Справа: № 379/862/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Бойко М.Г. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.
13 жовтня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого - судді Літвіної Н.М.
Суддів Ганечко О.М. Коротких А.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області на постанову Таращанського районного суду Київської області від 17 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області про визнання протиправними дії та рішення, зобов'язання вчинити дії.
Постановою Таращанського районного суду Київської області від 17 серпня 2016 року позов задоволено частково:
Визнано протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області від 02 серпня 2016 року № 16 щодо відмови ОСОБА_2 у прийнятті довідки № 223 від 20 липня 2016 року про заробітну плату, одержану в зоні відчуження, виданої Чорнобильським РВ ГУ МВС України в Київській області в особі ліквідаційної комісії.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області провести ОСОБА_2 перерахунок пенсії з 29 липня 2016 року і подальшу її виплату відповідно до довідки № 223 від 20 липня 2016 року про заробітну плату, одержану в зоні відчуження, виданої Чорнобильським РВ ГУ МВС України в Київській області в особі ліквідаційної комісії.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Враховуючи, що апеляційну скаргу подано лише відповідачем, суд переглядає оскаржуване рішення в межах вимог поданої апеляційної скарги (ст. 195 КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
З досліджених судовою колегією матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, потерпілий 1 категорії, інвалід II групи, захворювання пов'язане з впливом аварії на Чорнобильській АЕС, та має право на державну пенсію відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28 лютого 1991 року, якою встановлено, що пенсії можуть призначатися із заробітку, одержаного в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках.
В зв'язку з цим він 27 липня 2016 року звернувся з письмовою заявою до відповідача з проханням прийняти довідку № 223 від 20 липня 2016 року про заробітну плату, одержану в зоні відчуження, видану Чорнобильським РВ ГУ МВС України в Київській області в особі ліквідаційної комісії та здійснити перерахунок пенсії з 01 лютого 2016 року і в подальшу її виплату відповідно до законодавства.
02 серпня 2016 року відповідачем прийнято рішення № 16, яким відмовлено у перерахунку пенсії на підставі вищевказаної довідки.
Вважаючи зазначені дії та рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем неправомірно відмовлено позивачеві у здійсненні перерахунку пенсії відповідно до наданої ним довідки.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно із вимогами ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
Відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23 листопада 2011 року «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (набрала законної сили 01 січня 2012 року), визначено механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ст.ст. 54, 57 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи». Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Підставою для обчислення пенсії у розмірі відшкодування фактичних збитків є довідка про заробітну плату, одержану за період роботи в зоні відчуження. Довідка про заробітну плату видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за призначенням (перерахунком) пенсії. Якщо такі підприємства ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки видаються правонаступником або державними архівними установами.
Нарахування заробітку за виконання роботи в зоні відчуження проводиться на підставі первинних документів, які стверджують період роботи особи в зоні відчуження (із зазначенням населених пунктів) та кількості щоденно відпрацьованих годин в зоні відчуження. При цьому, якщо в таких довідках не зазначено тривалість робочого дня (кількість відпрацьованого часу), для розрахунку оплати праці за дні роботи в зоні приймається установлена норма годин в день, тобто 6 годин.
Відповідно до вимог ст. 3 Закону України «Про правонаступництво України», закони та інші нормативні акти відповідних установ СРСР діють на території України як такі, що не суперечать законам України, прийнятим після проголошення незалежності України. Порядок та умови оплати праці осіб, що приймали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1988 році, іншими нормативними актами не передбачені, відповідно вказаний Порядок є чинним.
Згідно з постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС № 1531/10-43 від 07 травня 1986 року, премія за роботу в зоні ЧАЕС виплачувалась у відповідності з діючими на підприємствах, установах, організаціях системами преміювання. Таким чином, якщо після повернення працівника з зони відчуження проводилось нарахування премії за період виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, розмір премії повинен був визначатися на підставі положення, що діяло на підприємстві на момент відрядження.
Видача довідок про період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, що передбачено ст.15 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи».
Дослідивши матеріали справи суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що довідка, яка подавалась позивачем для здійснення перерахунку пенсії є чинною, виданою на підставі постанови Таращанського районного суду від 07 червня 2016 року по справі №379/530/16-а, та містить розрахунок-пояснення.
Відповідно до вимог п.4 ч.3 постанови Кабінету Міністрів України №1210 від 23 листопада 2011 року «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986 - 1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.
Відповідно до п. 8 листа Міністерства соціального захисту населення України від 27 лютого 1996 року, роз'яснено, що Довідку Форми № 122 подавати для призначення пенсій у відповідності зі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не обов'язково, оскільки період роботи в зоні відчуження вказано в довідці про заробіток.
Отже, відмова відповідача у здійсненні перерахунку пенсії позивача на підставі поданої ним довідки є протиправною.
З огляду на зазначені вище обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірність і обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх часткового задоволення.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновків про порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права.
Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області - залишити без задоволення, а постанову Таращанського районного суду Київської області від 17 серпня 2016 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя Літвіна Н.М.
Судді Ганечко О.М.
Коротких А.Ю.
Головуючий суддя Літвіна Н. М.
Судді: Коротких А. Ю.
Ганечко О.М.