ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
11 жовтня 2016 р. Справа № 909/742/16
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М. М., секретар судового засідання Вакалюк А. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Комунального закладу Івано-Франківська центральна міська клінічна лікарня,
вул. Мазепи, 114, м. Івано-Франківськ, 76000
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
АДРЕСА_1, 76018
про стягнення заборгованості в сумі 7 195,82 грн. за спожиту електроенергію
за участю:
від позивача: ОСОБА_2 - представник, (довіреність №1054/01-22/19 від 23.09.2015 р.);
від відповідача: не з'явився.
Комунальний заклад Івано-Франківська центральна міська клінічна лікарня подав позов до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 7 195,82 грн. за спожиту електроенергію.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 30.08.2016 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 20.09.2016 року. Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 20.09.2016 року розгляд справи було відкладено на 29.09.2016 року. Ухвалою суду від 29.09.2016 року відкладено розгляд справи на 11.10.2016 року.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки суду невідомі. З приводу цього варто вказати таке.
Відповідно до підпункту 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. В спірному випадку, ухвали суду направлялися відповідачу на адресу, отриману з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та яка вказана в позовній заяві. Відтак є всі підстави вважати, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив таке.
23.12.2014 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) та виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, в особі першого заступника міського голови м. Івано-Франківська ОСОБА_3 (орендодавець), було укладено договір оренди нежитлових приміщень №ДО-3728.
Відповідно до п.1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення площею 30, 0 кв. м, розташовані в підвалі будівлі центральної міської клінічної лікарні за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Гетьмана Мазепи, 114, яке перебуває на балансі центральної міської клінічної лікарні.
Відповідно до умов договору на відшкодування витрат за комунальні послуги від 02.01.2015 року, укладеного між Івано-Франківською центральною міською клінічною лікарнею (балансоутримувач) та підприємцем ОСОБА_1 (орендар), балансоутримувач забезпечує приміщення, яке надано в користування орендарю, електроенергією, холодним, гарячим водопостачанням, водовідведенням, тепловою енергією та вивозом твердих побутових відходів. Орендар зобов'язується відшкодовувати всі витрати за комунальні послуги та енергоносії в порядку передбаченому договором.
Актом звірки взаємних розрахунків від 26.05.2016 року сальдо після звірки станом на 26.05.2016 року становить 7 195 грн. 82 коп. 14.07.2016 року відповідачу направлено претензію , однак кошти на рахунок лікарні повернуто не було. 26.07.2016 року відповідачу повторно надіслано претензію для погашення заборгованості в розмірі 7 195 грн. 82 коп.
За словами позивача, станом на сьогоднішній день борг за користування електроенергією у розмірі 7 195, 82 грн. відповідачем не сплачено.
Відповідач відзиву на позов та будь-яких пояснень стосовно обставин справи суду не подав, в судові засідання не з'являвся.
Виходячи з матеріалів справи та керуючись вимогами діючого законодавства, суд дійшов в спірному випадку наступних висновків.
За змістом ст.11 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір. Аналогічне правило випливає із ст. 509 ЦК України. З матеріалів справи вбачається, що між Івано-Франківською центральною міською клінічною лікарнею (балансоутримувач, ЦМКЛ) в особі головного лікаря ОСОБА_4 та підприємцем ОСОБА_1 (орендар) укладено договір на відшкодування витрат за комунальні послуги від 02.01.2015 року.
Пунктом 1 договору передбачено, що ЦМКЛ забезпечує приміщення, яке надане в користування орендарю електроенергією, холодним, гарячим водопостачанням, водовідведенням, тепловою енергією та вивозом твердих побутових відходів.
Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України договір є обов'язковий для виконання сторонами. Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п.2 договору орендар зобов'язується відшкодовувати всі витрати за комунальні послуги та енергоносії в порядку передбаченому даним договором.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Пунктом 4 договору встановлено, що оплата проводиться шляхом перерахунку коштів на рахунок ЦМКЛ щомісячно до 15 числа поточного місяця, згідно виставлених ЦМКЛ платіжних документів за попередній місяць, в розмірі пропорційному площі приміщень, які займає орендар до площ ЦМКЛ.
Докази виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, щодо своєчасної сплати комунальних платежів - в матеріалах справи відсутні.
Разом з тим, судом взято до уваги підписаний обома сторонами Акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого станом на 26.05.2016 року заборгованість відповідача за спожиту електроенергію становить 7195, 82 грн.
Суд, дослідивши подані позивачем докази, визнав їх належними доказами в розумінні статей Господарського процесуального кодексу України (надалі за текстом - ГПК України) і на підставі цих доказів з урахуванням обставин по справі та діючого законодавства дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача.
Згідно зі ст. 32 названого Кодексу доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
В силу ст. 49 ГПК України судовий збір слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 32, 43, 44, 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задоволити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 /76000, АДРЕСА_2, код 2450306477/ на користь комунального закладу Івано-Франківська центральна міська клінічна лікарня /76000, м. Івано-Франківськ, вул. Мазепи, 114, код 01993305/ заборгованість за спожиту електроенергію в сумі 7 195 грн. 82 коп. (сім тисяч сто дев'яносто п'ять гривень вісімдесят дві копійки) та судовий збір в розмірі 1378 грн. ( одна тисяча триста сімдесят вісім гривень).
Видати наказ після вступу рішення в законну силу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 13.10.16
Суддя Фрич М. М.