Справа № 492/1241/16-к
Іменем України
17 жовтня 2016 року м. Арциз
Арцизький районний суд Одеської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
розглянувши в місті Арцизі Одеської області у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження на підставі угоди про примирення за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , що народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Павлівка Арцизького району Одеської області, росіянки, громадянки України, з середньою освітою, перебуває у фактичних шлюбних відносинах, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніш не судимої, -
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -
встановив:
ОСОБА_4 підозрюється в тому, що 26 серпня 2016 року приблизно о 22 годині 00 хвилин, більш точний час встановити не представилося можливим, знаходячись на АДРЕСА_1 , керуючись раптово виниклим умислом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, із корисливих спонукань, просунувши праву руку через відкрите скло на водійських дверцятах автомобіля марки «ВАЗ - 2109», білого кольору, р/н НОМЕР_1 , що знаходився на вказаному подвір'ї, таємно заволоділа чоловічою сумочкою сірого кольору, яка знаходилась між двома передніми сидіннями автомобілю. Відкривши сумочку ОСОБА_4 побачила чоловічий гаманець, в якому знаходились банківські картки до яких було прикріплено їх пін-коди для доступу, а саме:
-банківські картки «Райффайзен Банк Аваль», № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 ;
-банківські карки «ПриватБанк» № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 .
Далі, переслідуючи свій злочинний намір з таємного заволодіння чужим майном, ОСОБА_4 , 27 серпня 2016 року приблизно о 08 годині 00 хвилин, приїхала в АДРЕСА_2 , де умисно, із корисливих спонукань, з метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, таємно за допомогою терміналу АТМ5746 банкомату «Райффайзен Банк Аваль» провела транзакцію по зняттю готівкових грошей:
-з банківської картки № НОМЕР_2 на суму 1 400,00 гривень;
-з банківської картки № НОМЕР_4 на суму 1 730,00 гривень;
-з банківської картки № НОМЕР_3 на суму 440,00 гривень, викравши таким чином з банківських карток гроші на загальну суму 3 570,00 гривень, чим спричинила потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на вказану суму. Після чого викрадене привласнила.
В судовому засіданні ОСОБА_4 повністю визнала себе винуватою у вчиненні зазначеного злочину, щиро розкаялася в його вчиненні та вибачилася перед потерпілим ОСОБА_5 , пояснивши, що 26.08.2016 року вона знаходилась на АДРЕСА_3 . Просунувши праву руку через відкрите скло на водійських дверцятах автомобіля, що знаходився на вказаному подвір'ї, взяла чоловічу сумочку, яка знаходилась між двома передніми сидіннями автомобілю. Відкривши сумочку вона побачила чоловічий гаманець, в якому знаходились банківські картки до яких було прикріплено їх пін-коди для доступу. 27.08.2016 року вона приїхала в м. Арциз Одеської області, за допомогою терміналу зняла гроші з карток на загальну суму 3 570,00 гривень.
Потерпілий ОСОБА_5 повністю підтвердив обставини злочину, які повідомила суду обвинувачена.
За таких обставин суд вважає доведеним те, що ОСОБА_4 своїми діями вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку), та кваліфікує ці дії за ч. 1 ст. 185 КК України.
21 вересня 2016 року між потерпілим ОСОБА_5 , з одного боку, та підозрюваною ОСОБА_4 , з іншого, укладена угода про примирення у відповідності до вимог ст. 471 КПК України, та разом з обвинувальним актом направлена до суду.
Згідно вказаної угоди підозрювана ОСОБА_4 та потерпілий ОСОБА_5 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій підозрюваної за ч. 1 ст. 185 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинна понести ОСОБА_4 у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 гривень. В угоді передбачені наслідки її укладення та затвердження, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, який згідно ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості. Судом також встановлено, що санкцією ч. 1 ст. 185 КК України передбачене покарання, у тому числі, у вигляді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому судом встановлено, що ОСОБА_4 цілком розуміє права визначені їй п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України, характер обвинувачення, вид та міру покарання, порядок та умови звільнення від його відбування, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.
Потерпілий ОСОБА_5 також розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
В судовому засіданні суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України і КК України, зокрема вимогам ст. 65 КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання обвинуваченою своєї вини.
Обвинувачена ОСОБА_4 в судовому засіданні погодилася на призначення узгодженої нею та потерпілим міри та виду покарання у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 гривень. Характер взятих підозрюваною ОСОБА_4 на себе за угодою зобов'язань свідчить про можливість їх виконання.
Підстав для відмови в затвердженні угоди судом не встановлено.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між потерпілим ОСОБА_5 , з одного боку, та підозрюваною ОСОБА_4 , з іншого, і призначення підозрюваній узгодженої сторонами міри покарання у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 гривень.
Судом не вирішується питання про речові докази у справі в силу ч. 9 ст. 100 КПК України, яка відповідно передбачає, що питання про долю речових доказів і документів вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження в тому випадку, якщо такі речові докази або документи були надані суду, а в даному випадку сторонами кримінального провадження речові докази суду не надавались, у зв'язку з чим у суду відсутні правові підстави для вирішення питання про долю речових доказів у даному кримінальному провадженні.
Керуючись ст. ст. 369-371, 373, 374, 475 КПК України, суд -
засудив:
Затвердити угоду про примирення від 21 вересня 2016 року, укладену між потерпілим ОСОБА_5 , з одного боку, та підозрюваною ОСОБА_4 , з іншого.
ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити їй узгоджене сторонами покарання за ч. 1 ст. 185 КК України у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Арцизький районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Апеляційним судом Одеської області.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченій та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Арцизького районного суду