ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
11.10.2016Справа № 910/1197/16
За позовом Приватного підприємства "Кондитерський магазин"
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про усунення перешкод в користуванні приміщенням шляхом виселення та стягнення 30 800,00 грн., -
За розглядом заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2016р., -
Суддя Морозов С.М.
За участю представників сторін:
від позивача: не з'явились;
від відповідача (заявника): не з'явились.
Приватне підприємство "Кондитерський магазин" звернулось до суду з позовною заявою про усунення перешкод в користуванні приміщенням шляхом виселення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з нежитлового приміщення кафе загальною площею 143,7 кв.м., яке розташоване за адресою АДРЕСА_1, а також про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суми неустойки в розмірі 30 800,00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.07.2016р. (повне рішення складено 01.08.2016р.) позовні вимоги у справі №910/1197/16 задоволено в повному обсязі та зобов'язано відповідача усунути перешкоди в користуванні приміщенням шляхом виселення з нежитлового приміщення кафе, загальною площею 143,7 кв.м., яке розташоване за адресою АДРЕСА_1, а також стягнуто з відповідача на користь позивача суму неустойки в розмірі 30 800,00 грн. та суму судового збору в розмірі 2 740,00 грн.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2016р. рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2016р. у справі №910/1197/16 залишено без змін.
14.09.2016р. Господарським судом міста Києва було видано відповідні накази на примусове виконання вказаного рішення.
29.09.2016р. до суду надійшла заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2016р. у даній справі, відповідно до якої заявник просить суд надати відстрочку виконання судового рішення щодо виселення з нежилого приміщення строком не менш ніж 30 календарних днів.
Заява відповідача обґрунтована тим, що боржник має намір провести демонтаж певних будівельних матеріалів у нежитловому приміщенні стягувача, які можливо демонтувати без пошкодження приміщення та враховуючи те, що обсяг робіт по демонтажу є об'ємним та потребує часу для їх виконання для добровільного виконання боржником судового рішення у даній справі боржнику необхідно більше часу, ніж це встановлено державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження від 15.09.2016р. (до 30.09.2016р.).
11.10.2016р. до суду від позивача надійшли письмові заперечення на заяву відповідача, відповідно до яких останній вказує на те, що в ході проведення виконавчих дій наказ суду від 14.09.2016р. у даній справі було виконано та виселено відповідача з нежитлового приміщення, у зв'язку з чим, державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 05.10.2016р. За таких обставин, позивач вважає, що станом на дату розгляду заяви в суді відсутній спір щодо відстрочки виконання рішення суду у зв'язку з виконанням рішення суду.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви відповідача про відстрочку виконання рішення суду у даній справі слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Відповідно до п. 7.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання. Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.
Згідно з п. 7.1.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.
Положеннями пункту 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" визначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Однак, заявником не доведено суду існування обставин, що є підставами для відстрочки виконання рішення суду, зокрема, наявності доказів, що підтверджують неможливість виконання рішення суду.
Обставини, про які зазначає заявник у заяві про відстрочку виконання рішення суду, не ускладнюють виконання рішення суду та не роблять таке виконання неможливим.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, протягом перебування заяви відповідача у провадженні суду, судове рішення у даній справі в частині зобов'язання відповідача усунути перешкоди в користуванні приміщенням шляхом виселення з нежитлового приміщення кафе, загальною площею 143,7 кв.м., яке розташоване за адресою АДРЕСА_1 було виконано у повному обсязі, про що державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 05.10.2016р.
Описані обставини свідчать про те, що підстав для відстрочки виконання рішення суду у даній справі у суду немає.
При цьому, на думку суду, відстрочці підлягає рішення суду, яке станом на час розгляду відповідної заяви не виконано, тоді як вбачається з матеріалів справи рішення суду виконано в примусовому порядку, що унеможливлює надання відповідачу відстрочки його виконання.
Приписами ст. ст. 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З урахуванням викладеного, заява відповідача визнається судом необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Відмовити в задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2016р. у справі №910/1197/16.
2. Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. ст. 91, 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Морозов С.М.