номер провадження справи 32/96/16
12.10.2016 Справа № 908/2378/16
за позовом Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14)
до відповідача ОСОБА_1 особи-підприємця ОСОБА_2 (69114, АДРЕСА_1)
про стягнення 62000,00 грн.
Суддя Н.А. Колодій
Представники:
від позивача: ОСОБА_3, довіреність № 302 від 22.07.2016;
від відповідача: ОСОБА_4, довіреність № 2619 від 11.10.2016р.
До господарського суду Запорізької області звернулося Відкрите акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” з позовною заявою до ОСОБА_1 особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення 62 000,00 грн.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.09.2016 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/2378/16, присвоєно справі номер провадження 32/96/16.
Позивач в судовому засіданні 12.10.2016 р. підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та обґрунтовує їх ст. ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського Кодексу України.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та підтримав свої заперечення з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та просить суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог.
В судовому засіданні 12.10.2016 р. справу розглянуто, прийнято і оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну і резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд
25.05.2015 року між Відкритим акціонерним товариством “Запоріжжяобленерго” (орендар) та ОСОБА_1 особою - підприємцем ОСОБА_2 (орендодавець) було укладено договір оренди нежитлового приміщення.
Згідно п. 1.1. договору, орендодавець зобов'язується передати за плату на визначений цим договором строк у тимчасове користування наступне майно:
Нежитлове приміщення 61 (лит.А-5), розташоване в цокольному поверсі житлового будинку, що знаходиться за адресою: 69000, м. Запоріжжя, бул. Центральний, буд. 19 “А”, загальною площею 231,9 кв. м., яке складається з внутрішніх приміщень № 1.2,3,9,10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, згідно експлікації технічного паспорту орендного підприємства “Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації”
Нежитлове приміщення, що передається за цим договором в користування, є об'єктом оренди.
Відповідно до п. 1.5. договору, разом з приміщенням в оренду передається майно, що є складовою частиною приміщення, а також меблі. Перелік цього майна вказується в акті.
У пункті 3.1. договору сторони погодили, що орендодавець в триденний строк після підписання даного договору передає приміщення по акту, який підписують представники сторін і проставляють печатки. Разом з приміщенням прийманню-передачі підлягає майно, що встановлене і знаходиться в ньому.
Згідно п. 3.2. договору, приміщення вважається переданим в оренду з моменту його передачі по акту.
Відповідно до п. 6.1. договору, за користування приміщенням встановлюється орендна плата в розмірі 31 770 грн. за перший (базовий) календарний місяць. Орендна плата за кожний наступний місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць з урахуванням індексу інфляції за наступний місяць, але не менше орендної плати за перший (базовий місяць).
На виконання п.п. 3.1., 3.2. договору оренди, на підставі акту приймання-передачі № 1 від 25.05.2015р., відповідач передав, а позивач прийняв в тимчасове користування нежитлове приміщення, вказане в п. 1.1. договору.
В свою чергу позивач, 12.06.2015р., згідно платіжного доручення № 12832, перерахував відповідачу оплату за оренду приміщення в розмірі 62 000, 00 грн.
Строк дії договору передбачений пунктом 2.1 договору, встановлений до 25.08.2015р.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги ВАТ “Запоріжжяобленерго” посилається на те, що приміщення, вказане в договорі, орендар не використовував, і тому вважає, що орендодавець має повернути сплачені за оренду кошти.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов наступних висновків враховуючи викладене.
Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони прийняли до виконання договір оренди від 25.05.2015р., а саме, відповідач передав, а позивача прийняв в оренду та сплатив орендні кошти в розмірі 62 000, 00 грн. за користування нежитловим приміщенням 61 (лит.А-5), розташоване в цокольному поверсі житлового будинку, що знаходиться за адресою: 69000, м. Запоріжжя, бул. Центральний, буд. 19 “А”, загальною площею 231,9 кв. м. Вказане підтверджується наявною в матеріалах справи копією акту приймання-передачі № 1 від 25.05.2015р., а також копією платіжного доручення № 12832 від 12.06.2015р. про сплату орендних коштів на суму 62 000,00 грн.
Окрім того, у пункті 6.3.1. договору зазначено, що орендодавець не пізніше 3 числа місяця, наступного за звітним, передає орендатору підписаний від себе акт приймання-передачі наданих послуг ( в двох екземплярах ) за звітний місяць.
В свою чергу орендар на протязі 3 робочих днів з моменту отримання акту приймання-передачі наданих послуг підписує його та направляє один екземпляр орендодавцю або надає письмову мотивовану відмову від підписання акту приймання-передачі наданих послуг, з зазначенням недоліків та строків їх усунення (п.6.3.2. договору).
Відповідачем до суду надано копію акту здачі-приймання робіт (надання послуг) за період з 25.05.2015р. по 25.07.2015р. підписаний в двосторонньому порядку, судом оглянуто оригінал зазначеного акту, копія залучена до матеріалів справи. Акт підписаний повноважними посадовими особами сторін, на ньому містяться печатки підприємств позивача та відповідача. За змістом, вказаного акту орендодавцем за вказаний період були надані послуги відповідачу у вигляді оренди приміщення, згідно договору від 25.05.2015р. Також, зазначено, що загальна вартість робіт (послуг) 63 540,00 грн. та сторони не мають претензій одна до одної.
Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оцінивши надані суду докази, суд визнав безпідставними доводи позивача про те, що приміщення не приймалося ним в оренду та не використовувалось, оскільки це спростовується наданими відповідачем документами (акт приймання-передачі № 1 від 25.05.2015р., акт здачі приймання робіт (надання послуг) за період 25.05.2015р. по 25.07.2015р.).
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем на вимогу вказаної норми Закону не доведено тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 62 000 грн.
У справі № 908/2378/16 позивач не визначив і не довів факт порушення будь-якого його права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого позивач звернувся до суду за захистом із позовною вимогою про стягнення грошових коштів в сумі 62 000, 00 грн.
Позов є необґрунтованим, безпідставним і не підлягає задоволенню.
У відповідності до ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” до ОСОБА_1 особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 62 000,00 грн. відмовити.
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України “13” жовтня 2016 р.
Суддя Н.А. Колодій
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.