Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/4424/16-ц
03 жовтня 2016 року Придніпровський районний суд м. Черкас в складі:
Головуючого - судді: Казидуб О.Г.
за участю секретаря: Зайцевої О.І.. ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за користування майном -,
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів, вказуючи, що 13 серпня 2014 року відповідач по справі, ОСОБА_3, отримав від нього грошові кошти у розмірі 6500 дол. США. Дане зобов'язання підтверджується власноручно написаною ОСОБА_3 розпискою від 13.08.2014 року. Ця сума була ним передана відповідачу в якості завдатку за купівлю ним квартири АДРЕСА_1 (ОСОБА_4) в м. Шпола Черкаської області, яку після оформлення всіх необхідних документів ОСОБА_3 обіцяв мені продати за обумовлену поміж нами ціну-15000 дол. США., до 13.08.2015 року.Після цього, він, та його представник за довіреністю - ОСОБА_5, звертались до відповідача з пропозицією вчинити обумовлений вказаною вище розпискою правочин. Однак, ОСОБА_3 повідомив йому, що виникли непередбачувані обставини, які не залежали від його волі, а саме: приватним нотаріусом Шполянського районного нотаріального округу ОСОБА_6, при перевірці заборон відчуження вказаної вище квартири, було виявлено, що на підставі ухвали Стаханівського міського суду Луганської області від 05.07.2007 року Стаханівською ДНК було накладено арешт на все нерухоме та рухоме майно ОСОБА_3 жителя ІНФОРМАЦІЯ_1, як особи, дані якої повністю співпадають із даними відповідача. Зважаючи на ці об'єктивні обставини, поміж ними було досягнуто усної домовленості про те, що договір купівлі-продажі вказаної вище квартири мав би бути укладений після зняття перешкоди, зазначеної вище. На виконання цієї домовленості відповідач неодноразово звертався як до Шполянського районного суду із позовом про зняття заборони з майна (справа 710/2252/15-ц), так і до Придніпровського районного суду м. Черкаси із заявою про встановлення юридичного факту про те, що арешт нерухомого майна не стосується заявника (справа №711/788/16-ц). Однак, отримані судові рішення не давали правової можливості нотаріусам посвідчити договір купівлі-продажі вказаного вище нерухомого майна.В останнє відповідач повідомив його уповноваженого представника - ОСОБА_5 проте що договір купівлі-продажу квартири мав би відбутись 19.04.2016 року в м. Черкаси шляхом його посвідчення приватним нотаріусом ОСОБА_7 З'явившись до нотаріуса ОСОБА_7, остання повідомила його представника, що ніякого договору купівлі-продажі квартири АДРЕСА_2 (ОСОБА_4) в м. Шпола Черкаської області вона посвідчити не зможе, оскільки право власності набуто продавцем на підставі біржової угоди. 05 травня 2016 року позивачу стало відомо, що вказана вище квартира відповідачем була відчужена 25 квітня 2016 рокуСтепаненкуВ. М. В зв язку з цим,позивач через свого представника намагався зв'язатись із відповідачем з метою з'ясування вказаних више питань; ОСОБА_3 на телефонні дзвінки не відповідав.
Стаття 610 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. ОСОБА_3 взяте на себе зобов'язання по оформленню договору купівлі-продажу не виконав рівно як і не повернув йому сплачені кошти після продажу майна третій особі.
Згідно зі ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
За змістом вказаної норми ознакою завдатку є те, що він одночасно є і засобом платежу, і способом забезпечення зобов'язання.
Таким чином, внесення завдатку як способу виконання зобов'язання може мати місце лише в разі наявності зобов'язання, яке повинно було виникнути на підставі договору купівлі-продажу квартири.
Оскільки, договір купівлі-продажу квартири, який би за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, поміж ним та відповідачем у справі укладено не було, вони лише домовилися укласти такий договір в майбутньому, передана ним відповідачу грошова сума у розмірі 6500 доларів США є авансом, який підлягає поверненню.
А тому, просить суд стягнути із відповідача на його користь 6500 дол. США в гривневому еквіваленті на день ухвалення рішення, згідно офіційного курсу НБУ та стягнути з відповідача на його користь понесені ним судові витрати та витрати, понесені ним на правову допомогу.
08 серпня 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення коштів за користування майном, мотивуючи свої вимоги тим, що 13.08.2014 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 була досягнута домовленість про продаж належної ОСОБА_8 двокімнатної квартири за адресою: м. Шпола, вул. Піонерська, 79а. За умовами досягнутої угоди ОСОБА_2 разом зі своєю сім'єю до укладення договору купівлі - продажу переїхав у вказану квартиру і таким чином почав нею повноцінно користуватися.
Однак, враховуючи те, що квартира ОСОБА_2 у ОСОБА_3 не була придбана і зараз заявлено позовні вимоги про повернення авансового платежу за придбання квартири ОСОБА_3 вважає, що має всі законні підстави заявити позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_2 плати за час користування цією квартирою. Таким чином вимоги за позовами можуть зараховуватися і задоволення зустрічного позову може частково виключити задоволення первісного позову.
Враховуючи, що одержане ОСОБА_2 від ОСОБА_3 полягає у користуванні майном, ОСОБА_2 має відшкодувати ОСОБА_3 вартість проживання у квартирі за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору (ст. 632 ЦК України). І покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов. - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу (ст. 691 ЦК України).
Станом на 27 липня 2016 року звичайною ціною (ринковою ціною) за проживання у квартирі за адресою: м. Шпола, вул. Піонерська, 79а є ціна за користування аналогічними послугами. Вважає, що в даному випадку це є послуги по проживанню. Ринкова ціна на послуги по проживанню у місті Шпола відповідає ринку цін ДКП Готель «Шпола-Центр». Одна доба за проживання у двох одномісних номерах (за аналогією квартира за адресою: м. Шпола, вул. Піонерська, 79а є двокімнатною, і за рівнем комфортності вища від аналогічних одномісних номерів готелю) становить 168 грн. Отже приймаючи до уваги, що ОСОБА_2 разом з сім'єю проживав у вказаній квартирі з 01.09.2014 року (початок користування квартирою) по 25 квітня 2016 року (дата укладення договору купівлі продажу з ОСОБА_9 - теперішнім власником квартири) разом 602 дні ОСОБА_2 має відшкодувати ОСОБА_3 вартість проживання у квартирі 602 дні * 168 грн. = 101 136, 00 грн.
А тому, просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь за користування майном, а саме квартирою за адресою: м. Шпола, вул. Піонерська, 79а в грошові кошти у сумі 101 136, 00 грн.
В судовому засідання представник позивача за договором адвокат ОСОБА_10 позов підтримав та просив його задовольнити в зустрічному просив відмовити з підстав викладених в запереченні.
В судовому засідання представник відповідача за договором адвокат ОСОБА_11 просив в позові ОСОБА_2 відмовити ,а зустрічну позовну заяву задовольнити з підстав викладених в запереченні.
Суд ,вислухавши учасників процесу , вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи ,приходить до наступного.
В судовому засіданні встановлені такі факти та їм правовідносини.
Як передбачено ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК).
Судом встановлено ,що 13 серпня 2014 року ОСОБА_3,отримав від ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 6500 дол.США,що підтверджується власноручно написаною ОСОБА_3 розпискою від 13.08.2014 року ,яка була оглянута в судовому засіданні. Дані кошти були передані ОСОБА_2 ОСОБА_3 в якості завдатку за купівлю ним квартири АДРЕСА_1 (ОСОБА_4) в м.Шпола Черкаської області. Факт отримання ОСОБА_3 від ОСОБА_2 коштів в сумі 6500 дол.США та що кінцевий строк оформлення договору купівлі-продажу квартири був визначений останніми -13 серпня 2015 року сторонами не оспорюється,а тому вказані обставини згідно положень ч.1ст.61 ЦПК України ,доказуванню не підлягають. Оскільки існували об»єктивні обставини,які перешкоджали сторонам укласти договір,12.08.2015 року було передано ОСОБА_3 та його дружині,квартира перебувала у спільній частковій власності 50000,00грн.за рухоме майно,яке перебувало у квартирі(кондиціонер,меблі тощо).
В судовому засіданні представником позивача адвокатом ОСОБА_10 було надано суду заяву ОСОБА_3 та його ОСОБА_12 від 12.05.2015 року про отримання коштів,підписи нотаріально посвідчені.
Суд бере до уваги дану заяву про отримання 50000,00грн,хоч і вона адресована приватному нотаріусу ОСОБА_6,оскільки суть її змісту не змінюється і факт отримання ОСОБА_3 коштів 12.08.2015 року підтверджено підписом на вказаній заяві та стороною відповідача підтверджено на думку суду зобов»язання щодо купівлі-продажу рухомих речей,що перебували у квартирі,оскільки достовірно знаючи ,що кошти за них відповідач отримав та з травня 2016 року ,з часу виселення із спірної квартири жодних вимог направлених на витребування вказаного у заяві від 12.08.2015 року майна із володіння позивача не вчинив,що підтверджено представником ОСОБА_11 в судовому засіданні. Тому суд вважає ,що ОСОБА_3 отримав кошти від ОСОБА_2 та тещо кошти в сумі 50000,00грн. необхідно відраховувати від 6500 дол.США не знайшли на думку суду свого підтвердження.
Відповідно до абз.2п.14 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18 г8рудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі,зазначено ,що У разі пред»явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті ,суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунок з переведенням іноземної валюти в українську за курсом ,встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення. ,а тому до стягнення підлягає з ОСОБА_3 6500,0дол.США ,що становить 168589,80грн. ((6500,дол..США х курс гривні щодо долара на час розгляду справи 2593,6893 (6500.дол. США х2593,6893 =168589,80грн.))
В судовому засіданні встановлено ,що ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічним позовом про стягнення коштів за користування майном,але на думку суду позов не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні,ОСОБА_2М не було придбано квартиру ,яка належала ОСОБА_3 ,що знаходиться в м.Шпола, домовленості між сторонами по справі щодо найму(оренди) спірної квартири,яка мала б бути придбана ОСОБА_2 не має,що було підтверджено представником ОСОБА_11 в судовому засіданні ,а тому даний факт не підлягає доказуванню.
Відповідно до ч.1 ст.811 ЦК України договір найму житла укладається виключно у письмовій формі.
Відповідно до ч.1ст.810 ЦК України передбачено ,що за договором найму(оренди) житла одна сторона-власник житла (наймодавець) передає або зобов»язується передати другій стороні (наймачеві)житло для проживання у ньому на певний строк за плату. А тому суд вважає що договір найму (оренди)житла є оплатним та розмір оплати має бути визначено сторонами у письмовому договорі.
Відповідно до ст.158 ЖК УРСР зазначено ,що наймач користується жилим приміщенням у будинку (квартирі),що належить громадянинові на праві приватної власності,відповідно до договору найму жилого приміщення .Договір найму жилого приміщення укладається між власником будинку (квартири) і наймачем у письмовій формі з наступною реєстрацією у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів або в органі управління,що ним утворюється..Договір повинен містити вказівку на предмет договору,строк,на який він укладається,визначити права і обов»язки наймодавця і наймача та інші умови найму.
Як встановлено в судому засіданні ,що підставою вселення ОСОБА_2 з родиною стала домовленість поміж ними про купівлю-продаж квартири та передача позивачем ОСОБА_3 коштів в сумі 6500 дол.США та волевиявлення сторін була направлена на купівлю-продаж квартири,а не на її найм(оренду).
Відповідно до положень ст. ст. 11, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Докази надаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. ч. 2, 3 ст. 58 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 59 ЦПК України).
А тому суд вважає ,що в зустрічному позові необхідно відмовити ,оскільки факт проживання ОСОБА_2 з родиною в квартирі не є підставою для стягнення коштів за користування майном,крім того ОСОБА_2 сплачував повністю житлово -комунальні послуги ,що підтверджено квитанціями ,але оскільки квартира належала відповідачу,тому в квитанціях зазначено споживач ОСОБА_3
Так,відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 84 ЦПК, витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється Законом України №4191-V1»Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах». За частиною 1 ст. 56 ЦПК правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.
Встановлено, що ОСОБА_10. уклав договір про надання правової допомоги з ОСОБА_13 від 10 травня 2016 року по первинному позову та 12 вересня 2016 року по зустрічній позовній заяви ,як фахівець , по даній справі надавав правову допомогу на платній основі ,що підтверджується квитанцією від 22 вересня 2016 року по квитанції №22/09/16 про оплату позивачем вартості послуг правової допомоги 4500,00грн.
Статус особи, яка надає правову допомогу та її повноваження визначені ст. 56 ЦПК України і вона відноситься до інших учасників процесу (параграф №2 ЦПК). Правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем в галузі права і за законом має право на надання правової допомоги. Відповідно до положень ст.79 ЦПК України до судових витрат належать, зокрема, й витрати на правову допомогу.
А тому , до стягнення по справі з відповідача підлягає правова допомога в розмірі 4500,00грн.,яка підтверджена квитанцією та розрахунком адвоката ОСОБА_10.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 570, 610, 810,811,812,,820,821 ЦК України ст.158 ЖК УРСР ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-61, 174, 88, 209-223 -226ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів - задовольнити .
Стягнути з ОСОБА_3 ,ІНФОРМАЦІЯ_2 ІПН НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 аванс в сумі 6500 дол.США в гривневому еквіваленті згідно офіційного курсу НБУ на день ухвалення рішення становить 168589гривень 80копійок.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати що складаються з оплати правової допомоги в сумі 4500гривень 00копійок.
Стягнути з ОСОБА_3 в прибуток держави судовий збір в розмірі 1685 гривень 89 копійок.
В зустрічному позові ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за користування майном - відмовити .
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційному суду Черкаської області через суд першої інстанції на протязі 10 днів.
Головуючий: ОСОБА_14