ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
10.10.2016Справа № 910/17067/16
Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Флагман Сіфуд"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Радія"
простягнення 60 322 грн 17 коп.
Представники:
від позивача: Кострець Є.В. - представник за довіреністю
від відповідача: не з'явились
15.09.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагман Сіфуд" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Радія" про стягнення 60 322 грн 17 коп. заборгованості за договором поставки № 350/К від 17.11.2015.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору поставки № 350/К від 17.11.2015 належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість з оплати отриманого товару у розмірі 60 322 грн 17 коп.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2016 порушено провадження у справі № 910/17067/16, розгляд справи призначений на 10.10.2016.
10.10.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Представник відповідача у судове засідання 10.10.2016 не з'явився, вимоги суду не виконав. Розглянувши, подане через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником відповідача, клопотання про відкладення розгляду справи, суд вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки неможливість забезпечення явки представника у судове засідання не є підставою для відкладення розгляду справи. Крім того, суд зазначає, що відповідач не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.
У судове засідання 10.10.2016 з'явився представник позивача, надав документи на виконання вимог ухвали суду та надав пояснення по суті справи, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.
У судовому засіданні 10.10.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази та матеріали справи, суд
17.11.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Флагман Сіфуд" (продавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Радія" (покупець за договором) укладено договір поставки № 350/К (надалі - договір), відповідно до умов якого постачальник постачає і передає у власність покупцю, а покупець приймає та оплачує товари згідно з замовленнями покупця та товаросупровідною документацією.
Даний договір укладений строком до 31.12.2016 (пункт 8.1 договору).
Згідно з пунктом 2.11 договору прийом товару покупцем по якості здійснюється відповідно до „Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю", затвердженої Постановою Держарбітражу СРСР від 25.04.1966 № П-7, та по кількості - відповідно до „Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю", затвердженої Постановою Держарбітражу СРСР від 15.06.1965 № П-6. Дані Інструкції не застосовуються в тих випадках, для яких даним договором передбачені інші умови, ніж зазначені у відповідній Інструкції.
У відповідності до пункту 3.2. договору в редакції протоколу розбіжностей, покупець здійснює вчасний розрахунок за товари. Оплата виконується шляхом банківського переказу на рахунок постачальника, зазначений у пункті 9.1. цього договору протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня за охолоджену рибу та інший товар, а також протягом 45 (сорока п'яти) календарних днів за брендований товар (тобто товар виготовлений постачальником під його власними торговими марками) з дня отримання відповідних товарів, шляхом підписання сторонами відповідної видаткової накладної та надання належним чином оформлених видаткових та податкових накладних.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частиною 4 статті 265 Господарського кодексу України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.
Реалізація суб'єктами господарювання товарів не господарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (частина 6 статті 265 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
У відповідності до норм частини 1 та частини 2 статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як встановлено судом, на виконання умов укладеного договору поставки № 350/К від 17.11.2015 позивач поставив, а відповідачем прийняв товар на загальну суму 71 790 грн 50 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи підписаними представниками сторін та скріпленими відтисками печаток сторін видатковими накладними накладних № 0900430 від 30.03.2016 на суму 472 грн 56 коп., № 1180517 від 27.04.2016 на суму 415 грн 80 коп., № 1180518 від 27.04.2016 на суму 7 404 грн 97 коп., № 1180710 від 27.04.2016 на суму 9 999 грн 36 коп., № 1180711 від 27.04.2016 на суму 4 250 грн 58 коп., № 1180712 від 27.04.2016 на суму 198 грн 72 коп., № 1250023 від 04.05.2016 на суму 3 472 грн 80 коп., № 1250211 від 04.05.2016 на суму 2 411 грн 40 коп., № 1320016 від 11.05.2016 на суму 5 864 грн 80 коп., № 1320060 від 11.05.2016 на суму 2 577 грн 30 коп., № 1390291 від 18.05.2016 на суму 794 грн 82 коп., № 1390317 від 18.05.2016 на суму 199 грн 68 коп., № 1460377 від 25.05.2016 на суму 305 грн 28 коп., № 1460397 від 25.05.2016 на суму 16 131 грн 18 коп., № 1460398 від 25.05.2016 на суму 305 грн 28 коп., № 1460400 від 25.05.2016 на суму 3 399 грн 07 коп., № 1460433 від 25.05.2016 на суму 2 517 грн 30 коп., № 1530159 від 01.06.2016 на суму 2 903 грн 50 коп., № 1530291 від 01.06.2016 на суму 5 464 грн 16 коп., № 1530314 від 01.06.2016 на суму 3912 грн 40 коп. та № 1530330 від 01.06.2016 на суму 2349 грн 54 коп. належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи.
Як вбачається з матеріалів справи покупцем було здійснено повернення частини товару, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями накладених повернення постачальнику № 1320178 від 11.05.2016 на суму 2765 грн 98 коп., № 1326446 від 25.05.2016 на суму 82 грн 66 коп., накладних на повернення № 1327997 від 18.07.2016 на суму 907 грн 32 коп., № 1330946 від 18.07.2016 на суму 2 626 грн 92 коп., № 1334072 від 18.07.2016 на суму 7 861 грн 79 коп. Крім того, 28.07.2016 відповідно до акту зарахування зустрічних однорідних вимог сторонами здійснено залік взаємних однорідних вимог на суму 49 грн 48 коп.
Судом встановлено, що покупець в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання з повної та своєчасної оплати, поставленого позивачем товару, з зв'язку з чим, з урахуванням сум повернутого товару, заліку взаємних однорідних вимог та часткової оплати, в останнього, станом на день подання позову, виникла заборгованість перед постачальником за отриманий товар у розмірі 60 322 грн 17 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів оплати отриманого товару на суму 60 322 грн 17 коп.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з оплати отриманого товару за договором поставки № 350/К від 17.11.2015 та факту наявності заборгованості у розмірі 60 322 грн 17 коп., вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню у розмірі 60 322 грн 17 коп.
Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Радія" (04214, м. Київ, пр-т Оболонський, буд. 52, ідентифікаційний код 39546099) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагман Сіфуд" (01103, м. Київ, вул. Професора Підвисоцького, буд.6-В, ідентифікаційний код 39369112) 60 322 (шістдесят тисяч триста двадцять дві) грн 17 коп. заборгованості та 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) судового збору
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.
Повне рішення складено: 13.10.2016
Суддя Н.Б. Плотницька