуску, зареєстрований за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2, виданого Лохвицьким МРЕВ ДАІ ГУ УМВС України 14.01.2013 р. (а.с. 6)
Вказаний автомобіль віднесено до категорії "В".
Із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу вбачається, що даний транспортний засіб належить до типу "Фургон малотонажний" з повною масою 2 800 кг.
З посвідчення водія НОМЕР_3, виданого на ім"я ОСОБА_1, вбачається, що це посвідчення видано виключно на керування транспортними засобами категорії "В", тобто легковими автомобілями.
За таких підстав, суд приходить до висновку, що автомобіль НОМЕР_1, 1989 року випуску, за кермом якого був ОСОБА_1, є легковим автомобілем.
У відповідності до ст. 35 Закону України "Про дорожній рух" та Порядку проведення обов"язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, затвердженого Постановою КМ України від 30 січня 2012 р. № 137, з 01 січня 2013 року в Україні було запроваджено процедуру обов"язкового технічного контролю транспортних засобів.
Відповідно до положень згаданого закону транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані у підрозділах Державтоінспекції МВС України, підлягають обов"язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.
Обов"язковому технічноу контролю не підлягають: легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи до них, мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації; легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.
Тобто, технічний контроль є обов"язковим для проходження транспортними засобами лише тоді, коли вони використовуються з метою отримання прибутку.
Позивач зазначає, що транспортний засіб, яким він керував 03 липня 2016 року, використовується для особистих потреб та без мети отримання прибутку, а тому не підлягає обов"язковому технічному контролю.
Згідно Постанови КМ України від 08 травня 1993 р. № 340 Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами: категорія "В" - автомобілі, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3 500 кг, а кількість сидячих місць, крім сидінн водія, - восьми.
Тобто по цій класифікації транспортних засобів фургони вагою до 3 500 кг, та кількітю сидячих місць, крім сидіння водія не більше восьми відносяться до категорії "В", тобто до легкових автомобілів.
Згідно Державного стандарту України ДСТУ 3649-97 "Засоби трансортні дорожні": категорія М1 - транспортні засоби, що мають не більше 8 місць для сидіння, крім місця водія.
Наведене свідчить про те, що по класифікації транспортних засобів фургони вагою до 3 500 кг та кількістю сидяих місць, крім сидіння водія не більше восьми відносяться лише до категорії М1, тобто до легкових автомобілів.
Від так, будь-яких даних про те, що дії позивача містять ознаки правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП, у матеріалах справи відсутні.
З огляду на наведене, адміністративний позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 122, 126, 256, 261, 268, 276, 283, 288, 289, 293 КпАП України, Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 Про Правила дорожнього руху, статтями 9, 11, 69-86, 128, 158-163, 167, 171-2 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову серія ПС2 № 915014 у справі про адміністративне правопорушення від 03 липня 2016 року, винесену поліцейським взводу № 3 роти забезпечення безпеки дорожнього руху Головного управління Національної поліції в Київській області Цимбалюк Володимиром Петровичем, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 121 КпАП України у вигляді штрафу в сумі 340 гривень.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, за яким постановою серія ПС2 № 915014 у справі про адміністративне правопорушення від 03 липня 2016 року, винесеної поліцейським взводу № 3 роти забезпечення безпеки дорожнього руху Головного управління Національної поліції в Київській області Цимбалюк Володимиром Петровичем, притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 121 КпАП України у вигляді штрафу в сумі 340 гривень.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: