Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51
"29" вересня 2016 р. Справа № 911/2916/13
Суддя Антонова В.М., розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» на дії та бездіяльність Нововодолазького РВДВС ГТУЮ у Харківській області у виконавчому провадженні №43034404 та №50885231 при примусовому виконанні наказу господарського суду Київської області від 07.10.2013 у справі №911/2916/13
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс”
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю “ПК Трейдсервісгруп”
2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення 46 408,58 грн
За участю представників:
від позивача ОСОБА_2 (дов. б/н від 02.06.2014);
від відповідача 1 не з'явилися;
від відповідача 2 не з'явилися;
від Нововодолазького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області не з'явилися.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс” звернулось до господарського суду Київської області зі скаргою №09-1/08 від 09.08.2016 (вх. №229/16 від 05.09.2016) на дії та бездіяльність Нововодолазького РВДВС ГТУЮ у Харківській області у виконавчому провадженні №43034404 та №50885231 при примусовому виконанні наказу господарського суду Київської області від 07.10.2013 у справі №911/2916/13.
Ухвалою господарського суду Київської області від 08.09.2016 розгляд вищезазначеної скарги призначено на 29.09.2016, зобов'язано Нововодолазький РВДВС ГТУЮ у Харківській області надати суду письмові пояснення по суті скарги.
У судове засідання 29.09.2016 представники від відповідача 1, відповідача 2 та Нововодолазького РВДВС ГТУЮ у Харківській області, які у відповідності до ч. 1 ст. 64 ГПК України належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали господарського суду Київської області від 05.09.2016 не виконали.
Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” № 18 від 26.12.2011р. передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
З огляду на те, що у відповідності до ст. 121-2 ГПК України нез'явлення в судове засіданні 29.09.2016 належним чином повідомлених представників відповідача та відділу державної виконавчої служби Нововодолазького РВДВС ГТУЮ у Харківській області не перешкоджає розгляду скарги на дії та бездіяльність ДВС, суд вважає за можливе здійснити розгляд заяви за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представників сторін та органу ДВС.
У судовому засіданні 29.09.2016 скаржник підтримав вимоги, викладенні у скарзі, вважаючи їх обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Дослідивши подану скаргу, заслухавши представника скаржника, господарський суд дійшов висновку про задоволення скарги, з огляду на наступне.
Рішенням господарського суду Київської області від 19.09.2013 (повний текст складено 24.09.2013) (суддя В.М. Антонова) у справі №911/2916/13 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “НІКО-ТАЙС” задоволено частково.
Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю “ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП” (08633, Київська обл., Васильківський р-н, с. Марлахівка, вул. Комсомольська, 22, код ЄДРПОУ 38267861) та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (63200, Харківська обл., Нововодолазький р-н, смт. Нова Водолага, вул. Дзержинського, буд. 124А, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія НІКО-ТАЙС” (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38, офіс 23, код ЄДРПОУ 38039872) 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп. пені, а також судові витрати: 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору та 2 800 (дві тисячі вісімсот) 00 грн. витрат на послуги адвоката.
Стягнуто з ОСОБА_1 (63200, Харківська обл., Нововодолазький р-н, смт. Нова Водолага, вул. Дзержинського, буд. 124А, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія НІКО-ТАЙС” (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38, офіс 23, код ЄДРПОУ 38039872) 28 614 (двадцять вісім тисяч шістсот чотирнадцять) грн. 54 коп. пені, 5 459 (п'ять тисяч чотириста п'ятдесят дев'ять) грн. 22 коп. 3% річних та 9 042 (дев'ять тисяч сорок дві) грн. 97 коп. інфляційних втрат.
07.10.2013 на виконання рішення господарського суду Київської області від 19.09.2013, яке набрало законної сили 05.10.2013, видано накази на примусове виконання рішення.
Відповідно до постанови ВДВС Нововодолазького РУЮ Харківської області від 19 квітня 2014 року відкрито виконавче провадження №43034404 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області по справі №911/2916/13 від 07 жовтня 2013 року про стягнення із Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (63200, Харківська область, смт. Нова Водолага, вул. Дзержинського, 124-А; ідентифікаційний код НОМЕР_1) заборгованості на загальну суму стягнення 6 520,50 грн.
Відповідно до постанови Нововодолазького РВДВС ГТУЮ у Харківській області від 21 квітня 2016 року відкрито виконавче провадження №50885231 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області по справі №911/2916/13 від 07 жовтня 2013 року про стягнення із Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (63200, Харківська область, смт. Нова Водолага, вул. Дзержинського, 124-А; ідентифікаційний код НОМЕР_1) заборгованості на загальну суму стягнення 43 116,73 грн.
Постановою Нововодолазького РВДВС ГТУЮ у Харківській області від 22.07.2016 наказ Господарського суду Київської області по справі №911/2916/13 від 07 жовтня 2013 року на загальну суму стягнення 6 520,50 грн повернутий стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст. 47 Закону України “Про виконавче провадження”.
Постановою Нововодолазького РВДВС ГТУЮ у Харківській області від 22.07.2016 наказ Господарського суду Київської області по справі №911/2916/13 від 07 жовтня 2013 року на загальну суму стягнення 43 116,73 грн повернутий стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст. 47 Закону України “Про виконавче провадження”.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За статтею 1 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону
Згідно приписів статті 11 Закону України “Про виконавче провадження”, державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом. Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Стаття 2 Закону України “Про виконавче провадження” прямо передбачає, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу.
Згідно із ч. 1 ст. 27 Закону України “Про виконавче провадження”, у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Частиною 2 статті 30 Закону України “Про виконавче провадження”, державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначений виконавчим документом (абзац другий частини другої статті 11 Закону).
Відповідно до п.п.1, 2, 4, 7 ч.1, ст.10 Закону України «Про державну службу» основними обов'язками державних службовців є: додержання Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі.
Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначений виконавчим документом (абзац другий частини другої статті 11 Закону).
Стаття 115 ГПК України вказує, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”.
10.06.2015 ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» направлено на адресу ВДВС Нововодолазького РУЮ Харківської області клопотання вих. №10-2/06 про вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №43034404 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області по справі №911/2916/13 від 07.10.2013, котре залишено без задоволення та відповіді.
30.06.2016 ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» направлено на адресу Нововодолазького РВДВС ГТУЮ у Харківській області клопотання вих. №30-1/06 про вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №50885231 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області по справі №911/2916/13 від 07.10.2013, котре залишено без задоволення та вжиття належних та допустимих виконавчих дій.
ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС»» зазначає, що Нововодолазьким РВДВС ГТУЮ у Харківській області не були виконані вимоги, передбачені Законом, щодо примусового виконання виконавчих документів - наказу Господарського суду Київської області від 07 жовтня 2013 року по справі №911/2916/13, а саме: не направлено до Пенсійного фонду України запит щодо виявлення місця працевлаштування та джерело та місце отримання доходу (заробітна плата, пенсія, тощо) Боржником; не направлено запитів до районного (та/або обласного) відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційних служб Головного управління юстиції Міністерства юстиції України з метою встановлення факту перебування Боржника у шлюбних відносинах та/або відносинах, котрі прирівнюються до таких (перебування у громадянському шлюбі); не направлено запитів до Міністерства інфраструктури України, Центру транспортного сервісу «ЛІСКИ» ПАТ «УКРЗАЛІЗНИЦІ», ДП «Головного інформаційно-обчислювальний центр Укрзалізниці» із вимогою підтвердити наявність та/або відсутність Боржника серед власників на залізничний транспорт, а саме, проте не обмежуючись: контейнери, електровози, тепловози, моторвагонного рухомого складу - вагони всіх видів, локомотивів, монорейкового транспорту, тощо, та звісно при його виявлені вчинити відповідні та належні виконавчі дії; не зроблено запитів до реєстраційних органів (Реєстраційної служби, Державної сільськогосподарської інспекції, Державної авіаційної служби) про наявність у власності Боржника належного йому майна: транспортних засобів (автомобілів, самохідних машин, мотоциклів, тощо), об'єктів нерухомого майна (споруди, будівлі), тракторів, комбайнів, інших сільськогосподарських машин, сільськогосподарської техніки та інших механізмів, та звісно при його виявлені не накладено арешти на виявлене майно; не витребувано від Центру державного земельного кадастру, районного управління земельних ресурсів, сільського (селищної) ради інформації щодо наявності у власності чи у оренді Боржника земельних ділянок, із зазначенням їх місцезнаходження, розміру та цільового призначення, із метою встановлення факту вирощування сільськогосподарських культур, їх опису та арешту; не направлено до районного відділу статистики вимоги надати державному виконавцю форми статистичного спостереження №11-03 «Звіт про наявність та рух основних засобів, амортизацію (знос)»; не витребувано від ДП «Держреєстри України» відомостей щодо наявності та/або відсутності у Базі даних «ЗЕРНО» даних про здане Боржнико зерно із ідентифікуючими даними володільця зерна відповідно до складських документів та журналу реєстраціїї (адже Боржник є посередником серед сільськогосподарських товаровиробників), у випадку його виявлення - не здійснено його опису та арешту; не вжито заходів щодо звернення до районного (та/або обласного) відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційних служб Головного управління юстиції Міністерства юстиції України та до територіального (районного та/або обласного) управління Державної міграційної служби України з метою встановлення факту перебування у ЄДРПОУ серед власників (засновників) суб'єктів господарювання; не виявлено всіх поточних рахунків, що відкриті у банківських та фінансових установах на ім'я Боржника; не накладено арешту на грошові кошти, що знаходяться на поточних рахунках, що відкриті у банківських та фінансових установах на ім'я Боржника, а також знаходяться у володінні чи користуванні інших осіб; не здійснено виїзд до місця розташування Боржника, не виявлено та не встановлення майна боржника; не звернено до відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців районного реєстраційної служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України з метою встановлення ідентифікуючих (персональних даних - паспортних даних та ідентифікаційного номеру, місця реєстрації проживання (перебування)) боржника; не вжито заходів щодо підготовки до суду подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника Боржника, звернувшись до районного (та/або обласного) відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційних служб Головного управління юстиції Міністерства юстиції України та до територіального (районного та/або обласного) управління Державної міграційної служби України з метою встановлення ідентифікуючих (персональних даних - паспортних даних та ідентифікаційного номеру, місця реєстрації проживання (перебування)) боржника; не звернено до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України Боржника; не звернено до правоохоронних органів із поданням про притягнення до кримінальної відповідальності керівника Боржника за невиконання рішення суду, перешкоджання при його виконанні та ухилення від його виконання; не вчиненні будь-які інші дії, що направленні на виконання наказу суду.
Доказів спростування зазначених тверджень скаржника представником ВДВС не надано.
За приписами частини першої статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною першою статті 47 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, передбачено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо:
- у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (пункт 2);
- у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані за безпосередньої участі боржника; пункт 5).
При цьому висновок щодо "безрезультатності" та/або "неможливості" розшуку майна чи встановлення/з'ясування певних обставин буде обґрунтованим лише тоді, коли державний виконавець, повністю реалізувавши надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату.
Аналогічна правова позиція міститься в Постановах Вищого господарського суду України від 04.02.2015 у справі №14/492 та від 21.10.2014 у справі №9/38-10.
З урахуванням вищевикладеного, судом встановлено, що Нововодолазьким РВДВС ГТУЮ у Харківській області не були виконані вимоги, передбачені Законом, щодо примусового виконання виконавчих документів - наказу Господарського суду Київської області від 07.10.2013 по справі №911/2916/13.
Згідно ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.
Статтею 124 Конституції та статтею 115 ГПК України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження”.
Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до місцевих органів державної податкової служби. Якщо судом було вжито заходів щодо забезпечення позову за заявою осіб, на користь яких ухвалено судове рішення, суд разом із виконавчим листом видає копію документів, що підтверджують виконання ухвали суду про забезпечення позову. У разі повного або часткового задоволення первісного і зустрічного позовів накази про стягнення грошових сум видаються окремо по кожному позову. Якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів, або проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях, видаються накази із зазначенням тієї частини судового рішення, яка підлягає виконанню за даним наказом (ст. 116 ГПК України).
Приписами статті 1 Закону України „Про виконавче провадження” (далі - Закон) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 11 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.
Згідно ч. 2 ст. 30 Закону державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 Закону рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.
У відповідності до пункту 9.7. Постанови Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» зі змінами внесеними Постановою від 29 травня 2013 року №9, якщо обов'язок органу державної виконавчої служби вчинити певну дію прямо передбачено законом, але строк її вчинення не зазначений, то бездіяльність даного органу може бути оскаржена в будь-який час, коли скаржник дійде висновку про порушення у зв'язку із цією бездіяльністю його прав та охоронюваних законом інтересів, оскільки правопорушення є таким, що триває в часі.
З урахуванням вищевикладеного, суд встановив, що орган ДВС в рамках виконавчого провадження №43034404 та №50885231 не здійснив заходи передбачені ст. ст. 11 та 40 Закону України «Про виконавче провадження», не вчинив дії спрямовані на примусове виконання боржником рішення суду та передчасно виніс постанови про повернення наказу від 22.07.2016.
Відтак, суд дійшов висновку, що скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» на дії та бездіяльність Нововодолазького РВДВС ГТУЮ у Харківській області у виконавчому провадженні №43034404 та №50885231 при примусовому виконанні наказу господарського суду Київської області від 07.10.2013 у справі №911/2916/13 є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.
З огляду на вищевикладене та керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» №09-1/08 від 09.08.2016 (вх. №229/16 від 05.09.2016) на дії та бездіяльність Нововодолазького РВДВС ГТУЮ у Харківській області у виконавчому провадженні №43034404 та №50885231 при примусовому виконанні наказу господарського суду Київської області від 07.10.2013 у справі №911/2916/13 задовольнити повністю.
2. Визнати дії Нововодолазького РВДВС ГТУЮ у Харківській області у виконавчому провадженні №43034404 та №50885231 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Київської області по справі №911/2916/13 від 07 жовтня 2013 року, котрі виразились у винесені Постанов від 22 липня 2016 року про повернення наказів Господарського суду Київської області по справі №911/2916/13 від 07 жовтня 2013 року стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст. 47 Закону України “Про виконавче провадження”, протиправними, передчасними та незаконними.
3. Визнати недійсною та скасувати Постанови Нововодолазького РВДВС ГТУЮ у Харківській області від 22 липня 2016 року про повернення наказів Господарського суду Київської області по справі №911/2916/13 від 07 жовтня 2013 року стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст. 47 Закону України “Про виконавче провадження”.
4. Визнати бездіяльність Нововодолазького РВДВС ГТУЮ у Харківській області у виконавчому провадженні №43034404 та №50885231 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Київської області по справі №911/2916/13 від 07 жовтня 2013 року, незаконною та протиправною.
5. Копію ухвали надіслати відповідачам та Нововодолазькому районному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській
Суддя В.М. Антонова