ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
13.10.2016Справа №910/13846/15
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго»
До Державного підприємства «Енергоринок»
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
1.Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах
енергетики та комунальних послуг
2. Міністерство енергетики та вугільної промисловості України
Про стягнення 392 251 419,66 грн.
За участю прокуратури міста Києва
Головуючий суддя Ващенко Т.М.
Суддя Ярмак О.М.
Суддя Підченко Ю.О.
Представники учасників судового процесу:
від позивача: Прищепа Д.О. - по дов.
від відповідача: Сніжко В.Ю. - по дов., Манзюк О.В. - по дов.
від третьої особи 1: Греськів І.І. - по дов.
від третьої особи 2: не з'явився
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» до Державного підприємства «Енергоринок» про стягнення 392 251 419,66 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2015р. порушено провадження у справі № 910/13846/15, на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі в розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - третя особа-1), розгляд справи призначено на 02.07.2015р.
В судовому засіданні 02.07.2015р. суд дійшов висновку про призначення колегіального розгляду справи № 910/134846/15, про що прийняв відповідну ухвалу.
Згідно довідки про автоматичний розподіл справ визначено для розгляду справи № 910/13846/15 колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Ващенко Т.М., суддя Князьков В.В. та суддя Літвінова М.Є.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2015р. вказаною колегією суддів прийнято справу № 910/13846/15 до свого провадження та призначено її до розгляду на 21.07.2015р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2015р. залучено до участі у розгляді справи № 910/13846/15 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (далі - третя особа-2), на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено розгляд справи на 17.08.2015р.
Розпорядженням № 04-23/1208 від 17.08.2015р. призначений повторний автоматичний розподіл справи, за результатами якого протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.2015р. визначений наступний склад суду: головуючий суддя Ващенко Т.М., суддя Князьков В.В., суддя Плотницька Н.Б.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2015р. вказаною колегією суддів прийнято дану справу до свого провадження та призначено її до розгляду на 17.09.2015р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2015р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 13.10.2015р.
Ухвалою від 17.09.2015р. судом відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» в задоволенні заяви № б/н від 17.09.2015р. про «зміну предмету позову та залучення другого відповідача».
В судовому засіданні 13.10.2015р. на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 21.10.2015р.
За результатами судового засідання 21.10.2015р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 04.11.2015р., про що судом було прийнято відповідну ухвалу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2015р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 11.11.2015р.
Розпорядженням щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ № 04-23/1810 від 11.11.2015р. та протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів, визначений наступний склад суду для розгляду справи № 910/13846/15: головуючий суддя Ващенко Т.М., суддя Ярмак О.М., суддя Плотницька Н.Б.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2015р. вищевказаною колегією суддів прийнято справу № 910/13846/15 до свого провадження, та призначено її до розгляду на 16.12.2015р.
За результатами судового засідання 16.12.2015р. судом було прийнято ухвалу про відкладення розгляду справи на 15.01.2016р.
В судовому засіданні 15.01.2016р. суд дійшов висновку про призначення в даній справі судової експертизи та зупинення провадження у справі, про що прийняв відповідні ухвали.
12.02.2016р. до Господарського суду міста Києва через відділ діловодства від Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» про виправлення описки в ухвалі Господарського суду міста Києва від 15.01.2016р. у справі № 910/13846/15 про призначення експертизи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2016р. поновлено провадження у справі № 910/13846/15, виправлено описку в ухвалі Господарського суду міста Києва від 15.01.2016р. у справі № 910/13846/15 про призначення експертизи та зупинено провадження у справі № 910/13846/15 на час проведення експертизи та отримання висновку експерта.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2016р. поновлено провадження у справі № 910/13846/15, витребувано від сторін документи на виконання клопотання експерта та зупинено провадження в даній справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2016р. поновлено провадження у справі № 910/13846/15 та призначено її до розгляду на 14.07.2016р. о 14-30.
Розпорядженням щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ № 04-23/1307 від 14.07.2016р. та протоколом автоматичної зміни складу суду від 14.07.2016р. визначений наступний склад суду у справі № 910/13846/15: головуючий суддя Ващенко Т.М., суддя Ярмак О.М., суддя Підченко Ю.О.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2016р. вищевказаною колегією суддів прийнято справу № 910/13846/15 до свого провадження.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2016р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 13.09.2016р.
Судове засідання 13.09.2016р. не відбулося у зв'язку з тим, що суддя Підченко Ю.О. перебував у відпустці.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, ухвалою від 19.09.2016р. розгляд справи було призначено на 13.10.2016р.
У судовому засіданні 13.10.2016р. представниками сторін та третьої особи 1 було підтримано раніше висловлену правову позицію по суті справи.
В судовому засіданні 13.10.2016 року на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Третя особа 2 у судове засідання 13.10.2016р. не з'явилась, представника не направила, всіма правами, що передбачені Господарським процесуальним кодексом України, не скористалась, проте, була належним чином повідомлена про час та місце вирішення спору.
13.10.2016р. представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання строку для мирного врегулювання спору. Означене клопотання було залишено судом без задоволення з наступних підстав.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Аналогічні права передбачено у ст.27 Господарського процесуального кодексу України для третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору.
Статтею 77 вказаного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
У п.3 Постанови №11 від 17.10.2014р. Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010р., «Смірнова проти України» від 08.11.2005р., «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006р., «Літоселітіс Проти Греції» від 05.02.2004р.)
Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).
Наразі, слід зауважити, що справа №910/13846/16 розглядається з 29.05.2015р., а отже, подальше відкладення її розгляду може призвести до порушення присів ст.69 Господарського процесуального кодексу України та ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Судом прийнято до уваги, що представник відповідача під час розгляду справи у судовому засіданні 13.10.2016р. проти мирного врегулювання спору надав заперечення.
Таким чином, з огляду на наведене у сукупності, суд дійшов висновку щодо відсутності достатніх підстав для відкладення розгляду справи та відмову в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги повністю.
За висновками суду, незважаючи на те, що третя особа 2 не з'явилась у судове засідання, справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.
За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі № 910/13846/15.
В судовому засіданні 13.10.16. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, Господарський суд міста Києва, -
01.04.2002р. між Державним підприємством «ЕНЕРГОРИНОК» (ДПЕ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Східенерго» (ГК) (правонаступником якого відповідно до п.3.7 статуту є Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго») було укладено договір №1034/01, відповідно до п.1.1 якого ГК зобов'язується продавати, а ДПЕ зобов'язується купувати електроенергію та здійснювати її оплату відповідно до договору.
У п.2.1 договору №1034/01 від 01.04.2002р. вказано, що сторони визнають свої зобов'язання згідно з договором між Членами оптового ринку електроенергії (ДЧРОЕ) України.
Згідно п.2.2 договору №1034/01 від 01.04.2002р. ГК зобов'язується здійснювати продаж всієї виробленої нею електричної енергії ДПЕ, а ДПЕ зобов'язується купувати всю вироблену ГК електричну енергію згідно з умовами статті 3 договору по погодинному сальдо перетоків на підставі показників розрахункових (комерційних) систем обліку через точки поставки - межі балансової належності електричних мереж, що визначені в актах розмежування балансової належності електричних мереж і експлуатаційної відповідальності, за виключення електроенергії, яка використовується електростанціями ГК на власні потреби, що необхідні для забезпечення технологічного процесу виробництва електричної та теплової енергії. Точки обліку електричної енергії, наведені у додатках №11 «Перелік місць встановлення приладів та систем розрахункового обліку» та №3 «Однолінійні схеми розташування приладів розрахункового обліку» до цього договору.
Пунктом 2.3 вказаного правочину визначено, що ціни, за якими ГК щоденно продає електроенергію ДПЕ, визначаються відповідно до Правил оптового ринку електричної енергії (ОРЕ) України.
На підставі погодинних обсягів купівлі електроенергії ДПЕ у ГК, відповідно до Правил ОРЕ, ДПЕ здійснює розрахунок вартості купленої у ГК електричної енергії за кожну добу та визначає середньозважену ціну на електроенергію для ГК за місяць (п.2.4 договору №1034/01 від 01.04.2002р.).
За умовами п.п.3.1, 3.2 договору №1034/01 від 01.04.2002р. обсяги фактично проданої та купленої електроенергії в точках поставки ГК визначаються на підставі показань розрахункових лічильників, що встановлені в точках обліку, згідно з Інструкцією про порядок комерційного обліку електричної енергії (ІКО). В разі змін в схемі обліку, сторони вносять відповідні зміни до додатків 1 та 3 договору. Облік електроенергії, що ГК продає ДПЕ та експлуатація систем комерційного обліку виконуються згідно з ІКО, що затверджена Радою оптового ринку електричної енергії (ОРЕ).
Згідно п.3.4 договору №1034/01 від 01.04.2002р. ГК надає ДПЕ добові (погодинні) фактичні дані за попередню добу щодо виробництва електроенергії кожним блоком і кожною електростанцією, а також відпуску електроенергії кожною електростанцією ГК. Ці дані надаються електронною поштою на адресу ДПЕ через Донбаську ЕС до десятої години дня, наступного за розрахунковим за макетом 30817 і повинні наростаючим підсумком відповідати відповідним фактичним даним за місяць.
ГК до 12.00 п'ятого числа місяця, наступного за розрахунковим, надає ДПЕ факсимільним зв'язком звітні дані фізичного балансу електроенергії за місяць у формі акту про виробіток та відпуск в мережу електроенергії, виробленої ГК (додаток №4 до договору), з подальшим наданням оригіналу документу поштою. ДПЕ до шостого числа місяця, наступного за розрахунковим, надає ГК електронною поштою акт про продаж ДПЕ електроенергії, виробленої ГК за формою, наведеною у додатку №5 до договору. ГК до 10.00 сьомого числа місяця, наступного за розрахунковим, надає ДПЕ підтвердження акту факсограмою. До п'ятнадцятого числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим, ДПЕ надає ГК поштою підписаний зі свого боку акт у двох примірниках. ГК у триденний термін після отримання актів підписує їх зі свого боку у двох примірниках та надає ДПЕ один примірник поштою (п.п.3.5-3.8 договору №1034/01 від 01.04.2002р.).
Відповідно до п.4.1 договору №1034/01 від 01.04.2002р. розрахунок за куплену ДПЕ електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок ГК (для розрахунків за куплену електроенергію) та на поточний рахунок із спеціальним режимом використання (для розрахунків з податку на додану вартість) та, за згодою сторін, іншими формами, що передбачені чинним законодавством України. Платіж на поточний рахунок із спеціальним режимом використання є невід'ємною частиною розрахунку за куплену ДПЕ електроенергію.
У п.4.3 укладеного між сторонами правочину зазначено, що платежі за отриману ДПЕ у ГК електроенергію здійснюються кожного банківського дня з поточного рахунку із спеціальним режимом використання ДПЕ відповідно до алгоритму ОРЕ, який затверджується Національною комісією регулювання електроенергетики України, у строки та в порядку, визначеному в чинній Інструкції про порядок використання коштів ОРЕ, яка є додатком до ДЧРОЕ.
За умовами п.п.4.4-4.6 договору №1034/01 від 01.04.2002р. ГК виписує та надає ДПЕ до сімнадцятого числа місяця, наступного за розрахунковим, податкову накладну згідно чинного законодавства. До тринадцятого числа місяця, наступного за розрахунковим, ГК надає ДПЕ рахунок-фактуру. По результатах розрахунків за місяць ГК надсилає ДПЕ рахунок-фактуру. По результатах розрахунків за місяць ГК надсилає ДПЕ акт звірки розрахунків між ДПЕ та ГК до двадцятого числа місяця, наступного за розрахунковим.
Договір укладено на термін з 01.04.2002р. до 31.12.2002р. (п.8.6 договору №1034/01 від 01.04.2002р.).
Додатковою угодою №11059/03 від 31.12.2014р. строк дії спірного правочину було визначено до 31.12.2015р.
З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України (враховуючи, що спірні правовідносини сторін продовжували існувати під час набрання Цивільним кодексом України законної сили) принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір №1034/01 від 01.04.2002р. як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у сторін взаємних цивільних прав та обов'язків.
Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору №1034/01 від 01.04.2002р. Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» було вироблено та продано, а Державним підприємством «ЕНЕРГОРИНОК» куплено у період з лютого по квітень 2015р. (включно) електроенергію на загальну суму 2 400 167 542 грн., на підтвердження чого заявником представлено до матеріалів справи наступні акти купівлі-продажу електроенергії: б/н від 31.03.2015р. на суму 835 479 916,88 грн. (за березень 2015р.), б/н від 28.02.2015р. на суму 690 955 493,86 грн. (за лютий 2015р.) та б/н від 30.04.2015р. на суму 873 732 131,09 грн. (за квітень 2015р.).
Вказані акти підписані представниками обох сторін без жодних зауважень та заперечень і скріплені печатками юридичних осіб. Обсяги закупівлі електроенергії в означений період відповідачем протягом розгляду справи не заперечувались.
Проте, за твердженнями позивача, які з боку відповідача не були спростовані, Державним підприємством «ЕНЕРГОРИНОК» грошові кошти за куплену у лютому-квітні 2015р. електроенергію перераховано на рахунок Виробничо-енергетичного об'єднання «ВІТРОЕНЕРГОПРОМ» в повному обсязі не було, в результаті чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 392 251 419,66 грн., що і стало підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України (враховуючи, що спірні правовідносини сторін продовжували існувати під час набрання Цивільним кодексом України законної сили) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України (враховуючи, що спірні правовідносини сторін продовжували існувати під час набрання Цивільним кодексом України законної сили) зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
За приписами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
У відповідності до п.5 ч.1 ст.92 Конституції України виключно законами України визначаються засади використання природних ресурсів, виключної (морської) економічної зони, континентального шельфу, освоєння космічного простору, організації та експлуатації енергосистем, транспорту і зв'язку.
Правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці, відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі регулюються Законом України «Про електроенергетику».
Статтею 15 зазначеного Закону передбачено, що купівля всієї електричної енергії, виробленої на електростанціях, потужність чи обсяг відпуску яких перевищують граничні показники (крім випадків, передбачених цим Законом), та весь її оптовий продаж здійснюються на оптовому ринку електричної енергії України. Функціонування інших оптових ринків електричної енергії в Україні забороняється.
Електрична енергія, вироблена на об'єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), може бути реалізована на оптовому ринку електричної енергії України, за договорами зі споживачами або за договорами з енергопостачальниками.
Оптовий ринок електричної енергії України зобов'язаний купувати у суб'єктів господарювання, яким встановлено "зелений" тариф, всю електричну енергію, вироблену на об'єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за "зеленим" тарифом незалежно від величини встановленої потужності чи обсягів її відпуску. Енергопостачальники зобов'язані купувати електричну енергію, вироблену на об'єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії, у випадках, обсягах та за цінами, визначеними цією статтею.
Оптовий ринок електричної енергії України створюється на підставі договору; у договорі визначаються мета та умови діяльності, права, обов'язки та відповідальність сторін (частини 1, 4, 5, 8, 9 статті 15). Такий Договір (ДЧОРЕ) укладено 15.11.1996р.
Статтею 151 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що для проведення розрахунків за закуплену на оптовому ринку електричної енергії України та спожиту електричну енергію енергопостачальники, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, їх відокремлені підрозділи та оптовий постачальник електричної енергії відкривають в установах уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання. Для проведення розрахунків з погашення заборгованості за спожиту електричну енергію з використанням механізмів погашення заборгованості, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", енергопостачальники, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, і оптовий постачальник електричної енергії відкривають в установі уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання для погашення заборгованості. Перелік поточних рахунків із спеціальним режимом використання в уповноваженому банку для зарахування коштів за електричну енергію затверджується та доводиться до відома споживачів національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Кошти з поточних рахунків із спеціальним режимом використання енергопостачальників, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, перераховуються згідно з алгоритмом оптового ринку електричної енергії виключно на: поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії; зальними) електричними мережами; поточний рахунок енергопостачальника; поточний рахунок із спеціальним режимом використання для погашення заборгованості оптового постачальника електричної енергії (ч.3 ст.2015р.1 Закону України «Про електроенергетику»).
Відповідно до ч. 11 ст. 151 Закону України "Про електроенергетику" на поточні рахунки із спеціальним режимом використання не може бути звернено стягнення за зобов'язаннями учасників оптового ринку електричної енергії.
За визначенням, яке міститься у статті 1 зазначеного Закону, поточні рахунки із спеціальним режимом використання оптового ринку електричної енергії (далі - поточні рахунки) - рахунки суб'єктів господарської діяльності, що здійснюють постачання електричної енергії на закріпленій території та оптове постачання електричної енергії, відкриті в уповноваженому банку і призначені виключно для накопичення коштів, отриманих за електричну енергію від споживачів, та розрахунків з учасниками оптового ринку електричної енергії.
Алгоритм оптового ринку електричної енергії - порядок розподілу уповноваженим банком коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання без платіжних доручень, який встановлюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.
Згідно з пп. 2 п. 5 Положення про Національну комісію з питань регулювання електроенергетики України, затвердженого Указом Президента України № 335/98 від 21.04.1998, остання в межах своєї компетенції має право погоджувати договір між членами оптового ринку електричної енергії України та спеціалізоване програмне забезпечення, що застосовується на оптовому ринку електроенергії. Комісія відповідно до покладених на неї завдань бере участь у регулюванні платіжно-розрахункових відносин оптового ринку електроенергії, ринків газу, нафти та нафтопродуктів, встановленні правил функціонування оптового ринку електроенергії, ринків газу, нафти і нафтопродуктів та у здійсненні контролю за їх дотриманням, здійснює інші функції у відповідності з п. 4 Положення про Національну комісію з питань регулювання електроенергетики України.
Алгоритм ОРЕ України на момент виникнення спірних правовідносин було встановлено постановами №1052 від 03.09.2008р., №2 від 21.12.2011р. та №1036 від 26.07.2013р. Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.
Протягом лютого - квітня 2015 року НКРЕ прийнято постанови, якими внесено зміни до алгоритму розподілу коштів Оптового ринку електроенергії:
- Постанова №158 від 02.02.2015р. НКРЕ «Про внесення змін до постанов Національної комісії регулювання електроенергетики України від 03.09.2008р. № 1052 та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 21.12.2011р. №2, від 26.07.2013р. № 1036»;
- Постанова №203 від 18.02.2015р. НКРЕ «Про внесення змін до постанов Національної комісії регулювання електроенергетики України від 03.09.2008р. № 1052 та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 21.12.2011р. №2, від 26.07.2013р. № 1036»;
- Постанова №870 від 24.03.2015р. НКРЕ «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 21.12.2011 №2». Зазначеною постановою визначено, що кошти, які були нараховані та не перераховані відповідно до постанови № 203, залишаються на поточному рахунку із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії до прийняття окремого рішення. Строк дії Постанови НКРЕ від 24.03.2015р. № 870 встановлений з 25.03.2015р. по 31.03.2015р.;
- Постанова НКРЕ №1173 від 01.04.2015р. «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 21 грудня 2011 року № 2». Зазначена Постанова діяла на період тимчасових надзвичайних заходів на ринку електричної енергії, передбачених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31.03.2015р. № 280-р «Про вжиття тимчасових надзвичайних заходів на ринку електричної енергії», тобто до 30.04.2015р. Постановою № 1173 визначено, що кошти, які були нараховані та не перераховані відповідно до постанов НКРЕ №203 та № 870, залишаються на поточному рахунку із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії до прийняття окремого рішення.
Положеннями вказаних постанов НКРЕ внесені зміни до алгоритмів розподілу коштів Оптового ринку електроенергії, зокрема, щодо припинення перерахувань виробникам електричної енергії платежів, які нараховані по установках (устаткуванню та/або енергетичному обладнанню), що знаходяться на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, відповідно до переліку, визначеного центральним органом виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі.
Для забезпечення реалізації постанов НКРЕ №203, №870, №1173 наказами Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 88 від 12.02.2015р. та №100 від 18.02.2015 визначено перелік виробників електричної енергії, установки (устаткування та/або енергетичне обладнання) яких знаходяться на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.
Наказами Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №88 від 12.02.2015р. та №100 від 18.02.2015р. Зуївську ТЕС Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго», внесено до переліку виробників електричної енергії, установки (устаткування та/або енергетичне обладнання) яких знаходяться на території, де органи влади не здійснюють або здійснюють не у повному обсязі свої повноваження.
Одночасно, 07.05.2015р. Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №263 «Про особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.
Відповідно до змісту означеної Постанови Кабінету Міністрів України купівля та продаж з 1 травня 2015 р. електричної енергії, переміщеної з території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (далі - неконтрольована територія), на іншу територію України та/або з контрольованої території на неконтрольовану територію, здійснюється на контрольованій території оптовим постачальником електричної енергії та на неконтрольованій території суб'єктами господарювання, що здійснюють виробництво електричної енергії на електроустановках, розташованих на неконтрольованій території та визначених Міністерством енергетики та вугільної промисловості, та/або публічним акціонерним товариством «ДТЕК Донецькобленерго» у Донецькій області і товариством з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» у Луганській області.
Згідно п.13 вказаної постанови доручено Міністерству енергетики та вугільної промисловості України разом з Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та Державним підприємством «Енергоринок» розробити та запровадити механізм накопичення запасів вугільної продукції для проходження осінньо-зимового періоду 2015/16 року із використанням коштів, нарахованих, але не виплачених оптовим постачальником виробникам електричної енергії, що провадять діяльність на неконтрольованій території, та здійснення заходів щодо виключення із розрахунків на ринку електричної енергії виробників електричної енергії, що провадять діяльність на неконтрольованій території, під час проведення остаточних розрахунків з виробниками електричної енергії за місяць, що передує набранню чинності цією постановою.
Отже, постановою Кабінету Міністрів України № 263 прямо передбачено, що погашення заборгованості має відбуватись у порядку, визначеному законодавством України.
Наказом №273 від 08.05.2015р. Міністерства вугільної промисловості України Накази Міненерговугілля №88 від 12.02.2015р. «Про затвердження переліку виробників електричної енергії» та №100 від 18.02.2015р. «Про затвердження переліку виробників електричної енергії» визначено такими, що втратили чинність. Одночасно, вказаним Наказом передбачено перелік виробників електроенергії, установки (устаткування та/або енергетичного обладнання) яких знаходиться на території, де органи державної влади не здійснюють або здійснюють не у повному обсязі свої повноваження. До означеного переліку включено, в тому числі, Зуївську ТЕС Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго».
Посилаючись на віднесення Зуївської ТЕС Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» до переліку виробників електричної енергії, установки (устаткування та/або енергетичне обладнання) яких знаходяться на території, де органи державної влади не здійснюють або здійснюють не у повному обсязі свої повноваження, Державним підприємством «Енергоринок» було зупинено оплату купленої у позивача електроенергії, в результаті чого і утворилась спірна заборгованість.
Статтею 41 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.
Враховуючи заперечення заявника щодо безпідставності дій Державного підприємства «Енергоринок» стосовно призупинення розрахунків за куплену електроенергію, з метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, ухвалою від 15.01.2016р. по справі №910/13846/16 було призначено судову експертизу. На вирішення експерта поставлено наступні запитання: чи був дотриманий Державним підприємством «Енергоринок» алгоритм оптового ринку електричної енергії, а саме алгоритм розподілу коштів з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії за період з 18.02.2015р. по 30.04.2015р. в частині нарахування, накопичення, але не перерахування Товариству з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» коштів на підставі постанов НКРЕКП від 18.02.2015р. № 203, від 24.03.2015р. № 870, від 01.04.2015р. № 1173?
Проведення судової експертизи було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
За результатами проведення судової експертизи експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз складено висновок №2121/8733/16-45 від 31.05.2016р.
За змістом ст.42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обгрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі і копія його надсилається сторонам.
Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
У п.18 Постанови №4 від 23.03.2012р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» викладено правову позицію про те, що у перевірці й оцінці експертного висновку господарським судам слід з'ясовувати: чи було додержано вимоги законодавства при проведенні судової експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком судової експертизи.
Дослідивши наявний у матеріалах справи висновок судової експертизи, складений експертом Кіровоградського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, суд знаходить його таким, що не викликає сумнівів у його правильності, не містить розбіжностей і відповідає вимогам чинного законодавства, в тому числі, стосовно критеріїв повноти, ясності, обґрунтованості.
У висновку судовими експертами встановлено, що Державним підприємством «енергоринок» був дотриманий алгоритм оптового ринку електричної енергії, а саме алгоритм розподілу коштів з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії за період з 18.02.2015р. по 30.04.2015р. в частині нарахування, накопичення але не перерахування Товариству з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» коштів на підставі постанов №203 від 18.02.2015р., №870 від 24.03.2015р. та №1173 від 01.04.2015р. Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, які були чинними на момент проведення розрахунків.
Одночасно, суд зауважує, що відповідно до пункту 2.1 Інструкції про порядок використання коштів оптового ринку (ІВКОР), що є додатком до ДЧОРЕ, кошти оптового ринку - це кошти, які надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання місцевих постачальників та оптового постачальника, та є власністю учасників оптового ринку і підлягають розподілу згідно з алгоритмом, затвердженим НКРЕ.
Згідно із п. 6.11 ІВКОР розрахунки в оптовому ринку здійснюються кожного календарного дня, а платежі виконуються кожного банківського дня, крім попередньої оплати та авансових платежів. Днем платежу виробникам та іншим учасникам розподілу коштів оптового ринку є два банківських дні після дня повідомлення про належний платіж (п. 6.12.2 ІВКОР).
Відповідно до п. 1.7.2 Постанови НКРЕ №2 від 21.12.2011р. «Про алгоритм розподілу коштів поточного рахунка із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії» встановлено, що ДП «Енергоринок» щоденно із суми коштів, що надходять на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії до 15 числа (включно) повинно здійснити остаточний розрахунок із виробниками електричної енергії з альтернативних джерел енергії, забезпечивши їм 100% оплату фактичної товарної продукції попереднього розрахункового періоду з урахуванням авансових платежів.
Так, відповідно до пункту 8 ДЧОРЕ до обов'язків розпорядника коштів оптового ринку електричної енергії віднесено дотримання ІВКОР згідно з Правилами оптового ринку електричної енергії України, а також установлено, що розпорядник коштів оптового ринку електричної енергії не зобов'язаний платити за куплену електричну енергію інакше, ніж передбачено ІВКОР.
Правила ринку електричної енергії України затверджені постановою НКРЕ № 921 від 12.09.2003.
Правила є невід'ємною частиною ДЧОРЕ і визначають механізм функціонування Оптового ринку електричної енергії України в частині надання даних, розподілу навантажень між генеруючими джерелами, формування оптових цін купівлі-продажу електричної енергії та платежів на оптовому ринку (пункт 1.2.1 Правил оптового ринку електричної енергії України).
Правила Оптового ринку електричної енергії як невід'ємна частина ДЧОРЕ є додатком № 2 до ДЧОРЕ.
Відповідно до п.2015р.1.2 ДЧОРЕ Мінпаливенерго, НКРЕ, Антимонопольний комітет погоджують зміни та доповнення до цього Договору. У разі їх незгоди зміни та доповнення не набирають чинності.
Відповідно до пункту 6.3 ІВКОР під час проведення розрахунків за електричну енергію кошти (за винятком коштів, що перераховуються згідно з окремими рішеннями Уряду), що надходять на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника з поточних рахунків із спеціальним режимом використання Місцевих постачальників, а також кошти, що перераховуються з поточних рахунків із спеціальним режимом використання оптового постачальника на рахунки Виробників та інших учасників розподілу коштів, у розрахунковому періоді, зараховуються як поточна оплата електричної енергії, придбаної у цьому ж періоді.
Пунктом 7.3 ІВКОР встановлено, що кошти, які перераховані на поточний рахунок оптового ринку, повинні використовуватися на виплати учасникам розподілу коштів в обсягах, які визначаються відповідно до алгоритму, затвердженого НКРЕ.
Кошти з поточних рахунків із спеціальним режимом використання оптового постачальника перераховуються учасникам розподілу в порядку та в терміни, встановлені постановами Кабінету Міністрів України у відповідності до алгоритму, встановленого НКРЕ, на підставі платіжних доручень оптового постачальника. Як встановлено пунктом 10.1.2 ІВКОР, НКРЕ може вносити зміни до алгоритму оптового ринку на таких підставах: у разі виникнення Надзвичайної ситуації в оптовому ринку, за рішенням Ради ринку, а також відповідно до рішень та доручень Кабінету Міністрів України. До алгоритму енергопостачальників НКРЕ вносить зміни щомісяця відповідно до Порядку (пункт 8.8 ІВКОР).
Відповідно до пунктів 6.4 та 6.5 ІВКОР оплата за продану виробником та іншими суб'єктами електричну енергію оптовому постачальнику здійснюється на їх рахунки згідно з умовами двосторонніх договорів. Банкір ринку здійснює перерахування коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання оптового постачальника, які надійшли від постачальників за попередній день, відповідно до алгоритму та на підставі розпорядження власника рахунку.
Тобто, з наведеного вище у сукупності полягає, що Державне підприємство «Енергоринок» у своїй діяльності щодо проведення розрахунків за електроенергію керуються, зокрема, алгоритмами (порядком), які затверджуються постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, які не передбачають самостійного прийняття відповідачем рішення про розпорядження коштами зі спеціального рахунку, зокрема, щодо перерахунку їх, в тому числі, позивачу. Фактично такі дії виходять за межі відведених Державному підприємству «Енергоринок» законодавством функцій (повноважень) та не відповідають його статутним цілям і умовам ліцензій. Аналогічну правову позицію наведено у постанові від 04.05.2016р. Вищого господарського суду України по справі №910/13351/15.
Судом також прийнято до уваги, що Постановою №416 від 06.07.2016р. Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 7 травня 2015р. №263» останній погодився з пропозицією Міністерства енергетики та вугільної промисловості щодо сплати до 31 грудня 2016р. виробникам електричної енергії (Публічному акціонерному товариству «Донбасенерго», Товариствам з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго», «Вітряний парк Новоазовський», «Вітряний парк Краснодонський», «Вітряний парк Лутугинський», Виробничо-енергетичному об'єднанню «Вітроенергопром») коштів, нарахованих, але не виплачених, що були використані відповідно до пункту 13 цієї постанови, з подальшим їх спрямуванням виключно на погашення податкових зобов'язань, податкового боргу, сплата якого не розстрочена (відстрочена), а також розстрочених та відстрочених відповідно до визначених статтею 100 Податкового кодексу України положень грошових зобов'язань, податкового боргу з урахуванням відсотків, нарахованих на такий борг/зобов'язання, штрафних санкцій та пені, на виконання зобов'язань перед уповноваженим банком та/або міжнародними фінансовими організаціями.
З матеріалів справи вбачається, що 15.07.2016р. Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, прийнято Постанову №1273 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 23 червня 2015 року №1793». Відповідно до означеної Постанови визначено, що обов'язок розпорядника коштів Оптового ринку електричної енергії України кошти, які нараховані, але не виплачені виробникам електричної енергії, що провадять діяльність на неконтрольованій території, утримані та знаходяться на поточному рахунку із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії станом на 15 липня 2016 року, перерахувати ПАТ «Донбасенерго», ТОВ «Д ТЕК Східенерго», ТОВ «Вітряний парк Новоазовський», ТОВ «Вітряний парк Краснодонський», ТОВ «Вітряний парк Лутугинський», ВЕО «Вітроенергопром» пропорційно до сум, які були нараховані, але не виплачені цим виробникам електричної енергії з призначенням платежу: постанова Кабінету Міністрів України від 07 травня 2015 року №263 та з зазначенням періоду, за який вони мали бути перераховані.
Одночасно, відповідно до Постанови №1669 від 28.09.2016р. Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг «Про погодження рішення Ради ОРЕ від 22, 26 вересня 2016 року (підпункт 5.9 протоколу N 17), призупинення дії постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 03 вересня 2008 року N 1052 та перерахування коштів» призупинено дію постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 03 вересня 2008 року N 1052 «Про алгоритм перерахування коштів з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії України та визнання такою, що втратила чинність, постанови НКРЕ від 08.04.2008 N 507». Вказаною постановою визначен обов'язок розпорядника коштів Оптового ринку електричної енергії України кошти, які надходять на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Державного підприємства «Енергоринок» від енергопостачальних компаній як погашення реструктуризованої заборгованості відповідно до договорів про реструктуризацію заборгованості і мирових угод, укладених ними з Державного підприємства «Енергоринок», та рішень судів розподіляти між ПАТ «Донбасенерго», ТОВ «ДТЕК Східенерго», ТОВ «Вітряний парк Новоазовський», ТОВ 2Вітряний парк Краснодонський», ТОВ «Вітряний парк Лутугинський», ВЕО «Вітроенергопром» пропорційно до сум, які були недоотримані ними за товарну продукцію квітня 2015 року, у зв'язку з дією постанови НКРЕКП від 13 травня 2015 року N 1553 (прийнятої на виконання пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України від 07 травня 2015 року N 263), до забезпечення їм рівного відсотка оплати товарної продукції квітня 2015 року (виробникам електричної енергії з альтернативних джерел енергії у розмірі 100 %, іншим виробникам електричної енергії - 85,84 %) на загальну суму 330187073,45 грн., та перераховувати кошти зазначеним виробникам електричної енергії, зокрема, Товариству з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» - 119339518,48 грн;
Проте, судом прийнято до уваги, що строків перерахування грошових коштів, в тому числі, на рахунок позивача не визначено означеними вище постановами.
Тобто, фактично на сьогоднішній день порядок (алгоритм) погашення заборгованості, в тому числі, перед позивачем, визначений відповідними органами, проте, строк його виконання (реалізації) не визначено. Державне підприємство «Енергоринок» не має права підміняти уповноважений державний орган (в даному випадку НКРЕКП, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Кабінет Міністрів України) та приймати на власний розсуд рішення щодо розпорядження спірними коштам, а отже і можливості самостійно здійснювати погашення заборгованості виробникам електричної енергії. Аналогічну правову позицію висловлено Вищим господарським судом України у постановах від 27.01.2016р., від 10.08.2016р. по справах №910/13597/15 та №910/32054/15.
При цьому, наразі, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України докази порушення відповідачем, прийнятого третьою особою 1 алгоритму погашення наявної заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго».
До того ж, представлені відповідачем до матеріалів справи копії звітів про надходження коштів та використання коштів суд до у ваги не приймає в якості належних та допустимих доказів часткового погашення спірної заборгованості. При цьому, суд зауважує наступне.
Згідно зі ст.34 вказаного нормативно-правового акту господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами ст.36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи (п.2.5 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).
Відповідно до п.2.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. При цьому, копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом №55 від 07.04.2003р. Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, а у разі якщо інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях, установлено додаткові вимоги щодо оформлення копій, - також і цих вимог. Правила нотаріального засвідчення копій документів встановлюються чинним законодавством. У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору. Подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності).
Одночасно, згідно з вимогами згаданого вище Національного стандарту України відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Якщо подані копії документів, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів, викликають сумніви, господарський суд може витребувати оригінали цих документів, у тому числі для огляду в судовому засіданні з наступним поверненням цих оригіналів особі, яка їх подала.
Суд зазначає, що представлені відповідачем в якості доказів розрахунку з позивачем за спірним договором довідки не завірені у відповідності до Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом №55 від 07.04.2003р. Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, зокрема, не містять дати та відтиску печатки особи, якою завірено копію. При цьому, з представлених копій довідок про надходження коштів також не вбачається, що останні містять печатку заявника.
Крім того, суд зауважує, що довідка не є первинним доказом вчинення грошового переказу та є достеменним свідченням перерахування грошових коштів на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго».
Інших належних та допустимих у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказів (як то платіжні доручення, банківські виписки) перерахування відповідачем грошових коштів на рахунок заявника в якості погашення спірної заборгованості матеріали справи не містять.
До того ж, судом прийнято до уваги, що у судовому засіданні 13.10.2016р. представником позивача було в повному обсязі підтримано заявлені позовні вимоги, а факт часткового погашення боргу заперечено.
За таких обставин, враховуючи наведене у сукупності, виходячи з фактичних обставин справи, з огляду на визначений чинним законодавством порядок розрахунків на оптовому ринку електричної енергії та відсутність доказів його порушення з боку відповідача, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» до Державного підприємства «Енергоринок» про стягнення 392 251 419,66 грн.
Всі інші доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.
Згідно приписів ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір та витрати на проведення судової експертизи покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.32,33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити в задоволенні позову.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» (01032, м.Київ, вул.Льва Толстого, буд.57, ЄДРПОУ 36511938) на користь Державного підприємства «ЕНЕРГОРИНОК» (01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри, 27, ЄДРПОУ 21515381) витрати на проведення судової експертизи в розмірі 27 720 (двадцять сім тисяч сімсот двадцять) грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 13.10.2016р.
Головуючий суддя Ващенко Т.М.
Суддя Ярмак О.М.
Суддя Підченко Ю.О.