"03" травня 2007 р.
Справа № 6/148-40.
Господарський суд Волинської області у складі головуючого судді першого заступника голови суду, судді В.А.Пахолюк, суддів Слободяна П.Р., Шума М.С. розглянувши матеріали справи
За позовом Малого приватного підприємства “Зоря», м.Луцьк
До відповідача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області, м.Луцьк
про повернення вартості майна та стягнення збитків в сумі 349984,89 грн.
Представники:
від позивача : Галімурка С.Р. - директор
від відповідача Божкова О.М. -дор. № 11 від 16.03.2006р.
Встановив :
позивач в позовній заяві на підставі ст.216, ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України просив стягнути з відповідача 113483 грн. 52 коп. збитків, заподіяних внаслідок визнання недійсним договору купівлі-продажу будівлі майстерні від 06.07.2001р.Заявою №76 від 21.04.2005р. позивач збільшив позовні вимоги в частині відшкодування судових витрат по справі №01/144-40: просить додатково до заявлених позовних вимог стягнути з відповідача понесені позивачем витрати на оплату юридичної допомоги адвоката, наданої на підставі угоди від 15.09.2004р., в сумі 2 000 грн. 16.05.2005р. позивач подав заяву №14, в якій просить стягнути з відповідача заподіяні йому з вини відповідача збитки в сумі 349 984 грн. 89 коп., посилаючись на таке:
- 23.11.2004р.позивачем на аукціоні продано дві частини будівлі колишньої навчально-виробничої майстенрні №3 по вул.Потебні у м.Луцьку за 14 200 грн. і 75 000 грн., що підтверджується договорами №497, 498.
Ринкова вартість нереалізованої іншої частини бувлі площею 358,8 кв.м. становить 254 190 грн.
З врахуванням наведеного реальна вартість повернутої відповідачу будівлі, втраченої з його вини і аналогічну якій позивач змушений був придбати, становить 343 390 грн. (75 000 + 14200 + 254 190 грн.).
Крім цього, до заяви про збільшення позовних вимог позивачем включено 6594,89 грн. понесених судових витрат, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у зв'язку з розглядом в господарських судах справ, пов'язаних з укладенням та визнанням недійсним договору-купівлі-продажу від 06.07.2001 року., витрат на оплату послуг адвоката.
Відповідач на вимогу ухвали суд. подав письмові заперечення по суті заявленого позову № 548-2.8 від 26.03.2007р.
В обґрунтування заперечень, відповідач посилається на те, що стаття 1192 Цивільного кодексу України, на яку посилається Позивач як на підставу обґрунтування стягнення з регіонального відділення реальної вартості будівлі, передбачає визначення розміру збитків, які підлягають відшкодуванню потерпілому в результаті заподіяння шкоди майну потерпілого у розмірі відповідно до реальної вартості втраченого майна.
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27.03.1992 № 6 відповідно до статей 440 і 450 ЦК шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Регіональне відділення вважає, що вини РВ ФДМУ у заподіянні збитків МП "Зоря" не має, виходячи з наступних підстав.
Умисел на заподіяння шкоди МП "Зоря" у діях регіонального відділення відсутній, оскільки регіональне відділення є органом державної влади, на який покладено повноваження з приватизації державного майна. Регіональне відділення реалізувало МП "Зоря" будівлю майстерні за зниженою ціною на ЗО відсотків. На час продажу будівлі майстерні малому підприємству ринкова вартість будівлі становила 81880 грн., будівля ж була продана позивачу на аукціоні шляхом зниження ціни лота за 66000 грн. Все це свідчить про відсутність умислу в регіонального відділення у заподіянні шкоди МП "Зоря".
Теж саме стосується і заподіяння збитків регіональним відділенням з необережності. На момент продажу приміщення майстерні МП "Зоря" згідно з актом експертизи від 21.07.2000, проведеної Волинською торгово-промисловою палатою на замовлення Луцького ВПТУ № 2 та актом експертизи від 31.12.2000 виконаної ТзОВ "Проектний інститут "Укрмашпроект", вартість поліпшень проведених ТзОВ "Текс-ВССК" у вказаному приміщенні дорівнював нулю. Регіональне відділення ніяким чином не могло вплинути на результати зазначених експертиз, а тим більше передбачити результат додаткової судової будівельно-технічної експертизи № 2764 від 25.02.2003, проведеної Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз в процесі розгляду Львівським апеляційним господарським судом справи № 02/59-88.
Керуючись результатами вищезазначених експертних оцінок, регіональне відділення прийняло рішення приватизувати будівлю майстерні № З шляхом аукціону.
Згідно з ст. 4 Закону України "Про власність" Позивач володів, користувався та розпоряджався викупленою будівлею по вул. Потебні, 52 у м. Луцьку на власний розсуд: здавав частину приміщень в оренду і отримував від цього прибуток. На момент продажу майстерні в будівлі діяла сауна. При поверненні будівлі у державну власність сауни вже не було, вона була розібрана Позивачем.
Таким чином, відповідач вважає, що в діях регіонального відділення вина відсутня, а отже, нема підстав для застосування до регіонального відділення деліктної відповідальності і стягнення з РВ ФДМУ збитків.
На виконання договору купівлі-продажу будівлі майстерні № 357 від 06.07.2001 регіональне відділення від Покупця (МП "Зоря") отримало як оплату за об'єкт приватизації 66000 грн., а не 349984,89 грн., і тому повинно повернути йому лише отриману суму коштів, тобто 66 000 грн. і тільки за відповідним рішенням суду.
В судовому засіданні представник позивача заявив усне клопотання про призначення судом експертизи для визначення ринкової вартості майна станом на дату слухання справи.
Колегія суддів , приймаючи до уваги роз'яснення Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» № 02-5/424 від 11.11.1998р. з послідуючими змінами та доповненнями, дійшла висновку про те, що з метою забезпечення правильного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи слід відкласти, надати можливість позивачу подати письмове клопотання про призначення експертизи з обґрунтуванням необхідності її проведення та подати докази в його обгрунтування.
Відповідно до п.3 ст..77 Господарського процесуальногоо кодексу України. господарський суд відкладає розгляд справи у разі необхідності витребування нових доказів по справі, що мають значення для правильного її вирішення.
Керуючись п.3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України. господарський суд, -
1.Розгляд справи відкласти на 04.06.2007р. на 9:30 год.
2.Позивачу : подати письмові обгрунтування та докази необхідності проведення експертизи для вартості відчуженого майна.
3.Визнати явку сторін в судове засідання обов'язковою.
Голова колегії
Перший заступник голови
господарського суду, суддя Пахолюк В.А.
Судді Шум М.С.
Слободян П.Р.