Справа № 492/1299/16-ц
про залишення позовної заяви без руху
11 жовтня 2016 року м. Арциз
Суддя Арцизького районного суду Одеської області Борисова С.П.,
розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,
встановив:
Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом до відповідачки, в якому просить суд визнати за нею в порядку спадкування право власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті її матері ОСОБА_3, яка померла 03 січня 2016 року, у вигляді 11/100 частин житлового будинку з господарським будівлями та спорудами, розташованого за адресою: Одеська область, м. Арциз, вул. 28 Червня, буд. 112 (квартира № 10), посилаючись на те, що позбавлена можливості оформити свої спадкові права, оскільки після її звернення до нотаріальної контори із відповідною заявою, їй було рекомендовано звернутися до суду. А оскільки донька позивачки виказала бажання прийняти спадщину після смерті баби - матері позивачки, наявний спір про право цивільне.
Розглянувши позовну заяву, та документи, додані до неї, суд вважає за необхідне звернути увагу на роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, які викладені у п. 7 постанови від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», відповідно до яких позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК, у зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Тому зазначена позовна заява у відповідності до ч. 1 ст. 121 ЦПК України підлягає залишенню без руху, оскільки вона подана з порушенням ч. 2 ст. 119 ЦПК України.
Так, в порушення п.п. 5, 6 ч. 1 ст. 119 ЦПК, які відповідно передбачають, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування, позивачка у позовній заяві не викладає обставин та не зазначає доказів належності спадкового майна померлій ОСОБА_3, адже як вбачається зі свідоцтва про право власності на житло, копія якого додана до матеріалів позову, спадкодавець була власником нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Викладаючи обставину про наявність спору між нею та донькою щодо спадкового майна, позивачка не зазначає доказів таких обставин (її звернення до нотаріальної контори, наявність права на обов'язкову долю у спадщині, тощо), адже оскільки позивачка є спадкоємицею першої черги за законом, то в силу ч. 2 ст. 1258 ЦК України її донька - онука спадкодавця, не отримує право на спадкування у зв'язку з наявністю спадкоємця попередньої черги, тобто позивачки у наявній справі.
Крім того, звертаючись до суду із позовом про визнання права власності на спадкове майно, позивачка не виклала обставин та не зазначила доказів отримання письмової відмови нотаріуса у вчиненні такої нотаріальної дії, як видача свідоцтва про право на спадщину, з яких причин нотаріусом відмовлено у вчиненні нотаріальної дії. Позиція про те, якщо відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами, а саме відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, це може бути підставою для відмови у позові та лише у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися за правилами позовного провадження, висловлена в узагальненні Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 р. та п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 ЦПК України або не сплачено судовий збір, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Суд також вважає за необхідне попередити позивачку, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, то позовна заява у відповідності до ч. 2 ст.121 ЦПК України буде визнана неподаною та повернута.
Також слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1. ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Спосіб усунення недоліків позовної заяви полягає в поданні позовної заяви у вигляді окремого документу з виправленими недоліками, зазначеними в наявній ухвалі суду.
Також вважаю за необхідне роз'яснити позивачці, що термін «зазначення доказів» слід розуміти як робити якусь позначку; позначати, записувати з метою указати, пишучи, указувати, висловлювати думку, звертати увагу на що-небудь, та в жодному разі не слід розуміти як «надання доказів», оскільки надання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, про що також зазначив Пленум Верховного суду України в своїй Постанові від 12 червня 2009 року № 2.
Керуючись ст. 121 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, залишити без руху.
Повідомити позивачку про необхідність виправити недоліки позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання копії наявної ухвали. Роз'яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Арцизького районного суду